Справа № 761/26746/20
Провадження № 2/761/193/2025
22 травня 2025 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Романишеної І.П.
за участю секретаря Арсененко І.П.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2,
представників відповідача 1 Кубаль О.А.,
представника відповідача 2 Куць О.Т.,
представника відповідача 3 Климчук Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) «Київреклама», Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю органу державної влади та їх посадовими і службовими особам, зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська адміністрація) (далі - відповідач1), Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська адміністрація) «Київреклама» (далі - відповідач2), Державної казначейської служби України (далі - відповідач3) про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю органу державної влади та їх посадовими і службовими особам, зобов'язання вчинити певні дії.
Заслухавши доводи учасників справи та дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов до висновку про закриття провадження у справі в частині заявлених вимог про зобов'язання вчинити певні дії, з огляду на наступне.
Частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Тобто, у порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових відносин.
Згідно зі статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, у тому числі на виконання делегованих повноважень, і який виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій, є публічно-правовим спором (пункт 2 частини першої статті 4 КАС України).
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Предметом позову є, зокрема, зобов'язання відповідача1 та відповідача2 реставрувати пошкоджений рекламний засіб, повернути позивачу вилучений рекламний засіб, продовжити строк дії Договору за №897/13 від 13 лютого 2013 року на розміщення рекламного засобу за номером конструкції 32369-13 на такий термін, який би відповідав часу його фактичної відсутності на місці його розташування.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2018 року у справі №826/247/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2020 року, визнано протиправними дії Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо демонтажу рекламного засобу ПП «Клініка доктора Василевича» за дозволом №32369-13 від 12 квітня 2013 року у відповідності до наказу №375 від 10 липня
2017 року.
Саме обставинами протиправного демонтажу з посиланням на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2018р. у справі № 826/247/18 позивач обгрунтовує позивач обгрунтовує свої вищезначені вимоги.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади рекламної діяльності в Україні, відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, визначає Закон України «Про рекламу» від 03 липня 1996 № 270/96-ВР (далі - Закон № 270/96-ВР).
Статтею 1 вказаного Закону визначено, що зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
Відповідно до частини першої статті 16 Закону № 270/96-ВР розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил , що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Типові правила розміщення зовнішньої реклами затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року №2067 (далі - Типові правила №2067) регулюють відносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами.
Дозвіл - це документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці (пункт 2 Типових правил №2067).
Статтею 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено повноваження органів місцевого самоврядування в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку, а саме визначено перелік належних до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад повноважень - власних (самоврядних) та делегованих. Так, до самоврядних повноважень цим Законом віднесені, зокрема, організація благоустрою населених пунктів, здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, надання дозволу в порядку, встановленому законодавством, на розміщення реклами.
Відносини між виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) та фізичними особами - підприємцями і юридичними особами (незалежно від форми власності та підпорядкованості), що виникають у процесі розміщення зовнішньої реклами на території м.Києва, та визначає порядок надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами, демонтажу, а також порядок контролю за дотриманням вимог законодавства регулюється Порядком розміщення зовнішньої реклами в місті Києві, затвердженим розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №207 від 05 лютого 2019 року.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 13 червня 2023 року у справі №160/20742/21 зроблено висновок, що засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами за змістом частини першої статті 9 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" є елементами (частинами) об'єктів благоустрою, тобто об'єктами, видача дозволів на розміщення яких та контроль за станом яких на відповідній території належать до повноважень органів місцевого самоврядування.
Великою Палатою Верховного Суду у пунктах 52, 53 постанови від 25 червня 2019 року у справі № 914/1092/18 викладено висновок, що Закон України «Про благоустрій населених пунктів» наділяє повноваженнями міські ради та їх виконавчі органи здійснювати самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів. Орган місцевого самоврядування наділений контролюючими повноваженнями та здійснює владні управлінські функції у сфері благоустрою міста, приймає рішення про демонтаж та вживає заходи із демонтажу елементів благоустрою. Спори щодо виконання суб'єктами владних повноважень функцій у сфері благоустрою є публічно-правовими й мають розглядатись у порядку адміністративного судочинства.
Суд звертає увагу, що спірні правовідносини щодо реставрації пошкодженого рекламного засобу, його повернення, а також продовження строку дії Договору за №897/13 не пов'язані з виникненням або порушенням цивільного права та не мають приватноправового характеру, оскільки стосуються спору виконання суб'єктом владних повноважень функцій у сфері благоустрою, що наділяє спір у цій частині ознаками публічно-правового.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що вимоги позивача про зобов'язання відповідача1 та відповідача2 реставрувати пошкоджений рекламний засіб, повернути позивачу протиправно вилучений рекламний засіб, продовжити строк дії Договору за №897/13 від 13 лютого 2013 року на розміщення рекламного засобу за номером конструкції 32369-13 на такий термін, який би відповідав часу його фактичної відсутності на місці його розташування, не належать до розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому є достатні підстави для закриття провадження у справі в частині зазначених позовних вимог відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.
Керуючись статтями 19, 255, 256, 258-263, 268, 353-355 ЦПК України, суд,
Закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України в частині наступних позовних вимог:
- зобов'язати Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська адміністрація), Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська адміністрація) «Київреклама» реставрувати пошкоджений 29 серпня 2017 року рекламний засіб за номером конструкції 32369-13;
- зобов?язати Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська адміністрація), Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська адміністрація) «Київреклама» повернути ОСОБА_1 протиправно вилучений рекламний засіб за номером конструкції 32369-13 шляхом облаштування його на тому ж самому місці і в той же самий спосіб, де він і знаходився до моменту демонтажу і вилучення;
- зобов?язати Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська адміністрація), Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська адміністрація) «Київреклама» продовжити строк дії Договору за №897/13 від 13 лютого 2013 року на розміщення рекламного засобу за номером конструкції 32369-13 на такий термін, який би відповідав часу його фактичної відсутності на місці його розташування.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що розгляд вказаних позовних вимог віднесено до юрисдикції адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 23.05.2025р.
СУДДЯ І.П.РОМАНИШЕНА