21 травня 2025 року м. Дніпросправа № 160/15303/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
за участю секретаря судового засідання Тарантюк А.Р.
розглянувши в м. Дніпро у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року (суддя Бондар М.В.) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ПРОГРЕС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В провадженні суду знаходиться зазначена справа.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року позов задоволено.
Суд вирішив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми «ПН» №0095640706 від 29.02.2024; форми «В1» №0095600706 від 29.02.2024.
Відповідачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом не було враховано, що ПрАТ «ПРОГРЕС» до перевірки не надано документи на підставі яких здійснено оприбуткування придбаних ТМЦ на склад підприємства (акти прийому-передачі), документів, якими підтверджується переміщення сировини і матеріалів за процесами виробництва, а саме документів: на підставі яких здійснено внутрішнє переміщення матеріалів за процесами виробництва; переміщення та оприбуткування готової продукції на склад; Також, платником до перевірки не надано первинних та бухгалтерських документів щодо обліку та руху неминучих відходів виробництва.
Зазначено, що перевіркою було встановлено, що позивачем не нараховані податкові зобов'язання з ПДВ по ТМЦ, які використані в операціях, що не є господарською діяльністю підприємства (виробничі запаси), та списані у виробництво впродовж перевіряємого періоду, жовтень 2023 року, на загальну суму 14 442 339,19 грн., в т.ч. ПДВ 2 407 056,53 грн.
Представник відповідача апеляційну каргу підтримав.
Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.
Як було встановлено судом першої інстанції, 19.12.2023 ГУ ДПС у Дніпропетровській області на підставі пункту 19-1.1 статті 191, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82, підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, у зв'язку з тим, що ПрАТ «ПРОГРЕС» подано податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2023 з від'ємним значенням більше 100 тис. грн, а саме 4 875 806 грн, та яке вплинуло на формування та декларування бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за жовтень 2023 у сумі 4 260 654 грн, винесено наказ №5252-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «ПРОГРЕС», яким наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ «ПРОГРЕС» з 29.12.2023 тривалістю 10 робочих днів. Перевірку провести щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2023 від'ємного значення з податку на додану вартість у сумі 4 875 806 грн, у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування з бюджету у сумі 4 260 654 грн, з урахуванням періодів формування від'ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків.
На підставі вказаного наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області видано направлення на перевірку №7522 та №7523, згідно зі змістом яких перевірку доручено здійснювати головному державному інспектору відділу перевірок з питань відшкодування податку на додану вартість управління податкового аудиту ГУ ДПС у Дніпропетровській області Машнєвій Жанні (направлення №7522) та заступнику начальника відділу перевірок з питань відшкодування податку на додану вартість управління податкового аудиту ГУ ДПС у Дніпропетровській області Тюренковій Аллі (направлення №7523).
18.01.2024 ГУ ДПС у Дніпропетровській області складено акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «ПРОГРЕС» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2023 від'ємного значення з податку на додану вартість у сумі 4 863 274 грн, у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування з бюджету у сумі 4 248 123 грн, з урахуванням періодів формування від'ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків» №85/04-36-07-06/02969188.
Перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні від'ємного значення з ПДВ у декларації за жовтень 2023 з урахуванням періодів безперервного формування від'ємного значення, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету встановлено, що в порушення:
1) підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пункту 189.1 статті 189, пункту198.5 статті 198 та пункту 201.10 статті 201 ПК України та Закону №996-XIV ПрАТ «ПРОГРЕС» не нараховані податкові зобов'язання з ПДВ по ТМЦ, які використані в операціях, що не є господарською діяльністю підприємства (виробничі запаси), та списані у виробництво впродовж перевіряємого періоду жовтень 2023 на загальну суму 14 442 339,19 грн, в т.ч. ПДВ 2 407 056,53 грн, що в свою чергу призвело до порушення абзацу «б» пункту 200.4 статті 200 ПК України та завищення задекларованої суми бюджетного відшкодування за жовтень 2023 на 2 407 057 грн;
2) пункту 201.10 статті 201 ПК України та Закону №996-XIV ПрАТ «ПРОГРЕС» не нараховані податкові зобов'язання з ПДВ по ТМЦ, які використані в операціях, що не є господарською діяльністю підприємства (виробничі запаси), та списані у виробництво впродовж перевіряємого періоду, не складено та не зареєстровано в установлені терміни податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних жовтень 2023 року, на загальну суму 14 442 339, 19 грн, в т.ч. ПДВ 2 407 056, 53 грн. Штрафні санкції за порушення строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН визначаються згідно зі статтею 120-1.1 ПК України.
08.02.2024 за вих. №16 ПрАТ «ПРОГРЕС» подані заперечення до акту перевірки.
Листом ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 23.02.2024 №13019/6/04-36-07-06-10 позивача повідомлено, що висновки, викладені в акті перевірки є правомірними та відповідають вимогам чинного законодавства.
29.02.2024 ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення №0095600706 форми «В1», в якому зазначено, що в порушення підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пункту 189.1 статті 189, пункту 198.5 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.10 статті 201 ПК України, що в свою чергу призвело до порушення абзацу «б» пункту 200.4 статті 200 ПК України та зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 2 407 507,00 грн (декларація №9312375435 від 17.11.2023; звітний період, за який подано декларацію - жовтень 2023). ПрАТ «ПРОГРЕС» по податковій декларації з ПДВ за жовтень 2023 не нараховані податкові зобов'язання з ПДВ по ТМЦ, які використані в операціях, що не є господарською діяльністю підприємства (виробничі запаси) та списані у виробництво впродовж перевіряємого періоду, жовтень 2023, на загальну суму 14 442 339,19 грн, в т.ч. ПДВ 2 407 056,33 грн, що в свою чергу призвело до порушення абзацу «б» пункту 200.4 статті 200 ПК України та завищення задекларованої суми бюджетного відшкодування за жовтень 2023 на 2 407 057 грн. За викладених обставин, відповідачем встановлено суму завищеного бюджетного відшкодування у сумі 2 407 056,33 грн та застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 1 203 528, 50 грн.
З розрахунку зменшення суми бюджетного відшкодування та штрафних (фінансових) санкцій ПрАТ «ПРОГРЕС» випливає таке:
дата та номер податкової звітності: №9312375435 від 17.11.2023;
звітний період: жовтень 2023;
зменшено бюджетне відшкодування: 2 407 057 грн;
розмір штрафу відповідно до пункт 123.3 статті 123 ПК України: 50%;
розмір штрафу відповідно до пункт 123.3 статті 123 ПК України: 1 203 528,50 грн;
всього до сплати: 3 610 585,50 грн.
29.02.2024 ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення №0095640706 форми «ПН», яким встановлено відсутність складення/реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 ПК України податкових накладних на суму ПДВ 2 407 057 грн. У зв'язку з чим, відповідачем до позивача застосований штраф у сумі 3 400,00 грн.
З розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН ПрАТ «ПРОГРЕС» випливає таке:
номер податкової накладної/розрахунку коригування: не зареєстровано;
дата складання податкової накладної/розрахунку коригування: не зареєстровано;
дата реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН: не зареєстровано;
період порушення: жовтень 2023;
сума ПДВ: 2 407 057 грн;
розмір штрафу згідно з пунктом 120-1.2 статті 120-1 ПК України, 5% обсягу (без ПДВ), але не більше 3400 грн - 3 400 грн.
25.03.2024 за вих. №29 ПрАТ «ПРОГРЕС» подано скаргу до ДПС України, в яких заявник просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.02.2024: №0095600706, №0095640706.
Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 09.05.2024 №13460/6/99-00-06-01-04-06 залишено без змін податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 29.02.2024: №0095600706, №0095640706, а скаргу - без задоволення.
Позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність оскарженого рішення не було доведено.
Колегія суддів зазначає наступне.
За визначенням у підпункті 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.
Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.
Пунктом 49.1 статті 49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені згаданим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначає стаття 200 ПК України.
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.4 статті 200 ПК України встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 згаданої статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 згаданого Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 згаданого Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.14 статті 200 ПК України передбачено, що якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:
б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення-рішення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення-рішення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
Як встановлено судом першої інстанції, актом перевірки від 18.01.2024 №85/04-36-07-06/02969188 встановлено порушення позивачем абзацу «б» пункту 200.4 статті 200 ПК України та завищення задекларованої суми бюджетного відшкодування за жовтень 2023 на 2 407 057 грн.
На сторінках 40-42 акту перевірки від 18.01.2024 №85/04-36-07-06/02969188 наведено перелік сировини та матеріалів, які ПрАТ «ПРОГРЕС» понаднормово списано у виробництво.
Суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги відсутність посилання на будь-які первинні документи, які б підтверджували факт наведеного порушення.
Як було встановлено судом першої інстанції, у жовтні 2023 ПрАТ «ПРОГРЕС» на виробництво списано сировини та матеріалів за рахунком 201 - 15 892 849,70 грн., в акті перевірки визначено неправомірне списання сировини та матеріалів у жовтні 2023 у сумі 12 035 282,66 грн із загальної суми списання 15 892 849,70 грн.
Суд вірно взяв до уваги, що в акті не наведено перелік такої сировини та не наведено первинних документів, за якими вони визначили саме те, що така сировина не була задіяна у виробництві готової продукції.
Пунктом 198.5 статті 198 ПК України передбачено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:
придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;
придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Судом вірно зазначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання, скласти і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зведену податкову накладну за товарами/послугами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість у разі якщо такі товари/ послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися у випадках передбачених підпунктами «а», «б», «в» або «г».
Підпунктами «а» - «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України визначено підстави за наявності яких платник податків має обов'язок, зокрема, провести нарахування податкових зобов'язань.
Висновки акту перевірки та спірні податкові повідомлення-рішення містять посилання про порушення пункту 198.5 без деталізації щодо конкретного підпункту чи абзацу.
Абзацом 7 пункту 198.5 статті 198 ПК України визначено, що з метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/ послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Суд вірно зазначив, що указаними положеннями врегульовано питання щодо дати, на яку мають визначатися податкові зобов'язання, з метою застосування пункту 198.5 статті 198 ПК України.
Положення абзацу сьомого пункту 198.5 статті 198 ПК України не визначають підстав для нарахування податкових зобов'язань, такі підстави визначено підпунктами «а» - «г» вказаного пункту.
За такого правового врегулювання списана у виробництво сировина і матеріали, що підтверджується первинними документами, які не перевищили меж гранично допустимих норм використання, є невід'ємною частиною виробничого (технологічного) процесу виготовлення продукції та безпосередньо пов'язані із здійсненням господарської діяльності позивача, а тому в нього не виникло обов'язку щодо визначення податкових зобов'язань з ПДВ на такі сировину і матеріали на підставі пункту 198.5 статті 198 ПК України. Відповідно відсутній і обов'язок щодо складення та реєстрації в ЄРПН відповідних податкових накладних.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відсутність зазначення конкретних правових підстав з посиланням на конкретну норму ПК України для притягнення до відповідальності платника податків виключає притягнення його до податкової відповідальності і призводить для скасування рішень контролюючого органу.
Також, як встановив суд першої інстанції, на сторінці 12 акту перевірки зазначено, що за результатами інвентаризації встановлено надлишки та нестачу товарно-матеріальних цінностей, однак перевiряючим не надано інвентаризаційні відомості складені за результатами проведеної iнвентаризацiї з зазначенням фактичних результатів інвентаризації.
Як описано у цьому пункті акту перевірки на вимогу відповідача була призначена і проведена позивачем інвентаризація.
З цього ж акту перевірки випливає, що перевірка завершилась 10.01.2024, а інвентаризація проведена з 11.01.2024 по 15.01.2024.
Суд вірно врахував, що відповідач одночасно вказує про надлишки та нестачу товарно-матеріальних цінностей, а потім - про відсутність інвентарних відомостей.
Законом №996-XIV визначено методологічні засади ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.
Відповідно до статті 3 Закону №996-XIV фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
За приписами статті 1 Закону №996-XIV:
господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства;
бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
За змістом статті 10 Закону №996-XIV підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка, для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Об'єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов'язковим згідно із законодавством.
Порядок проведення інвентаризації активів і зобов'язань та оформлення її результатів визначено Положенням про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 №879, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 №1365/26142 (далі - Положення №879).
Відповідно до пункту 5 розділу І Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов'язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка. При цьому забезпечуються:
виявлення фактичної наявності активів та перевірка повноти відображення зобов'язань, коштів цільового фінансування, витрат майбутніх періодів;
установлення лишку або нестачі активів шляхом зіставлення фактичної їх наявності з даними бухгалтерського обліку;
виявлення активів, які частково втратили свою первісну якість та споживчу властивість, застарілих, а також матеріальних та нематеріальних активів, що не використовуються, невикористаних сум забезпечення;
виявлення активів і зобов'язань, які не відповідають критеріям визнання.
Судом вірно було зазначено, що інвентаризацію проводять лише з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку й фінансової звітності підприємства. Тобто, таку достовірність установлюють шляхом перевірки активів і зобов'язань (їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання й оцінка).
ПК України у підпункті 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 передбачено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право під час проведення перевірок вимагати від платників податків проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), коштів, зняття залишків ТМЦ, готівки тощо.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що проведення інвентаризації має здійснюватися саме платником, а контролюючий орган може лише вимагати її проведення. Водночас, нестача придбаних товарів має бути виявлена в результаті інвентаризації, яка здійснена під час проведення перевірки, у межах якої вона була призначена (ініційована).
Матеріали справи містять накази від 09.01.2024: №09/03, №09/04 «Про проведення інвентаризації та створення інвентаризаційної комісії», якими наказано провести суцільну інвентаризацію всіх активів, включаючи основні засоби, нематеріальні активи, товарно-матеріальні цінності станом на 11.01.2024 за адресами зберігання товарно-матеріальних цінностей: вул. Юдіна, 11, м. Дніпро (наказ від 09.01.2024 №09/03) та вул. Набережна Заводська, 9-Б, м. Дніпро (наказ від 09.01.2024 №09/04). Період проведення інвентаризації: з 11.01.2024 по 15.01.2024.
Пунктом 1 розділу II Положення №879 визначено, що для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об'єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства.
Результати інвентаризації на підставі затвердженого протоколу інвентаризаційної комісії відображаються у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності того звітного періоду, у якому закінчена інвентаризація (пункт 3 розділу ІV Положення №879).
На підставі вказаних наказів позивачем проведена інвентаризація, за результатами якої складені відповідні акти станом на 11.01.2024 та станом на 15.01.2024.
ПрАТ «ПРОГРЕС» інвентаризація проведена на вимогу контролюючого органу із складанням інвентаризаційних описів станом на 11.01.2024 та станом на 15.01.2024.
Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704 встановлений порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету.
Відповідно до пунктів 2.1., 2.2. Положення №88 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).
Первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Суд вірно врахував, що предметом документальної позапланової виїзної перевірки позивача була законність декларування останнім від'ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 000 грн., за жовтень 2023, а метою інвентаризації, яку ініціював відповідач, було б підтвердження факту наявності товарно-матеріальних цінностей та інших активів позивача саме на момент її проведення, а не станом на жовтень 2023.
Суд вірно врахував, що перевірці підлягали лише ті первинні документи та дані бухгалтерського обліку, які були у розпорядженні позивача, станом жовтень 2023 та були підставою для декларування від'ємного значення з ПДВ саме за жовтень 2023.
Відповідно до приписів ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (пункт 198.5 статті 198 ПК України).
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що результати інвентаризації, яка проведена в січні 2024 не впливає на зобов'язання, визначені платником податків у податковій декларації за жовтень 2023, оскільки ПрАТ «ПРОГРЕС» заповнено податкову декларацію з податку на додану вартість на підставі первинних документів за жовтень 2023, які підтверджують здійснення господарських операцій саме на той час.
Вірними є висновки суду першої інстанії, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «В1» №0095600706 від 29.02.2024 є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту 120-1.2 статті 120-1 ПК України у разі відсутності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, та/або податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень.
Суд першої інстанції вірно врахував відсутність підстав для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення форми «В1» №0095600706 від 29.02.2024, та дійшов висновку про протиправність нарахування штрафної санкції податковим повідомленням-рішення форми «ПН» №0095640706 від 29.02.2024.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ПРОГРЕС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції в строк, передбачений ст. 329 КАС України.
Постанова у повному обсязі складена 22 травня 2025 року.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш