23 травня 2025 року м. Дніпросправа № 340/2268/22
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 в адміністративній справі №340/2268/22 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_3 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.03.2025 у справі №340/2268/22 позов задоволено частково.
21.04.2025 Військовою частиною НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» на зазначене рішення суду першої інстанції подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.04.2025 вищевказану апеляційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом подання до суду доказів направлення апеляційної скарги позивачу шляхом використання Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або листом з описом вкладення; документу про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Вищевказану ухвалу скаржник отримав 25.04.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету скаржника у підсистемі «Електронний суд».
05.05.2025 Військовою частиною НОМЕР_1 , на виконання вимог вищевказаної ухвали, направлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до якого долучено докази направлення апеляційної скарги позивачу.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.05.2025 відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та надано додатковий десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали на усунення недоліків апеляційної скарги.
19.05.2025 Військовою частиною НОМЕР_1 , на виконання вимог вищевказаної ухвали повторно направлено клопотання про відстрочення сплати судового збору. Означене клопотання обгрунтовано тим, що юридичною службою військової частини НОМЕР_1 у порядку, передбаченому ст. 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV, вжито заходів для своєчасного замовлення та сплати судового збору для оскарження рішення суду першої по даній справі. Разом з тим, попри вжиття військовою частиною НОМЕР_1 залежних від неї заходів, спрямованих на своєчасне замовлення коштів та сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, з незалежних від неї причин військова частина НОМЕР_1 в дійсний час не має на своєму рахунку коштів за КЕКВ 2800, необхідних для сплати судового збору по даній справі. Також звертає увагу на введення воєнного стану в Україні.
Перевіривши доводи вищевказаного клопотання, встановлено, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 296 КАС України передбачено обов'язок особи, яка подає апеляційну скаргу, додати до апеляційної скарги документ про сплату судового збору.
При цьому, зміни до законодавства в частині необхідності сплати судового збору, на період дії воєнного стану, внесені не були.
За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Це означає, що юридична особа, зокрема суб'єкт владних повноважень, не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.
Зазначена правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.
Отже, питання відстрочення чи розстрочення сплати судового збору судом вирішується на власний розсуд з огляду на доводи заявника.
В клопотанні про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі, Військова частина НОМЕР_1 звертає увагу, і просить суд врахувати, що нею було вжито усіх необхідних заходів для своєчасного замовлення та сплати судового збору для оскарження рішення суду першої по даній справі, проте в дійсний час з незалежних причин кошти за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні видатки» - відсутні.
Суд критично ставиться до означених тверджень скаржника, оскільки обов'язковість та можливість сплати судового збору у нього, відповідно до ст. 295 КАС України, виникла з дати початку перебігу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, який враховуючи дату отримання ним копії повного судового рішення, що оскаржується є більш ніж достатній для здійснення сплати судового збору. Виписки з рахунку за 03.01.2025, 21.01.2025, 04.02.2025 та 19.05.2025, як і лист Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України №220/13/9088 від 04.11.2024 на які посилається скаржник у клопотанні не можуть вважатися належною підставою для відстрочення сплати судового збору у даній справі, оскільки особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право своєчасно в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» суд звертав увагу на те, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.
У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини «... підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси….».
Суд апеляційної інстанції зауважує, що Військова частина НОМЕР_1 , діючи як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому відсутність або недостатність коштів на рахунках останнього, так як і довготривала процедура виділення коштів розпорядникам нижчого рівня, не повинні впливати на можливість неухильного виконання заявником покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків щодо оформлення апеляційної скарги. Зазначене пов'язано з тим, що держава повинна дотримуватися принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Посилання скаржника на введення в Україні воєнного стану саме по собі є безпідставним, оскільки скаржник в період дії воєнного стану своєї діяльності не припиняв.
Введений в країні воєнний стан суттєво ускладнив (подекуди унеможливив) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади (місцевого самоврядування). Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов'язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для відстрочення сплати судового збору.
З огляду на викладене, колегія суддів суду апеляційної інстанції доходить до висновку, що доводи скаржника не дають підстав для відстрочення сплати судового збору у даній справі, оскільки незабезпечення державою достатнього фінансування органу державної влади, що діє в її інтересах, не може бути визнано достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.
З огляду на зазначене, станом на 23.05.2025 скаржник недоліки апеляційної скарги не усунув.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 4 ст. 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Приймаючи до уваги, що скаржник у наданий строк недоліки апеляційної скарги не усунув, апеляційну скаргу слід йому повернути.
Керуючись статтями 7, 126, 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 в адміністративній справі №340/2268/22 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_3 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення апеляційної скарги надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання (23.05.2025) відповідно до ч. 2 ст. 325 КАС України та може бути оскаржена у касаційному порядку в строк, визначений ст. 329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник
суддя А.А. Щербак