Справа № 367/5360/25
Провадження №1-кс/367/644/2025
про виправлення описки
23 травня 2025 року місто Ірпінь
Слідчий суддя Ірпінського міського суду Київської області ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду питання про виправлення описки в ухвалі слідчого судді від 23.05.2025 у справі за скаргою Голови ГО «Нон-Стоп» ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Бучанської окружної прокуратури Київської області, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення за заявою від 29.04.2025 вих. № 29/04/2025-2-6,
До слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області надійшла вказана скарга Голови ГО «Нон-Стоп» ОСОБА_3 , в якій ставиться питання про зобов'язання уповноваженої особи Бучанської окружної прокуратури Київської області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про злочин, викладені в заяві від 29.04.2025 вих. № 29/04/2025-2-6 про вчинення кримінального правопорушення та розпочати досудове розслідування стосовно викладених в заяві обставин.
Ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 23.05.2025 постановлено скаргу Голови ГО «Нон-Стоп» ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Бучанської окружної прокуратури Київської області, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення за заявою від 29.04.2025 вих. № 29/04/2025-2-6, - залишити без задоволення.
Проте в тексті мотивувальної частини вказаної ухвали допущено описки.
Згідно ст. 379 КПК України суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні. Питання про внесення виправлень суд вирішує в судовому засіданні. Учасники судового провадження повідомляються про дату, час і місце засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Учасники судового провадження, повідомлені про дату, час і місце засідання в судове засідання не з'явилися. Суддя відповідно до ч. 2 ст. 379 КПК України вважає за можливе розглянути справу у відсутність учасників, оскільки їх неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення.
Суддя, перевіривши матеріали справи вважає за необхідне виправити допущені в мотивувальній частині ухвали слідчого судді 23.05.2025 року описки шляхом заміни слів, знаків та цифр.
Керуючись ст. 379 КПК України,
У мотивувальній частині ухвали слова, знаки та цифри:
«Вивчивши доводи скарги, слідчий суддя Ірпінського міського суду Київської області дійшла наступного висновку.
Як убачається з матеріалів скарги, 29.04.2025 Голова ГО «Нон-Стоп» ОСОБА_3 адресовану Бучанській окружній прокуратурі Київської області заяву від 29.04.2025 вих. № 29/04/2025-2-6 про вчинення кримінального правопорушення надіслав на електронну пошту за адресою "kvo@polic.gov.ua", що належить Головному управлінню Національної поліції в Київській області, розташованому за адресою вул. Володимирська, 13 м. Київ.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Отже, після надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення уповноважена особа на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язана прийняти та зареєструвати вказану заяву.
Як визначено у ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Відповідно до п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про, зокрема: 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбачений цим Кодексом.
Як визначено у ст. 11 КК України, злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину. Не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
Системний аналіз положень ч. 1 ст. 214 КПК України, статтей 2, 11 КК України дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Отже, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Вказане узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 24.04.2019 року по справі № 818/15/18, згідно яких при розгляді скарги слідчий суддя вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Також даний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 30.09.2021 року по справі №556/450/18 (провадження №51-4229км20).
Ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, серед яких, зокрема: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань; рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування; рішення слідчого про закриття кримінального провадження; рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим; рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки; рішення слідчого, прокурора про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій; рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 КПК України; рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування; повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом; відмова слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 КПК України.
Аналізуючи зміст та матеріали скарги заявника Голови ГО «Нон-Стоп» ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Бучанської окружної прокуратури Київської області, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення за заявою від 29.04.2025 вих. № 29/04/2025-2-6 слідчий суддя дійшов висновку, що заявником не долучено жодних письмових доказів, які б підтверджували обставини надсилання саме до Бучанської окпужної прокуратури Київської області вказаної заяви.
В обґрунтування доводів скарги заявник Голови ГО «Нон-Стоп» ОСОБА_3 не надав належних доказів її направлення до Бучанської окружної прокуратури Київської області, ані доказів її отримання уповноваженими особами Бучанської окпужної прокуратури Київської області, натомість надав доказ надсилання зяви на електронну пошту, що належить Головному управлінню Національної поліції в Київській області kvo@polic.gov.ua.
Отже, скарга адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Бучанської окружної прокуратури Київської області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, є необґрунтованою, оскільки скаржник не надав доказів направлення ним та одержання уповноваженими особами ТУ ДБР у м. Києві вказаної заяви про вчинення кримінального правопорушення, та в її задоволенні слід відмовити.»
замінити словами, знаками та цифрами:
«Вивчивши доводи скарги, слідчий суддя Ірпінського міського суду Київської області дійшла наступного висновку.
Як убачається з матеріалів скарги, 29.04.2025 Голова ГО «Нон-Стоп» ОСОБА_3 на електронну пошту Бучанської окружної прокуратури Київської області надіслав заяву від 29.04.2025 вих. № 29/04/2025-2-6 про вчинення кримінального правопорушення. Вказану заяву отримано уповноваженою особою Бучанської окружної прокуратури Київської області 29.04.2025 року.
В той же час, відомості про кримінальне правопорушення, у встановленому порядку та в строки до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені.
Як вбачається зі змісту скарги, на думку заявника, ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , перебуваючи у злочинній змові з Київським міським головою - ОСОБА_6 , Заступником голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень у сфері цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації - ОСОБА_7 , Директором Департаменту земельних ресурсів КМДА - ОСОБА_8 , Начальником юридичного управління Департаменту земельних ресурсів КМДА - ОСОБА_9 , посадовими особами Постійної комісії Київської міської ради, з питань архітектури, містопланування та земельних відносин, в тому числі Головою - ОСОБА_10 , секретарем - ОСОБА_11 , Начальником управління правового забезпечення діяльності Київської міської ради - ОСОБА_12 , посадовими особами та керівництвом Федерації профспілок України, ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» (ЄДРПОУ 02583780), ТОВ «Клінічний санаторій «Жовтень» (код ЄДРПОУ 02583744), використовуючи ряд підконтрольних фізичних та юридичних осіб, зокрема, ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ТОВ «ВЕРТІКС-КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 38962468), ТОВ «ДЕВЕЛОПМЕНТ СОЛЮШН» (код ЄДРПОУ 42135886), ТОВ «БЕНЕФІТ ОФФЕР» (код ЄДРПОУ 44353235), за пособництва посадових осіб правоохоронних органів, створив організовану злочинну групу, з метою незаконного захоплення Санаторію «Жовтень» (ТОВ «КЛІНІЧНИЙ САНАТОРІЙ «ЖОВТЕНЬ» (код ЄДРПОУ 02583744)) та земельних ділянок на яких він розташований. Злочинну діяльність ОСОБА_5 активно покривають представники Державної податкової служби України, територіальних органів ДПС України, Державної митної служби України, Державної прикордонної служби України, Офісу Генерального прокурора, Служби безпеки України, Національної поліції України, Бюро економічної безпеки України, та інших правоохоронних, державних, контролюючих органів, які перебувають із ОСОБА_5 у тісних злочинних корупційних взаємозв'язках. У свою чергу, представники правоохоронних, державних, контролюючих органів, перебуваючи у злочинній змові з ОСОБА_5 та іншими учасниками організованої злочинної групи, систематично отримуючи від останніх неправомірну вигоду, зловживаючи службовим становищем, умисно покривають злочинну діяльність учасників організованої злочинної групи, а саме не вносять відомості до ЄРДР, не розслідують кримінальні правопорушення, не притягають винних осіб до кримінальної відповідальності, а також сприяють подальшій реалізації злочинних схем. Крім того, ОСОБА_5 , перебуваючи у злочинній змові з представниками ТЦК та СП сприяє організації схем по ухиленню від мобілізації особам, які працюють на підконтрольних йому підприємствах, в тому числі на тих, які приймають безпосередню участь у реалізації злочинних схем.
На думку заявника в діях зазначених суб'єктів вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 197-1, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 336, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Отже, бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає три обов'язкові ознаки: прокурор, слідчий (детектив) наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; відповідна процесуальна дія прокурором, слідчим (детективом) у встановлений строк не вчинена. Тобто, наведена норма дозволяє оскаржити слідчому судді не будь-яку бездіяльність, а лише ту, що стосується обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ознакам, зазначеним у п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, відповідає бездіяльність, яка виникає внаслідок невиконання вимог ч. 1 ст. 214 КПК України.
Відтак, оскаржена Головою ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_18 бездіяльність відповідає ч. 1 ст. 303 КПК України.
Також, згідно з ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.
Водночас, слідчий суддя звертає увагу, що для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України).
Також, якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відомості, які підлягають внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань та їх перелік визначені ч. 5 ст. 214 КПК України, відповідно до положень якої до Єдиного реєстру досудових розслідувань підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела. Аналогічні за змістом норми містяться у Розділі ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (далі Положення), затвердженого наказом Генерального прокурора України №298 від 30.06.2020, згідно з яким відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Вказане слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Такі ж висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 (справа № 556/450/18), у якій зазначено: «...слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до Єдиного реєстру досудових розслідувань...».
Слідчий суддя враховує, що особа, яка звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, може не володіти докладною інформацією про його обставини, втім, таке повідомлення має містити відомості про існування обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення. Заявник не має обов'язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак наведення фактичних обставин, які спонукають його вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити.
Так, на переконання слідчого судді, заява Голови ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 не містить обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень.
Як вже зазначалося вище ч. 1 ст. 214 КПК України не встановлює обов'язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за будь-якою заявою, а тільки тією, що містить відомості про вчинення кримінального правопорушення. Також, така позиція відповідає усталеній судовій практиці та позиції Верховного Суду, що зазначалося вище.
Ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Згідно з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду з прав людини (Рішення Суду «Артіко проти Італії» від 13.05.1980), не гарантується захист теоретичних і ілюзорних прав, а гарантується захист прав конкретних та ефективних.
Так, посилання заявника є лише його незгодою з діяльністю ряду осіб, однак на підтвердження чого не наведено жодних обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчинення кримінальних правопорушень.
Крім того, заява Голови ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 не містить таких фактичних даних на підтвердження того, що заявником було подано повідомлення про злочини, які містить достатні відомості про реальність конкретної події злочину із зазначенням конкретного часу, місця, способу, інші обставини вчинення злочину в розумінні ст. 11 КК України, відповідно до якої злочином є передбачене Кримінальним Кодексом України суспільно небезпечне винне діяння (дія чи бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Таким чином, оскільки відсутні дані, які б достовірно свідчили про наявність події злочину відповідно до ст. 11 КК України, матеріали скарги свідчать про відсутність підстав вважати, що уповноваженої особою Бучанської окружної прокуратури Київської областівчинено бездіяльність, у зв'язку з чим слідчий суддя дійшов висновку про необґрунтованість доводів скарги, відтак у задоволенні скарги необхідно відмовити.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 214, 303, 306, 307, 309 КПК України,»
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_19