Справа № 214/3174/25
3/214/1447/25
Іменем України
20 травня 2025 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Євтушенка О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали, які надійшли від Полку патрульної поліції в м. Кривому Розі Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство - Україна, не одруженого, працюючого водієм у ритуальній службі «Ритуал Альянс», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, -
15.04.2025 на адресу суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №288450 від 02.04.2025 у відношенні ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення слідує, що 02.04.2025 о 10.27 год. водій ОСОБА_2 керував автомобілем марки Toyota Avensis, р/н НОМЕР_1 , по автодорозі бульв. Вечірній біля буд.33 у м. Кривому Розі, з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_2 відмовився, що зафіксовано на нагрудний відео реєстратор 475187, 475204. У провину ОСОБА_2 ставиться порушення п.2.5 ПДР України.
Присутній в судовому засіданні 05.05.2025 ОСОБА_2 вину у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення не визнав. Суду пояснив, що того дня він дійсно керував автомобілем марки Toyota Avensis, р/н НОМЕР_1 , разом з ним в автомобілі їхала його співмешканка ОСОБА_3 . Тривалий час позаду них їхав автомобіль працівників патрульної поліції, вочевидь переслідуючи їх. Рухаючись по автодорозі бульв. Вечірній неподалік від супермаркету «Сільпо» у м. Кривому Розі працівники поліції пред'явили йому вимогу про зупинку, та на виконання такої вимоги він зупинився. Причину зупинки працівник поліції назвав «технічна несправність покажчика заднього стоп-сигналу», після чого пред'явив вимогу надати для перевірки документи. Коли ж на місці зупинки було з'ясовано, що жодних технічних несправностей в автомобілі, на які посилався інспектор, фактично немає, останній пред'явив претензію, що начебто він керує транспортним засобом, будучи обмеженим у цьому за постановою державного виконавця у зв'язку з наявністю заборгованості по сплаті аліментів. Будучи необізнаним про це, він зауважив інспекторові, що жодних постанов з виконавчої служби він не отримував, тривалий час працює водієм, та до того моменту жодного разу питань з цього приводу не виникало. Не зважаючи на це, інспектор почав складати протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.126 КУпАП. В цей момент інший поліцейський, сфотографувавши автомобіль, вніс в базу відомості про нього з позначкою «ухилянт» та, з часом, повідомив йому, що він перебуває у розшуку. ОСОБА_2 зауважив, що це абсурдно, оскільки дані в базі «Резерв» він своєчасно оновив та в розшуку не перебував. Через значний час від початку спілкування, вручивши копію протоколу, інспектор висловив підозру стосовно наявності у нього ознак наркотичного та алкогольного сп'яніння, та запропонував проїхати до медичного закладу для проходження відповідного огляду. Зауважив, що із салону автомобіля він не виходив, жодних ознак у нього не було, а дії поліцейських вважав упередженими, оскільки їх поведінка свідчила про намір «зачепитись» за будь-що. Від проходження огляду він відмовився. Оформлення матеріалів тривало близько 2-х годин. Згодом, на місце зупинки приїхав його брат, який сів за кермо автомобіля та відвіз його до ПНД, де він пройшов огляд, на підтвердження чому надав суду відповідний висновок. У момент, коли вони з братом їхали до медичного закладу, працівники патрульної поліції продовжили деякий час їхати за ним. ОСОБА_2 також зауважив, що він працює водієм у ритуальній службі вже тривалий час, технічний огляд транспортного засобу проводить постійно, оскільки використовує у роботі.
Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 - адвокат Морозов Є.Є. просив закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу інкримінованого йому правопорушення, виклавши свою позицію у відповідному клопотанні. Захисник зауважив, що матеріали справи не містять достатніх доказів, які б вказували на винність ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Зупинка ОСОБА_2 працівниками поліції була безпідставною, жодних порушень ПДР України він не допускав, докази зворотного матеріали справи не містять. Крім того, у працівників поліції об'єктивно не було підстав вважати, що ОСОБА_2 перебуває у стані наркотичного сп'яніння. Жодних дій щодо виявлення у ОСОБА_2 ознак такого стану поліцейські не вчинили, упереджено поставившись до його підзахисного. До того ж із відеозаписів видно, що ОСОБА_2 поводив себе виважено, адекватно в обстановці, що склалась, координація рухів у нього порушена не була, колір покриву обличчя був природній. Достовірних доказів, які б свідчили про зворотне, поліцейські не надали. Фактично єдиною підставою для направлення ОСОБА_2 на проходження медичного огляду є факт складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.126 КУпАП, який також є незаконним. Акцентував увагу суду, що факт відсутності у ОСОБА_2 ознак наркотичного сп'яніння та не вживання будь-яких наркотичних засобів підтверджується висновком КП «ДБКЛНПД» від 02.04.2025. Відтак, відсутність у ОСОБА_2 ознак наркотичного сп'яніння не давала поліцейським підстав для направлення його на проходження медичного огляду. Поміж іншим, таке направлення поліцейські не оформляли та ОСОБА_2 не вручали.
Допитана судом як свідок ОСОБА_4 суду показала, що вона перебуває у стосунках із ОСОБА_2 , проживає з ним однією сім'єю без реєстрації шлюбу близько 5 років. 02.04.2025 вона їхала в якості пасажира в автомобілі марки Toyota Avensis, р/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 . Їхали вони до лікаря на плановий прийом. Рухаючись по автодорозі бульв. Вечірній у м. Кривому Розі неподалік від магазину «Фоззі», їх зупинили працівники поліції, посилаючись на те, що в автомобілі не працює лівий стоп-сигнал. Вона особисто вийшла аби перевірити наявність або ж відсутність технічної несправності, після чого було виявлено, що сигнал працює. До того моменту за декілька днів вони проводили технічний огляд автомобіля на СТО та жодних несправностей виявлено не було. Після цього поліцейські почали перевіряти документи у ОСОБА_2 , пред'явивши претензію, що він має обмеження у праві керування транспортними засобами за несплату аліментів. ОСОБА_2 пояснив, що аліменти він сплачує та заборгованості не має, про будь-які обмеження у праві керування він не знав. Не зважаючи на це, поліцейські склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.126 КУпАП. Потім, явно «відтягуючи час», поліцейські повідомили, що ОСОБА_2 знаходиться у розшуку як ухилянт та запропонували проїхати до ТЦК, на що ОСОБА_2 відмовився, пояснивши при цьому, що дані в «Резерв» він оновив та про перебування у розшуку вперше чує. На місці зупинки працівники поліції тримали їх близько 2-х годин, постійно шукаючи привід для складання протоколу. Зрештою вони безпідставно пред'явили ОСОБА_2 вимогу пройти медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння, об'єктивно навіть не перевіривши наявність у нього таких ознак. Зауважила, що ОСОБА_2 не вживає наркотичні речовини, жодних ознак, які поліцейські формально перелічили, у нього не було. Від проходження огляду він відмовився, однак, як тільки поліцейські закінчили оформлення матеріалів, ОСОБА_2 разом з братом ОСОБА_5 поїхали до ПНД, де ОСОБА_6 пройшов огляд. У момент, коли вони їхали до ПНД, поліцейські їхали за ними.
У подальшому особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 та його захисник - адвокат Морозов Є.Є. про свою участь в судовому засіданні не заявили, останній подав заяву про завершення розгляду справи за їх відсутності.
Суд, вислухавши пояснення ОСОБА_2 , його захисника, покази свідка, дослідивши письмові докази у справі, оглянувши фрагменти відеозаписів на диску DVD-R з боді-камер, надавши оцінку доказам в їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №288450 від 02.04.2025та рапорту інспектора ПП Гречного О. слідує, що 02.04.2025 о 10.27 год. водій ОСОБА_2 керував автомобілем марки Toyota Avensis, р/н НОМЕР_1 , по автодорозі бульв. Вечірній біля буд.33 у м. Кривому Розі, де був зупинений працівниками поліції.
Факт руху транспортного засобу марки Toyota Avensis, р/н НОМЕР_1 , по вищевказаній автодорозі під керуванням ОСОБА_2 зафіксовано на фрагменті відеозапису під назвою «clip-0», підтверджено показами свідка ОСОБА_4 та визнано ОСОБА_2 .
У розумінні ст.31 Закону України «Про Національну поліцію», перевірка документів особи, зупинення транспортного засобу та інші дії, передбачені цією нормою, є превентивними поліцейськими заходами, під час проведення яких поліція зобов'язана повідомити особі про причини застосування до неї превентивних заходів, а також довести до її відома нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються такі заходи.
Відповідно до ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив ПДР України; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв. При цьому, поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Оглядом фрагменту відеозапису під назвою clip-1» встановлено, що ОСОБА_2 дійсно був за кермом автомобіля. Причиною зупинки водія працівниками поліції стало начебто виявлення технічної несправності лівого стоп-сигналу. При цьому, коли пасажир автомобіля ОСОБА_4 вийшла із салону авто перевірити наявність такої несправності, то лівий стоп-сигнал працював. Під час перегляду відео інспектори також визнали, що через сонячну погоду їм це здалося. Не зважаючи на це, поліцейські продовжили перевірку документів у ОСОБА_2 , відомостей у базі даних відносно водія.
Свідченням тому, що зупинка ОСОБА_2 була безпідставною є покази свідка ОСОБА_4 , які є допустимими та достовірними, оскільки повністю узгоджуються з обставинами, зафіксованими на відео. Крім того, із наявних у справі доказів, наданих стороною захисту, встановлено, що 03.04.2025 ОСОБА_2 звертався на СТО з приводу проведення діагностики аварійно-освітлювальних приборів автомобіля марки Toyota Avensis, р/н НОМЕР_1 , механічним та комп'ютерним способом. За результатами проведеної перевірки жодних несправностей виявлено не було, усі елементи задніх стоп-сигналів знаходились у справному стані.
Таким чином, інспектором не надано належних та допустимих доказів в рахунок доведення правомірності його дій під час зупинки ОСОБА_2 . Поміж іншим, відповідно до положень ПДР України,перевірка документів у водія може мати місце у випадку допущення ним порушення ПДР України, скоєння ДТП чи причетності до пригоди, що в даному випадку відсутнє, а відтак ставить під сумнів правомірність подальшої перевірки документів водія ОСОБА_2 працівниками поліції загалом.
Що стосується складання відносно ОСОБА_2 працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення ч.3 ст.126 КУпАП, то суд зауважує, що складання такого протоколу не виправдовує дій інспекторів на правомірність та законність, адже постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07.05.2025 (справа №214/2959/25) провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.126 КУпАП закрито за відсутністю в його діях складу порушення.
Відповідно до п.7 розділу І, п.1 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 від 09.112015, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває в стані алкогольного або іншого сп'яніння чи перебуває під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції згідно з ознаками, визначеними в п.3 розділу І Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст.266 КУпАП.
Положеннями ст.266 КУпАП встановлено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Положеннями п.2.5 ПДР України закріплено обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.7 розділу І, Інструкції №1452/735 від 09.11.2015 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст.266 КУпАП.
В розумінні ст.280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи підлягає особа адміністративній відповідальності за інкриміноване їй адміністративне правопорушення, тобто перевірити правильність кваліфікації її дій.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак протиправного соціально шкідливого діяння, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.
Диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ухилення осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння.
Визначаючи склад вказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, обов'язково необхідно встановлювати наявність дійсних підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває в стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану, передбаченими п.п.3, 4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджених Наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015. Саме наявність/відсутність таких підстав зумовлює правомірність/неправомірність дій працівників поліції щодо вимоги пройти огляд на визначення стану сп'яніння у встановленому законом порядку.
Оглядом фрагментів на диску DVD-R з боді-камер судом встановлено порушення співробітниками поліції вимог ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №1452/735 від 09.11.2015.
Так, з дослідженого в судовому засіданні відеозапису з нагрудного відеореєстратора поліцейського слідує, що ОСОБА_2 працівники поліції зупинили о 10.27 год. (фрагмент запису під назвою «clip-0»), при цьому вимогу пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння інспектор пред'явив йому об 11.27 (фрагмент запису під назвою «clip-3») , тобто через годину спілкування. Називаючи формально ознаки наркотичного сп'яніння, інспектор навіть не впевнився у наявності у водія таких ознак, адже ОСОБА_2 увесь час знаходився у салоні свого авто, що виключало можливість об'єктивно встановити наявність у нього таких ознак. Крім того, враховуючи поведінку інспекторів та зміст їх діалогу в салоні службового автомобіля при складанні відносно ОСОБА_2 протоколу про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.126 КУпАП, суд вважає їх дії явно упередженими по відношенню до ОСОБА_2 , а пред'явлення вимоги щодо проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння - безпідставним.
Окремо суд зазначає, що з переглянутого відеозапису, не встановлено наявності в діях та поведінці ОСОБА_2 ознак наркотичного сп'яніння, вказаних у протоколі. Навпаки, з відеозапису слідує, що ОСОБА_2 чітко та адекватно відповідає на всі запитання працівників поліції, а його поведінка повністю відповідає обстановці, за якої відбувається спілкування. Факт відсутності у нього наркотичного сп'яніння також підтверджується висновком КП «ДБКЛНПД» ДОР від 02.04.2025, який він пройшов о 12.40 год. 02.04.2025.
Таким чином, зазначені на цих відеозаписах фактичні обставини подій та зміст викладеної у протоколі про адміністративне правопорушення інформації, мають суттєві суперечності. Із доданих до протоколу відеозаписів неможливо встановити чи було роз'яснено ОСОБА_2 процедуру проходження огляду на стан сп'яніння, відповідно до приписів ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015, а також наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, у зв'язку з чим протокол про адміністративне правопорушення не є належним та допустимим доказом у розумінні ст.251 КУпАП.
Окремої уваги заслуговує відсутність в матеріалах справи доказів фіксації відсторонення ОСОБА_2 від подальшого керування транспортним засобом у відповідності до вимог ч.7 ст.266 КУпАП.
Такий формалізований підхід поліцейських до оформлення матеріалів, фіксації відмови водія від проходження огляду, допущення грубих порушень процесуального порядку та процедури оформлення матеріалів, хронологічності процесуальних дій, суд розцінює як свідчення необ'єктивності під час вирішення питання про можливість притягнення ОСОБА_2 до відповідальності. Будь-які інші докази, які б з достовірністю підтверджували вчинення ним адміністративного правопорушення, суду не надані.
Крім того, суд зазначає, що в підтвердження вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, працівниками поліції надано протокол про адміністративне правопорушення, направлення на огляд останнього з метою виявлення стану сп'яніння, рапорт працівника поліції та відеозапис подій 02.04.2025.
Суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, в якому зазначається суть правопорушення та інші відомості, необхідні для розгляду справи, і не може вважатися беззаперечним доказом вини особи. В підтвердження вини ОСОБА_2 суду було надано протокол про адміністративне правопорушення, який не може бути беззаперечним доказом факту вчинення останнім правопорушення.
Суд критично оцінює наявне в матеріалах справи направлення водія ОСОБА_2 на проходження огляду, оскільки на місці зупинки транспортного засобу інспектор жодних направлень не оформляв.
Окрім того, рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення та не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів. Отже, факт вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення не може бути однозначно підтвердженим доданим до протоколу рапортом працівника поліції.
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення. Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Положеннями ст. 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення поза розумним сумнівом (рішення ЄСПЛ “Авшар проти Туреччини»). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» №39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»).
Згідно зі ст.284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених ст.24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Оскільки відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, тому суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу правопорушення.
З огляду на закриття провадження у справі без накладення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного стягнення, судовий збір в порядку ст.40-1 КУпАП стягненню не підлягає.
Керуючись ч.1 ст. 130, ст.245, п.1 ч.1 ст.247, ст.ст.252, 280, 283, 284 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, захисником протягом 10 днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Суддя О.І. Євтушенко