22.05.2025 Справа №607/9582/25 Провадження №3/607/3985/2025
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Позняк В.М.,
розглянувши матеріали, які надійшли з Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає у АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ,
за частиною третьою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 , будучи раніше притягнутим до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 173-2 згідно постанов суддів Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11.06.2024 у справі №607/12344/25, від 20.09.2024 у справі №607/19952/24, від 01.10.2024 у справі №607/20541/24, 07.05.2025 близько 22:45 за адресою: АДРЕСА_1 вчинив відносно батька ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, а саме - висловлював словесні образи та погрози, чим завдав шкоди його психічному здоров'ю, чим порушив вимоги пунктів 2,3,14 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності належним чином повідомлена про час та місце слухання справи, в судове засідання не з'явилася, не повідомила про причини неявки, що не перешкоджає розгляду справи.
Розглянувши справу, доходжу такого висновку.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Дослідивши надані докази, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні психологічного насильства, з обставинами, які зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №743627 доведена наданими суду доказами, а саме: заявою та поясненнями ОСОБА_2 , терміновим заборонним приписом, постановами суддів Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, рапортом.
Частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, частиною другою цієї статті передбачено адміністративну відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, а частиною третьою - повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Отже, на переконання судді, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною третьою статті 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення є доведеною поза розумним сумнівом, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності.
При накладенні адміністративного стягнення, беру до уваги характер та обставини вчиненого правопорушення особу правопорушника, його майновий стан, доходжу висновку, що до нього слід застосувати стягнення у вигляді штрафу в розмірі 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1190 гривень, та саме таке стягнення буде належною мірою відповідальності та зможе запобігти новим правопорушенням.
Відповідно до статі 39-1 КУпАП, у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.
Згідно з частини шостої статті 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.
Враховуючи, що з ОСОБА_1 в короткий проміжок часу повторно вчинив домашнє насильство відносно своєї батька, вважаю за необхідне направити його для проходження програми для кривдника.
Згідно статті 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму.
На підставі наведеного, керуючись статтями 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 70 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1190 гривень.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі 2380 грн в дохід держави та витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
ОСОБА_1 направити для проходження програми для кривдника на строк три місяці.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що за умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, передбачена кримінальна відповідальність статтею 390-1 КК України.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Головуючий суддяВ. М. Позняк