22 травня 2025 року м. Дніпросправа № 160/29781/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Коршуна А.О., Чепурнова Д.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року
у адміністративній справі № 160/29781/24 за позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії Міської поліклініки №3 Харківської міської рад та третьої особи Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025року відмовлено у задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування постанови Військово-лікарської комісії Міської поліклініки №3 Харківської міської ради №617 від 16.10.2024 р. щодо встановленого рівня придатності до військової служби ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 військовослужбовця В/Ч № НОМЕР_1 як «придатний до в/с», та про зобов'язання Військово-лікарської комісії Міської поліклініки №3 Харківської міської ради провести переогляд і провести військово-лікарську експертизу стану здоров'я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця В/Ч № НОМЕР_1 з метою визначення ступеня його придатності до військової служби з урахуванням результатів проведеної судової експертизи.
Зазначене рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку позивачем по справі з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;, а також неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити рішення про задоволення його вимог у повному обсязі.
Мотивуючи вимоги апеляційної скарги, позивач звертає увагу апеляційної інстанції на те, що оскаржувана ним у цій справі постанова Військово-лікарської комісії Міської поліклініки №3 Харківської міської ради, що оформлена довідкою ВЛК щодо його здатності виконувати військову службу як «придатний» без застосування методу індивідуальної оцінки придатності до військової служби та за наявності незаперечних даних, що здатність до проходження військової служби за станом здоров'я не відновиться, не відповідає вимогам пунктів 6.8., 6.9., 6.10, 6.12 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008р. № 402, а заявлені ним з приводу цього до суду відповідні клопотання про призначення судово-медичної експертизи залишені без уваги, що суперечить вимогам ч.2 ст.2 та ч.3 ст.242 КАС України і призвело до необґрунтованого висновку суду про те, що у разі наявності сумніву у позивача щодо правильності висновку стосовно ступеня його придатності до військової служби, він мав право звернутися до Центральної військово-лікарської комісії для перегляду відповідної постанови та до констатації факту відсутності розгляду скарги на висновок ВЛК з боку Центральної військово-лікарської комісії, що зокрема і стало підставою для відхилення його позову, що не відповідає змісту законів України, зокрема положенням ст.55 Конституції України та КАСУ, якими дозволяється оскарження до суду постанови військово-лікарських комісій незалежно від їх рівня і змісту, з доказуванням її незаконності та необґрунтованості на підставі визначених КАС України доказів, що також підтверджено рішенням Конституційного Суду України від 25.11.1997 року (справа № 18/1148-97).
Окремо, позивач звертає увагу на те, що ч.1 ст.7 КАС України встановлено вирішення судом справ відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і на те, що Закони України не містять обов'язкового порядку оскарження постанов відповідача до Центральної військово-лікарської комісії, це є правом, закріпленим виключно на рівні подзаконного акту. Наголошує також на тому, що оскаржувана ним постанова відповідача не містить інформацію про порядок її оскарження, зокрема, у постанові Військово-лікарської комісії Міської поліклініки №3 Харківської міської ради, що оформлена довідкою, відсутня інформація про порядок її оскарження до Центральної військово-лікарської комісії, а наявна у відкритому доступі інформація (у мережі Інтернет, сайт Міністерства оборони, тощо) не містить інформацію про адресу на контакти Центральної військово-лікарської комісії, і під час проходження ВЛК реквізити Центральної військово-лікарської комісії його не повідомляли.
Крім того, позивач вважає безпідставним посилання суду першої інстанції на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 12.06.2020 по справі № 810/5009/18, оскільки у згаданій постанові надавалася оцінка іншій ситуації, коли відповідач у справі письмово пропонував врегулювати конфлікт та для цього звернутися до Центральної військово- лікарської комісії не для оскарження, а для повторного огляду. Водночас позивач вважає, що суд першої інстанції не врахував у даному випадку, що ним оскаржується у судовому порядку не тільки порушення відповідачем порядку встановленого рівня придатності до військової служби, а і сам висновок ВЛК, відповідно, внаслідок не призначення судової-медичної експертизи залишитися не з'ясованими та не були встановлені обставини, що мають значення для справи, а саме: чи відповідав його стан здоров'я висновку військово-лікарської комісії Міської поліклініки № 3 Харківської міської ради до військової служби щодо ступеня придатності («придатний»), викладеного у постанові № 617 від 16.10.2024 р; чи застосовувався метод індивідуальної оцінки його придатності до військової служби при складанні висновку військово-лікарської комісії Міської поліклініки № 3 Харківської міської ради щодо ступеня придатності до військової служби, викладеного у постанові № 617 від 16.10.2024 р.; чи були у військово-лікарської комісії Міської поліклініки № 3 Харківської міської ради в наявності станом на 16.10.2024 р. усі незаперечні дані, що його здатність до проходження військової служби за станом здоров'я не відновиться у найближчі два місяці; чи були у військово-лікарської комісії Міської поліклініки № 3 Харківської міської ради в наявності станом на 16.10.2024 р. підстави для надання йому реабілітації, або додаткового лікування.
Обговоривши доводи апеляційної скарги позивача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин та правильність застосування до них норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги і для скасування рішення суду першої інстанції з наведених в апеляційній скарзі підстав, виходячи з нижченаведеного.
Як встановлено за матеріалами справи, ОСОБА_1 звертаючись до суду з позовом у цій справі посилався на те, що почав службу без правильного встановлення рівня своєї придатності до військової службі шляхом обстеження, що на його думку є порушенням вимог затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402 Положення про військово-лікарську експертизу Збройних Силах України, та призвело до визнання його «придатним до військової служби» Висновком позаштатної ВЛК Міської поліклініки №3 Харківської міської ради № 617 ід 16.10.2024 р. за результатом формального та неналежного медичного огляду, без витребування довідки про хвороби і медичної картки з частини, та без застосування методу індивідуальної оцінки придатності до військової служби, що саме і є підставою для його не погодження з висновком Міської поліклініки №3 Харківської міської ради №617 від 16.10.2024 р. у судовому порядку, оскільки ним не було отримано відповіді на подані до ЦВЛК і Регіонального ВЛК відповідно до Положення від 14.08.2008р. № 402 скарги на висновок ВЛК № 617 від 16.10.2024 р.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.11.2024 року відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, а також відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення і проведення судово-медичної експертизи, та задоволено клопотання ОСОБА_1 про залучення до справи третьої особи Військову частину НОМЕР_1 і витребування у Військово-лікарської комісії Міської поліклініки №3 Харківської міської ради засвідчених копій документів Військово-лікарської комісії Міської поліклініки №3 Харківської міської ради щодо огляду стану здоров'я ОСОБА_1 у жовтні 2024 року, і правовстановлюючих документів Військово-лікарської комісії Міської поліклініки №3 Харківської міської ради (наказу начальника Військово-медичного клінічного центру про особовий склад, порядок діяльності та повноваження відповідача, оскаржуваної постанови Військово-лікарської комісії Міської поліклініки №3 Харківської міської ради №617 від 16.10.2024 р. щодо встановленого рівня придатності до військової служби ОСОБА_1 , а також копії документів, що стали підставою або були прийняті до уваги під час прийняття постанови, що оскаржується), а також документів щодо стану його здоров'я (медична книжка, медична характеристика, характер захворювання тощо), які зберігаються в медичному підрозділі Військової частини НОМЕР_1 .
Як встановлено судом апеляційної інстанції підставою для відмови ухвалою суду першої інстанції від 13.11.2024 року у задоволені клопотання позивача про призначення і проведення судово-медичної експертизи (а.с.25-26) стало те, що предметом спору у цій справі є правомірність постанови Військово-лікарської комісії Міської поліклініки №3 Харківської міської ради №617 від 16.10.2024 р. щодо встановленого рівня придатності до військової служби позивача, який в свою чергу просить поставити на вирішення експертної установи питання, які належить до виключної компетенції військово-лікарської комісії, якою приймається відповідне рішення на підставі медичних документів та за результатами об'єктивного обстеження особи членами комісії відповідно до вимог затвердженого наказом Міністра оборони України 14.08.2008 року №402 і зареєстрованого Міністерством юстиції України 17.11.2008 року за №1109/15800 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, а у спірних та складних випадках, при наявності скарг проводиться повторний медичний огляд ВЛК вищого рівня, і винесення остаточного рішення залишається за ЦВЛК, що в свою чергу свідчить про передчасність заявленого позивачем клопотання позивача про призначення експертизи у судовому порядку.
При вирішенні спору у цій справі по суті, судом першої інстанції з'ясовано, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є військовослужбовцем військової частини № НОМЕР_1 , і за направленням командира військової частини НОМЕР_1 з метою визначення ступеня придатності до військової служби у Збройних Силах України старший солдат ОСОБА_1 проходив з 01 жовтня 2024 року по 10 жовтня 2024 року медичний огляд ВЛК при КНП «МП №3» ХМР, під час якого був оглянутий лікарями терапевтом, хірургом, невропатологом, офтальмологом, отоларингологом, дерматологом, психіатром, стоматологом, та направлявся на дослідження крові, сечі, ЕКГ дослідження, а також направлявся лікарем отоларингологом на додаткове обстеження до КНП «ХМЛ№30»ХМР для проведення аудіограми, терапевтом направлявся на дообстеження серця до ДУ «НІТ ім.Л.Т.Малої НАМНУ» для проведення ультразвукового дослідження серця та на консультацію до кардіолога, а хірургом направлявся на проведення рентгену дослідження грудного відділу хребта. Після проходження медогляду, обстеження та додаткового обстеження, ОСОБА_1 був визнаний придатним до військової служби, а результати медогляду були внесені в книгу протоколів засідань ВЛК.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом першої інстанції встановлено, що відповідно до висновку ВЛК, оформленого довідкою військово-лікарської комісії №617 від 16.01.2024, позивача визнано придатним до військової служби, і за змістом вказаної довідки з'ясовано, що медичний огляд позивача проведено у позаштатній військово-лікарській комісії ДОЗ ХМР КПП «Міська поліклініка №3» ХМР « 16» жовтня 2024 року та встановлено Діагноз (включаючи код, згідно чинного НК 025) та причинний зв'язок захворювання (травми, поранення контузії, каліцтва).
Зокрема, у зазначеній довідці військово-лікарській комісії ДОЗ ХМР КПП «Міська поліклініка №3» ХМР зазначено про стан позивача «після ВТ (16.07.2024): акубаротравма без пошкодження барабанних перетинок з виходом в одужання. Цефалгічний синдром. Травма (ТАК) пов'язана із захистом Батьківщини (Довідка про обставини травми №2214/863 від 03.08.2024 року видана командиром військової частини НОМЕР_2 ). Згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я України від 04.07.2007 №370 травма кваліфікується як легка. Гіпертонічна хвороба 1 стадії, 1 ступеня, ризик 2, ХСН 0 ст. Між кребцевий остеохондроз, спондилоартроз шийного, грудного відділів хребта, спондильоз, протрузії С4 - С5, С5 - С6, С6 - С7 з незначним порушенням функції хребта. Порушення адаптації. Захворювання (ТАК) пов'язані з проходженням військової служби. Пролапс мітрального клапана 1 ст. Захворювання (НІ), не пов'язані з проходженням військової служби. На підставі статті 39В, 38В, 64В, 17В графи II Розкладу хвороб придатний до військової служби.».
Крім того, судом встановлено, що 30.10.2024 року позивач звертався до командира військової частини № НОМЕР_1 з рапортом про неспроможність виконання службових обов'язків у зв'язку зі станом здоров'я, оскарження висновку ВЛК, потребу лікування і переогляду ВЛК, а до Військово-лікрської комісії Східного регіону Збройних сил України та Центральної військово-лікрської комісії Збройних Сил України позивачем подавалися скарги на висновок позаштатної ВЛК № 617 від 16.10.2024 щодо встановлення рівня його придатності до військової служби в яких ОСОБА_1 просив скасувати постанову Військово-лікарської комісії Міської поліклініки № 3 Харківської міської ради № 617 від 16.10.2024 р. та встановити реальний ступінь придатності військової служби відповідно до реального стану здоров'я, зазначаючи одночасно про можливість надати для проведення військово-лікарської експертизи наявних у нього документів щодо стану його здоров'я та прибути для особистого огляду за відповідним викликом.
Не отримавши відповіді і реагування від Центральної військової лікувальної комісії і Регіональної ВЛК, позивач не погоджуючись з оформлена довідкою Військово-лікарської комісії Міської поліклініки №3 Харківської міської ради №617 від 16.10.2024 р., позивач звернувся до суду з адміністративним позовом у цій справі, розглядаючи який суд першої інстанції правильно спирався на положення п.1.1 п.1.2 глави 1 і п.2.1 глави 2 розділу І, а також на п.20.4 глави 20 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого 14.08.2008 наказом Міністра оборони України №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (далі - Положення №402), на підставі аналізу яких надав належну оцінку заявленим у цій справі вимогам, що мотивовані не взятими до уваги під час проведеного огляду ВЛК усіх наявних у нього захворювань, а також дійшов обґрунтованого висновку про відсутність з боку відповідача порушень вимог чинного законодавства, які б стосувались саме процедури проведення медичного огляду позивача та оформлення його результатів.
Судом апеляційної інстанції під час перегляду даної справи не встановлено допущених з боку відповідача порушень процедури проведення медичного огляду позивача та оформлення його результатів, і доводами апеляційної скарги позивача зазначені висновки суду першої інстанції не спростовано.
Перевіряючи висновки суду першої інстанції у цій справі в іншій частині, які стосуються повноважень адміністративного суду на перевірку законності висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку, та відсутності у суду права надавати власну оцінку підставності прийняття певного висновку ВЛК, а також стосовно відсутності згідно Положень № 402 у особи, що проходила медичний огляд, оскаржувати постанови позаштатних ВЛК у судовому порядку - колегія суддів вважає правильним посилання суду на те, що до повноважень суду не належить надання оцінки медичної документації, визначенню діагнозу та відповідності йому конкретній статті Розкладу хвороб, а також на те, що у спірних питаннях та складних випадках остаточне рішення про придатність чи непридатність військовослужбовця до військової служби може бути прийнято ЦВЛК, яка відповідно до абзацу п'ятнадцятого підпункту 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення №402 вправі розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.
Погоджуючись з вищенаведеними висновками суду першої інстанції у цій справі, колегія суддів також наголошує на тому, що до повноважень адміністративного суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає позивач під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби з посиланням на пункт 3.13 глави 3 розділу II Положення № 402, відповідно до якої у спірних питаннях право на винесення остаточного рішення залишається за Центральною військово-лікарською комісією, і для вирішення цього питання законодавцем чітко визначено, що відповідний військовий комісаріат (військова частина) направляє в регіональну штатну ВЛК, на території якої проживає заявник, його заяву, медичні документи, які є в заявника або одержані військовим комісаріатом із цивільних (військових) лікувальних закладів, військовий квиток, а вирішені ВЛК питання придатності до військової служби згідно приписів Положення № 402 можуть переглядатися та прийматися тільки ЦВЛК
Тобто, у разі незгоди з рішенням ВЛК регіону таке рішення може бути оскаржено до Центральної військово-лікарської комісії (п. п. 2.4.10 п. 2.4 глава 2 розділу І Положення № 402), яка відповідно до п.п.2.3.1. п.2.3. глави 2 Розділу І Положення № 402 є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України, та згідно п.п.2.3.4. п. 2.3. глави 2 Розділу І Положення № 402 має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК.
Вищенаведене свідчить, що у разі наявності сумніву щодо правильності висновку комісії щодо придатності до військової служби, позивач мав право та повинен був звертатися до ЦВЛК щодо перегляду оскаржуваного рішення ВЛК, яка наділена таким правом, і оскаржуючи прийняте рішення до ВЛК вищого рішення мав клопотати про проведення його медичного огляду лікарями Центральної ВЛК, оскільки, згідно із підпунктом 2.3.4. пункту 2.3. глави 2 Розділу І Положення № 402, Центральна ВЛК має право, зокрема, скасовувати постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 7 грудня 2018 року у справі № 819/630/17, від 12 червня 2020 року у справі № 810/5009/18.
Оскільки матеріали справи не містить інформації про прийняте ЦВЛК рішення, і бездіяльність Центральної військової лікувальної комісії і Регіональної ВЛК позивачем у цій справі не оскаржується, а в судовому порядку не встановлено порушення відповідачем процедури прийняття оскаржуваного у цій справі рішення щодо встановленого рівня придатності до військової служби ОСОБА_1 , і суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку ВЛК, зокрема, досліджувати питання стану здоров'я військовозобов'язаного, колегія суддів визнає законними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції про недотримання позивачем вимог Положення №402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду, що й стало підставою для відмови у задоволенні позову як в частині визнання протиправною та скасування постанови Військово-лікарської комісії Міської поліклініки №3 Харківської міської ради №617 від 16.10.2024 р. так і в частині зобов'язання відповідача провести переогляд і військово-лікарську експертизу стану здоров'я ОСОБА_1 з метою визначення ступеня його придатності до військової служби.
Оцінивши наявні у цій справі докази у їх сукупності, колегія суддів визнає прийняте у цій справі рішення суду першої інстанції таким, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні фактичних обставин спірних правовідносин та правильного застосування до них норм матеріального права, у звязку з чим у задоволені апеляційної скарги позивача слід відмовити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П о с т а н о в и в:.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя А.О. Коршун
суддя Д.В. Чепурнов