15 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 160/32827/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,
за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Термоліт-Інвест»
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року (суддя Савченко А.В.)
у справі № 160/32827/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Термоліт-Інвест»
до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Термоліт-Інвест» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми «Ш» від 21 серпня 2023 року №0235830412 (про сплату штрафу).
Позовні вимоги обґрунтовані помилковістю висновків контролюючого органу, за результатами проведеної камеральної перевірки, про порушення позивачем вимог пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 57.1 ст. 57 ПК України щодо порушення термінів сплати узгоджених сум грошових зобов'язань з податку на прибуток за 2022 рік, що стало підставою для накладення на позивача штрафу на підставі ст.124 ПК України та, відповідно, винесення податкового повідомлення-рішення форми «Ш» від 21 серпня 2023 року №0235830412. Позивач зазначає, що у зв'язку з непередбачуваними обставинами, а також збройною агресією рф проти України, для забезпечення практичної можливості функціонування підприємств, організацій на території України введено «штрафний податковий мораторій», який поширюється на зобов'язання щодо сплати ПДФО, ВЗ, ПДВ, податку на прибуток та ін. Зважаючи на той факт, що встановлення порядку зміни відповідальності для платника податків, в разі відсутності у нього практичної можливості виконання, виконання в повному обсязі свого податкового зобов'язання, в тому числі в частині дотримання строків (термінів) сплати самостійно задекларованих податкових зобов'язань ставилось у взаємозв'язок до дати закінчення воєнного стану (а станом на дату подання даних заперечень та на дату сплати самостійно задекларованих податкових зобов'язань воєнний стан на території України зберігає свою дію), то у платника податків були обґрунтовані сподівання до наявності у нього можливості виконання свого податкового зобов'язання в порядку та строки, виходячи з його практичної можливості та наявності на те відповідних грошових коштів.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року у задоволенні позовної заяви відмовлено.
Суд виходив з того, що фактична сплата узгоджених сум податкового зобов'язань з податку на прибуток за 2022 рік позивачем здійснена вже у період дії Закону № 2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, яким поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок, у тому числі щодо порушення граничних строків сплати грошових зобов'язань, самостійно задекларованих платником податку. Також суд встановив, що ТОВ «Термоліт-Інвест» не зверталось до контролюючого органу з заявою та документами про неможливість виконання платником податкових обов'язків відповідно до Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 року №225.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Скаржник наполягає на тому, що висновки, викладені в акті перевірки, є передчасними та такими, що суперечать дійсним обставинам, а також не узгоджуються з приписами діючого на момент виявленого відповідачем порушення законодавства України, зокрема, зважаючи на об'єктивні обставини, які мали місце з 24.02.2022 та продовжуються станом на дату подання апеляційної скарги. Позивач зазначає, що у зв'язку з непередбачуваними обставинами, а також збройною агресією рф проти України, для забезпечення практичної можливості функціонування підприємств, організацій на території України введено так званий «штрафний податковий мораторій», який поширюється на зобов'язання щодо сплати ПДФО, ВЗ, ПДВ, податку на прибуток та ін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання позивач повідомлений судом належним чином.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечує, відповідно до поданого відзиву на позов просить залишити рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване, зазначає, що судом з'ясовано всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку,
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідачем ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку ТОВ «Термоліт-Інвест» щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток за 2021 рік, за результатами якої складено акт перевірки від 14.06.2023 № 21456/04-36-04-12.
Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Термоліт-Інвест» вимог пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 57.1 ст. 57 ПК України - допущено несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань з податку на прибуток, визначених в податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2021 рік (реєстраційний №9432214707 від 21.02.2022), граничний строк сплати 11.03.2022, а саме:
- 17.08.2022 на суму 250000 - кількість днів прострочення 159;
- 24.08.2022 на суму 250000 - кількість днів прострочення 166;
- 29.08.2022 на суму 500000 - кількість днів прострочення 171;
- 30.08.2022 на суму 500000 - кількість днів прострочення 172;
- 30.08.2022 на суму 500000 - кількість днів прострочення 172;
- 08.09.2022 на суму 300000 - кількість днів прострочення 181;
- 22.09.2022 на суму 200000 - кількість днів прострочення 195;
- 28.09.2022 на суму 100000 - кількість днів прострочення 201;
- 30.11.2022 на суму 100000 - кількість днів прострочення 264;
- 20.12.2022 на суму 700000 - кількість днів прострочення 284;
- 17.01.2023 на суму 7477156 - кількість днів прострочення 312.
Не погодившись з висновками, викладеними в акті від 14.06.2023 №21456/04-36-04-12/42009257, ТОВ «Термоліт-Інвест» подані заперечення до ГУ ДПС у Дніпропетровській області (вх. ГУ ДПС від 02.08.2023 №75834/6).
Листом ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 15.08.2023 №54164/6/04-36-04-04-10 позивача повідомлено, що висновки, викладені у акті перевірки, є законодавчо обґрунтованими та такими, що відповідають діючому законодавству.
На підставі вищевказаного акта камеральної перевірки, ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0235830412 від 21.08.2023, яким до ТОВ «Термоліт-Інвест» за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств, на підставі ст. 124 ПК України застосовано штрафні санкції у розмірі 5%, 10% у сумі 267715,60 грн.
Відповідно до розрахунку штрафних санкцій (додаток до податкового повідомлення-рішення) сума штрафної санкції 267715,60 грн визначена за затримку на 16, 23, 28, 29, 29, 38, 52, 58, 121, 141, 169 календарних днів сплати грошового зобов'язання у розмірі 3477156,00 грн.
Позивач, не погодившись із податковим повідомленням-рішенням форми «Ш» №0235830412 від 21.08.2023, звернувся до ДПС України зі скаргою (ВХ. Дпс №31209/6 ВІД 19.09.2023), проте рішенням про результати розгляду скарги від 16.11.2023 №34250/6/99-00-06-03-01-06 ДПС України залишило без змін податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області №0235830412 від 21.08.2023, а скаргу без задоволення.
Не погодившись з означеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд, переглядаючи судове рішення у відповідності до вимог ст.308 КАС України, погоджується з висновками суду першої інстанції.
Згідно ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник Згідно ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 124.1 статті 124 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Зазначена норма, як випливає з її змісту, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення сплати узгодженого податкового зобов'язання незалежно від того, з яких причин платником податків допущено несвоєчасну сплату.
Для притягнення до фінансової відповідальності платника податків згідно з п. 124.1 ст. 124 ПК за загальним правилом достатнім є виявлення факту допущення платником податків порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов'язання.
Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 16.12.2024 у справі № 520/12978/23.
В спірному випадку позивач не заперечує проти встановлених контролюючим органом та зафіксованих в акті перевірки від 14.06.2023 №21456/04-36-04-12/42009257 фактів сплати узгоджених сум грошового зобов'язання, однак вважає протиправним застосування до нього штрафних санкцій, посилаючись на положення п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України та введення в Україні воєнного стану, який було введено Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та триває і на даний час.
Відповідно до наявних у справі доказів фактична сплата позивачем узгоджених сум грошових зобов'язань (17.08.2022-17.01.2023) здійснена вже у період дії Закону № 2260-ІХ від 12.05.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що 18.03.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року № 533-IX.
У зв'язку з набранням чинності Закону № 533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX та Законом України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ) підрозділ 10 розділу XX ПК України доповнений пунктом 52-1 такого змісту:
«За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: - обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; - цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; - обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; - здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку; - порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».
Як правильно зазначено судом першої інстанції, до завершення карантину Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та триває.
З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу та забезпечення прав і обов'язків платників податків Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 03 березня 2022 року № 2118-IX, який набрав чинності 07 березня 2022 року.
Цим Законом підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнений пунктом 69, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Законом України від 12.05.2022 № 2260-ІХ внесені зміни до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Абзацом 1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Відповідно до п.69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, зокрема, щодо: строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - не пізніше 31 грудня 2022 року).
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2022 за №967/38303.
В спірному випадку позивач в установленому порядку з метою підтвердження неможливості своєчасного виконання ним обов'язку щодо сплати податкового зобов'язання як підстави для його звільнення від відповідальності, передбаченої ПК України за невиконання/несвоєчасне виконання цього обов'язку у період дії воєнного стану в Україні, до контролюючого органу не звертався.
Суд апеляційної інстанції враховує, що Верховний Суд у постановах від 30 січня 2024 року у справі № 280/4484/23 та від 06 лютого 2024 року у справі № 160/10740/23 дійшов висновку про те, що з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України.
Так, механізм «ковідного» мораторію, закріплений у пункті 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, мав діяти до завершення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою протидії поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Водночас із запровадженням воєнного стану законодавцем було ухвалено особливості оподаткування, насамперед шляхом доповнення підрозділу 10 розділу XX ПК України підпунктом 69.2 (у редакції Закону № 2260-ІХ), який із 27 травня 2022 року чітко установив, що вимоги законодавства щодо «ковідного» мораторію під час воєнного стану не застосовуються.
Норма підпункту 69.2 сприймається однозначно та не викликає множинного трактування. Зміст цього підпункту прямо передбачає припинення дії пункту 52-1 під час воєнного стану, тому платник податків не міг мати жодних правомірних очікувань щодо подальшого поширення «ковідного» мораторію в цей період. Відтак у платників податків відсутній простір для ухвалення рішень із різним правовим змістом, що характерно у ситуаціях колізії або неоднозначності норм.
При цьому пункт 52-1 не був формально виключений із тексту ПК України, оскільки на момент ухвалення відповідних змін паралельно мали місце як карантин, так і воєнний стан, і є очевидним, що було невідомо, яка з указаних обставин завершиться раніше. Отже, попри те що пункт 52-1 формально залишався в цьому Кодексі, дія цього положення на період воєнного стану фактично була припинена і не могла бути застосована.
Вказані висновки було підтримано Верховним Судом у постанові від 26.02.2025 у справі №200/4768/23.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що вже у період дії Закону № 2260-ІХ, керуючись приписами ст.124 ПК України, через затримку позивачем сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток за 2021 рік, відповідач правомірно податковим повідомленням-рішенням від 21 серпня 2023 року №0235830412 застосував до позивача штраф у загальній сумі 267715,60 грн.
Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Термоліт-Інвест» залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року у справі № 160/32827/23 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Н.А. Бишевська
суддя Я.В. Семененко