23 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/9898/24
Головуючий в 1 інстанції: Брагар В.С.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,
суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2024 року у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕКОРОСО» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
У жовтні 2024 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просив визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Миколаївській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 23.04.2024 №10038;
- зобов'язати Головне управління ДПС в Миколаївській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕКОРОСО» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Миколаївській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕКОРОСО» витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2024 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Миколаївській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕКОРОСО» критеріям ризиковості платника податку від 23.04.2024 №10038. Зобов'язано Головне управління ДПС у Миколаївській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕКОРОСО» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕКОРОСО» судові витрати в розмірі 3028,00 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позову повністю.
Доводами апеляційної скарги зазначено, що за результатами опрацювання податкових накладних поданих ТОВ «ДЕКОРОСО» на реєстрацію до ЄРПН, Комісією 23.04.2024 року встановлено, що фактично протягом 2021-2022 років підприємством здійснювалось постачання та придбання товарів підприємствам, щодо яких прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. Крім того, апелянт зазначає, що згідно даних звітів за формою 4-ДФ, поданих протягом 2021року на підприємстві працювало 4 особи із нарахуванням заробітної плати нижче мінімально встановленого рівня, а у 2022 році, згідно даних 4 ДФ за 1 квартал 2022 року, підприємством звільнено найманих працівників 31.01.2022 року, за ІІ-IV квартал звіти за формою 4-ДФ не надано. З урахуванням зазначеного у апелянта виник сумнів у можливості проведення фінансово-господарських операцій в обсягах, які декларуються у податкових деклараціях з ПДВ за 2021-2022 роки. З урахуванням зазначеного, Комісією регіонального рівня - ГУ ДПС у Миколаївській області було прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника на додану вартість критеріям ризиковості платника.
Відзиву на апеляційну скаргу Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕКОРОСО» та Державною податковою службою України до суду не надано.
Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕКОРОСО» є платником податку на додану вартість та платником податку на прибуток.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності позивача є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.
23.04.2024 року Комісією Головного управління ДПС у Миколаївській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення № 10038 про відповідність платника податку - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕКОРОСО» критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Підставою для ухвалення рішення стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій. За результатами опрацювання податкових накладних поданих ТОВ «ДЕКОРОСО» на реєстрацію до ЄРПН, комісією 23.04.2024 року встановлено, що фактично протягом 2021-2022 років підприємством здійснювалось постачання та придбання товарів підприємствам, щодо яких прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
В якості Інформації за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості зазначено господарські операції з контрагентом позивача, а саме: ТОВ «УКТОРГШИНА», ТОВ «ЯРМІ ТОРГ», ТОВ «ТЕХНОЛОГІЧНІ МЕБЛІ», ТОВ «ЛЕГРАНД ПЛЮС», ТОВ «ТАВРІЯ ТОРГ», ТОВ «ВЕЙМАРТ», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ПОЛІХІМ», ТОВ «ПАМІР ПРАЙМ», ТОВ «АЛТЕЯ ФАРМІНВЕСТ», ТОВ «НЬЮКАСТЛ».
Таким чином, по платнику встановлені наступні коди податкової інформації:
- 07 - недостатня кiлькiсть трудових ресурсiв, необхiдних для здiйснення господарської операцiї в обсягах, зазначених у податковiй накладнiй/розрахунку коригування (за вiдсутностi iнформацiї щодо придбання послуг з виконання робiт, якi необхiднi для здiйснення господарської операцiї);
- 12 - постачання товарiв (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рiшення про вiдповiднiсть критерiям ризиковостi платника податку ;
- 13 - придбання товарiв (послуг) у платника(iв) податку, щодо якого(их) прийняте рiшення про вiдповiднiсть критерiям ризиковостi платника податку.
15.04.2024 року позивач направляв відповідачу пояснення та пакет первиних документів, що підтверджують фінансово-господарську діяльність позивача з зазначеними контрагентами.
Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що будь-яких належних і допустимих доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийнято рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, відповідачем не надано, як і не надано доказів того, що контролюючий орган вчиняв будь-які дії, спрямовані на перевірку отриманої інформації шляхом направлення відповідного запиту платнику податку.
Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення №10038 від 23.04.2024 року про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку не містить належних обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, та суду не надано належних доказів, які б вказували на наявність ознак ризиковості здійснення операцій, що зумовило включення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Відтак, оскільки суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Комісії ДПС в Миколаївській області від №10038 від 23.04.2024 року, тому підлягає до задоволення також і похідна позовна вимога про зобов'язання ГУ ДПС в Миколаївській області виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким визначено механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів.
Відповідно до пункту 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Додатком 1 до Порядку № 1165 визначено такі критерії ризиковості платника податку на додану вартість:
1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).
6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення» Кодексу.
7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Кодексу, з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення» Кодексу.
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Пунктом 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
- інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Відповідно до пункту 25 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Системний аналіз вищевикладених законодавчих приписів свідчить про те, що законодавцем установлено певну послідовність дій щодо прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Зокрема, рішенню Комісії регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.
Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.
Як встановлено судами, оскаржуване рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку контролюючим органом прийнято на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Колегія суддів наголошує, що у формі спірного рішення указано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб'єкта п.8 критеріїв ризиковості необхідно також зазначити, яка саме інформація слугувала підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості.
Відтак, комісія контролюючого органу має обґрунтувати свій висновок і надати належні та допустимі докази в підтвердження цих даних при прийнятті рішення, обґрунтованого тим, що в контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома в процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій.
Наказом Державної податкової служби України від 11.01.2023 № 17 затверджено Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (далі Довідник кодів).
В рішенні зазначено код податкової інформації, яка є підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку:
07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції);
12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку;
13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
Також, у графі “Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» вказано:
- тип операції придбання/постачання - придбання, постачання;
- період здійснення господарської операції - з 01.01.2021 по 31.12.2022;
- код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова 4011100090, 1512, 1905,8458190090,2005400000, 94054-, 8466, 8415830090, 8515908000;
- податковий номер платника податку, заподіяного в ризиковій операції 42884014, 43359985, 43704121, 42248373, 42325342, 41848939, 43519511, 44052608, 43898101;
- дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку - 13.10.2021, 08.12.2021, 03.01.2023, 30.12.2021, 13.10.2021.
Також зазначено, що в наданому повідомленні про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості відсутня інформація, яка спростовує здійснення платником ризикових операцій.
Колегія суддів зазначає, що у рішенні від 23.04.2024 р. № 10038 відсутня інформація про включення ТОВ "ЛЕГРАНД ПЛЮС" та ТОВ «ВЕЙМАРТ» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, про що свідчить відповідна графа рішення, яка містить прочерк.
Крім того, колегія суддів зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Водночас, відповідні поля про податкову інформацію, які наявні в оскаржуваному рішенні, мають лише загальне посилання на операції з придбання/постачання товарів у певний період, без будь-якого тлумачення такої інформації, або зазначення посилань на службові документи, які містять таку інформацію, що безумовно свідчить про дефектність оскаржуваного рішення.
Судова колегія звертає увагу, що у оскаржуваному рішенні не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких була зафіксована така інформація, а також не зазначено, на чому базуються висновки відповідача та якими обставинами (фактами) вони підтверджуються.
Документального підтвердження обставин, що позивач та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій, відповідач не надав.
При цьому у відповідних полях рішення, в яких комісією регіонального рівня мали би зазначатись документи, що не надані платником податку та можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку про витребувані документи не зазначено.
Суд зазначає, що відповідач не обґрунтував, чому подані позивачем документи та пояснення не були взяті до уваги на підтвердження невідповідності платника податку критерію ризиковості платника податку, а також не вказав, які саме документи, достатні для прийняття комісією рішення про виключення позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, той мав надати на розгляд комісії, але не надав.
Колегія суддів зауважує, що у разі наявності у контролюючого органу інформації, що може свідчити про вчинення позивачем та/або його контрагентом порушень вимог податкового законодавства, такий орган не позбавлений можливості призначити та провести документальну перевірку платника податку, за результатами якої дослідити питання ведення ним господарської діяльності та правомірності відображення її результатів у податковому обліку.
При цьому, будь-які документальні підтвердження обставин, що позивач та/або його контрагенти задіяні у проведенні ризикових операцій, в матеріалах справи відсутні.
Колегія суддів зазначає, що як в матеріалах справи, так і в спірному рішенні відсутні будь-які докази того, що Головне управління ДПС у Миколаївській області у повному обсязі досліджував (та яким чином) обставини господарської діяльності позивача станом на момент прийняття оскаржуваного рішення.
Слід зауважити, що аналогічну правову позицію щодо необхідності зазначення в рішенні суті та характеру наявної податкової інформації, ідентифікації конкретних господарських операцій, які відповідач вважає “ризиковими» та податкових накладних, в яких вони були зафіксовані та, що стала підставою для прийняття такого рішення, вже неодноразово висловлював і Верховний Суд, зокрема, у постанові від 05.01.2021 р. у справі №640/11321/20.
Також, у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 р. у справі №340/474/20 наголошено на тому, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що Товариство ймовірно є учасником формування схемного податкового кредиту згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.
Колегія суддів зазначає про те, що оскаржуване рішення відповідача є актом індивідуальної дії відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕКОРОСО».
Головною рисою таких актів є їх конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи чи осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених такими актами; чітка відповідність таких актів нормам чинного законодавства.
Отже, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії (акту правозастосування), є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення контролюючим органом (відповідачем) конкретних підстав (фактичних та юридичних) та, серед іншого, переконливих та зрозумілих мотивів їх прийняття. Разом із тим, принцип обґрунтованості рішень вимагає від відповідача враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує чинне законодавство, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього останній має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
Однак, рішення комісії Головного управління ДПС у Миколаївській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості №10038 від 23.04.2024 року не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, що породжує його неоднозначне трактування та впливає на можливість реалізації права та обов'язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Колегія суддів також зазначає, що відповідачем також не надано суду доказів подання на реєстрацію податкової накладної, внаслідок перевірки якої встановлено відповідність позивача критеріям ризиковості платника податків.
Зі змісту оскаржуваного рішення слідує, що воно прийняте не за наслідками подання позивачем податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування, а у зв'язку з отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів.
Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.
Термін “добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносинах, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань. Відтак, платник податків не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.
У той же час, апелянтом не було надано жодних доказів, які досліджувалися в ході засідання комісії, як і не надано жодних доказів, які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення та були покладені саме в основу його прийняття. При цьому, відповідачем не було чітко ідентифіковано “ризикові операції» та номери податкових накладних або ж розрахунків коригування позивача, в яких були зафіксовані такі операції.
Аналізуючи вказане, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення не містить мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платників податку.
За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що у Головного управління ДПС у Миколаївській області не було законних підстав для прийняття оскаржуваного рішення №10038 від 23.04.2024 року про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕКОРОСО» критеріям ризиковості платника податку.
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
З огляду на вищезазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 10038 від 23.04.2024 року, яким Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕКОРОСО» було визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податків; зобов'язання Головне управління ДПС у Миколаївській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕКОРОСО» з переліку ризикових платників податку.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Миколаївського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області - залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2024 року - залишити без змін.
Відповідно до ст. 329 КАС України постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча суддя: О.А. Шевчук
Суддя: А.В. Бойко
Суддя: А.Г. Федусик