23 травня 2025 року м. Дніпросправа № 160/23877/24
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Юрко І.В. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Військової частина НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 року у справі № 160/23877/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частина НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу №219 від 02.08.2024р., визнання протиправними дій та зобов'язання утриматись від вчинення дій,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 року у вказаній вище справі адміністративний позов задоволено частково.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
Перевіривши вказану апеляційну скаргу на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини 5, п.2 частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено 24 березня 2025 року.
Копію рішення скаржник отримав в електронному вигляді 25.03.2025 року, шляхом доставлення копії рішення в електронний кабінет суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Таким чином, на підставі вказаної норми скаржник мав право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду в разі подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.
Відтак, останнім днем апеляційного оскарження є 24.04.2025 року (четвер).
Разом з тим, апеляційна скарга подана скаржником поштою 19.05.2025 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
В апеляційній скарзі відповідачем зазначено, що ним вже подавалася апеляційна скарга на рішення суду в межах строку на апеляційне оскарження, яка була направлена до суду першої інстанції. Ухвалою суду апеляційної інстанції від 30.04.2025 року вказана апеляційна скарга повернута відповідачеві у зв'язку скаргу подано в інший спосіб, ніж до суду апеляційної інстанції. Зазначає, що наявні достатні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.
З цього приводу апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно відомостей з ЄСІТС, скаржник вже подавав апеляційну скаргу на рішення суду в межах строку на апеляційне оскарження, проте вказана апеляційна скарга була ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.04.2025 року повернута скаржнику відповідно до п.4 ч.4 ст.298 КАС України, оскільки скаргу подано в інший спосіб, ніж до суду апеляційної інстанції.
Вказана ухвала суду про повернення апеляційної скарги отримана скаржником 01.05.2025 року в електронному вигляді та в касаційному порядку не оскаржувалася.
Законодавець передбачає можливість повторного звернення із заявою (скаргою) до суду, проте таке звернення повинно бути здійснено у строки, передбачені КАС України для подання заяви, позову чи апеляційної скарги.
Неналежне виконання скаржником вимог Кодексу адміністративного судочинства України в частині порядку подання апеляційної скарги та відповідних документів до неї, не є поважною підставою для поновлення строку апеляційного провадження.
Повернення первинної апеляційної скарги у зв'язку з певними її недоліками, не є об'єктивно непереборною обставиною чи істотною перешкодою для своєчасного вчинення процесуальних дій, а за своєю суттю є суб'єктивною обставиною та не може бути прийнято судом апеляційної інстанції як підстава для поновлення строку апеляційного оскарження судового рішення.
Суд апеляційної інстанції при отриманні апеляційної скарги, поданої відповідачем вдруге поза межами строку апеляційного оскарження, не уповноважений надавати оцінку законності та обґрунтованості судового рішення апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
Вдруге апеляційна скарга подана скаржником 19.05.2025 року засобами поштового зв'язку, тобто з поза межами строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та більш ніж через два тижні після отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги.
Посилання скаржника на наявність достатніх підстав для поновлення строку апеляційного оскарження суд до уваги не приймає, оскільки будь-яких поважних чи об'єктивних підстав для поновлення такого строку відповідачем не наведено.
Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі “Перес де Рада Каванілес проти Іспанії» зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним; воно підлягає обмеженням, дозволеним за змістом, зокрема, коли умови прийнятності скарги визначені, оскільки за своєю природою вона потребує регулювання з боку держави, яка користується певною свободою розсуду в цьому відношенні.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції зазначає, що неналежне використання наданих процесуальних прав не може визнаватись судом як поважна причина пропуску процесуального строку, а відтак зазначені скаржником причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними.
Далі, відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України “Про судовий збір».
Підпунктом 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір» (в редакції на час подання апеляційної скарги) визначено, що при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Таким чином, для обчислення розміру судового збору за подання апеляційної скарги необхідно встановити, яка сума судового збору підлягала сплаті за подання адміністративного позову.
Судом встановлено, що позивачем було заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру з похідними від неї вимогами.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір» (в редакції на час подання позовної заяви) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України “Про судовий збір» (в редакції на час подання позовної заяви) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року установлено у розмірі 3028 гривень.
Таким чином, за подання до адміністративного суду адміністративного позову сплаті підлягав судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (3028 грн.*0,4).
З урахуванням викладеного, при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду скаржникові необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 1816,80 грн. (1211,20 грн.*150%).
Скаржник документ про сплату судового збору до апеляційної скарги не додав та заявив суду клопотання про відстрочення сплати судового збору.
В обґрунтування клопотання зазначено, що на даний час на рахунках військової частини відсутні кошти для сплати судового збору за подання апеляційної скарги, що унеможливлює забезпечення оплати судового збору.
Суд вважає, що вказане клопотання задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
З наведеної норми вбачається, що єдиною підставою для відстрочення сплати судового збору є майновий стан сторони.
Разом з тим скаржник не зазначив жодних обставин та не надав доказів на їх підтвердження в обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору.
З огляду на зміст та правову конструкцію частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає, що прийняття рішення про відстрочення сплати судового збору є повноваженнями суду.
Враховуючи викладене, скаржникові необхідно надати суду документ про сплату судового збору у зазначеному вище розмірі за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155;
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);
Код банку отримувача (МФО): 899998;
Рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628;
Код класифікації доходів бюджету: 22030101;
Призначення платежу: *;101; __________ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.
Частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 169, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач, -
Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, вказані в апеляційній скарзі.
Відмовити в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Апеляційну скаргу Військової частина НОМЕР_1 залишити без руху.
Скаржникові усунути встановлені недоліки апеляційної скарги шляхом подання до Третього апеляційного адміністративного суду:
- заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку;
- документа про сплату судового збору.
Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя І.В. Юрко