23 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/27526/24
Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,
суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 Прикордонний загін) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
В серпні 2024 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просив визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 22.01.2021 по 04.07.2024 включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення розміром 4463,15 грн. в місяць у загальній сумі 184 716, 82 грн. за період з 22.01.2021 по 04.07.2024 включно, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-111 "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" за період з 22.01.2021 по дату фактичної виплати індексації грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за 2021, 2022, 2023, 2024 роки;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2021, 2022, 2023, 2024 роки, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати, індексації грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум.
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2023, 2024 роки.
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2023, 2024 роки, з урахуванням індексації грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2022 рік;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2022 рік, з урахуванням індексації грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги по звільненню відповідно до пункту 1 частини 2 статті 15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 3 повних років служби.
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу по звільненню відповідно до пункту 1 частини 2 статті 15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 3 повних років служби, з урахуванням індексації грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач з 22.01.2021 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 04.07.2024 № 448-ОС позивача було звільнено з військової служби та виключено зі списків особового складу військової частини. При цьому, за період проходження військової служби, позивачу не була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення в повному обсязі та усі виплати, у зв'язку з чим, звернувся до суду з даним позовом.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року позовну заяву задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 Прикордонний загін) щодо не включення індексації грошового забезпечення до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась грошова допомога на оздоровлення за 2021-2022 роки. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 Прикордонний загін) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2021-2022 роки із врахуванням індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить повністю скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у позовній заяві відмовити повністю.
Доводами апеляційної скарги зазначено, що відповідач не згідний з задоволеними судом позовними вимогами, стосовно включення до допомоги для оздоровлення у 2021-2022 роках індексації грошового забезпечення, адже ці складові, у відповідності до ч. 2 ст. 9 Закону №2011-ХІІ не входять до складу грошового забезпечення позивача та не має постійного характеру, як це обумовлено нормативним поняттям місячного грошового забезпечення, яке визначено в Інструкції № 558. Апелянт зазначає, що ця виплата теж залежить від певних факторів та умов її виплати та не має постійно сталу суму виплат, тому й до грошового забезпечення, відповідно до визначеного законодавством порядку вони не входять.
Відзиву на апеляційну скаргу позивачем до суду не надано.
Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 22.01.2021 р. по 04.07.2024 р. проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 22.01.2021 р. № 31-ОС "Про особовий склад" ОСОБА_1 , з яким укладений контракт про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України на посадах рядового складу строком на 3 роки, з 22 січня 2021 року прийнято на військову службу за контрактом осіб рядового складу, зараховано у списки особового складу та на всі види забезпечення, присвоєно первинне військове звання рядового складу "солдат".
Згідно витягу з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби від 04.07.2024 р. № 448-ОС "Про особовий склад" сержанта ОСОБА_1 , звільненого в запас Збройних Сил України за підпунктом "д" пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", з 04 липня 2024 року виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.
26.07.2024 р. позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій серед іншого, просив перерахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 22.01.2021 р. по 04.07.2024 р. із розрахунку базового місяця 01.03.2018 р. та всіх інших нарахувань та компенсацій проведених при звільненні.
Листами від 08.08.2024 р. № 08/Ж-4318/1953, від 13.08.2024 р. № 09/Ж-4317/2061 відповідач повідомив, що розрахунок суми індексації грошового забезпечення проведено відповідно до пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів громадян" в редакції, яка діяла на той час.
Позивач вважаючи, що в період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 з 22.01.2021 р. по 04.07.2024 р. має право на отримання індексації-різниці та включення індексації грошового забезпечення до розрахунку виплачених грошової допомоги на оздоровлення за 2021-2024 роки, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2023-2024 роки, грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2022 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні, звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, що стосується позовних вимог в частині нарахування та виплати індексації грошового забезпечення та індексації-різниці за період з 22.01.2021 р. по 04.07.2024 р. суд першої інстанції зазначив, що у даному випадку посадовий оклад позивача, який був призначений на посаду 22.01.2021 р., у межах спірного періоду (з 22.01.2021 р. по 04.07.2024 р.) внаслідок законодавчих змін не підвищувався та визначався Постановою № 704, яка вже діяла на момент призначення останнього 22.01.2021 р. на посаду. Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що у позивача не виникло право для нарахування й виплати йому індексації-різниці відповідно до приписів абзацу 4, 6 Порядку № 1078, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині не підлягають задоволенню.
Стосовно нарахування та виплати поточної індексації за період з 22.01.2021 р. по 04.07.2024 р., то суд першої інстанції зазначив, що відповідно до архівних відомостей ОСОБА_1 протягом 2021-2022 років нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення (лютий 2021 року - 438,33 грн., березень 2021 року - 331,42 грн., квітень 2021 року - 415,41 грн., травень 2021 року - 415,41 грн. червень 2021 року - 415,41 грн., липень 2021 року - 540,03 грн., серпень 2021 року - 540,03 грн., вересень 2021 року - 540,03 грн., жовтень 2021 року - 540,03 грн., листопад 2021 року - 540,03 грн., січень 2022 року - 1126,38 грн. (за грудень 2021 року та січень 2022 року), лютий 2022 року - 672,35 грн., червень 2022 року - 3274,92 грн. (за березень, квітень, травень, червень 2022 року). липень 2022 року - 1066 грн., серпень 2022 року - 1281,80 грн.) вересень 2022 року - 1281,80 грн., жовтень 2022 року - 1281,80 грн., листопад 2022 року - 1424,80 грн., грудень 2022 року - 1470,83 грн.).
У 2023 році індексація грошового забезпечення позивачу не нараховувалася, оскільки пунктом 3 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" зупинено на 2023 рік дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
В подальшому ст.39 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року.
Відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) в січні 2024 року становив 100,4 %, в лютому 2024 року - 100,3 %, в березні 2024 року - 100,5 %, в квітні 2024 року - 100,2 %, в травні 2024 року - 100,6 %, в червні 2024 року - 102,2 %, в липні 2024 року - 100,0 %.
Тобто, за вказаний період (з 01.01.2024 р. по 04.07.2024 р.) не було перевищено поріг індексації (103 %), у зв'язку з чим відсутні підстави для нарахування індексації грошового забезпечення.
Підсумовуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем у період з 22.01.2021 р. по 31.12.2022 р. у повному обсязі нараховано та виплачено ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення, а у період з 01.01.2023 р. по 04.07.2024 р. правомірно не здійснювалося нарахування індексації грошового забезпечення внаслідок відсутності підстав для її нарахування.
Оскільки позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію-різницю з компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44 та компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати є похідними від позовної вимоги щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 22.01.2021 р. по 04.07.2024 р., в задоволенні яких судом відмовлено, суд першої інстанції дійшов висновку, що в цій частині позовні вимоги також не підлягають задоволенню.
Що стосується позовних вимог в частині нарахування та виплати грошової допомоги на оздоровлення за 2021-2024 роки, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2023-2024 роки, грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2022 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні із урахуванням індексації грошового забезпечення, суд першої інстанції зазначив, що відповідно до архівних відомостей ОСОБА_1 у 2021-2022 роках щомісячно нараховувалася та виплачувалася індексації грошового забезпечення. Також протягом 2021-2022 року позивачу виплачено грошову допомогу на оздоровлення у грудні 2021 року у розмірі 10012,80 грн., у липні 2022 року у розмірі 15442 грн., розрахунок якої здійснено без урахування індексації грошового забезпечення. Такі дії відповідача призвели до того, що позивачу в неповному обсязі здійснено нарахування та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2021-2022 роки.
В той же час суд зауважив, що позивачу в період з 01.01.2023 р. по 04.07.2024 р. індексація грошового забезпечення не нараховувалася внаслідок відсутності для цього підстав, оскільки пунктом 3 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" було зупинено на 2023 рік дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", а в період з 01.01.2024 р. по 04.07.2024 р. не було перевищено поріг індексації (103 %), у зв'язку з чим доводи позивача про необхідність врахування індексації грошового забезпечення при розрахунку грошової допомоги на оздоровлення за 2023-2024 роки, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2023-2024 роки, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні є безпідставними.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення індексації грошового забезпечення до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого позивачу нараховувалась та виплачувалась грошова допомога на оздоровлення за 2021-2022 роки та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2021-2022 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
З апеляційної скарги вбачається, що вона містить доводи тільки стосовно незгоди із задоволеними судом позовними вимогами стосовно включення до допомоги на оздоровлення у 2021-2022 роках індексації грошового забезпечення, а тому з врахуванням наведеного, колегія суддів переглядає рішення суду першої інстанції лише в цій частині та в цій частині погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами першою-третьою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-ХІІ від 03 липня 1991 року (надалі - Закон №1282-ХІІ).
Положеннями статті 1 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно зі статтею 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Згідно ч.1 ст.10-1 Закону № 2011-ХІІ військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 р. № 558, зареєстрованого в в Міністерстві юстиції України 23.07.2018 р. за № 854/32306, затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі - Інструкція № 558).
Пунктом 2 розділу І Інструкції № 558 передбачено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Місячне грошове забезпечення - грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством.
Місячне грошове забезпечення складається із: основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням); щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія).
Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції № 558 грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем їх служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату.
Пунктом 1 глави 7 розділу IV Інструкції № 558 встановлено, що військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) один раз на рік надається допомога для оздоровлення (далі - допомога) в розмірі місячного грошового забезпечення.
З аналізу даних правових норм слідує, що обрахунок грошової допомоги на оздоровлення здійснюється виходячи з місячного грошового забезпечення.
Згідно ст.18 Закону № 2017-ІІІ законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (ч.2 ст.19 Закону № 2017-ІІІ ).
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078 (далі - Порядок № 1078), згідно пункту 2 якого індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, серед іншого, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. У разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (пункт 5 Порядку № 1078).
Відповідно до законодавчого визначення, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Ураховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, колегія суддів дійшла висновку, що механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
При вирішенні питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону № 2017-ІІІ, Закону № 1282-ХІІ та Порядку №1078.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців, з якого здійснюється, зокрема, обрахунок грошової допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні та компенсації за невикористані дні додаткової відпустки.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 638/9697/17, від 11.12.2019 у справі № 638/5794/17, від 19.03.2020 у справі № 820/5286/17, від 29.04.2020 у справі № 240/10130/19, від 21.12.2021 у справі № 820/3423/18.
Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до архівних відомостей ОСОБА_1 у 2021-2022 роках щомісячно нараховувалася та виплачувалася індексації грошового забезпечення. Також протягом 2021-2022 року позивачу виплачено грошову допомогу на оздоровлення у грудні 2021 року у розмірі 10012,80 грн., у липні 2022 року у розмірі 15442 грн., розрахунок якої здійснено без урахування індексації грошового забезпечення. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що такі дії відповідача призвели до того, що позивачу в неповному обсязі здійснено нарахування та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2021-2022 роки.
З огляду на викладене, при нарахуванні грошової допомоги на оздоровлення за 2021-2022 роки повинна враховуватись індексація грошового забезпечення.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуюча суддя: О.А. Шевчук
Суддя: А.В. Бойко
Суддя: А.Г. Федусик