15 травня 2025 року м. Дніпросправа № 160/30860/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,
за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро
апеляційну скаргу Тернопільської митниці
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року
у справі №160/30860/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпровський механо-тракторний завод»
до Тернопільської митниці
про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови,-
19 листопада 2004 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Дніпровський механо-тракторний завод» звернулось до суду з адміністративним позовом до Тернопільської митниці в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості №UA403070/2024/000285/2 від 13.11.2024 року, разом з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Тернопільської митниці Державної митної служби України № UA403070/2024/000447.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до митного органу надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за ціною договору, що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ'єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 р. у справі № 160/30860/24 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпровський механо-тракторний завод» до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови - задоволено.
Судом встановлено, що на виконання зовнішньоекономічного контракту позивачем поставлено в Україну сільськогосподарську техніку. Митну декларацію разом з товаросупровідними документами подано до митного оформлення. За результатами митного оформлення відповідачем прийнято картку відмови у митному оформленні товару та винесено рішення про коригування митної вартості товару, визначеної декларантом. Так, згідно до спірного рішення, митним органом виявлено розбіжності, що не дали змоги підтвердити заявлену митну вартість товару, а саме: відсутність морського коносамента, що унеможливлює підтвердження частини транспортного маршруту доставки; не надано документи щодо витрат на доставку товару; неналежне оформлення перекладів документів (відсутність даних про особу та освіту перекладача); неналежне оформлення прайс-листа та комерційної пропозиції; розбіжності в кодах товару між експортною декларацією країни відправлення та поданій до оформлення МД. Дослідивши встановлені по справі обставини, суд дійшов висновку, що надані позивачем документи повно підтверджують заявлену митну вартість товару, а документи які на думку митного органу містять недоліки, не є первинною документацією, а отже недоліки в їх оформленні не можуть свідчить про неможливість підтвердження числових складових вартості товару.
Не погодившись з рішенням суду, Тернопільською митницею подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року у справі №160/30860/24, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не надав оцінки доводам митного органу щодо наявних розбіжностей в документах, долучених до митної декларації. Митний орган наполягає на значних розбіжностях, виявлених під час митного оформлення товару, які не дають змогу підтвердити заявлену митну вартість товару.
Представниками сторін у судовому засіданні апеляційної інстанції підтримано визначені по справі правові позиції, надано пояснення та заперечення щодо доводів апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, та зазначає:
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, між Компанією «WEIFANG GREENMASTER MACHINERY CO., LTD.», Китай (Продавець) і ТОВ «Дніпровський механо-тракторний завод» (Покупець) 03.06.2021 укладений зовнішньоекономічний контракт № DMTZGM2021, за умовами якого Продавець продає, а Покупець купує товар, в кількості, асортименті та за цінами, вказаними в додатках, які є невід'ємною частиною цього контракту для подальшої поставки в Україну.
Поставка товару здійснюється партіями, які формувались виходячи з поданої Покупцем заявки і визначається в додатках (п. 2.1 контракту).
11.11.2024 уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40АА № 24UA403070008926U0, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товари:
Товар 1 «Трактор колісний Terra Force 180924 24 шт Тип двигуна: дизельний, одноциліндровий 4-х тактний. Максимальна потужність двигуна - 13,24 кВт., колісні. Календарний та модельний рік випуску 2024 р.;
Трактор колісний Terra Force 181024 23 шт. Тип двигуна: дизельний, одноциліндровий 4-х тактний. Максимальна потужність двигуна - 13,24 кВт., колісні. Календарний та модельний рік випуску 2024 р.;
Трактор колісний Terra Force 181124 12 шт. Тип двигуна : дизельний, одноциліндровий 4-х тактний. Максимальна потужність двигуна - 13,24 кВт., колісні. Календарний та модельний рік випуску 2024 р.;
Трактор колісний Terra Force T250924 20 шт. Тип двигуна: дизельний, одноциліндровий 4-х тактний. Максимальна потужність двигуна - 16,92 кВт., колісні. Календарний та модельний рік випуску 2024 р.;
Трактор колісний Terra Force T251024 37 шт. Тип двигуна: дизельний, одноциліндровий 4-х тактний.Максимальна потужність двигуна - 16,92 кВт., колісні. Календарний та модельний рік випуску 2024 р.;
Трактор колісний ДМТЗ 180924 47 шт. Тип двигуна: дизельний, одноциліндровий 4-х тактний. Максимальна потужність двигуна - 13,24 кВт., колісні. Календарний та модельний рік випуску 2024 р.;
Трактор колісний ДМТЗ 181024 22 шт. Тип двигуна : дизельний, одноциліндровий 4-х тактний. Максимальна потужність двигуна - 13,24 кВт., колісні. Календарний та модельний рік випуску 2024 р.;
Трактор колісний ДМТЗ T250924 22 шт. Тип двигуна: дизельний, одноциліндровий 4-х тактний. Максимальна потужність двигуна - 16,92 кВт., колісні. Календарний та модельний рік випуску 2024 р.;
Трактор колісний ДМТЗ T251024 37 шт. Тип двигуна: дизельний, одноциліндровий 4-х тактний, максимальна потужність двигуна - 16,92 кВт., колісні. Календарний та модельний рік випуску 2024 р.
Використовуються для сільськогосподарських робіт, нові. Поставляються у частково розібраному стані, для зручності транспортування. Торговельна марка: Terra Force, ДМТЗ. Виробник: WEIFANG GREENMASTER MACHINERY CO., LTD. Країна виробництва: CN.».
Товар 2: «Грунтофреза Terra Force 121024 47 шт. Грунтофреза Terra Force 121124 24 шт. Грунтофреза Terra Force 140924 20 шт. Грунтофреза Terra Force 141024 37 шт. Грунтофреза ДМТЗ 120924 47 шт. Грунтофреза ДМТЗ 121024 22 шт. Грунтофреза ДМТЗ 140924 22 шт. Грунтофреза ДМТЗ 141024 37 шт. Використовуються для сільськогосподарських робіт, для підготовки або оброблення грунту. Поставляються у частково розібраному стані, для зручності транспортування. Торговельна марка: Terra Force, ДМТЗ. Виробник: WEIFANG GREENMASTER MACHINERY CO., LTD. Країна виробництва: CN.».
Продавець WEIFANG GREENMASTER MACHINERY CO., LTD.» (Китай) оплатив витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення.
Згідно рахунку-фактури (комерційного інвойсу) сукупна вартість товару становила 221799,60 дол. США.
Митна вартість товарів визначена за основним методом - ціною контракту на рівні 221799,60 дол. США (9159924,24 грн. за офіційним курсом).
На підтвердження митної вартості товарів до митного органу надано наступні документи: сертифікат якості від виробника товару № б/н від 22.08.2024; пакувальний лист до інвойсу № 2024-8 від 22.08.2024; рахунок-фактура (інвойс) № 2024-8 від 12.07.2024; накладна ЦІМ № 2151553537 від 28.10.2024; накладна ЦІМ № 2151553578 від 28.10.2024; накладна ЦІМ № 2151553594 від 28.10.2024; накладна ЦІМ № 2151553628 від 28.10.2024; накладна ЦІМ № 2151553842 від 28.10.2024; накладна ЦІМ № 2151553859 від 28.10.2024; супровідний документ T1 № 24PL322080NS72Т378 від 27.10.2024; супровідний документ T1 № 24PL322080NS72Т394 від 27.10.2024; супровідний документ T1 № 24PL322080NS72ТЗР1 від 27.10.2024; супровідний документ T1 № 24PL322080NS72ТЗТ4 від 27.10.2024; супровідний документ T1 № 24PL322080NS72ТЗХ5 від 27.10.2024; супровідний документ T1 № 24PL322080NS72Т418 від 27.10.2024; сертифікат про походження товару № 24C3707А2186/50009 від 05.11.2021; некласифікований комерційний документ - комерційна пропозиція від виробника товару № б/н від 08.07.2024; прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/н від 01.07.2024; розрахунок ціни (калькуляція) - виписка із заг. кал-ції від виробника; товару № б/н від 12.07.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) додаток № 1 від 31.12.2021; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) додаток № 2 від 30.12.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) додаток № 2024-8 від 12.07.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) додаток № 3 від 21.08.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) додаток № 4 від 14.02.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № DMTZGM2021 від 03.06.2021; документація, яка має супроводжувати продукцію при наданні її на ринку відповідно до вимог щодо нехарчової продукції та її обігу на ринку України, встановлених технічними регламентами (Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції») декларація про відповідність № б/н від 21.10.2024; заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю № б/н від 11.11.2024; інші некласифіковані документи лист № 1-1 від 11.11.2024; інші некласифіковані документи технічні паспорти товарів від виробника товарів від 22.08.2024; інші некласифіковані документи технічні характеристики товарів від виробника товарів від 22.08.2024; інші некласифіковані документи фото табличок від 22.08.2024; копія митної декларації країни відправлення № 425820240000951956 від 24.08.2024.
За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/000285/2 від 13.11.2024.
У гр. 33 рішення зазначено «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв'язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; каталоги, специфікації виробника товару.
За результатами опрацювання документів встановлено наступне: оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного договору від 03.06.2021 №DMTZGM2021. Згідно п. 2.1. зовнішньоекономічного контракту від 03.06.2021 № DMTZGM2021 передбачено, шо «поставка Товару здійснюється партіями, які формуються виходячи з поданої Покупцем Заявки і визначається в Додатках», дана заявка до митного оформлення не надано. В Додатку № 2024-8 до контракту від 12.07.2024 зазначено «Умови оплати: 365 днів з дати вказаної в відвантажувальних документах або передоплата», що суперечить (узгодженому сторонами) п.3.4 зовнішньоекономічного контракту в якому вказано, що всі оригінали документів висилаються на адресу Покупця протягом 2-х днів з моменту отримання повної оплати за товар. Також згідно п.3.4 зовнішньоекономічного контракту Продавець має вислати на адресу Покупця морський коносамент. Не підтверджено частину транспортного маршруту доставки товару (Китай-Польща), до митного оформлення не подано коносамент. Розрахунок ціни згідно з випискою з калькуляції від 12.07.2024 здійснено на підставі Додатку № 2024-8 до контракту, де вказані умови поставки CPT Тернопіль. Згідно з ІНКОТЕРМС умови поставки CPT означають, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Однак, враховуючи інформацію отриману з калькуляції ціни, витрати на доставку до митної вартості не додані. Крім зазначеного, необхідно звернути увагу на неналежне оформлення перекладів (відсутність інформації про перекладача та його освіту). Прайс-лист № б/н від 01.07.2024 містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки CPT Тернопіль, що обмежує конкурентність. Комерційна пропозиція від 08.07.2024 № б/н містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки CPT Тернопіль що обмежує конкурентність. В копії експортної декларації країни відправлення № 425820240000951956 від 24.08.2024 зазначено класифікаційний код 8701911000 та код 8432290000, проте в поданій до митного оформлення митній декларації від 11.11.2024 №24UA403070008926U0 заявлено класифікаційний код 8701911010 УКТЗЕД та код 8432295000.»
Відповідачем сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації в митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA403070/2024/000447.
В порядку ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України позивачем подана нова митна декларація № 24UA403070009071U6 , за якою товар випущено у вільний обіг під гарантійне зобов'язання шляхом сплати до Державного бюджету обов'язкових платежів згідно з митною вартістю товару, визначеною відповідно до рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів від 13.11.2024 №UA403070/2024/000285/2.
Не погодившись з прийнятим рішенням та карткою відмови, позивач звернувся до суду.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції у даній справі, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, з огляду на таке.
Так, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами відповідача , що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Саме з таких повноважень Митниці виходив і суд першої інстанції, який, при цьому, вірно вказав на те, що такі повноваження митного органу мають реалізовуватися виключно на підставі та у спосіб, що передбачені Митним кодексом України.
Відповідно до ст.49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Статтею 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.
Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Згідно із ч.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, орган доходів і зборів, відповідно до ч.5 ст.54 МК України має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст..53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) здійснювати коригування митної вартості товарів.
Згідно із ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Отже, вказаними нормами матеріального права визначено повноваження органу доходів і зборів щодо контролю за правильністю визначення митної вартості, а також порядок та спосіб реалізації таких повноважень. Так, орган доходів і зборів зобов'язаний перевіряти складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом. При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи, лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.
Суд першої інстанції правильно виходив з того, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Так, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Такі висновки суду першої інстанції, відповідають правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 в справі №809/1884/16 та Верховного Суду України від 31.03.2015 в справі №21-127а15 та від 02.06.2015 в справі №21-498а15.
Як зазначено вище, підставою для коригування митної вартості товару є встановлення в ході здійснення митного контролю наявності розбіжностей в поданих для митного оформлення документах, які, на думку відповідача, унеможливлюють перевірку числового значення митної вартості імпортованого товару.
Судом встановлено, що декларантом для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару подані документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України.
При перевірці правильності визначення митної вартості товару Тернопільською митницею встановлено, що документи, які надані для митного оформлення товару, не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності.
Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, колегія суддів зазначає, що підставою для прийняття спірного рішення були обставини, зокрема те, що позивачем до митного органу не надано коносамент, видання якого визначає початок відліку строку оплати за поставлений товар.
Так, згідно додатку №2024 від 12.07.2024 до контракту від 03.06.2024 №DMTZGM2021передбачено умови розрахунків з експортером товару протягом 365 днів з моменту видачі коносамента, однак визначити дату видачі коносаменту неможливо у зв'язку із його відсутністю.
Водночас наявність коносаменту, як і документів щодо умов оплати та її підтвердження, жодним чином не впливають на числові показники митної вартості товару.
Спростовуючи твердження митного органу щодо відсутності можливості здійснити перевірку числового значення суми, що має бути сплачена за транспортні послуги (перевезення товару), колегія суддів виходить з наступного.
Згідно з документами митного оформлення, що знаходяться у матеріалах справи, за наведеним Контрактом на адресу позивача надійшли товари, на умовах поставки СРТ- Дніпро.
Відповідно до Інкотермс-2010 СРТ («Фрахт/перевезення оплачене до») означає, що Продавець передає товар перевізнику або іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (якщо таке місце погоджено сторонами) і що продавець зобов'язаний укласти договір перевезення і нести витрати з перевезення, необхідні для доставки товару в узгоджене місце призначення.
Таким чином, поставка товару на умовах СРТ зобов'язує продавця укласти договір та сплатити фрахт/перевезення, необхідний для доставки товару до названого місця призначення, витрати на забезпечення здійснення митного оформлення товару при експорті.
Отже, наведене свідчить про те, що погоджуючи саме обрані умови поставки СРТ, Сторони виходили з того, що продажна ціна вже включає в себе вартість товару та транспортні витрати.
З урахуванням вказаного, поставка товару на умовах СРТ передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені вартість товару та фрахт або транспортні витрати.
Відтак, додаткові витрати на транспортування товару Товариство не понесло.
З приводу ненадання належного перекладу документів.
Відповідно до ст. 254 Митного кодексу України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.
При цьому, подані до митного оформлення документи потребують перекладу на українську мову тільки у разі якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей зазначених у митній декларації.
В той же час, судом першої інстанції вірно зауважено, що у оскаржених рішеннях про коригування митної вартості товару відповідач не повідомив, які конкретно документи необхідно перекласти та не обґрунтував необхідність здійснення такого перекладу.
Офіційними мовами СОТ, до якого приєдналася Україна 16.05.2008 року, є англійська, французька, іспанська. Зі змісту ст. 254 Митного кодексу України видно, що для митного оформлення можуть подаватися документи українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування та не передбачено обов'язку подання документів саме українською мовою.
Разом з тим ця стаття надає право митному органу вимагати переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, однак тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.
Відповідачем під час проведення консультацій у процесі митного оформлення товару не надано пояснень стосовно того, чому мова, якою були складені та надані позивачем документи, не були розцінені в якості іноземної мови міжнародного спілкування.
При цьому, ст.254 МК України передбачено три варіанти мови подання документів: українська мова; офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна; інша іноземна мова міжнародного спілкування.
Обов'язок надати переклад українською мовою документів, складених іншою мовою ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, виникає у декларанта тільки у разі відповідної вимоги митного органу, мотивованої тим, що дані, які містяться в таких документах, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.
З приводу відомостей у копії митної декларації країни відправлення, суд першої інстанції вірно зазначив що копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені частиною 2 статті 53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Враховуючі надані до митного оформлення документи, що підтверджують вартість товару, яка підлягає сплаті, в зауваженні митницею не зазначено у зв'язку з якими розбіжностями в документах, що впливають на правильність визначення митної вартості, висувається вимога про надання копії митної декларації країни відправлення.
Ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов'язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару.
Крім того, прайс-лист та комерційна пропозиція є документами довільної форми і діючим законодавством, у тому числі міжнародним, не встановлено типової форми для них. Згідно з загальноприйнятою світовою практикою, прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, контактну інформацію про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів. Наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов оплати, торгової марки чи технічних характеристик товарів, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.
Чинним міжнародним законодавством не встановлено типової форми комерційної пропозиції та прайс-листа. Згідно загальноприйнятої світової практики прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.
Враховуючи те, що прайс-лист містить посилання на особу, якій надається пропозиція, та вказівку на найменування товару, кількість, умови поставки, ціну одиниці товару, а інформація, що міститься в комерційній пропозиції та прайс-листі відповідає іншим документам, які надавались позивачем до митного оформлення, не виникає ніяких сумнівів що надані документи, передбачені ч.3 ст.53 МКУ, стосуються саме задекларованого товару і містять інформацію щодо ціни товару, яка пропонується для придбання.
Відомості, зазначені у прайс-листі та комерційній пропозиції знайшли своє підтвердження у первинних документах, специфікації та інвойсі. Комерційна пропозиція та прайс-лист по своїй суті виступають пропозицією продавця потенційному покупцю придбання товарів за пропонованими продавцем цінами. Такі пропозиції у формі прайс-листа та комерційної пропозиції можуть надаватись до укладання домовленостей на придбання товарів. Такі домовленості можуть оформлюватись як у формі специфікації до контракту, як передбачено укладеним контрактом, так і у формі рахунку-фактури (інвойсу).
Отже, подані декларантом до митного органу документи у своїй сукупності підтверджують заявлену товариством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Натомість, зазначені митницею у повідомленні декларанту та рішенні про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття спірного рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об'єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.
По суті вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.
Крім того, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.
Інших обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено, а тих, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.
Крім того, колегією суддів встановлено, що скоригована митна вартість товару ґрунтується на раніше визнаній митним органом митній вартості товарів, випущеного у вільний обіг за ЕМД від 28.02.2024 №UA048020/2024/011146 на рівні 2,92 дол. США/кг. (1655,594 дол.США/шт); ЕМД від 06.02.2024 №UA500020/2024/001034 на рівні 2,22 дол. США/кг. (166,049 дол.США/шт).
Проте, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, та це не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Відповідно до статей 189, 190 Господарського кодексу України ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально- технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.
Сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. В такому разі декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Таким чином, ТОВ «ДМТЗ» для оформлення товару за першим методом надано всі передбачені законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, а митним органом безпідставно застосовано резервний метод визначення митної вартості товару. З огляду на це, у відповідача були відсутні підстави для коригування митної вартості імпортованого товару.
При цьому, колегія суддів зауважує, що основним джерелом інформації про вартість товару є контракт та додатки до нього.
Аналогічної позиції дотримується і Верховний Суд, зокрема, у постанові від 05.03.2019 року у справі № 815/5791/17 Верховний Суд зробив висновок, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є: зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс). якщо рахунок сплачено, та банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53), заборонено.
Аналіз приписів митного законодавства вказує на те, що ненадання повного переліку додатково витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації (така ж позиція закріплена у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 810/4296/16, у справі № 815/143/17, від 27.02.2019 у справі № 814/1647/16, від 19.02.2019 у справі № 805/2713/16-А).
Крім цього, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника з подальшим дотриманням черговості методів, визначених ст. 57 МК України.
Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 29.01.2019 у справі №815/6827/17.
У постанові від 05.03.2019 у справі №815/5791/17 Верховний Суд наголошує, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо піни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності (аналогічна позиція Верховного Суду викладена також у постанові від 05.03.2019 у справі № 813/1532/17 та у постанові від 19.02.2019 у справі № 805/2713/16-А).
Згідно з частиною п'ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд повинен враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При цьому, відповідач під час декларування спірних товарів не вказав на конкретні документи, зазначені у частині другій статті 53 Митного кодексу України і подані ТОВ «ДМТЗ» як декларантом при митному оформленні товарів, у яких наявні розбіжності, ознаки підробки або не містять всіх відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар.
Колегія суддів також звертає увагу, що спірна картка відмови не є вмотивованою, адже не містить обґрунтування причин відмови в митному оформленні, а саме: відповідач не зазначив, які саме вартісні показники складових митної вартості по товару є непідтвердженими та які відомості про митну вартість товару є неповними, не містить роз'яснення вимог, виконання яких могло б забезпечити можливість прийняття митної декларації за заявленим методом визначення митної вартості, а саме, не вказано з посиланням на відповідні норми закону, які відомості про митну вартість підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та в яких документах містяться, а також які саме вартісні показники складових митної вартості та якими документами мають підтверджуватись за вимогами закону.
Отже, в даному випадку, відсутність витребуваних відповідачем додаткових документів не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Крім цього, неподання декларантом запитуваних відповідачем документів за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Таким чином, наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз'яснення, у чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не може бути достатньою для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.
Наявні матеріали справи свідчать, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.
З урахуванням зазначеного вище, колегія суддів констатує, що під час судового розгляду митний орган не надав доказів того, що документи, подані позивачем, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. У поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар.
Відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування основного методу, не спростовані відповідачем.
Таким чином, дослідивши встановлені обставини справи, аргументи з якими відповідач пов'язує незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підстав для його скасування не існує.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Тернопільської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року у справі №160/30860/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко