Справа № 295/13879/24
23 травня 2025 року м. Житомир
Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Дубовік О. М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності,-
Позивач звернувся до суду з вище вказаним адміністративним позовом, у якому просить скасувати постанову від 24.08.2024 року № 677 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, винесену ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно ОСОБА_1 і закрити справу про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що на даний час він проживає за місцем проживання, має незадовільний стан здоров'я - є особою з інвалідністю. Він звернувся до ТЦК та працівники ТЦК рекомендували йому оформити відстрочку за станом здоров'я і дали підписати документи, коли він їх прочитав, то одразу звернувся до центру з надання безоплатної допомоги. Він самостійно звернувся до ТЦК та СП, пройшов ВЛК та на даний час прийнято рішення про виключення його з військового обліку. Постанова, якою його притягнули до відповідальності є наперед заготовленою, оскільки вписали лише його дані, він не погоджується, що шо під час складання постанови він не оспорив допущене порушення, оскільки надав підтверджуючі документи, що має інвалідність та проходить ВЛК. Крім того, особа, яка виносила постанову не представлялась.
Тобто, позивач вважає, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Разом із позовною заявою позивачем були заявлені наступні клопотання:
-клопотання про звільнення від судового збору, у зв'язку із тим, що є особою з інвалідністю (а.с.15);
-про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 (а.с.17);
-про витребування доказів - належно завірену копію особової справи ОСОБА_1 та матеріалів, які стали підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності (а.с.18);
-про поновлення строку на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, у зв'язку із зверненням до Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за правовою допомогою, та визнання такої причини - поважною (а.с.19).
Ухвалою 19.09.2024 року суддя Богунського районного суду міста Житомира ухвалено дану адміністративну справу передати за підсудністю до Житомирського районного суду Житомирської області.
31.10.2024 суддею Житомирського районного суду Житомирської області було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін; поновлено строк позивачу на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення; звільнено позивача від судового збору; зобов'язано відповідача надати належним чином завірені копії всіх матеріалів по адміністративному правопорушенню, вчиненого за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, розгляд справи якого відбувся відносно ОСОБА_1 24.08.2024 року (а.с. 28-29).
На виконання вимог ухвали 07.04.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 було направлено до Житомирського районного суду Житомирської області відзив на позовну заяву разом із витребуваними матеріалами, а також клопотанням про поновлення процесуальних строків на подання відзиву на позовну заяву.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовні вимоги не визнає, вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Відтак просить у задоволенні позовних вимог позивача відмовити у повному обсязі. У додаткових поясненнях від 15.04.2025 року, зазначає, що не визнає вимогу про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в пошвному обсязі та просить відмовити у даному клопотанні позивача.
Згідно з ч. 5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (в тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
31.07.2024 року ОСОБА_1 отримав повістку з вимогою прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 13.08.2024 року на 09:00 год, про отримання даної повістки розписався особисто.
19.08.2024 року за вих. № 11609 ІНФОРМАЦІЯ_2 направив звернення до ГУНП в Житомирській області щодо доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_4 громадянина ОСОБА_1 , для складення протоколу про адміністративні правопорушення, на підставі рапорту, з якого вбачається, що ОСОБА_1 не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 після оповіщення.
24.08.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_3 було прийнято постанову по справі про адміністративне правопорушення № 677, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (а.с. 10-11).
Громадянин ОСОБА_1 , 1985 року народження, 24.08.2024 року, як такий, що ухилився від виконання військового обов'язку, був розшуканий та доставлений органами Національної поліції відповідно до звернення №11609 від 19.087.2024 року про розшук і доставлення, що передбачене чинним законодавством.
Встановлено, що громадянину ОСОБА_1 31.07.2024 року було вручено повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до якої йому належало з'явитись 13.08.2024 року за адресою: АДРЕСА_1 . Проте у визначений час він не з'явився. Про наявність поважних причин неявки не повідомив. З моменту вручення повістки до його розшуку та доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_3 самостійно не з'явився.
Постанова була складена у присутності ОСОБА_1 . Під час складання постанови гр. ОСОБА_1 не оспорив допущене порушення шляхом надання підтверджуючих документів, які б свідчили про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, гр. ОСОБА_1 порушив вимоги законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, чим вчинив правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Зазначеною постановою № 677 на ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 17000,00 грн; копію постанови позивач отримав під підпис 24.08.2024 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, що також передбачено ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про оборону України" захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
За змістом ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію та унормована відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період.
За змістом оскаржуваної постанови кваліфікуючою ознакою вчиненого адміністративного правопорушення є порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, а саме - за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Згідно із абзацом одинадцятим статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Верховний Суд у листі від 13.07.2018 р. № 60-1543/0/2-18 повідомив, що особливий період діє в Україні з 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 "Про часткову мобілізацію".
Тобто, на дату винесення оскаржуваної постанови в Україні діяв особливий період.
Згідно ч.1 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Відповідно до ч.2 ст. 26 Закону України " Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обов'язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.
Відповідно до п.1 пп.2 Додатку №2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Адміністративне правопорушення, за яке на ОСОБА_1 було складено постанову, було скоєне останнім 13.08.2024 року, відповідальність за таке правопорушення передбачена частиною 3 статті 210-1 КУпАП та тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, вручення повісток, їх отримання та обов'язок з'явитися за отриманою повісткою регулюється Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022р. № 1487, Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024р. №560.
Відповідно до положень частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни, серед іншого, зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Відповідно до пункту 23 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 №560 (далі - Порядку), поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
Пункт 24 Порядку передбачає, що у разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
У свою чергу, згідно пункту 3 додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 (далі - Порядку), призовники, військовозобов'язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Водночас, враховуючи доводи позивача, що він звертався до ТЦК та СП, де працівники рекомендували оформити йому відстрочку, а також те, що на даний час він пройшов ВЛК та його було виключено з військового обліку, суд звертає увагу, що всупереч вимогам ст. ст. 77, 78 КАС України, не надав суду жодного доказу на підтвердження таких доводів. Сам по собі обов'язок відповідача довести правомірність свого рішення не звільняє позивача від обов'язку надати суду докази в обґрунтування власних доводів.
До позовної заяви протягом часу перебування справи в провадженні суду позивачем не долучено жодного належного доказу, який би підтверджував, що підпис в розписці від 04.06.2024 належить не йому, є підробленим, проставлений іншою особою. За час перебування справи в провадженні суду позивач додатково до матеріалів справи не долучив жодного доказу на підтвердження заявлених вимог, не подав жодного клопотання, які відповідно до положення ч. 5 ст. 161 КАС України могли бути долучені у разі необхідності до позовної заяви.
Водночас, суд враховує викладені у відзиві на позовну заяву факти відповідачем, з яких вбачається, що ВЛК ОСОБА_1 пройдено лише 20.09.2024, про що сформовано свідоцтво про хворобу №3425, та подано на перевірку та затвердження до Центральної ВЛК м. Київ, відповідно до вимог, встановлених Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402. Станом на сьогодні рішення про виключення Позивача з військового обліку не прийнято.
Суд критично відноситься до наведених доводів, однак наголошує, що вручити повістку можуть як особі, яка знята, заброньована, так і виключена з військового обліку, оскільки при врученні повістки уповноважені особи не встановлюють наявність або відсутність факту відстрочки від призову, цими питаннями займається безпосередньо призовна комісія. А відтак ОСОБА_1 , навіть за наявності інвалідності, зобов'язаний був з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_3 у встановлений час та дату.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд приймає до уваги доводи відповідача про те, що відповідно до абзацу 18 пункту 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою КМУ від 23.02.2022 №154, Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань розглядають справи (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення відповідно та з дотриманням Кодексу України про адміністративні правопорушення. Абзацом другим пункту 10 розділу II Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою Наказом Міністерства оборони України 01 січня 2024 року №3, передбачено, що Постанова заповнюється державною мовою друкованим способом або від руки розбірливим почерком. Таким чином, за відсутні інших обставин, які можуть мати значення для вирішення справи по суті та вплинути на прийняте рішення, постанова було заповнена від руки.
Виходячи із вище викладеного, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Крім цього, позивачем до позову додане клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 2, 4 ст.49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Оскільки позивачем не наведено у клопотанні вмотивованого обґрунтування щодо того, яким саме чином рішення у справі може вплинути на права, інтереси та/або обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника ОСОБА_2 , тобто не зазначено на яких підставах третю особу належить залучити до участі у справі, суддя не вбачає підстав для задоволення зазначеного клопотання.
З урхуванням вище викладеного, як вбачається з досліджених матеріалів справи, ОСОБА_1 повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 отримав, однак на визначений час та дату не з'являвся, чим порушив вимоги законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку і мобілізацію, а саме вимоги абзацу другого частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», статті 23, 24 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 №560, і тим самим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Згідно із ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, враховуючи встановлені у справі фактичні обставини та зроблені судом висновки стосовно суті спору та заявлених вимог, позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст.7, 251, 283 КУпАП, ст. ст. 42, 43, 77, 242-246, 286 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залучення начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника ОСОБА_2 як третю особу, яка не заявляє сомостійних вимог.
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Суддя О. М. Дубовік