Справа № 580/4962/24 Суддя (судді) першої інстанції: Алла РУДЕНКО
21 травня 2025 року м. Київ
Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В.В.,
суддів: Ганечко О.М., Василенка Я.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2024 року,
ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 01.04.2024 № 232450002280 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи у колгоспі «Іскра» та його правонаступниках згідно з даними трудової книжки НОМЕР_1 та архівних довідок від 15.02.2018 № 83 та 84, що були видані підрозділом КП «ЄРЦ» Чигиринської міської ради «Трудовий архів», а також повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.03.2024 про призначення пенсії з доданими документами та прийняти рішення щодо призначення пенсії за віком ОСОБА_1 .
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2024 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 01.04.2024 № 232450002280 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в колгоспі «Іскра» та його правонаступниках згідно з даними трудової книжки НОМЕР_1 та архівних довідок від 15.02.2018 № 83 та № 84, виданих підрозділом комунального підприємства «Єдиний розрахунковий центр» Чигиринської міської ради «Трудовий архів», та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.03.2024 про призначення пенсії за віком та прийняти рішення щодо призначення пенсії з урахуванням висновків суду в мотивувальній частині рішення.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Доводи апелянта мотивовані тим, що у оскаржуваних правовідносинах він діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розгляд справи здійснено у порядку письмового провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується даними паспорта НОМЕР_2 , виданого Чигиринським РВ УМВС України в Черкаській області 09.07.2002.
Відповідно до даних копії трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був прийнятий в члени колгоспу «Іскра» з 19.08.1988. Протокол загальних зборів уповноважених колгоспників с. Головківка Чигиринського району Черкаської області від 14.02.1989 (наказ № 1 від 14.02.1989). У трудовій книжці позивача містяться записи щодо його роботи в колгоспі з 1988 по 1999 рр. Із записів трудової книжки вбачається прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі в громадському господарстві та фактично відпрацьовані позивачем дні в колгоспі «Іскра» за вказані роки, а саме: 1988 рік - встановлено 240, виконано 62; 1989 рік - встановлено 240, виконано - 166; 1990 рік - встановлено 240, виконано 327; 1991 рік - встановлено 240, виконано 311; 1992 рік - встановлено 240, виконано 222; 1993 рік - встановлено 240, виконано 187; 1994 рік - встановлено 240, виконано 240; 1995 рік - встановлено 240, виконано 201; 1996 рік - встановлено 240, виконано 257; 1997 рік - встановлено 200, виконано 58; 1998 рік - встановлено 200, виконано 96; 1999 рік - встановлено 200, виконано 85.
Згідно з архівною довідкою від 15.02.2018 № 83, виданою підрозділом комунального підприємства «Єдиний розрахунковий центр» Чигиринської міської ради «Трудовий архів», у документах архівного фонду колгоспу «Іскра», з 1992 року колективного сільськогосподарського підприємства «Іскра», з 30 січня 1993 - агрофірми «Живун», з 1997 р. - агрофірма приватних власників (АПВ) - «Живун», з 24 лютого 2000 р. сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю (СТОВ) «Живун» с. Головківка Чигиринського р-ну Черкаської обл. у книгах обліку розрахунків по оплаті праці є такі дані про роботу ОСОБА_1 .*(згідно документа) з 1988 по 2002 роки, а саме: у зазначеній довідці помісячно надані відомості щодо відпрацьованих позивачем людино-днів з 1988 р. по 2002 р. Примітки: * - У книгах за 1988-199 роки значиться два працівника ОСОБА_1 , біля прізвища одного в дужках записано (ОСОБА_4), біля іншого - (ОСОБА_5). У книзі за 1999 рік немає позначки в дужках. Вказана посада: 1990-1992 рр. - шофер. Встановлений мінімум трудоднів відсутній.
Відповідно до довідки від 15.02.2018 № 84, виданої підрозділом комунального підприємства «Єдиний розрахунковий центр» Чигиринської міської ради «Трудовий архів», у документах архівного фонду колгоспу «Іскра», з 1992 року колективного сільськогосподарського підприємства «Іскра», з 30 січня 1993 року - агрофірми «Живун», з 1997 р. - агрофірма приватних власників (АПВ) «Живун», з 24 лютого 2000 р. - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю (СТОВ) «Живун» с. Головківка Чигиринського р-ну Черкаської обл. у книгах обліку трудового стажу і заробітку колгоспників та у книгах обліку розрахунків по оплаті праці є такі відомості про роботу ОСОБА_1 згідно документа з 1986 по 2002 роки. Так, відповідно до довідки прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі в громадському господарстві та виконаний позивачем річний мінімум трудової участі в громадському господарстві в колгоспі «Іскра» та його правонаступниках становить: 1986 рік - встановлено 240, виконано 40; 1987 рік - встановлено 240, виконано 120; 1988 рік - встановлено 240, виконано 62; 1989 рік - встановлено 240, виконано - 166; 1990 рік - встановлено 240, виконано 327; 1991 рік - встановлено 240, виконано 311; 1992 рік - встановлено 240, виконано 222; 1993 рік - встановлено 240, виконано 187; 1994 рік - встановлено 240, виконано 240; 1995 рік - встановлено 240, виконано 201; 1996 рік - встановлено 240, виконано 257; 1997 рік - встановлено 200, виконано 58; 1998 рік - встановлено 200, виконано 96; 1999 рік - встановлено 200, виконано 85. Дані щодо роботи позивача з 2000 по 2002 рр. зазначені у довідці помісячно. Також вказана дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У березні 2024 року позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою від 25.03.2024 про призначення пенсії за віком.
За принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області розглянуло заяву позивача та 01.04.2024 прийняло рішення № 232450002280 про відмову в призначенні пенсії, яким відмовило позивачу в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України № 1058-IV у зв'язку із відсутністю страхового стажу. Так, відповідно до спірного рішення відповідач 2 не зарахував до страхового стажу періоди роботи згідно довідок № 83, 84 від 15.02.2018, оскільки по батькові в первинних документах значиться скорочено. При цьому, пенсійний орган врахував до страхового стажу позивача періоди роботи згідно індивідуальних відомостей про застраховану особі (довідка форми ОК-5), та зазначив, що страховий стаж становить 18 років 04 місяці 04 дні.
Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області листом від 02.04.2024 № 2300-0214-8/23478 повідомило позивача про прийняте рішення про відмову в призначенні пенсії за віком.
Не погоджуючись з вказаною позицією відповідачів, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив, зокрема, з того, що відповідач 2 припустився надмірного формалізму, оскільки зі змісту зазначених довідок вбачається, що наведена в них інформація стосується саме ОСОБА_1 .
Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами ч. 1 ст. 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (Закон № 1058-IV) в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Частина 1 статті 24 Закону № 1058-IV визначає, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV).
Відповідно до положень частини 4 статті 24 Закону № 1058-ІV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Отже, страховий стаж, набутий до впровадження системи персоніфікованого обліку, обчислюється на підставі документів згідно із законодавством, що діяло до набрання чинності Законом № 1058-IV.
Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі Закон № 1788-ХІІ) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Приписами ст. 62 Закону № 1788-ХІІ встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту першого Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту третього Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Відповідно до пункту 18 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Згідно з пунктами 23, 24 Порядку № 637 документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності). Для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про період роботи, які внесені в довідки на підставі документів.
Частиною 1 ст. 26 Закону № 1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Згідно з п. п. 1, 2 постанови Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 № 310 "Про трудові книжки колгоспників" (далі Постанова № 310) трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспів з моменту прийняття їх в члени колгоспу.
Відповідно до п. п. 5, 6 Постанови № 310 до трудової книжки колгоспника вносились наступні дані, зокрема: відомості про колгоспника: прізвище, ім'я, по-батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про членство в колгоспі: прийом до членів колгоспу, припинення членства в колгоспі; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, припинення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий у колгоспі річний мінімум участі в громадському господарстві, його виконання; відомості про нагородження та заохочення.
За змістом п. 13 Постанови № 310, всі записи в трудовій книжці завіряються в усіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженого правлінням колгоспу особи та печаткою. Відповідальність за організацію роботи по веденню, обліку, зберігання та видачі трудових книжок покладено на голову колгоспу. Відповідальність за своєчасність та правильність заповнення трудових книжок несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа.
Спірним рішенням Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 01.04.2024 № 232450002280 відмовило позивачу в призначенні пенсії за віком з підстав відсутності необхідного страхового стажу.
При цьому, до такого не зараховано період роботи згідно з архівними довідками від 15.02.2018 № 83 та № 84, оскільки по батькові в первинних документах значиться скорочено.
Щодо незарахування до страхового стажу періодів роботи згідно з архівними довідками від 15.02.2018 № 83 та № 84 суд зазначає таке.
Дійсно, в архівних довідках від 15.02.2018 № №83, 84 по батькові позивача зазначено скорочено - « ОСОБА_1 ». При цьому, інших зауважень до вказаних довідок пенсійний орган у спірному рішенні не зазначив.
Відповідно до даних трудової книжки (копія) ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 останній був прийнятий в члени колгоспу «Іскра» з 19.08.1988. Трудова книжка позивача містить відомості про його роботу з 1988 по 1999 роки. Так, відповідно до записів трудової книжки прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі в громадському господарстві та фактично відпрацьовані позивачем дні в колгоспі «Іскра» за вказані роки становить: 1988 рік - встановлено 240, виконано 62; 1989 рік - встановлено 240, виконано - 166; 1990 рік - встановлено 240, виконано 327; 1991 рік - встановлено 240, виконано 311; 1992 рік - встановлено 240, виконано 222; 1993 рік - встановлено 240, виконано 187; 1994 рік - встановлено 240, виконано 240; 1995 рік - встановлено 240, виконано 201; 1996 рік - встановлено 240, виконано 257; 1997 рік - встановлено 200, виконано 58; 1998 рік - встановлено 200, виконано 96; 1999 рік - встановлено 200, виконано 85.
Згідно з архівною довідкою від 15.02.2018 № 83 у документах архівного фонду колгоспу «Іскра» та його правонаступників у книгах обліку розрахунків по оплаті праці є дані про роботу ОСОБА_1 (згідно документа) з 1988 по 2002 роки.
Відповідно до довідки від 15.02.2018 № 84 у документах архівного фонду колгоспу «Іскра» та його правонаступників у книгах обліку трудового стажу і заробітку колгоспників та у книгах обліку розрахунків по оплаті праці є відомості про роботу ОСОБА_1 згідно документа з 1986 по 2002 роки. Так, відповідно до довідки прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі в громадському господарстві та виконаний позивачем річний мінімум трудової участі в громадському господарстві в колгоспі «Іскра» та його правонаступниках становить: 1986 рік - встановлено 240, виконано 40; 1987 рік - встановлено 240, виконано 120; 1988 рік - встановлено 240, виконано 62; 1989 рік - встановлено 240, виконано - 166; 1990 рік - встановлено 240, виконано 327; 1991 рік - встановлено 240, виконано 311; 1992 рік - встановлено 240, виконано 222; 1993 рік - встановлено 240, виконано 187; 1994 рік - встановлено 240, виконано 240; 1995 рік - встановлено 240, виконано 201; 1996 рік - встановлено 240, виконано 257; 1997 рік - встановлено 200, виконано 58; 1998 рік - встановлено 200, виконано 96; 1999 рік - встановлено 200, виконано 85. Дані щодо роботи позивача з 2000 по 2002 рр. зазначені у довідці помісячно. Також вказана дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Тобто, роки роботи позивача в колгоспі «Іскра» відповідно до даних, які містяться в архівних довідках від 15.02.2018 № 83, № 84, співпадають з даними його роботи в зазначеному колгоспі відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 . Також співпадає зазначена в архівній довідці від 15.02.2018 № 84 дата народження позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суд першої інстанції цілком обґрунтовано вказав, що наведені докази в сукупності підтверджують, що саме ОСОБА_1 (позивач) дійсно працював в зазначені у трудовій книжці та спірних довідках роки в колгоспі «Іскра» та його правонаступниках.
Безпідставним є посилання апелянта як на причину незарахування до страхового стажу спірних періодів роботи позивача згідно з довідками на те, що по батькові в первинних документах значиться скорочено, позаяк такі довідки були складені із зазначенням відомостей мовою оригіналу та відповідно даних, зазначених у первинних документах. Тому в довідках «по батькові» позивача зазначено скорочено « ОСОБА_1».
Колегія суддів погоджується з тим, що відповідач припустився надмірного формалізму, оскільки зі змісту зазначених довідок вбачається, що наведена в них інформація стосується саме позивача, а тому Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області протиправно не зарахувало до страхового стажу позивача період його роботи згідно з архівними довідками від 15.02.2018 №№ 83, 84.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновки суду першої інстанції. Належних обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить.
Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач В. В. Кузьменко
Судді: О. М. Ганечко
Я. М. Василенко