14 травня 2025 року
м. Черкаси
Справа № 925/1618/24
за позовом Керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України
до Виконавчого комітету Городищенської міської ради,
до Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Михайлівська парафія Черкаської Єпархії Української православної церкви м. Городище"
про усунення перешкод у користуванні майном та повернення майна.
Представники учасників справи:
Прокурор - Барбаш О.А.;
Позивач - не з'явився;
Відповідач: Виконавчий комітет Городищенської міської ради - не з'явився;
Відповідач: Релігійна організація "Релігійна громада Свято-Михайлівська парафія Черкаської Єпархії Української православної церкви м. Городище"- не з'явився.
Секретар судового засідання Драченко Т.О.
Суддя Гладун А.І.
1. Позиції учасників справи, процесуальні дії суду та учасників справи.
1.1. 28.12.2024 Керівник Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Виконавчого комітету Городищенської міської ради, Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Михайлівська парафія Черкаської Єпархії Української православної церкви м. Городище".
1.2. Змістом позову прокурора до відповідачів є немайнові вимоги усунути перешкоди Міністерству культури та стратегічних комунікацій України у користуванні та розпорядженні пам'яткою архітектури національного значення - будівлею Свято-Михайлівської церкви та скасувати державну реєстрацію права приватної власності Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Михайлівська парафія Черкаської Єпархії Української православної церкви м. Городище" на приміщення Свято-Михайлівської церкви, розташованої за адресою: Черкаська область, Черкаський район, м. Городище, вул. Травнева, 13, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1549353071203; усунути перешкоди Міністерству культури та стратегічних комунікацій України у користуванні та розпорядженні пам'яткою архітектури національного значення - будівлею Свято-Михайлівської церкви та повернути Міністерству культури та стратегічних комунікацій України нежитлову будівлю Свято-Михайлівської церкви, загальна площа 250,0 кв. м, розташовану за адресою: Черкаська область, м. Городище, вул. Травнева, 13.
1.3. Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор ствердив про порушення інтересів держави внаслідок протиправного вибуття з державної власності пам'ятки архітектури національного значення.
1.4. 03.01.2025 суд ухвалив позовну заяву прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі №925/1618/24. Справу ухвалив розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив о 12 год. 00 хв. 04.02.2025.
1.5. 27.01.2025 відповідач Релігійна організація "Релігійна громада Свято-Михайлівська парафія Черкаської Єпархії Української православної церкви м. Городище" подав до суду відзив на позов, у якому просив відмовити у позові прокурора повністю (а.с. 100-109 том 1).
1.6. В обґрунтування заперечень відповідач зазначив, що є власником спірної будівлі приміщення Михайлівської церкви з 22.03.1989, з дня прийняття Виконавчим комітетом Городищенської міської ради рішення №94 "Про передачу приміщення Михайлівської церкви - пам'ятника архітектури церковній общині Городищенської РПЦ". 05.05.2018 державний реєстратор зареєстрував право власності Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Михайлівська парафія Черкаської Єпархії Української православної церкви м. Городище" на Свято-Михайлівську церкву, а також на будівлі та споруди, що розташовані за адресою: м. Городище, вул. Травнева, 13. Спірне приміщення церкви не було зареєстроване за державою. Спеціальним законом, яким врегульовані відносини з охорони і використання пам'яток історії та культури, є Закон УРСР "Про охорону і використання пам'яток історії та культури" від 13.07.1978 №3600-09. Отже, Виконавчий комітет Городищенської міської ради як балансоутримувач Михайлівської церкви при прийнятті рішення про передачу пам'ятника архітектури церковній общині не порушив норми спеціального закону щодо охорони пам'яток історії та культури. Міністерство культури та стратегічних комунікацій України не є власником або титульним володільцем пам'яткою архітектури та не несло витрати з утримання приміщення церкви. Відповідач не здійснює перешкоди позивачу у користуванні та розпорядженні будівлею Свято-Михайлівської церкви.
1.7. 31.01.2025 Релігійна організація "Релігійна громада Свято-Михайлівська парафія Черкаської Єпархії Української православної церкви м. Городище" подала до суду: заяву про відкладення розгляду справи та додаткові пояснення до відзиву на позовну заяву, у яких просила відмовити у позові повністю та застосувати до вимог прокурора наслідки спливу позовної давності (а.с. 154-162 том 1).
1.8. У додаткових поясненнях відповідач зазначив, що пам'ятка, крім археології, може перебувати у державній, комунальній або приватній власності. Свято-Михайлівська церква станом на 2018 рік не є пам'яткою археології та є пам'яткою архітектури національного значення. Отже, сама належність об'єкта нерухомого майна до пам'яток архітектури не є перешкодою для оформлення за релігійною громадою права власності на неї. Крім того, церква не є обмежено обороноздатним об'єктом. Релігійна організація правомірно набула право власності на спірну будівлю і не здійснює перешкод позивачу в користуванні майном.
1.9. 03.02.2025 прокурор подав до суду відповідь на відзив, у якій зазначив, що враховуючи правовий режим спірного об'єкту - пам'ятки архітектури національного значення, законодавчі обмеження щодо її обороту, у даному спорі пред'являється негаторний позов відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України. Зазначений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов'язані з позбавленням його володіння, у зв'язку з чим, на відміну від віндикаційного позову, негаторний може бути заявлений упродовж усього часу тривання порушення прав на об'єкти згаданої категорії, а не з часу, коли держава в особі відповідного органу довідалася чи могла довідатися про відповідні порушення. Оскільки Свято-Михайлівська церква в м. Городище зареєстрована на праві приватної власності за релігійною організацією "Релігійна громада Свято-Михайлівська парафія Черкаської Єпархії Української православної церкви м. Городище" порушення прав її законного володільця - держави - на реалізацію усіх правомочностей власника триває, зазначений позов заявлено в межах позовної давності. У рішенні Виконавчого комітету місцевої Ради депутатів немає жодних посилань на надання дозволу релігійній організації щодо реєстрації за нею права приватної власності. Будь-які інші рішення щодо передачі (повернення) державою у власність комплексу споруд Свято-Михайлівської церкви не приймалися. Спірне нерухоме майно має особливий режим використання та відчуження. Центральному органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини не було відомо про вибуття з державної власності пам'ятки архітектури національного значення "Михайлівська церква", погодження на відчуження приміщення церкви не надавалося, що підтверджується листом від 07.05.2024 №06/15/4170-24 (а.с. 185-190, 191-195 том 1).
1.10. 04.02.2025 у підготовчому засіданні взяли участь прокурор Антощук С.В., представник позивача Яцишин Д.В. Представники відповідачів у підготовче засідання не з'явилися.
1.11. Прокурор Антощук С.В. та представник позивача Яцишин Д.В. у підготовчому засіданні не заперечили проти задоволення клопотання відповідача Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Михайлівська парафія Черкаської Єпархії Української православної церкви м. Городище" та відкладення розгляду справи.
1.12. 04.02.2025 суд ухвалив відкласти підготовче засідання до 10 год. 00 хв. 18.02.2025.
1.13. 14.02.2025 позивач Міністерство культури та стратегічних комунікацій України подало до суду додаткові пояснення, у яких позов прокурора підтримало повністю та зазначило, що спірне нерухоме майно є пам'яткою культури національного значення та має особливий режим використання та відчуження. За результатами перевірки актуальної системи електронного документообігу МКСК відсутня інформація про погодження відчуження зазначеної пам'ятки архітектури національного значення (а.с. 210-212 том 1).
1.14. 18.02.2025 відповідач Релігійна організація "Релігійна громада Свято-Михайлівська парафія Черкаської Єпархії Української православної церкви м. Городище" подала до суду: заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату (а.с. 221 том 1).
1.15. 18.02.2025 у підготовчому засіданні взяли участь прокурор Антощук С.В., представник позивача Яцишин Д.В. Представники відповідачів у підготовче засідання не з'явилися.
1.16. Прокурор Антощук С.В. та представник позивача Яцишин Д.В. у підготовчому засіданні заперечили проти задоволення клопотання відповідача Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Михайлівська парафія Черкаської Єпархії Української православної церкви м. Городище" про відкладення розгляду справи.
1.17. 18.02.2025 суд ухвалив відмовити у клопотанні відповідача про відкладення розгляду справи та розпочати розгляд справи за відсутності представників відповідачів. Зміст та мотиви ухвали суд виклав у протоколі судового засідання від 18.02.2025.
1.18. 18.02.2025 суд ухвалив надати позивачу Міністерству культури та стратегічних комунікацій України дозвіл для подання додаткових пояснень, щодо окремого питання яке виникло під час розгляду справи. Зміст та мотиви ухвали суд виклав у протоколі судового засідання від 18.02.2025.
1.19. 18.02.2025 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті о 09 год. 00 хв. 11.03.2025.
1.20. 18.02.2025 відповідач Виконавчий комітет Городищенської міської ради подав до суду заяву, у якій просив розгляд справи здійснювати без участі його представника, не заперечив проти задоволення позову прокурора та поклав його вирішення на розсуд суду (а.с. 234 том 1).
1.21. 11.03.2025 у судовому засіданні взяли участь прокурор Антощук С.В., представник позивача Яцишин Д.В. та представник відповідача Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Михайлівська парафія Черкаської Єпархії Української православної церкви м. Городище" настоятель церкви Жигало І.Б. Представник відповідача Виконавчого комітету Городищенської міської ради у судове засідання не з'явився.
1.22. Представник відповідача Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Михайлівська парафія Черкаської Єпархії Української православної церкви м. Городище" настоятель церкви Жигало І.Б. у судовому засіданні просив відкласти розгляд справи у зв'язку з наміром відповідача скористатися правом на надання професійної правничої допомоги.
1.23. 11.03.2025 суд ухвалив оголосити перерву в судовому засіданні до 11 год. 00 хв. 26.03.2025.
1.24. 12.03.2025 прокурор подав до суду пояснення, у якому вказав, що помилково невірно зазначив ідентифікаційний код Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Михайлівська парафія Черкаської Єпархії Української православної церкви м. Городище" 21510633 замість правильного 22805678 (а.с. 244-247, 249-250 том 1).
1.25. 26.03.2025 відповідач Виконавчий комітет Городищенської міської ради подав до суду клопотання, у якому просив розгляд справи здійснювати без участі його представника, не заперечив проти задоволення позову прокурора та поклав його вирішення на розсуд суду (а.с. 1 том 2).
1.26. 26.03.2025 у судовому засіданні взяли участь прокурор Антощук С.В., представник позивача Яцишин Д.В. Представники відповідачів у судове засідання не з'явилися.
1.27. Прокурор Антощук С.В. та представник позивача Яцишин Д.В. у судовому засіданні просили позов задовольнити повністю.
1.28. 26.03.2025 суд ухвалив оголосити у судовому засіданні перерву до 10 год. 00 хв. 23.04.2025.
1.29. 23.04.2025 відповідач Виконавчий комітет Городищенської міської ради подав до суду клопотання, у якому просив розгляд справи здійснювати без участі його представника, не заперечив проти задоволення позову прокурора та поклав його вирішення на розсуд суду (а.с. 11 том 2).
1.30. 23.04.2025 прокурор подав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів з реєстраційної справи (а.с. 13-20 том 2).
1.31. 23.04.2025 у судовому засіданні взяли участь прокурор Барбаш О.А., представник позивача Яцишин Д.В. та представник відповідача Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Михайлівська парафія Черкаської Єпархії Української православної церкви м. Городище" настоятель церкви Жигало І.Б. Представник відповідача Виконавчого комітету Городищенської міської ради у судове засідання не з'явився.
1.32. Представник відповідача Жигало І.Б. у судовому засіданні повідомив про зміну керівника та назви відповідача Релігійної організації "Свято-Михайлівська парафія Черкаської Єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) м. Городище" та надав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
1.33. 23.04.2025 суд ухвалив відкласти розгляд справи у судовому засіданні до 12 год. 30 хв. 08.05.2025.
1.34. 06.05.2025 відповідач Релігійна організація "Свято-Михайлівська парафія Черкаської Єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) м. Городище" подав до суду заяву, у якій не заперечив щодо задоволення позовних вимог, просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника відповідача та повідомив, що керівником релігійної організації є Жигало Богдан Богданович (а.с. 32-45 том 2).
1.35. 07.05.2025 Заступник керівника Смілянської окружної прокуратури подав до суду пояснення, у якому просив врахувати зміну найменування відповідача на Релігійну організацію "Свято-Михайлівська парафія Черкаської Єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) м. Городище" (а.с. 51-55, 59-60 том 2).
1.36. 08.05.2025 відповідач Виконавчий комітет Городищенської міської ради подав до суду заяву, у якій просив розгляд справи здійснювати без участі його представника, при ухваленні рішення покладався на розсуд суду (а.с. 63 том 2).
1.37. 08.05.2025 у судовому засіданні взяли участь прокурор Барбаш О.А. та представник позивача Яцишин Д.В. Представники відповідачів у судове засідання не з'явилися.
1.38. Прокурор Барбаш О.А. та представник позивача Яцишин Д.В. у судовому засіданні просили позов задовольнити повністю.
1.39. 08.05.2025 суд завершив розгляд справи по суті, оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення. Суд ухвалив відкласти ухвалення та проголошення рішення суду у справі до 09 год. 50 хв. 14.05.2025.
1.40. 14.05.2025 у судовому засіданні взяли участь прокурор Барбаш О.А. Представники позивача та відповідачів у судове засідання не з'явилися.
1.41. Керуючись частиною 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, 14.05.2025 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення суду у справі №925/1618/24.
Вислухавши пояснення прокурора, представників учасників справи, з'ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд
2. Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.
2.1. Предметом позову прокурора до відповідачів є немайнові вимоги усунути перешкоди державі в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України у користуванні та розпорядженні майном шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності на приміщення Свято-Михайлівської церкви за Релігійною організацію "Свято-Михайлівська парафія Черкаської Єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) м. Городище" та повернення приміщення церкви державі.
2.2. Підставами позову є обставини, якими прокурор обґрунтовує порушення інтересів держави внаслідок протиправного вибуття з державної власності пам'ятки архітектури національного значення.
2.3. Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
2.4. Предметом доказування у справі є обставини набуття відповідачем Релігійною організацією "Свято-Михайлівська парафія Черкаської Єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) м. Городище" права приватної власності на будівлю Свято-Михайлівської церкви; підстави для здійснення державної реєстрації права приватної власності Релігійної організації "Свято-Михайлівська парафія Черкаської Єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) м. Городище" на приміщення Свято-Михайлівської церкви, порушення права держави в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України у користуванні та розпорядженні майном, за захистом якого прокурор звернувся до суду з позовом до відповідачів.
3. Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
3.1. На підтвердження обставин, які є предметом доказування, позивач подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:
3.1.1. 24.08.1963 Рада Міністрів Української РСР прийняла постанову №970 "Про впорядкування справи обліку та охорони пам'ятників архітектури на території Української РСР", якою затвердила список пам'ятників архітектури УРСР, до якого увійшли охоронні пам'ятки: Преображенська церква Красногорського монастиря, 1757 року побудови, м. Золотоноша; костьол Парк "Софіївка" з комплексом паркових споруджень, 1826 року побудови, м. Умань; Садиба Будинку управляючого та Дворовий будинок, початок XIX ст., с. Козацьке, Звенигородський район; Успенський собор, 1147 року побудови , м. Канів, Корсунь-Шевченківський район; Садиба Давидових Головний будинок, Водяний млин, Грот, початок XIX ст., м. Кам'янка, Смілянський район; Троїцька церква, XVIII ст., с. Пугачівка, Уманський район, Іллінська церква, 1653 року побудови, с. Суботів Чигиринський район (а.с. 80-81 том 1).
3.1.2. 05.06.1973 Виконавчий комітет Черкаської обласної ради прийняв рішення №332 "Про впорядкування обліку збереження та охорони пам'ятників архітектури в області", яким затвердив список пам'ятників архітектури, які знаходяться на території області, як пам'ятники архітектури місцевого значення, подані облвідділом в справах будівництва і архітектури та архітектурною секцією при обласній організації Українського товариства охорони пам'ятників історії та культури згідно і списком, зокрема взяв на облік Михайлівську церкву, цегл., 1844 року побудови, за адресою: м. Городище (а.с. 58 на звороті - 59 том 1).
3.1.3. 06.09.1979 Рада Міністрів Української РСР прийняла постанову №442 "Про доповнення списку пам'яток містобудування і архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави", якою затвердила доповнення до списку пам'яток архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави, до якого увійшла за №1713 Михайлівська церква, 1844 року побудови, м. Городище (а.с. 84-85 том 1).
3.1.4. 22.03.1989 Виконавчий комітет Городищенської районної ради прийняв рішення №94, яким передав приміщення Михайлівської РПЦ - пам'ятника архітектури церковній общині Городищенської РПЦ за договором після реставрації і капітального ремонту даного приміщення. Надав дозвіл проводити ремонтні роботи і реставрацію приміщення Михайлівської церкви церковній общині Городищенської РПЦ шляхом укладення договорів з ремонтними бригадами під контролем відділу архітектури та фінансового відділу райвиконкому у відповідності з проектно-кошторисною документацією. Виконавчий комітет Городищенської районної ради вирішив надати можливість Церковній общині Городищенської РПЦ проводити службу в нинішньому приміщенні РПЦ - Преображенської церкви до закінчення робіт по ремонту і реставрації вищезгаданого культового приміщення (а.с. 56 на звороті - 57 том 1, а.с. 14 том 2).
3.1.5. Розпорядженням Черкаської обласної державної адміністрації від 05.12.2017 №802 затверджено у новій редакції Статут Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Михайлівська парафія Черкаської Єпархії Української православної церкви м. Городище" 2017 р., зареєстрований рішенням Виконавчого комітету Черкаської обласної ради від 26.11.1991 №246 (а.с. 72-75 том 1).
Відповідно до положень статуту:
п. 1.1 - Релігійна організація "Релігійна громада Свято-Михайлівська парафія Черкаської Єпархії Української православної церкви м. Городище" є неприбутковою релігійною організацією, первинним структурним підрозділом Української Православної Церкви, який безпосередньо входить до складу Черкаської єпархії УПЦ;
п. 1.10 - місцезнаходження парафії: 19502, Черкаська обл., м. Городище, вул. 1 Травня, 13;
п. 6.5 - після припинення діяльності парафії майно, надане їй у користування державними, громадськими організаціями та громадянами, повертається його власнику.
3.1.6. 23.01.2018 Городищенський виробничий відділок КП "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" видав Релігійній громаді "Свято-Михайлівська парафія Черкаської Єпархії Української православної церкви м. Городище" довідку про те, що станом на 01.01.2013 право власності на нерухоме майно на нежитлову будівлю церкви за адресою: Черкаська обл., Городищенський р-н, м. Городище, вул. 1-го Травня, буд. 13, не зареєстровано (а.с. 15 том 2).
3.1.7. 05.05.2018 зареєстроване право власності Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Михайлівська парафія Черкаської Єпархії Української православної церкви м. Городище" на нежитлове приміщення - Свято-Михайлівська церква - об'єкт житлової нерухомості, загальною площею 250 кв. м: церква - А-1, ганок, ганок, житловий будинок - Б-1 (загальна площа 85,1 кв. м; житлова площа 54,3 кв. м), ганок, прибудова - б, сарай - прибудова - В-1 (загальна площа 20,2 кв. м), літня кухня - Ї-2 (загальна площа 155,9 кв. м), мансандра, гараж - Ж-1, трапезна - Д-1 (загальна площа 118,6 кв. м), погріб - I, навіс - З, вбиральня - Г, колодязь - №1, огорожа - №2, огорожа - №3, огорожа - №4, хвіртка - №5, хвіртка - №6, хвіртка - №7, хвіртка - №8, ворота - №9, ворота - №10, ворота - №11, колонка - №12, колонка - №13, вигрібна яма - №14, вимощення - I, хвіртка - №15, огорожа - №16, за адресою: Черкаська обл., Городищенський р-н, м. Городище, вул. 1-го Травня, буд. 13, за заявою Релігійної організації та на підставі рішення виконавчого комітету Городищенської районної ради №94 від 22.03.1989 та довідки КП "Черкаське обласне об'єднання бюро технічної інвентаризації" №3 від 23.01.2018, речове право №26080294, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1549353071203), що підтверджується Інформаціями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 11.07.2024 №386480321 та №386480613 (а.с. 43-44 том 1, а.с. 16-17 том 2).
3.1.8. 25.04.2024 Заступник керівника Смілянської окружної прокуратура надіслав Городищенському виробничому відділку КП "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" запит №52/4-2682вих-24 з проханням у строк до 01.05.2024 надати копії заведених реєстраційних та інвентаризаційних справ на об'єкт нерухомого майна Свято-Михайлівська церква та прилеглі до неї будівлі і споруди за адресою м. Городище, вул. 1-го Травня, буд. 13, також інформувати чи посвідчувалось бюро технічної інвентаризації право приватної власності на вказаний об'єкт за іншими особами (а.с. 62 том 1).
3.1.9. 25.04.2024 Виконувач обов'язків керівника Смілянської окружної прокуратури надіслав Управлінню забезпечення реалізації повноважень у Черкаській області Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях запит №52/4-2694вих-24 з прохання у строк до 10.05.2024 надати інформацію та документи: чи перебуває Свято-Михайлівська церква та прилеглі до неї будівлі і споруди за адресою м. Городище, вул. 1-го Травня, буд. 13 на обліку у Регіональному відділенні ФДМУ по Київській, Черкаській та Чернігівській областях як державне майно та чи приймалися рішення, вживалися відповідні заходи щодо передачі вказаної пам'ятки у комунальну чи приватну власність (а.с. 76-77 том 1).
3.1.10. 26.04.2024 Городищенський виробничий відділок КП "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" надіслав Смілянській окружній прокуратурі лист №66 з копіями документів з матеріалів інвентарної справи на об'єкт нерухомого майна за адресою: Черкаська обл., Черкаський р-н, м. Городище, вул. 1-го Травня, буд. 13 на Свято-Михайлівську церкву та повідомив, що право власності на об'єкт не видавалось. Згідно доданого технічного паспорту, виготовленого 23.01.2018, замовником технічної інвентаризації на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами є Релігійна організація "Релігійна громада Свято-Михайлівська парафія Черкаської Єпархії Української православної церкви м. Городище" (а.с. 63, 64-71 том 1).
3.1.11. 26.04.2024 Виконавчий комітет Городищенської міської ради видав розпорядження №41 "Про перейменування вулиць та провулків в населених пунктах Городищенської громади", яким перейменував вулицю "1-Травня" в м. Городище - на вулицю "Травнева" (а.с. 82-83 том 1).
3.1.12. 01.05.2024 Управління забезпечення реалізації повноважень у Черкаській області Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях надіслало Смілянській окружній прокуратурі лист №51-12.04-1275, у якому повідомило, що функції з управління щодо нерухомим майном - Свято-Михайлівської церкви, 1844 р. побудови, за адресою м. Городище, вул. 1-го Травня, буд. 13, до Регіонального відділення не передавались, рішення про приватизацію не приймалось. Управлінські рішення щодо Свято-Михайлівської церкви Управлінням не приймались. В Реєстрі об'єктів державної власності, що в процесі приватизації не увійшли до статутного капіталу господарських товариств та знаходяться в управлінні органу приватизації, зазначене майно не обліковується. Свято-Михайлівська церква занесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією - пам'ятка архітектури національного значення (а.с. 78-79 том 1).
3.1.13. 07.05.2024 Департамент пам'яткоохоронної діяльності Міністерства культури та інформаційної політики України надіслав Смілянській окружній прокуратурі лист №06/15/4170-24, у якому повідомив, що Михайлівська церква у м. Городище Черкаської області постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2023 №693 занесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України як пам'ятка архітектури національного значення, ох. №230045. Користувачем зазначеної церкви є Релігійна організація "Релігійна громада Свято-Михайлівська парафія Черкаської Єпархії Української православної церкви м. Городище". Охоронний договір не укладався. Інформація щодо погодження відчуження зазначеної пам'ятки відсутня. Міністерством не вживалися заходи щодо витребування зазначеної пам'ятки на користь держави з чужого незаконного володіння (а.с. 47 том 1).
3.1.14. 12.06.2024 Заступник керівника Смілянської окружної прокуратури надіслав Городищенській міській раді запит №52/4-3894вих-24 з проханням у строк до 18.06.2024 надати копію рішення виконавчого комітету місцевої ради №94 від 22.03.1989 та всі документи, на підставі яких прийняте вказане рішення (а.с. 53 том 1).
3.1.15. 14.06.2024 Керівник Смілянської окружної прокуратури надіслав Управлінню культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної військової адміністрації лист №52/4-3982вих-24, у якому просив у строк до 27.06.2024 надати інформацію щодо: віднесення об'єкту Михайлівська церква та земельної ділянки під ним до історико-культурної спадщини національного значення; історичні зміни власника та користувача Михайлівської церкви; чи укладався охоронний договір щодо вказаного об'єкта культурної спадщини; законодавчі підстави переходу об'єкту нерухомого майна Михайлівської церкви у комунальну власність, що в подальшому стало підставою розпорядження ним шляхом надання дозволу на передачу у приватну власність релігійній організації "Релігійна громада Свято-Михайлівська парафія Черкаської Єпархії Української православної церкви м. Городище"; законодавчі підстави розпорядження земельною ділянкою історико-культурного призначення державної форми власності шляхом надання у постійне користування релігійній організації "Релігійна громада Свято-Михайлівська парафія Черкаської Єпархії Української православної церкви м. Городище". До інформації просив долучити всі документи щодо існування Михайлівської церкви як пам'ятки історії та культури (історичну довідку, охоронний договір, облікову картку, паспорт пам'ятки) (а.с. 48-49 том 1).
3.1.16. 14.06.2024 Керівник Смілянської окружної прокуратури надіслав Черкаській обласній раді лист №52/4-3981вих-24, у якому з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді просив у строк до 27.06.2024 надати копію рішення виконавчого комітету Черкаської обласної ради №332 від 05.06.1973 "Про впорядкування збереження та охорони пам'ятників архітектури в області" з усіма додатками (а.с. 51 том 1).
3.1.17. 18.06.2024 Городищенська міська рада надіслала Смілянській окружній прокуратурі лист №01-02-29/3219, у якому повідомила, що рішення виконавчого комітету місцевої ради №94 від 22.03.1989 та всі документи, на підставі яких прийняте вказане рішення передані на зберігання до архівного відділу №1 Черкаської РДА (а.с. 54 том 1).
3.1.18. 20.06.2024 Заступник керівника Смілянської окружної прокуратури надіслав Архівному відділу №1 Черкаської РДА запит №52/4-4123вих-24 з проханням у строк до 25.06.2024 надати належним чином завірене рішення виконавчого комітету місцевої ради №94 від 22.03.1989 та всі документи, на підставі яких прийняте вказане рішення (а.с. 55 том 1).
3.1.19. 27.06.2024 Архівний відділ №1 Черкаської РДА надіслав Смілянській окружній прокуратурі лист №6/01-19 з копією рішення Виконавчого комітету Городищенської районної ради №94 від 22.03.1989 "Про передачу приміщення Михайлівської церкви - пам'ятника архітектури церковній общині Городищенської РПЦ" та зазначив про відсутність документів, на підставі яких приймалося вказане рішення (а.с. 56, 56 на звороті - 57 том 1).
3.1.20. 01.07.2024 Державний архів Черкаської області надіслав Смілянській окружній прокуратурі лист №247-р/05-08 з копією рішення Виконавчого комітету Черкаської обласної ради №332 від 05.06.1973 "Про впорядкування обліку збереження та охорони пам'ятників архітектури в області" та додатками до нього - Список пам'ятників архітектури обласного значення (а.с. 59) та Історичні довідки архітектурних споруд, список яких подається на розгляд і затвердження облвиконкомом, як пам'ятників архітектури обласного значення (а.с. 58, 59, 60-61 том 1).
3.1.21. 02.07.2024 Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної військової адміністрації надіслало Смілянській окружній прокуратурі лист №02/01-05.01-09/627/02/01-05.01-09/18007, у якому повідомило, що пам'ятка архітектури національного значення Михайлівська церква, 1844 р., за адресою: м. Городище, Черкаський р-н, взята на облік рішенням виконавчого комітету Черкаської обласної ради №332 від 05.06.1973 "Про впорядкування збереження та охорони пам'ятників архітектури в області". В Управлінні відсутня інформація щодо власників церкви. Облікова документація на пам'ятку не розроблялась, звернень щодо укладення охоронного договору не надходило (а.с. 50 том 1).
3.1.22. 04.07.2024 Черкаська обласна рада надіслала Смілянській окружній прокуратурі лист №01-31/575, у якому повідомила, що 27.06.2024 надіслала до Державного архіву Черкаської області лист Керівника Смілянської окружної прокуратури №52/4-3981вих-24 щодо надання рішення Черкаської обласної ради від 05.06.1973 №332 (а.с. (а.с. 52, 52 на звороті том 1).
3.2. Заперечуючи проти позову, відповідач подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:
3.2.1. 20.09.1990 Виконавчий комітет Городищенської районної ради прийняв рішення №274, яким дозволив общині православної церкви м. Городище будівництво на території Михайлівської церкви жилого будинку для священика, господарчих приміщень і гаража на два бокси, погодивши проект житлового будинку та його розміщення на території пам'ятника архітектури з проектною організацією "Укрпроектреставрація", обласним товариством охорони пам'яток історії та культури, головним управлінням архітектури та містобудування облвиконкому (а.с. 119 том 1).
3.2.2. 20.09.1990 Виконавчий комітет Городищенської районної ради прийняв рішення №265, яким передав з балансу центру культури та дозвілля Городищенського райвиконкому на баланс Михайлівської церкви приміщення студії художників з балансовою вартістю 16665 крб. та складське приміщення з балансовою вартістю 1075 крб. (а.с. 120 том 1).
3.2.3. 26.11.1991 зареєстрована Релігійна організація "Релігійна громада Свято-Михайлівська парафія Черкаської Єпархії Української православної церкви м. Городище" (ідентифікаційний код 22805678) за адресою: 19500, Черкаська обл., Городищенський р-н., м. Городище, вул. 1-Травня, буд. 13, керівником якої є Жигало І.Б., що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 22.12.2017 (а.с. 110 том 1).
3.2.4. Рішенням Черкаського облвиконкому від 26.11.1991 №246 зареєстровано статут Релігійного об'єднання (релігійна спілка) Михайлівської парафії Київської Єпархії Української православної церкви у м. Городище (а.с. 111-112, 113 том 1).
Відповідно до положень статуту:
п. 28 - як структурний підрозділ Київської єпархії Української Православної Церкви парафія визнає виключне право розпорядження культовими будівлями, що належать Українській Православній Церкві на правах власності та перебувають на балансі Київської єпархії, а також тими, які орендуються парафією, однак як і право розпорядження священними предметами (включаючи ікони) за Священним Синодом УПЦ. Розпоряджатися іншими будівлями та спорудами, що належать парафії на правах власності або оренди, парафія може зі згоди єпархіального архієрея. Володіння, користування і розпорядження іншим майном парафія здійснює на основі однакової підзвітності єпархіальному архієрею.
3.2.5. 21.02.1992 Держбуд України видав паспорт на пам'ятник архітектури Михайлівську церкву 1844 р., за адресою: Черкаська обл., Городищенський р-н, м. Городище, вул. Першого травня, 15, згідно з яким пам'ятку взято під охорону Постановою Ради Міністрів УРСР №442 від 06.09.1979. Пам'ятка перебуває на балансі релігійної громади, використовується для відправлення кульових обрядів (а.с. 117-118 том 1).
3.2.6. 26.10.1995 Черкаське обласне управління статистики видало свідоцтво №1731, яким присвоїло Православній Михайлівській церкві ідентифікаційний код (ЗКПО) 22805678 (а.с. 116 том 1).
3.2.7. 05.12.2017 Черкаська обласна державна адміністрація видала розпорядження №802 про реєстрацію та передачу на постійне зберігання Департаменту культури та взаємозв'язків з громадськістю Черкаської обласної державної адміністрації зміни до статуту релігійної громади "Свято-Михайлівської парафії Черкаської Єпархії Української православної церкви" (м. Городище, Городищенський р-н, Черкаська обл.), статут якої зареєстровано рішенням виконавчого комітету Черкаської обласної ради народних депутатів №246 від 26.11.1991 "Про заяви віруючих громадян", у зв'язку зі зміною назви на Релігійна організація "Релігійна громада Свято-Михайлівської парафії Черкаської Єпархії Української православної церкви м. Городище", зміною юридичної адреси на: вул. 1-го Травня, 13, м. Городище, Городищенський р-н, Черкаська обл., та викладенням статуту в новій редакції (а.с. 114-115 том 1).
3.2.8. Відповідач додав фотознімки будівлі Свято-Михайлівської церкви (а.с. 121-148 том 1).
3.2.9. Рішенням виконавчого комітету Черкаської обласної ради від 26.11.1991 №246, зі змінами, зареєстрованими розпорядженням Черкаської ОДА від 05.12.2017 №802 та розпорядженням Черкаської ОВА від 19.02.2025 №77 зареєстровано Статут Релігійної організації "Свято-Михайлівської парафії Черкаської Єпархії Української православної церкви" у новій редакції 2024 року (а.с. 33-40 том 2).
3.2.10. 13.03.2025 змінено назву Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Михайлівської парафії Черкаської Єпархії Української православної церкви м. Городище" на РЕЛІГІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ "СВЯТО-МИХАЙЛІВСЬКА ПАРАФІЯ ЧЕРКАСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ" М. ГОРОДИЩЕ") та змінено керівника релігійної організації, яким є Жигало Богдан Богданович, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24.04.2025 №10096000023524 (а.с. 41-43 том 2).
3.3. Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.
3.4. Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
3.5. На підставі поданих сторонами доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані сторонами докази суд визнає належними.
3.6. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").
3.7. На підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує підстави позову, а відповідач заперечує проти позову сторони подали письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані сторонами отримані з порушенням закону. Докази подані сторонами суд визнає допустимими.
3.8. Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи
3.9. Подані сторонами докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані сторонами, суд визнає достовірними.
3.10. Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
3.11. Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
3.12. Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів у суду не виникло.
4. Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
4.1. Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
4.2. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
4.3. З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
4.4. Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
4.5. Враховуючи належність, допустимість та достовірність доказів, поданих сторонами, суд, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, визнає доведеними обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та визнає встановленими наступні обставини:
4.5.1. Рішенням виконавчого комітету Черкаської обласної ради від 05.06.1973 затверджено список пам'ятників архітектури місцевого значення, які знаходяться на території області та взято на облік Михайлівську церкву, 1844 року побудови, за адресою: м. Городище ;
4.5.2. Постановою Ради Міністрів УРСР від 06.09.1979 №442 затверджено доповнення до списку пам'яток архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави, до якого за №1713 увійшла пам'ятка архітектури національного значення - Михайлівська церква, 1844 року побудови, м. Городище;
4.5.3. Рішенням Виконавчого комітету Городищенської районної ради від 22.03.1989 №94 приміщення Михайлівської церкви - пам'ятника архітектури передано церковній общині Городищенської РПЦ по договору після реставрації та надано дозвіл проводити ремонтні роботи і реставрацію шляхом укладення договорів з ремонтними бригадами під контролем відділу архітектури та фінансового відділу райвиконкому у відповідності з проектно-кошторисною документацією. Надано можливість церковній общині Городищенської РПЦ можливість проводити службу в приміщенні церкви до закінчення ремонту і реставрації;
4.5.4. 20.09.1990 Виконавчий комітет Городищенської районної ради прийняв рішення №274, яким дозволив общині православної церкви м. Городище будівництво на території Михайлівської церкви жилого будинку для священика, господарчих приміщень і гаража на два бокси;
4.5.5. 20.09.1990 Виконавчий комітет Городищенської районної ради прийняв рішення №265, яким передав з балансу центру культури та дозвілля Городищенського райвиконкому на баланс Михайлівської церкви приміщення студії та складське приміщення;
4.5.6. 26.11.1991 проведено державну реєстрацію створення Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Михайлівська парафія Черкаської Єпархії Української православної церкви м. Городище";
4.5.7. 05.05.2018 на підставі рішення виконавчого комітету Городищенської районної ради №94 від 22.03.1989 та довідки КП "Черкаське обласне об'єднання бюро технічної інвентаризації" №3 від 23.01.2018 проведено державну реєстрацію права власності Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Михайлівська парафія Черкаської Єпархії Української православної церкви м. Городище" на нежитлове приміщення - Свято-Михайлівська церква загальною площею 250 кв. м: церква - А-1, ганок, ганок, житловий будинок - Б-1 (загальна площа 85,1 кв. м; житлова площа 54,3 кв. м), ганок, прибудова - б, сарай - прибудова - В-1 (загальна площа 20,2 кв. м), літня кухня - Ї-2 (загальна площа 155,9 кв. м), мансандра, гараж - Ж-1, трапезна - Д-1 (загальна площа 118,6 кв. м), погріб - I, навіс - З, вбиральня - Г, колодязь - №1, огорожа - №2, огорожа - №3, огорожа - №4, хвіртка - №5, хвіртка - №6, хвіртка - №7, хвіртка - №8, ворота - №9, ворота - №10, ворота - №11, колонка - №12, колонка - №13, вигрібна яма - №14, вимощення - I, хвіртка - №15, огорожа - №16, за адресою: Черкаська обл., Городищенський р-н, м. Городище, вул. 1-го Травня, буд. 13;
4.5.8. Розпорядженням Виконавчого комітету Городищенської міської ради №41 від 26.04.2024 вулицю "1-Травня" в м. Городище перейменовано на вулицю "Травнева";
4.5.9. 13.03.2025 назву Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Михайлівської парафії Черкаської Єпархії Української православної церкви м. Городище" змінено на РЕЛІГІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ "СВЯТО-МИХАЙЛІВСЬКА ПАРАФІЯ ЧЕРКАСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ" М. ГОРОДИЩЕ");
4.5.10. Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2023 №693 Михайлівська церква у м. Городище занесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України як пам'ятка архітектури національного значення, охоронний №230045. Користувачем церкви є Релігійна організація "Релігійна громада Свято-Михайлівська парафія Черкаської Єпархії Української православної церкви м. Городище". Охоронний договір не укладався. Інформація щодо погодження відчуження зазначеної пам'ятки відсутня. Міністерством не вживалися заходи щодо витребування зазначеної пам'ятки на користь держави з чужого незаконного володіння.
5. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Норми права, на які посилалися учасники справи, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.
5.1. Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
5.2. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти (частина 2 стаття 11 Цивільного кодексу України).
5.3. Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
5.4. Відповідно до частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
5.5. Відповідно до частини 1 та статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
5.6. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина 1 статті 328 Цивільного кодексу України).
5.7. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом (частина 2 статті 328 Цивільного кодексу України).
5.8. Відповідно до частини 1 та статті 395 Цивільного кодексу України речовими правами на чуже майно є: 1) право володіння; 2) право користування (сервітут); 3) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); 4) право забудови земельної ділянки (суперфіцій). Законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже майно.
5.9. Відповідно до частини 1 статті 398 Цивільного кодексу України право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.
5.10. Відповідно до частини 1 статті 401 Цивільного кодексу України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.
5.11. Право користування чужим майном може бути встановлено щодо іншого нерухомого майна (будівлі, споруди тощо) (частина 4 статті 404 Цивільного кодексу України).
5.12. Відповідно до частини 1 статті 133 Господарського кодексу України основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління.
5.13. Право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами (частина 1 статті 136 Господарського кодексу України).
5.14. Правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом) (частина 1 статті 137 Господарського кодексу України).
5.15. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (частина та 4 статті 334 Цивільного кодексу України).
5.16. Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (стаття 182 Цивільного кодексу України).
5.17. Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, врегульовані Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
5.18. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 цього Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
5.19. Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
5.20. Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
5.21. Частиною 1 статті 178 Цивільного кодексу України передбачено, що об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту або не обмежені в обороті.
5.22. Відповідно до частини 2 статті 178 Цивільного кодексу України види об'єктів цивільних прав, перебування яких у цивільному обороті не допускається (об'єкти, вилучені з цивільного обороту), мають бути прямо встановлені у законі. Види об'єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об'єкти, обмежено обороноздатні), встановлюються законом.
5.23. Порядок державної реєстрації права власності на нерухоме майно на час виникнення спірних правовідносин регулювався Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (далі - Порядок).
5.24. Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
5.25. Відповідно до статті 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом.
5.26. Відповідно до Закону Української Радянської Соціалістичної Республіки "Про охорону і використання пам'яток історії та культури" від 13.07.1978 №3600-09 (надалі - Закон №3600-09) пам'ятки історії та культури є надбанням народу. Охорона пам'яток - важливе завдання державних органів і громадських організацій.
5.27. Відповідно до статті 1 Закону №3600-09 пам'ятками історії та культури є споруди, пам'ятні місця і предмети, зв'язані з історичними подіями в житті народу, розвитком суспільства і держави, твори матеріальної і духовної творчості, які становлять історичну, наукову, художню чи іншу культурну цінність. Усі пам'ятки історії та культури, які знаходяться на території Української РСР, охороняються державою.
5.28. Відповідно до статті 4 Закону №3600-09 пам'ятки історії та культури перебувають у власності держави, а також колгоспів, інших кооперативних організацій, їх об'єднань, громадських організацій і в особистій власності громадян. Всі виявлені на території Української РСР об'єкти, що становлять історичну, наукову, художню чи іншу культурну цінність і не мають власника або власник яких невідомий чи в силу закону втратив на них право, переходять у власність держави, якщо інше не передбачено законом.
5.29. Відповідно до статті 5 Закону №3600-09 продаж, дарування або інше відчуження пам'яток історії та культури допускається з обов'язковим попереднім повідомленням державних органів охорони пам'яток. При продажу пам'яток держава має переважне право купівлі.
5.30. Відповідно до статті 21 Закону №3600-09 будинки і споруди, віднесені до пам'яток історії та культури, надаються в користування державним, кооперативним, громадським підприємствам, організаціям, установам, а також іншим організаціям і особам виконавчими комітетами обласних, міських (міст республіканського підпорядкування) Рад народних депутатів за погодженням з спеціально уповноваженими державними органами охорони пам'яток. Ставки орендної плати за користування зазначеними будинками і спорудами встановлюються Радою Міністрів Української РСР.
5.31. Відповідно до статті 1 Закону УРСР "Про власність" від 07.02.1991 №697-XII власністю народу України є, зокрема, національні, культурні та історичні цінності.
5.32. Відповідно до частини 1 статті 29 Закону №697-XII об'єктами права власності релігійної організації є: культові споруди, предмети релігійної обрядовості, благодійного, культурно-просвітницького і виробничого призначення, жилі будинки, грошові кошти та інше майно, необхідне для забезпечення їх діяльності.
5.33. Релігійні організації мають право власності на майно, придбане ними за рахунок власних коштів, пожертвуване громадянами і організаціями або передане державою чи придбане на інших підставах, не заборонених законом (частина 2 статті 29 Закону №697-XII.
5.34. Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про охорону культурної спадщини" (у редакції від 08.06.2000) пам'ятками (за винятком пам'яток, відчуження або передача яких обмежується законодавчими актами України) можуть бути відчужені, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини.
5.35. Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" від 18.01.2018 №2269-VIII приватизації не підлягають, зокрема об'єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України, зокрема об'єкти архітектури національного значення.
5.36. Статтею 17 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" у редакції закону від 23.04.1991 передбачено, що релігійні організації мають право використовувати для своїх потреб будівлі і майно, що надаються їм на договірних засадах державними, громадськими організаціями або громадянами. Культові будівлі і майно, які становлять державну власність, передаються організаціями, на балансі яких вони знаходяться, у безоплатне користування або повертаються у власність релігійних організацій безоплатно за рішеннями виконавчих комітетів обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів, а в Кримській АРСР - Уряду Кримської АРСР. Якщо культова будівля передається в користування двом чи більше релігійним громадам за їх згодою, то з кожною громадою укладається окремий договір, в якому передбачається порядок і черговість користування нею. Культова будівля та інше майно, які становлять історичну, художню або іншу культурну цінність, передаються релігійним організаціям і використовуються ними з додержанням установлених правил охорони і використання пам'яток історії та культури. Клопотання про передачу релігійним організація культових будівель і майна у власність чи безоплатне користування розглядається в місячний термін з письмовим повідомленням про це заявників. Релігійні організації мають переважне право на передачу їм культових будівель із земельною ділянкою, необхідною для обслуговування цих будівель. Володіння і користування землею релігійні організації здійснюють у порядку, встановленому Земельним кодексом Української РСР (561-12) та іншими законодавчими актами Української РСР. Договори про надання в користування релігійним організаціям культових та інших будівель і майна можуть бути розірвані або припинені в порядку і на підставах, передбачених цивільним законодавством Української РСР. Самовільне захоплення культових будівель чи привласнення культового майна не допускається.
5.37. Згідно з пунктом 20 частини 2 статті 5 Закону України "Про охоронну культурної спадщини" (у редакції від 14.03.2018) до повноважень центральних органів виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини належить погодження відчуження або передачі пам'яток національного значення їхніми власниками чи уповноваженими ними органами іншим особам у володіння, користування або управління.
5.38. Відповідно до пункту 16 статті 6 Закону України "Про охоронну культурної спадщини" (у редакції від 14.03.2018) до повноважень інших органів (обласні, районні, державні адміністрації, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради) охорони культурної спадщини належать: погодження відчуження або передачі пам'яток місцевого значення їхніми власниками чи уповноваженими ними органами іншим особам у володіння, користування або управління.
5.39. Порядок надання дозволів, погоджень і висновків органами охорони культурної спадщини визначений статтею 6-1 Закону України "Про охоронну культурної спадщини" (у редакції від 14.03.2018), а саме рішення про надання або про відмову в наданні дозволу, погодження чи висновку приймається органом охорони культурної спадщини протягом одного місяця з дня подання фізичною чи юридичною особою відповідних документів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
5.40. Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 №495, зі змінами, внесеними Постановою КМУ №1066 від 13.09.2024, Міністерство культури та стратегічних комунікацій України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах культури та мистецтв, охорони культурної спадщини, музейної справи, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, державної мовної політики, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері кінематографії, відновлення та збереження національної пам'яті.
5.41. Пунктом 68 Положення передбачено, що Міністерство культури та стратегічних комунікацій України погоджує відчуження або передачу пам'яток національного значення їх власниками чи уповноваженими ними органами іншим особам у володіння, користування або управління.
6. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку.
6.1. Передумовою спору є передання у 1989 році органом місцевого самоврядування релігійній громаді Городищенської РПЦ приміщення Михайлівської церкви у м. Городище - пам'ятки архітектури національного значення для проведення ремонту, реставрації з можливістю проводити службу в приміщенні церкви до закінчення ремонту і реставрації.
6.2. Причиною виникнення спору є державна реєстрація права власності відповідача Релігійної організації "Свято-Михайлівська парафія Черкаської Єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) м. Городище" на будівлю церкви та прилеглих до неї споруд.
6.3. Звертаючись з позовом, прокурор прагне захистити право держави на володіння, користування та розпорядження об'єктом права власності Українського народу пам'яткою архітектури національного значення будівлею Свято-Михайлівської церкви у м. Городище.
6.4. Прокурор вимагає у відповідачів Релігійної організації "Свято-Михайлівська парафія Черкаської Єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) м. Городище" та Виконавчого комітету Городищенської міської ради усунути перешкоди державі в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України у користуванні та розпорядженні майном державної власності.
6.5. Предметом позову прокурора є немайнові вимоги до відповідачів скасувати державну реєстрацію речового права власності на нерухоме майно та зобов'язати повернути нерухоме майно державі.
6.6. Правовідносини, що виникли між сторонами, є приватноправовими, врегульовані нормам цивільного законодавства України.
6.7. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті.
6.8. Під способом захисту суб'єктивних земельних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорених) прав і вплив на правопорушника.
6.9. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідками.
6.10. Об'єктом захисту за позовом прокурора є право держави на володіння, користування та розпорядження об'єктом права власності Українського народу пам'яткою архітектури національного значення будівлею церкви.
6.11. Способом захисту порушеного права прокурор обрав скасування державної реєстрації права власності відповідача на нерухоме майно та зобов'язання відповідача повернути майно державі.
6.12. Предмет позову прокурора кореспондується із способами захисту права, які визначені у статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України.
6.13. У постанові Верховного Суду від 11.01.2023 у справі №924/820/21 сформовано правовий висновок, за змістом якого серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 Цивільного кодексу України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 Цивільного кодексу України, частина 2 статті 152 Земельного кодексу України). Вказані способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.
6.14. Визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є відсутність або наявність у позивача володіння майном; відсутність або наявність в особи володіння нерухомим майном визначається виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння; особа, до якої перейшло право власності на об'єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника, включаючи право володіння.
6.15. У даному випадку позов прокурора є таким, що спрямований на усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном, тобто негаторним.
6.16. Верховний Суд, розглядаючи справи у спорах, пов'язаних із протиправним переходом у приватну власність об'єктів з обмеженою оборотоздатністю дотримується правової позиції, що належним способом захисту права в подібних спорах є пред'явлення негаторного позову про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном.
6.17. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі №372/1684/14-ц вказала, що позовну вимогу про зобов'язання повернути об'єкт права державної власності слід розглядати як негаторний позов (п. 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі №504/2864/13-ц, п. 96 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц, п. 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц, п. 97 постанови від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц).
6.18. Власник майна може вимагати усунення порушення його права власності, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути об'єкт (абз. 5 п. 143 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц).
6.19. Висновки Великої Палати Верховного Суду аналогічного змісту також сформульовані у постановах від 22.05.2018 у справі № 469/1203/15-ц, від 28.11.2018 у справі №504/2864/13-ц, від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц.
6.20. Рішенням Виконавчого комітету Городищенської районної ради від 22.03.1989 №94 приміщення Михайлівської церкви - пам'ятника архітектури передано церковній общині Городищенської РПЦ по договору після реставрації та надано дозвіл проводити ремонтні роботи і реставрацію шляхом укладення договорів з ремонтними бригадами під контролем відділу архітектури та фінансового відділу райвиконкому у відповідності з проектно-кошторисною документацією. Надано можливість церковній общині Городищенської РПЦ можливість проводити службу в приміщенні церкви до закінчення ремонту і реставрації;
6.21. 26.11.1991 проведено державну реєстрацію створення відповідача - Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Михайлівська парафія Черкаської Єпархії Української православної церкви м. Городище"
6.22. 05.05.2018 на підставі рішення виконавчого комітету Городищенської районної ради №94 від 22.03.1989 та довідки КП "Черкаське обласне об'єднання бюро технічної інвентаризації" №3 від 23.01.2018 про відсутність зареєстрованих речових прав на об'єкт нерухомого майна проведено державну реєстрацію права власності відповідача Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Михайлівська парафія Черкаської Єпархії Української православної церкви м. Городище" на нерухоме майно - будівлю Свято-Михайлівської церкви та прилеглих до неї споруд.
6.23. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
6.24. Право на нерухоме майно, яке підлягає державній реєстрації, виникає із дня такої реєстрації.
6.25. Державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.
6.26. Державна реєстрація права власності не породжує права власності, в силу державної реєстрації право власності не виникає, вона визначає лише момент, з якого право власності виникає, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності.
6.27. Факт набуття права власності має передувати державній реєстрації, оскільки юридичний зміст державної реєстрації полягає у визнанні і підтвердженні державою цього факту.
6.28. Відповідач не довів, а суд не встановив підстав та юридичного факту набуття відповідачем Релігійною організацією "Релігійна громада Свято-Михайлівська парафія Черкаської Єпархії Української православної церкви м. Городище" права власності на нерухоме майно - будівлю Свято-Михайлівської церкви та прилеглих до неї споруд на підставах, встановлених законом.
6.29. Подані відповідачем для державної реєстрації права приватної власності на об'єкт нерухомого майна та внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності документи (рішення виконавчого комітету Городищенської районної ради №94 від 22.03.1989 та довідки КП "Черкаське обласне об'єднання бюро технічної інвентаризації" №3 від 23.01.2018 про відсутність зареєстрованих речових прав на об'єкт нерухомого) не можуть слугувати правовою підставою для набуття права власності на об'єкт нерухомого майна та підтверджувати відповідність заявлених прав поданим документам, а також державної реєстрації такого права.
6.30. На момент ухвалення виконавчим комітетом Городищенської районної ради рішення №94 від 22.03.1989 про передання приміщення церкви церковній общині Городищенської РПЦ відповідач як суб'єкт цивільних правовідносин та носій цивільних прав і обов'язків створений та зареєстрований не був.
6.31. Державна реєстрація створення юридичної особи відповідача - Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Михайлівська парафія Черкаської Єпархії Української православної церкви м. Городище" та набуття відповідачем цивільної право- та дієздатності відбулися 26.11.1991, тобто після ухвалення виконавчим комітетом Городищенської районної ради рішення №94 від 22.03.1989.
6.32. Зміст ухваленого виконавчим комітетом Городищенської районної ради рішення №94 від 22.03.1989 не дає підстав для висновку про передання приміщення церкви церковній общині у власність, а лише свідчить про дозвіл общині проводити ремонтні роботи і реставрацію під контролем відділу архітектури та фінансового відділу райвиконкому та можливість церковній общині Городищенської РПЦ проводити службу в приміщенні церкви до закінчення ремонту і реставрації.
6.33. Підставами для відмови в державній реєстрації прав, зокрема є: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.
6.34. Подані відповідачем документи для державної реєстрації права приватної власності на будівлю церкви не посвідчують юридичного факту виникнення права власності на об'єкт нерухомого майна.
6.35. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на важливість принципу superficies solo cedit (збудоване на поверхні слідує за нею). Принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, хоча безпосередньо і не закріплений у такому вигляді в законі, знаходить вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства (постанови від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16 (пункт 8.5), від 03.04.2019 у справі № 921/158/18 (пункт 51), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункти 37-38), від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 (пункт 54), від 20.07.2022 у справі № 923/196/20 (пункт 34)).
6.36. Не допускається набуття права власності на споруджені об'єкти нерухомого майна особою, яка не має права власності або такого іншого речового права на земельну ділянку, що передбачає можливість набуття права власності на будівлі, споруди, розташовані на відповідній ділянці. Виходячи з принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди право власності на об'єкт нерухомого майна набуває той, хто має речове право на земельну ділянку (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (пункти 92-94), від 20.07.2022 у справі № 923/196/20 (пункт 35)).
6.37. Документів, що підтверджували б речове право відповідача на земельну ділянку, на якій знаходиться будівля церкви відповідач державному реєстратору не подав.
6.38. Отже, для проведення державної реєстрації права власності відповідач не подав державному реєстратору документів, перелік яких визначений у законі і, які б свідчили про виникнення у відповідача права власності на нерухоме майно та надавали б державному реєстратору законні підстави для здійснення державної реєстрації відповідного речового права на об'єкт нерухомого майна.
6.39. Державна реєстрація права власності на об'єкт нерухомого майна у даному випадку проведена реєстратором за відсутності обов'язкових і необхідних документів.
6.40. Наявність запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права приватної власності на об'єкт культурної спадщини національного значення є перешкодою для реалізації державою речових прав на зазначений об'єкт.
6.41. Оскільки державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, відповідний запис формально наділяє відповідача певними юридичними правами й одночасно позбавляє відповідних прав законного власника - державу.
6.42. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.09.2020 у справі №804/8836/17 зазначено про те, що спір про скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень має розглядатися як спір, пов'язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою. При цьому скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно є належним та ефективним способом захисту позивачем своїх прав та інтересів (постанови Верховного Суду від 29.11.2022 у справі №902/858/15 (902/310/21), від 07.12.2022 у справі №924/144/20, від 31.01.2023 у справі №924/504/20).
6.43. Отже, державна реєстрація у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права приватної власності на будівлю церкви за особою, яка не є її належним власником, є перешкодою у реалізації державою речових прав на зазначений об'єкт.
6.44. Для забезпечення державі в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України реальної та безперешкодної можливості реалізувати усі правомочності власника на будівлю Свято-Михайлівської церкви, яка є пам'яткою архітектури національного значення, необхідно на підставі статті 16 Цивільного кодексу України усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні майном та на підставі статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" скасувати державну реєстрацію права власності Релігійної організації "Свято-Михайлівська парафія Черкаської Єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) м. Городище" .
6.45. Культурна спадщина охороняється законом.
6.46. Свято-Михайлівська церква у м. Городише є пам'яткою архітектури національного значення.
6.47. До повноважень центральних органів виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини належить погодження відчуження або передачі пам'яток національного значення їхніми власниками чи уповноваженими ними органами іншим особам у володіння, користування або управління.
6.48. До повноважень інших органів (обласні, районні, державні адміністрації, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради) охорони культурної спадщини належать: погодження відчуження або передачі пам'яток місцевого значення їхніми власниками чи уповноваженими ними органами іншим особам у володіння, користування або управління.
6.49. Порядок надання дозволів, погоджень і висновків органами охорони культурної спадщини визначений у Законі України "Про охоронну культурної спадщини", зокрема рішення про надання або про відмову в наданні дозволу, погодження чи висновку приймається органом охорони культурної спадщини протягом одного місяця з дня подання фізичною чи юридичною особою відповідних документів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
6.50. Міністерство культури та стратегічних комунікацій України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах культури та мистецтв, охорони культурної спадщини, музейної справи, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, державної мовної політики, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері кінематографії, відновлення та збереження національної пам'яті.
6.51. Міністерство культури та стратегічних комунікацій України погоджує відчуження або передачу пам'яток національного значення їх власниками чи уповноваженими ними органами іншим особам у володіння, користування або управління.
6.52. З огляду на приналежність до пам'яток культури національного значення будівля церкви мала особливий режим використання та відчуження.
6.53. Центральному органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини не було відомо про вибуття з державної власності пам'ятки архітектури національного значення Свято-Михайлівської церкви у м. Городище. Погодження на відчуження будівлі церкви Міністерство культури та стратегічних комунікацій України не надавало.
6.54. Зайняття майна і наявність державної реєстрації права власності на це майно за відповідачем з порушенням вимог закону треба розглядати як не пов'язане з володінням порушення права власності держави, а належним способом захисту прав власника є негаторний позов.
6.55. Зазначений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов'язані з позбавленням його володіння, у зв'язку з чим, на відміну від віндикаційного позову, негаторний позов може бути заявлений упродовж усього часу тривання порушення прав на об'єкти згаданої категорії, а не з часу, коли держава в особі відповідного органу довідалася чи могла довідатися про відповідні порушення.
6.56. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 14.06.2021 у справі №925/188/18 зазначив, що негаторний позов подається у випадках, коли власник або титульний володілець (в тому числі орендар) має своє майно у володінні, але дії інших осіб перешкоджають йому вільно його використовувати або розпоряджатися ним. Характерною ознакою негаторного позову є його спрямованість на захист права від порушень, не пов'язаних з позбавленням володіння майном, а саме у разі протиправного вчинення іншою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження та користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову.
6.57. Враховуючи правову природу та зміст правовідносин між сторонами, наявність у Державному реєстрі речових прав запису про зареєстроване речове право власності відповідача на будівлю Свято-Михайлівської церкви, що позбавляє державу в особі позивача здійснювати усі правомочності власника нерухомого майна та свідчить про триваючий характер порушення права держави, прокурор звернувся з позовом в межах загального строку позовної давності, передбаченого статтею 257 Цивільного кодексу України.
6.58. Однією із загальних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
6.59. Об'єктом судового захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
6.60. Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).
6.61. Одним із способів судового захисту порушеного права є припинення дії, яка порушує право.
6.62. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
6.63. Володіння відповідачем Релігійною організацією "Свято-Михайлівська парафія Черкаської Єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) м. Городище" будівлею Свято-Михайлівської церкви, що належить державі без достатніх правових підстав та погодження Міністерства культури та стратегічних комунікацій України порушує особливий режим використання та відчуження пам'яток культури національного значення.
6.64. Відмова відповідача Релігійної організації "Свято-Михайлівська парафія Черкаської Єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) м. Городище" повернути державі будівлю Свято-Михайлівської церкви - пам'ятки архітектури національного значення порушує право держави Україна та Українського народу на вільне володіння своїм майном.
6.65. У такий спосіб відповідач чинить перешкоди власнику майна та позбавляє власника можливості здійснити (реалізувати) своє право, зокрема володіти, користуватися та розпоряджається своїм майном з урахуванням особливого режиму його використання.
6.67. З урахуванням наведеного вимога прокурора до відповідача Релігійної організації "Свято-Михайлівська парафія Черкаської Єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) м. Городище" усунути перешкоди державі в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України та повернути займане майно відповідає характеру правопорушення та змісту порушеного права держави.
6.68. У справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
6.69. Право визначення особи, яка повинна відповідати за позовом належить позивачу. Залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача суд здійснює виключно за клопотанням позивача. Подання позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові
6.70. Відповідачем у негаторному позові є особа, яка власними протиправними діями перешкоджає позивачеві здійснювати права користування та розпорядження своїм майном.
6.71. За характером порушення, що полягає у позбавленні власника володіти, користуватися та розпоряджається своїм майном та змістом порушеного права держави належним відповідачем за позовом прокурора в частині вимоги усунути перешкоди державі у здійсненні права користування та розпорядження майном - пам'яткою архітектури національного значення - будівлею Свято-Михайлівської церкви є Релігійна організація "Свято-Михайлівська парафія Черкаської Єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) м. Городище", яка користуються приміщенням церкви та має зареєстроване речове право власності на будівлю церкви.
6.72. Прокурор у позові не обґрунтував, в який спосіб Виконавчий комітет Городищенської міської ради порушує право держави на користування та розпорядження майном - пам'яткою архітектури національного значення - будівлею Свято-Михайлівської церкви.
6.73. Враховуючи зміст та характер порушеного права держави, встановлені судом обставини порушення права держави та особи, яка його порушила, та беручи до уваги спосіб захисту порушеного права, який обрав прокурор звертаючись з позовом до відповідачів, на переконання суду, Виконавчий комітет Городищенської міської ради є неналежним відповідачем за позовом прокурора.
6.74. Позов Керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України до Релігійної організації "Свято-Михайлівська парафія Черкаської Єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) м. Городище" у частині вимоги усунути перешкоди державі в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України у здійсненні права користування та розпорядження майном - пам'яткою архітектури національного значення - будівлею Свято-Михайлівської церкви та скасувати державну реєстрацію права приватної власності Релігійної організації "Свято-Михайлівська парафія Черкаської Єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) м. Городище" на будівлю Свято-Михайлівської церкви, розташованої за адресою: Черкаська область, Черкаський район, м. Городище, вул. Травнева, 13 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1549353071203), суд визнає обґрунтованим, спосіб захисту обраний прокурором є належний та ефективний та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.
6.75. Позов Керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України до Релігійної організації "Свято-Михайлівська парафія Черкаської Єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) м. Городище" у частині вимоги усунути перешкоди державі в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України у здійсненні права користування та розпорядження майном - пам'яткою архітектури національного значення - будівлею Свято-Михайлівської церкви та зобов'язати Релігійну організацію "Свято-Михайлівська парафія Черкаської Єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) м. Городище" повернути державі в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України нежитлову будівлю Свято-Михайлівської церкви загальною площею 250,0 кв. м, розташованою за адресою: Черкаська область, м. Городище, вул. Травнева, 13, суд визнає обґрунтованим, спосіб захисту обраний прокурором є належний та ефективний та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.
6.76. Позов Керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України до Виконавчого комітету Городищенської міської ради у частині вимоги усунути перешкоди державі в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України у здійсненні права користування та розпорядження майном - пам'яткою архітектури національного значення - будівлею Свято-Михайлівської церкви та скасувати державну реєстрацію права приватної власності Релігійної організації "Свято-Михайлівська парафія Черкаської Єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) м. Городище" на будівлю Свято-Михайлівської церкви, розташованої за адресою: Черкаська область, Черкаський район, м. Городище, вул. Травнева, 13 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1549353071203), суд визнає необґрунтованим, поданим до неналежного відповідача та доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову у цій частині.
7. Підстави представництва прокурором інтересів держави у справі.
7.1. В Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом (п.3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України).
7.2. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді (стаття 23 Закону України "Про прокуратуру").
7.3. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 виснувала, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
7.4. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі №587/430/16-ц зазначила, що системне тлумачення абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
7.5. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
7.6. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
7.7. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
7.8. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
7.9. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 червня 2023 року у справі №905/1907/21 зазначила, що для того, щоб інтереси держави не залишились незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
7.10. 25.04.2024 Виконувач обов'язків керівника Смілянської окружної прокуратури звернувся до Міністерства культури та інформаційної політики України із запитом №52/4-2693вих-24, у якому просив в строк до 10.05.2024 надати інформацію та підтверджуючі документи: чи має Михайлівська церква статус пам'ятки архітектури національного значення, хто є на даний час власником вказаної пам'ятки архітектури та на підставі яких документів, інформувати щодо законності її відчуження у приватну власність, повідомити, чи вживались міністерством заходи щодо витребування вказаної пам'ятки архітектури на користь держави з чужого незаконного володіння, якщо не вживались, то вказати причини не вжиття таких заходів та чи будуть вживатися такі заходи, в тому числі в судовому порядку, в майбутньому (а.с. 45-46 том 1).
7.11. 07.05.2024 Департамент пам'ятко-охоронної діяльності Міністерства культури та інформаційної політики України надіслав Смілянській окружній прокуратурі лист №06/15/4170-24, у якому повідомив, що Михайлівська церква у м. Городище Черкаської області постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2023 №693 занесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України як пам'ятка архітектури національного значення, ох. №230045. Користувачем зазначеної церкви є Релігійна організація "Релігійна громада Свято-Михайлівська парафія Черкаської Єпархії Української православної церкви м. Городище". Охоронний договір не укладався. Інформація щодо погодження відчуження зазначеної пам'ятки відсутня. Міністерством не вживалися заходи щодо витребування зазначеної пам'ятки на користь держави з чужого незаконного володіння (а.с. 47 том 1).
7.12. 24.12.2024 Керівник Смілянської окружної прокуратури надіслав Міністерству культури та стратегічних комунікацій України лист №52/4-8099вих-24, у якому вказав, що встановлено факт вибуття з державної власності пам'ятки архітектури національного значення - Михайлівської церкви у м. Городище, Черкаського р-н, Черкаської обл. Повідомив, що прокуратурою підготовлено позовну заяву в інтересах держави в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України про усунення перешкод у користуванні майном шляхом визнання незаконним та скасування державної реєстрації (а.с. 86-87 том 1).
7.13. Міністерство культури та стратегічних комунікацій України самостійно з позовом до відповідачів не звернулося.
7.14. Суд дійшов висновку, що незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи Міністерства культури та стратегічних комунікацій України про причини неможливості самостійно звернутися до суду за захистом інтересів держави, сам факт не звернення до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та мав змогу захистити інтереси держави свідчить про те, що Міністерство культури та стратегічних комунікацій України неналежно виконує свої повноваження щодо захисту інтересів держави на володіння об'єктом права власності Українського народу, у зв'язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з позовом до відповідачів.
7.15. Аналогічну правову позицію викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18, у постанові Верховного Суду у справі №910/7916/20 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №905/1907/21.
7.16. Бездіяльність Міністерства культури та стратегічних комунікацій України є підставою для звернення прокурора до суду з позовом до відповідачів з метою захисту інтересів держави, оскільки Міністерство культури та стратегічних комунікацій України впродовж тривалого часу не вживало заходів щодо усунення перешкод власнику - державі у користуванні та розпорядженні пам'яткою архітектури національного значення - будівлі Свято-Михайлівської церкви та повернення приміщення церкви державі.
7.17. Враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави і визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов висновку, що прокурор у цій справі належним чином обґрунтував та довів підстави для представництва інтересів держави в суді. Підстав для залишення позову без розгляду суд не встановив.
8. Розподіл судових витрат.
8.1. Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
8.2. За подання позовної заяви Черкаська обласна прокуратура сплатила судовий збір у розмірі 4844,80 грн на підставі платіжної інструкції від 19.12.2024 №2915 (а. с. 41 том 1).
8.3. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
8.4. Оскільки позов прокурора задоволено повністю, судовий збір у розмірі 4844,80 грн, сплачений Черкаською обласною прокуратурою за подання позовної заяви суд покладає на відповідача Релігійну організацію "Свято-Михайлівська парафія Черкаської Єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) м. Городище".
Керуючись статтями 14, 129, 130, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України до Релігійної організації "Свято-Михайлівська парафія Черкаської Єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) м. Городище" задовольнити.
Усунути перешкоди державі в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України (ідентифікаційний код 43220275, адреса місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Івана Франка, 19) у здійсненні права користування та розпорядження майном - пам'яткою архітектури національного значення - будівлі Свято-Михайлівської церкви та скасувати державну реєстрацію права приватної власності Релігійної організації "Свято-Михайлівська парафія Черкаської Єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) м. Городище" на приміщення Свято-Михайлівської церкви, розташованої за адресою: Черкаська область, Черкаський район, м. Городище, вул. Травнева, 13 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1549353071203).
Усунути перешкоди державі в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України (ідентифікаційний код 43220275, адреса місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Івана Франка, 19) у здійсненні права користування та розпорядження майном - пам'яткою архітектури національного значення - будівлі Свято-Михайлівської церкви та зобов'язати Релігійну організацію "Свято-Михайлівська парафія Черкаської Єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) м. Городище" (ідентифікаційний код 22805678, адреса місцезнаходження: 19502, Черкаська область, м. Городище, вул. Травнева, 13) повернути державі в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України (ідентифікаційний код 43220275, адреса місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Івана Франка, 19) нежитлову будівлю Свято-Михайлівської церкви загальна площа 250,0 кв. м, розташованої за адресою: Черкаська область, м. Городище, вул. Травнева, 13.
У позові Керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України до Виконавчого комітету Городищенської міської ради відмовити.
Стягнути з Релігійної організації "Свято-Михайлівська парафія Черкаської Єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) м. Городище" (ідентифікаційний код 22805678, адреса місцезнаходження: 19502, Черкаська область, м. Городище, вул. Травнева, 13) на користь Черкаської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02911119, адреса місцезнаходження: 18015, м. Черкаси, бул. Шевченка, 286, розрахунковий рахунок UA 138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України у м. Київ) 4844,80 грн (чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривні 80 копійок) судових витрат зі сплати судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення суду складене 23.05.2025.
Суддя А.І. Гладун