13 травня 2025 року м. Харків Справа № 922/3872/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Слободін М.М., суддя Тихий П.В. , суддя Шутенко І.А.
за участю секретаря судового засідання Бєлкіній О.М.
за участю представників учасників справи:
позивача - Батракова О.Ю.
відповідача - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізюмський хлібокомбінат "Кулиничі", м. Ізюм, (вх. № 781 Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 17.03.2025 у справі № 922/3872/24 (повний текст якого складено та підписано у приміщенні господарського суду Харківської області 17.03.2025, суддя Жигалкін І.П.)
за позовом АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз", м. Харків
до ТОВ "Ізюмський хлібокомбінат "Кулиничі", м. Ізюм,
про стягнення 715 511,60 грн,
Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" звернулося до господарського суду Харківської області 01 листопада 2024 року із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізюмський хлібокомбінат "Кулиничі" заборгованості у розмірі 715 511,60 грн, в тому числі: заборгованості за договором розподілу природного газу № 094211JUJ3DP016 від 01.01.2016 за період листопад 2022 - червень 2023 у сумі 669 627,00 грн; 3 % річних в сумі 18 747,64 грн; інфляційних втрат в сумі 27 136,96 грн., а також сплачений судовий збір у сумі 10732,60 грн.
Позивач просив суд визначити в рішенні суду про нарахування відповідних відсотків до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування: органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення Господарського суду Харківської області у цій справі здійснювати, з урахуванням існуючої заборгованості в сумі 669 627,00 грн:
- нарахування 3% річних на суму непогашеного за договором № 094211JUJ3DP016 від 01.01.2016 боргу у розмірі 18 747,64 грн за такою формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С - сума непогашеної заборгованості; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість, за кожен повний день прострочення, починаючи з дати ухвалення судового рішення і до моменту виконання цього рішення;
- нарахування інфляційних втрат на суму непогашеного за договором № 094211JUJ3DP016 від 01.01.2016 боргу у розмірі 27 136,96 грн за такою формулою: сума залишку боргу х індекси інфляції за кожний місяць (за весь період) - сума залишку боргу, на який нараховуються інфляційні, за період з дати ухвалення судового рішення і на момент виконання цього рішення.
При зменшенні суми боргу, внаслідок часткового виконання зобов'язання боржником, сума погашення має відніматися не від основного боргу, який існував на початок розрахункового місяця, а від суми основного боргу, помноженої на індекс інфляції у цьому місяці (фактичної вартості грошей на кінець розрахункового місяця з урахуванням інфляційних процесів). А подальший розрахунок інфляційних збитків здійснюється з урахуванням саме проіндексованого залишку основного боргу за попередній місяць у тій же послідовності (шляхом перемножування на індекс інфляції за наступний місяць та віднімання конкретної суми погашення боргу у новому розрахунковому місяці).
Рішенням господарського суду Харківської області від 17.03.2025 у справі № 922/3872/24 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізюмський хлібокомбінат "Кулиничі" (адреса: 64300, Харківська область, м. Ізюм, вул. Київська, буд. 89, код ЄДРПОУ: 37714687) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (адреса: 61109, м.Харків, вул. Безлюдівська, буд. 1; код ЄДРПОУ 03359500) загальну суму заборгованості у розмірі 715 511,60 грн (де: - сума заборгованості за договором розподілу природного газу № 094211JUJ3DP016 від 01.01.2016 за період листопад 2022 - червень 2023 у сумі 669 627,00 грн; - 3 % річних в сумі 18 747,64 грн; - інфляційні втрати в сумі 27 136,96 грн), а також сплачений судовий збір у сумі 10732,60 грн.
Зазначено, що органу (особі), що проводитиме примусове виконання рішення Господарського суду Харківської області від 17.03.2025 у справі №922/3872/24 здійснювати нарахування до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізюмський хлібокомбінат "Кулиничі" (адреса: 64300, Харківська область, м. Ізюм, вул. Київська, буд. 89, код ЄДРПОУ: 37714687) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (61109, м. Харків, вул.Безлюдівська, буд. 1, код ЄДРПОУ 03359500) 3% річних на суму непогашеного за договором № 094211JUJ3DP016 від 01.01.2016 боргу у розмірі 18 747,64 грн за такою формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С - сума непогашеної заборгованості; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість, за кожен повний день прострочення, починаючи з дати ухвалення судового рішення і до моменту виконання цього рішення.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що :
- враховуючи умови договору та норми Кодексу, сторонами було визначено плановий обсяг замовленої річної потужності споживача на 2022 рік, про що сторонами складено Акт №ХА00041081 приймання-передачі природного газу від 30.09.2021 та становить: 910 146,53 м3 - величина річної замовленої потужності на 2022 рік, та, відповідно, 75 845,54 м3 величина замовленої потужності на місяць;
- враховуючи умови договору та норми Кодексу, сторонами було визначено плановий обсяг замовленої річної потужності споживача на 2023 рік, про що сторонами підписано Акт приймання-передачі природного газу №ХА00053970 від 30.09.2022 за період жовтень 2021 року - лютий 2022 року (обсяг місячної замовленої потужності у 2023 році складає: 338 404,03 м. куб. / 12 = 28 200,34 м. куб.);
- на підставі Договору Споживачем було отримано від АТ "Харківгаз" природний газ у листопаді 2022 року склав 75 845,55 м. куб. (вартість наданих послуг складає 181119,17 грн.), у грудні 2022 року склав 75 845,55 м. куб. (вартість наданих послуг складає 181 119,17 грн.), у січні 2023 року склав 28 200,3391959 м. куб. (вартість наданих послуг складає 67 342,41 грн.), у лютому 2023 року склав 28 200,33 м. куб. (вартість наданих послуг складає 67 342,89 грн.), у березні 2023 року склав 28200,34м. куб. (вартість наданих послуг складає 67 342,42 грн), у квітні 2023 року склав 28 200,33 м. куб. (вартість наданих послуг складає 67 342,39 грн.), у травні 2023 року склав 28 200,33 м. куб. (вартість наданих послуг складає 67 342,42 грн.) та у червні 2023 року склав 28 200,34 м. куб. (вартість наданих послуг складає 67342,42грн) на загальну суму 669 627,00 грн.;
- АТ "Харківгаз" було складено відповідні акти наданих послуг і зазначені акти разом з рахунками на оплату направлено споживачу листами № 610-Сл-15805-1222 від 21.12.2022, №СЛ-64К від 14.03.2023, № Сл-51К від 22.08.2023;
- враховуючи те, що з боку споживача не здійснювалась оплата, загальна заборгованість відповідача, на момент подання позову, складає 715 511,60 грн (де: заборгованість за договором розподілу природного газу № 094211JUJ3DP016 від 01.01.2016 за період листопад 2022 - червень 2023 у сумі 669 627,00 грн; 3 % річних в сумі 18 747,64 грн; інфляційні втрати в сумі 27 136,96 грн);
- перевіривши надані позивачем розрахунки 3 % річних в сумі 18 747,64 грн та інфляційні втрати в сумі 27 136,96 грн. суд встановив, що дані розрахунки здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства і є арифметично вірними, а відтак позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню;
- щодо клопотання позивача про застосування положень частини 10 статті 238 ГПК України, то застосування зазначеної норми у даному випадку сприятиме найшвидшому виконанню відповідачем судового рішення в частині сплати основного боргу, а позивач буде позбавлений необхідності повторно звертатися до суду з позовом про стягнення з відповідача додатково нарахованих відсотків за допущене ним прострочення після ухвалення судом рішення, отже наявні правові підстави для зазначення у рішенні суду про проведення нарахування органом (особою), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду 3% річних на суму непогашеного за договором № 094211JUJ3DP016 від 01.01.2016 боргу у розмірі 18 747,64 грн за такою формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С - сума непогашеної заборгованості; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість, за кожен повний день прострочення, починаючи з дати ухвалення судового рішення і до моменту виконання цього рішення;
- вимоги позивача про зазначення в рішенні про нарахування інфляційних втрат до моменту виконання рішення не підлягають задоволенню, оскільки імперативною частиною 10 статті 238 ГПК України не передбачено право суду зазначати в рішенні про нарахування інфляційних втрат на суму основного боргу.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ізюмський хлібокомбінат "Кулиничі" із вказаним рішенням суду першої інстанції не погодилося, звернулося до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 17.03.2025 у справі № 922/3872/24 та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що:
- у рішенні суду зазначено, що акти разом з рахунками на оплату направлено споживачу листами № 610-Сл-15805-1222 від 21.12.2022, №СЛ-64К від 14.03.2023, № Сл-51К від 22.08.2023", проте позивач не надав суду доказів отримання зазначених листів відповідачем, що позбавило споживача можливості, а тому основна сума боргу є неузгодженою; крім того, заборгованість у розмірі, який вимагає стягнути позивач, відсутня через те, що не настав строк для виконання споживачем зобов'язання щодо оплати розподіленого обсягу газу за спірний період;
- із розрахунку позивача також не зрозуміло, як було визначено основну суму боргу, яку він просить стягнути, а саме 669 627,00 грн., також, зазначені у актах за січень - червень 2023 р. суми відрізняються у копійках, але за умовами Договору розмір щомісячної оплати за розподіл газу є фіксованим та встановлюється на рік.
- у рішенні зазначено, що суд перевірив розрахунки позивача та вони є правильними, але це не відповідає фактичним обставинам справи.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізюмський хлібокомбінат "Кулиничі", м. Ізюм, (вх. № 781 Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 17.03.2025 у справі № 922/3872/24. Призначено справу до розгляду на 13.05.2025 о 14:00 год.
Також зазначеною ухвалою встановлено учасникам справи строк для подання відзивів на апеляційну скаргу - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Зазначену ухвалу отримано всіма учасниками справи 10.04.2025 о 04:14 год., отже останнім днем для подання відзиву на апеляційну скаргу, з урахуванням вихідних, є 21.04.2025 включно.
Від позивача 16.04.2025, тобто у встановлений судом строк, надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.
Свої заперечення обґрунтовує тим, що :
- положеннями Кодексу ГРС та Типового договору розподілу природного газу визначено, що оплата за послуги розподілу природного газу у поточному році здійснюється споживачем, що не є побутовим, рівними частинами протягом року та не залежить від обсягів споживання природного газу в поточному місяці;
- враховуючи умови договору та норми Кодексу ГРМ, було визначено плановий обсяг замовленої річної потужності споживача на 2022 рік, що відображено в Акті №ХА00041081 приймання-передачі природного газу від 30.09.2021, яка становить: 910 146,53 м.куб. - величина річної замовленої потужності на 2022 рік, та, відповідно, 75 845,54 м.куб. величина замовленої потужності на місяць ;
- враховуючи умови договору та норми Кодексу ГРМ, було визначено плановий обсяг замовленої річної потужності споживача на 2023 рік, що відображено в Акті №ХА00053970 приймання-передачі природного газу від 30.09.2022, яка становить: 338 404,03 м.куб. - величина річної замовленої потужності на 2022 рік, та, відповідно, 28 200,34 м.куб. величина замовленої потужності на місяць;
- обставини щодо забезпечення АТ "Харківгаз" цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи АТ «Харківгаз», а також можливості розподілу (переміщення) належного споживачу природного газу газорозподільною системою у спірний період в об'ємах (обсягах), вказаних в актах наданих послуг, підтверджуються відповідними актами, при цьому відмова від підпису актів наданих послуг не є підтвердженням того, що така послуга не надавалась стороною договору
- в матеріалах справи містяться як докази відправлення листів, претензій, вимог разом із копіями актів та рахунками (описи вкладення, чеки, накладні), так і докази отримання поштових відправлень споживачем (копії рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень).
В судове засідання 13.05.2025 з'явився представник позивача, який проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечував.
Представник відповідача в судове засідання 13.05.2025 не з'явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку електронного листа (ухвали Східного апеляційного господарського суду від 09.04.2025).
Відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників в судове засідання судом обов'язковою не визнавалась, у справі достатньо матеріалів для розгляду справи по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу відповідача в даному судовому засіданні за відсутністю представника відповідача.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.
Договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об'єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газ (глава 1 розділу І Кодексу ГРМ).
Відповідно до пункту 3 глави 3 розділ VІ Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633,634, 641, 642 Цивільного Кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу.
Згідно з пунктом 4 глави 3 розділу VІ Кодекс ГРМ договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви- приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.
Правовідносини між споживачем та Оператором ГРМ врегульовані Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1379/27824, постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498 "Про затвердження Типового договору розподілу природного газу" тощо.
Закон України "Про ринок природного газу" визначає таких суб'єктів ринку природного газу: оператор газотранспортної системи; оператор газорозподільної системи; оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.
АТ «Харківгаз» згідно з нормами чинного законодавства є Оператором газорозподільної системи, який до 01.07.2023 здійснював господарську діяльність з розподілу природного газу на території Харківської області на підставі ліцензії, виданої згідно постанови НКРЕКП № 809 від 19.06.2017. Так, Відповідно до Кодексу ГРМ, Оператор газорозподільної системи - суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.
У спірних правовідносинах відповідач згідно з нормами чинного законодавства мав статус споживача природного газу. Так, згідно з п. 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ споживач природного газу (споживач) - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, об'єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.
Як свідчать матеріали справи та було правильно встановлено місцевим господарським судом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ізюмський хлібокомбінат "Кулиничі" підписано заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу № 094211JUJ3DP016 від 01.01.2016 року, тобто до умов типового публічного договору розподілу природного газу, текст якого затверджений Постановою НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015 року (далі - Договір).
АТ "Харківгаз" надавав послуги з розподілу природного газу споживачу за точками комерційного обліку, які визначені Додатками № 4 до Типового договору розподілу природного газу, які додається до заяви-приєднання, а саме: м. Ізюм, вул. Київська, буд. 89.
Згідно з пунктом 2.1. договору Оператор ГРМ зобов'язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.
Постановою НКРЕКП № 2080 від 07.10.2019 р. внесено зміни до Кодексу ГРМ (та до договору відповідно), згідно яких з 01.01.2020 р. запроваджується новий порядок розрахунків за послугу з розподілу природного газу, зокрема, змінено принцип визначення величини потужності для споживачів природного газу та здійснено перехід від приєднаної потужності до замовленої, яка розраховується відповідно до вимог Кодексу ГРМ, виходячи із об'ємів споживання об'єктів споживачів за попередній рік.
Пунктом 12.2. договору передбачено, що якщо в установленому порядку Регулятором будуть внесені зміни до редакції Типового договору розподілу природного газу, Оператор ГРМ зобов'язується розмістити повідомлення про такі зміни на сайті та в офіційних друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, не менше ніж за десять днів до набрання змінами чинності, крім випадків, для яких цим Договором встановлений інший термін та/або порядок повідомлення про внесення змін.
У разі незгоди Споживача зі змінами він має право розірвати цей Договір шляхом надсилання письмового повідомлення Оператору ГРМ протягом десяти календарних днів з дня, коли він дізнався чи міг дізнатися про внесені до цього Договору зміни. Нерозірвання цього Договору у вказаний строк та продовження споживання природного газу свідчить про згоду Споживача з внесеними до цього Договору змінами.
Відповідно до пункту 6.1. договору (зі змінами) оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
Пунктом 6.3. договору передбачено, що величина річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) Споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об'єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.
Споживач, що не є побутовим, має право не пізніше ніж до 20 жовтня календарного року, що передує розрахунковому (крім замовлення потужності на 2020 рік, яке здійснюється до 01 листопада), подати Оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його об'єктах з розбивкою по кожному об'єкту в газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік. У такому разі, якщо фактичний обсяг використання потужності (протягом календарного року) буде перевищувати замовлену споживачем річну потужність сумарно по всіх його об'єктах, величина перевищення має бути сплачена споживачем за півторакратною вартістю тарифу на розподіл природного газу на користь Оператора ГРМ відповідно до договору розподілу природного газу.
Пунктом 7.4. розділу VII Типового договору встановлено, що Споживач зобов'язується здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені Типовим договором.
Згідно з пунктом 1 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються, виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.
Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.
Отже положеннями Кодексу ГРС та Типового договору розподілу природного газу визначено, що оплата за послуги розподілу природного газу у поточному році здійснюється споживачем, що не є побутовим, рівними частинами протягом року та не залежить від обсягів споживання природного газу в поточному місяці.
Відповідно до пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС річна замовлена потужність (за замовчуванням) об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.
Оператор ГРМ зобов'язаний до 12 жовтня щорічно за підсумками газового року проінформувати споживача про фактичний обсяг споживання природного газу всіма об'єктами споживача за попередній газовий рік та одночасно повідомити його, що зазначений обсяг споживання газу за замовчуванням споживача буде визначений як розмір річної замовленої потужності споживача на наступний календарний рік. У такому повідомленні Оператор ГРМ одночасно має зазначити про: величину річної замовленої потужності на поточний календарний рік; величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у поточному календарному році; величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у наступному календарному році; покази лічильника природного газу/інші дані, за якими було сформовано (станом на 30 вересня поточного року) розмір річної замовленої потужності (за замовчуванням) на наступний календарний рік (для побутових споживачів).
Така інформація надається споживачеві шляхом розміщення її у платіжних документах (для побутових споживачів), особистих кабінетах споживача (за наявності), актах приймання-передачі природного газу (для споживачів, що не є побутовими).
Пунктом 10 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС встановлено, що надання оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг. Акт надсилається оператором ГРМ споживачеві. Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов'язаний повернути Оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством. До вирішення спірних питань сума до сплати за надані послуги з розподілу природного газу ГРМ установлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.
Крім того, відповідно до п. 6.8. розд. VI Типового договору надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між Сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
Акт наданих послуг є первинним документом, який містить відомості про господарську операцію в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-ХІV від 16.07.1999 року, а саме: надання послуги розподілу природного газу.
Враховуючи умови договору та норми Кодексу, сторонами було визначено плановий обсяг замовленої річної потужності споживача на 2022 рік, про що сторонами складено Акт №ХА00041081 приймання-передачі природного газу від 30.09.2021 та становить: 910 146,53 м3 - величина річної замовленої потужності на 2022 рік, та, відповідно, 75 845,54 м3 величина замовленої потужності на місяць.
Враховуючи умови договору та норми Кодексу, сторонами було визначено плановий обсяг замовленої річної потужності споживача на 2023 рік, про що сторонами підписано Акт приймання-передачі природного газу №ХА00053970 від 30.09.2022 за період жовтень 2021 року - лютий 2022 року (обсяг місячної замовленої потужності у 2023 році складає: 338 404,03 м. куб. / 12 = 28 200,34 м. куб.):
- № ХА00042557 від 31.10.2021 об'єм розподіленого природного газу у жовтні 2021 року склав 72 935,06 м. куб.;
- № ХА00044005 від 30.11.2021 об'єм розподіленого природного газу у листопаді 2021року склав 77 452,81 м. куб.;
- № ХА00046015 від 31.12.2021 об'єм розподіленого природного газу у грудні 2021 року склав 86 909,06 м. куб.;
- № ХА00046234 від 31.01.2022 об'єм розподіленого природного газу у січні 2022 року склав 58 553,96 м. куб.;
- № ХА00048774 від 28.02.2022 об'єм розподіленого природного газу у лютому 2022 року склав 42 553,14 м. куб.
Загалом Позивачем розподілено в об'ємі природного газу Відповідачу за попередній період склав: 72 935,06 м. куб. + 77 452,81 м. куб. + 86 909,06 м. куб. + 58 553,96 м. куб. + 42 553,14 м. куб.= 338 404,03 м. куб
На підставі вищевикладеного та умов договору, АТ "Харківгаз" було складено акти наданих послуг:
- № ХАЯ82018729 від 30.11.2022 згідно з яким об'єм розподіленого природного газу споживачу у листопаді 2022 року склав 75 845,55 м. куб., вартість наданих послуг складає 181 119,17 грн.;
- № ХАЯ82020624 від 31.12.2022 згідно з яким об'єм розподіленого природного газу споживачу у грудні 2022 року склав 75 845,55 м. куб., вартість наданих послуг складає 181 119,17 грн.;
- № ХАЯ50146 від 31.01.2023 згідно з яким об'єм розподіленого природного газу споживачу у січні 2023 року склав 28 200,3391959 м. куб., вартість наданих послуг складає 67 342,41 грн.;
- № ХАЯ50434 від 28.02.2023 згідно з яким об'єм розподіленого природного газу споживачу у лютому 2023 року склав 28 200,33 м. куб., вартість наданих послуг складає 67 342,89 грн.;
- № БХ000004675 від 31.03.2023 згідно з яким об'єм розподіленого природного газу споживачу у березні 2023 року склав 28 200,34 м. куб., вартість наданих послуг складає 67 342,42 грн.;
- № БХ000006358 від 30.04.2023 згідно з яким об'єм розподіленого природного газу споживачу у квітні 2023 року склав 28 200,33 м. куб., вартість наданих послуг складає 67 342,39 грн.;
- № БХ000008164 від 31.05.2023 згідно з яким об'єм розподіленого природного газу споживачу у травні 2023 року склав 28 200,33 м. куб., вартість наданих послуг складає 67 342,42 грн.;
- № БХ000011316 від 30.06.2023 згідно з яким об'єм розподіленого природного газу споживачу у червні 2023 року склав 28 200,34 м. куб., вартість наданих послуг складає 67 342,42 грн.
Акти разом з рахунками на оплату направлено споживачу листами № 610-Сл-15805-1222 від 21.12.2022, №СЛ-64К від 14.03.2023, № Сл-51К від 22.08.2023.
Як зазначає позивач, оплата послуг з розподілення природного газу з боку Споживача не здійснювалась, а тому загальна заборгованість відповідача, на момент подання позову, складає 715 511,60 грн (де: - заборгованість за договором розподілу природного газу № 094211JUJ3DP016 від 01.01.2016 за період листопад 2022 - червень 2023 у сумі 669 627,00 грн; 3 % річних в сумі 18 747,64 грн; інфляційні втрати в сумі 27 136,96 грн).
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, із змістом якої кореспондуються і приписи статті 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлена обов'язковість договору до виконання.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи, Споживачем на підставі Договору було отримано від АТ "Харківгаз" природний газ у листопаді 2022 року склав 75 845,55 м. куб. (вартість наданих послуг складає 181119,17 грн.), у грудні 2022 року склав 75 845,55 м. куб. (вартість наданих послуг складає 181 119,17 грн.), у січні 2023 року склав 28 200,3391959 м. куб. (вартість наданих послуг складає 67 342,41 грн.), у лютому 2023 року склав 28 200,33 м. куб. (вартість наданих послуг складає 67 342,89 грн.), у березні 2023 року склав 28200,34м. куб. (вартість наданих послуг складає 67 342,42 грн), у квітні 2023 року склав 28 200,33 м. куб. (вартість наданих послуг складає 67 342,39 грн.), у травні 2023 року склав 28 200,33 м. куб. (вартість наданих послуг складає 67 342,42 грн.) та у червні 2023 року склав 28 200,34 м. куб. (вартість наданих послуг складає 67342,42грн) на загальну суму 669 627,00 грн.
Як вже зазначалося, відповідні акти разом з рахунками на оплату направлено споживачу листами № 610-Сл-15805-1222 від 21.12.2022, №СЛ-64К від 14.03.2023, № Сл-51К від 22.08.2023.
Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем заборгованості за надану йому позивачем послугу з розподілу природного газу на загальну суму 669 627,00 грн. та не спростовано її розміру.
Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що хоча у рішенні зазначено про направлення позивачем відповідачу актів разом з рахунками на оплату згідно з листами № 610-Сл-15805-1222 від 21.12.2022, №СЛ-64К від 14.03.2023, № Сл-51К від 22.08.2023", проте, як вказує відповідач, позивач не надав суду доказів отримання листів відповідачем.
Отже, як вважає відповідач, це позбавило його можливості надати свої заперечення на акти та рахунки, у зв'язку з чим основна сума боргу є неузгодженою. За твердженням відповідача заборгованість у заявленому розмірі відсутня через те, що не настав строк для виконання споживачем зобов'язання щодо оплати розподіленого обсягу газу за спірний період.
Однак колегія суддів вважає такі твердження апелянта необґрунтованими, оскільки наведені апелянтом обставини неотримання актів та листів спростовується матеріалами справи, оскільки позивачем до позовної заяви додано як докази відправлення листів, претензій, вимог разом із копіями актів та рахунками (описи вкладення, чеки, накладні), так і докази отримання відповідних поштових відправлень споживачем (копії рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень).
При цьому, як вже зазначалося, згідно з пунктом 1 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються, виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.
Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.
Отже положеннями Кодексу ГРС та Типового договору розподілу природного газу визначено, що оплата за послуги розподілу природного газу у поточному році здійснюється споживачем, що не є побутовим, рівними частинами протягом року та не залежить від обсягів споживання природного газу в поточному місяці.
Враховуючи обставину отримання відповідачем актів надання послуг та рахунків та ненадання ним в письмовій формі мотивованої відмови від підписання акту наданих послуг в порядку пункту 10 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС , а також обставину узгодження сторонами планового обсягу замовленої річної потужності споживача на 2022 рік та на 2023 рік, твердження апелянта про неузгодження сторонами суми основної заборгованості по Договору та про ненастання строку оплати заборгованості позбавлені правового та документального підґрунтя.
Отже місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 669 627,00 грн. основного боргу по Договору.
Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3 % річних в сумі 18 747,64 грн та інфляційних втрат в сумі 27 136,96 грн, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про його арифметичну правильність та документальну обґрунтованість, отже позовні вимоги про їх стягнення підлягають задоволенню
Щодо клопотання позивача про застосування положень частини 10 статті 238 ГПК України, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 10 статті 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
ЄСПЛ при розгляді справи Hornsby v. Greece зазначив, що право на доступ до суду було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконува лося на шкоду одній із сторін.
Отже колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що застосування частини 10 статті 238 ГПК України у даному випадку сприятиме найшвидшому виконанню відповідачем судового рішення в частині сплати основного боргу, а позивач буде позбавлений необхідності повторно звертатися до суду з позовом про стягнення з відповідача додатково нарахованих відсотків за допущене ним прострочення після ухвалення судом рішення.
При цьому, як правильно зазначив місцевий господарський суд, не підлягають задоволенню вимоги позивача про зазначення в рішенні про нарахування інфляційних втрат до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, яке регулює таке нарахування, оскільки частиною 10 статті 238 ГПК України не передбачено право суду зазначати в рішенні про нарахування інфляційних втрат на суму основного боргу.
Так, індекс інфляції за своєю економічною суттю є показником, що характеризує зміни загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, а отже його нарахування не регулюється частиною 10 статті 238 ГПК України.
За вимогами частини 11, 12 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.
Отже колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для зазначення у рішенні суду про проведення нарахування органом (особою), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду 3% річних на суму непогашеного за договором № 094211JUJ3DP016 від 01.01.2016 боргу у розмірі 18 747,64 грн за такою формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С - сума непогашеної заборгованості; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість, за кожен повний день прострочення, починаючи з дати ухвалення судового рішення і до моменту виконання цього рішення.
При цьому, позивач у позовній заяві просив здійснювати подальше нарахування 3% річних не на всю суму основного боргу, яка складає 669 627,00 грн., а лише на частину основного боргу в розмірі 18 747,64 грн.
Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що в даній частині позову було допущено помилку та замість суми основної заборгованості 669 627,00 грн., на яку підлягає подальше нарахування 3% річних в порядку частини 10 статті 238 ГПК України, помилково зазначено суму 3% річних - 18 747,64 грн.
Разом з цим, як зазначив Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 у справі №910/18389/20, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Отже, враховуючи вищенаведений висновок Верховного суду, заявлення у позові про здійснення подальшого нарахування 3% річних лише на частину заборгованості є правом позивача, яке він здійснює на власний розсуд, що не суперечить положенням ГПК України.
Крім того, Верховний Суд в зазначеній постанові вказував на те, що відповідно до частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи:
1) заміна одних позовних вимог іншими;
2) доповнення позовних вимог новими;
3) вилучення деяких із позовних вимог;
4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
При цьому Верховний Суд зазначає про те, що збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі.
Однак позивачем при розгляді справи в суді першої інстанції не було змінено предмет позову шляхом збільшення суми заборгованості, на яку позивач просить нараховувати 3% річних, а тому подальше нарахування 3% річних в порядку частини 10 статті 238 ГПК України має здійснюватися, виходячи із частини суми основної заборгованості, вказаної відповідачем у позовній заяві (18 747,64 грн.).
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що місцевий господарський суд, ухвалюючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення .
Поряд з цим, місцевий господарський суд, відмовивши в частині позовних вимог про визначення в рішенні суду відповідно до частини 10 статті 238 ГПК України про нарахування до моменту виконання рішення інфляційних втрат на суму непогашеного за договором № 094211JUJ3DP016 від 01.01.2016 боргу у розмірі 27 136,96 грн., помилково зазначив у мотивувальній та резолютивній частинах рішення про повне задоволення позову.
Отже рішення місцевого господарського суду в цій частині слід змінити, зазначивши в мотивувальній та резолютивній частинах про часткове задоволення позову, тоді як в іншій частині рішення підлягає залишенню без змін.
З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається на скаржника.
Керуючись статтями 129, 270, 275, 276, 281 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізюмський хлібокомбінат "Кулиничі", м. Ізюм, (вх. № 781 Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 17.03.2025 у справі № 922/3872/24 залишити без задоволення.
Змінити рішення господарського суду Харківської області від 17.03.2025 у справі № 922/3872/24, зазначивши в мотивувальній та резолютивній частинах про часткове задоволення позову.
В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 17.03.2025 у справі № 922/3872/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Порядок і строки її оскарження визначені у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 23.05.2025.
Головуючий суддя М.М. Слободін
Суддя П.В. Тихий
Суддя І.А. Шутенко