про відмову в задоволенні клопотання
23 травня 2025 року ЛуцькСправа № 140/3850/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Андрусенко О.О.,
розглянувши у письмовому провадженні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без руху в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій щодо обчислення та виплати з 01.06.2021 по 15.04.2023 та належних у вказаний період виплат без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 та без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023; зобов'язання здійснити з 01.06.2021 по 15.04.2023 перерахунок належного грошового забезпечення (основних та додаткових його складових), грошової допомоги на оздоровлення за 2022 р., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021, 2022 роки з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України “Про державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, Законом України “Про державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 та Законом України “Про державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт , та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум; зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050-III “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» - за період з 01.06.2021 по день фактичної виплати перерахованого грошового забезпечення.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
09.05.2025 на адресу суду надійшло клопотання про залишення позову без руху у зв'язку з тим, що позивач пропустив строк звернення до суду, встановлений статтею 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
Вирішуючи заявлене відповідачем клопотання, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Як встановлено частиною першою статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Отже, перевірка дотримання особою, яка звертається до суду, вимог статей 160, 161 КАС України здійснюється судом на етапі вирішення питання про відкриття провадження у справі.
При відкритті провадження у справі суд не вбачав підстав для залишення позову без руху з огляду на пропуск позивачем строку звернення до суду.
Суд також зазначає, що згідно з частинами першою, другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною третьою статті 122 КАС України обумовлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Втім положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували строк звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (грошового забезпечення) у разі порушення законодавства про оплату праці.
Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), які мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці військовослужбовців (постанова Верховного Суду від 25.04.2023 у справі №380/15245/22).
Частиною другою статті 233 КЗпП України (в редакції до 19.07.2022) було передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 №2352-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності 19.07.2022 (далі - Закон №2352-ІХ), назву та частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у новій редакції:
“Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
При цьому відповідно до пункту 1 глави XIX “Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 “Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України відмінено карантин.
Верховний Суд у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду в постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23, вирішуючи питання щодо застосування статті 233 КЗпП України, в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати, дійшов таких висновків: Якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19.07.2022, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19.07.2022, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19.07.2022 підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»). З урахуванням пункту 1 глави XIX “Прикінцеві положення» КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01.07.2023 (пп. 65.1 - 65.2 п. 65 постанови).
Отже, у цій справі до вимог щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 01.06.2021 по 18.07.2022 норму частини другої статті 233 КЗпП України необхідно застосовувати у редакції до змін, внесених згідно із Законом № 2352-IX, якою визначено, що особа (працівник, службовець) має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. До вимог щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 15.04.2023 - у редакції норми частини першої статті 233 КЗпП України після 19.07.2022, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня, коли особа (працівник, службовець) дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
З доданих до позовної заяви документів убачається, що позивач ОСОБА_1 проходив військову службу у відповідача та наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 15.04.2023 №110 позивача виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 15.04.2023.
На переконання суду, початок перебігу строку звернення до суду у цій справі в частині позовних вимог з 19.07.2022 по 15.04.2023, з урахуванням частини першої статті 233 КЗпП України, слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум. Таким моментом може бути день вручення грошового атестату, розрахункового листа, довідки про нараховані та виплачені суми тощо.
Такий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 21.03.2025 року у справі №460/21394/23, постановленій у складі Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 було витребувано у відповідача належним чином засвідчену копію грошового атестату позивача, складеного при виключенні зі списків особового складу частини з 15.04.2023.
На виконання вказаної ухвали відповідач надав копію грошового атестату ОСОБА_1 . Поряд з тим суд зауважує, що у вказаному документі у графі «правильність даних, зазначених в атестаті, підтверджую» відсутній підпис позивача. Тобто, відсутні належні докази, які б підтверджували б те, що позивача при виключенні зі списків з особового складу частини було ознайомлено з грошовим атестатом, а також про нараховані та виплачені суми.
В той же час, позивач стверджує, що саме з моменту отримання листа Військової частини НОМЕР_1 від 17.03.2025 №256/фс він дізнався про порушення його прав. Так вказаним листом від 17.03.2025 №256/фс відповідач повідомив про те, що при обчисленні розміру посадового окладу та окладу за військовим званням у 2021-2023 роках тарифні коефіцієнти посадового окладу та окладу за військовим званням не множились на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року, а множились на розмір прожиткового мінімуму, встановлений станом на 01.01.2018. Одночасно було скеровано картки особового рахунку за 2021-2023 роки.
Позивач звернувся з даним позовом до суду 09.04.2025.
З урахуванням наведеного та враховуючи те, що відповідач не надав документального підтвердження ознайомлення позивача до березня 2025 року з розміром та складовими нарахованого та виплаченого у спірному періоді грошового забезпечення (як-то докази направлення/видачі розрахункових листів, довідок про грошове забезпечення тощо), то відсутні підстави вважати, що позивачем пропущено строк звернення до суду у частині позовних вимог за період з 19.07.2022 по 15.04.2023
З огляду на викладене клопотання про залишення позовної заяви без руху задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 167, 248 КАС України, суд
У задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без руху відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя О. О. Андрусенко