Справа 362/2357/25
Провадження 3/362/1120/25
19.05.2025 року м. Васильків
Суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Рубан Т.П., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 3 Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за частиною третьою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 21.03.2025 серії ВАД № 650711 гр. ОСОБА_1 09 березня 2025 року 00 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру, а саме ображав нецензурною лайкою ОСОБА_2 , внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю потерпілої, чим порушив пункт 14 частини першої статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству". Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною третьою статті 173-2 КУпАП як вчинені повторно протягом року.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи неодноразово повідомлявся належним чином. Так, судом вжито всіх заходів щодо повідомлення та виклику ОСОБА_1 у призначені судові засідання: неодноразово викликалася до суду шляхом надсилання на адресу його місця проживання судових повісток про виклик до суду. Додатково на номер телефону ОСОБА_1 , зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення з його слів, судом направлялись СМС-сповіщення, які отримані ним відповідно до довідок про доставку SMS про виклик ОСОБА_1 до суду, та які останнім були проігноровані.
Враховуючи, що згідно з частиною другою статті 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173-2 КУпАП, відносяться до категорії справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, суддя вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 на підставі матеріалів, що є у справі.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України" (пункти 66, 69), відповідно до якого в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини першої статті 6 вказаної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" (пункт 41), від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" (пункт 35).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За правилами статті 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Відповідно до статті 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Нормами частини третьої статті 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто за умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, вчинено повторно протягом року, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Тобто обов'язковою умовою настання відповідальності за частиною третьою статті 173-2 КУпАП є повторність дій, що є обов'язковою складовою об'єктивної сторони цього адміністративного правопорушення.
Водночас ні в протоколі про адміністративне правопорушення, ні в матеріалах, доданих до протоколу, не зазначено про попередній випадок вчинення ОСОБА_1 протягом року правопорушення, передбаченого статтею 173-2 КУпАП, немає будь-якого доказу, що свідчив би про повторність вчинення ОСОБА_1 відповідних дій та притягнення його до відповідальності за вчинення таких дій.
Що стосується наявності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, суд зазначає таке.
На час складання протоколу про адміністративне правопорушення стаття 173-2 КУпАП (за якою кваліфіковано дії ОСОБА_1 ) вже діяла в редакції Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами" (№ 3733-IX від 22 травня 2024 року), який набрав чинності 19 грудня 2024 року.
Так, частиною першою статті 173-2 КУпАП, в редакції, чинній з 19 грудня 2024 року, передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Тобто диспозиція частини першої статті 173-2 КУпАП, починаючи з 19.12.2024, передбачає обов'язковим елементом об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення настання наслідків у вигляді завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого. У разі відсутності таких наслідків підстав для притягнення до відповідальності за частиною першою статті 173-2 КУпАП немає.
Суд бере до уваги, що за Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Тобто психологічне насильство може призвести до таких наслідків - викликати у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинити емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдати шкоди психічному здоров'ю особи. Разом з тим адміністративна відповідальність за психологічне насильство відповідно до частини першої статті 173-2 КУпАП настає лише у випадку, якщо воно призвело до наслідків у вигляді завдання шкоди психічному здоров'ю особи.
Згідно з вимогами статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, серед іншого, суть адміністративного правопорушення та нормативний акт, який передбачає відповідальність за таке правопорушення. При цьому суть адміністративного правопорушення повинна відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
Разом з тим, формулювання фактичних обставин правопорушення, яке викладене в протоколі про адміністративне правопорушення, не містить всіх ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, зокрема, не зазначено про наявність будь-якої шкоди від вчинених ОСОБА_1 дій, при цьому вказівка на ймовірність (можливість) завдання шкоди психологічному здоров'ю потерпілої не є рівнозначною завданню конкретної шкоди.
Не містять відомостей про фактично завдану шкоду й інші матеріали справи. Навпаки, в протоколі про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 09.03.2025, яким прийнято усну заяву від потерпілої ОСОБА_3 , зазначено, що 09.03.2025 онук ОСОБА_1 в телефонному режимі погрожував фізичною розправою, при цьому матеріальної шкоди не заподіяно, фізичне насильство не застосовувалось, тілесні ушкодження не заподіяно. Письмові пояснення потерпілої ОСОБА_4 теж не містять відомостей про фактично завдану їй шкоду від спілкування з онуком по телефону.
У зв'язку з цим суд зауважує, що сам лише факт наявності між учасниками справи сварки, конфліктної ситуації не може свідчити про вчинення домашнього насильства в розумінні вимог частини першої статті 173-2 КУпАП.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутня подія і склад адміністративного правопорушення.
За таких обставин, оскільки в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 173-2 КУпАП, то провадження у цій справі слід закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП.
Керуючись статтями 7 - 9, 173-2, 245, 247, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за частиною третьою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя Т.П. Рубан