22 травня 2025 року м. Дніпросправа № 160/18378/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання: Бендес А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро, апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.10.2024 року (суддя Турлакова Н.В., м. Дніпро, повний текст рішення складено 04.11.2024 року) в справі №160/18378/24 за позовом Приватного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
09.07.20241 року ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат» (далі по тексту - позивач або ПрАТ) звернулось до суду з позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі по тексту - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №294/32-00-07-09-17 від 12.04.2024 про нарахування пені в розмірі 1731069,12 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.10.2024 року позовні вимоги задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення, прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт вказував, що проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат» з питання дотримання вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічних контрактів за експортними операціями від 23.12.2021 №ПП 1323/69-22020 з нерезидентом Q.S.ABRASIVI MARENGO S.R.E., Італія за період з 23.12.2021 по 30.04.2023, від 22.12.2021 №ПП 1323/69-22010 з нерезидентом Weiler Abrasives d.o.o., Італія, за період з 22.12.2021 по 30.09.2023, від 16.01.2023 №ПП 1323/69-22066 з нерезидентом IRYAND SPOE.S.R.O., Чехія за період з 16.01.2023 по 30.09.2023 та від 23.12.2021 №ПП 1323/169-22006 нерезидентом фірмою «EINTEC SRE», Італія за період з 01.02.2023 по 30.06.2023 та при виконанні імпортного зовнішньоекономічного контракту від 03.03.2020 № ІМ 03-03/20-1 з нерезидентом «HENAN TANGTING IMPORT & EXPORT TRADE CO.LTD», Китай за період з 01.04.2023 по 30.04.2023, за результатами якої складено акт від 07.03.2024 № 182/32-00-07-09- 12/00222226. Зафіксовано порушення частини 1, частини 2 та частини З статті 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VHI «Про валюту і валютні операції», п. 14-2 постанови НБУ від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», що призвело до нарахування пені у розмірі 1731 069,12 грн., в тому числі: по експортному контракту від 16.01.2023 № ПП 1323/69-22066 нерезидентом «Iryand spot, s.r.o.» (Чехія) - у сумі 37824,03 грн.; по експортному контракту від 23.12.2021 № ПП 1323/69-22006 з нерезидентом фірмою L1NTEC SRL (Італія) у сумі 135668,73 грн.; по експортному контракту від 22.12.2021 № ПП 1323/69-22010 з нерезидентом компанією «Weiler Abrasives do.о.» (Словенія) -у сумі 1 454 365,14 грн.; по імпортному контракту від 03.03.2020 №1М-03-03/20-1 з нерезидентом фірмою «HENAN TANGTING IMPORT & EXPORT TRADE CO.LTD» (Китай) у сумі 103211,22 грн.». По контракту від 16.01.2023 року №ПП 1323/69-22066, укладеному з нерезидентом «Iryand spot, s.r.o.» (Чехія), на суму 63701,0 євро встановлено порушення граничного строку розрахунків на 4 дні (з 06.08.2023 по 09.08.2023) та на суму 60464,0 євро, з порушенням граничного строку розрахунків на 1 день (10.08.2023). На підставі порушень, контролюючим органом прийнято відповідне податкове повідомлення-рішення від 12.04.2024 року №294/32-00-07-09-17 форми «С», відповідно до якого позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та нараховано штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в розмірі 1731069,12 грн. Апелянт вказував, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів. Сторона (суб'єкт господарської діяльності та/або фізична особа), яка порушила зобов'язання за умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів, повинна довести, шо це порушення сталося внаслідок форс-мажорних обставин. В наданих ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат» до перевірки сертифікатах, які видані Запорізькою торгово-промисловою палатою, на підставі ст.ст.14, 141 Закону України «Торгові-промислові палати в Україні», Регламенту засвідчення Торгово- промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс- мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 №44(5), із змінами та доповненнями, засвідчено настання форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили): військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану (неможливість здійснення платежів на території Запорізької області внаслідок прийняття Регламенту Ради ЄС від 06.10.2022 №2022/1903). Частиною 6 статті 13 Закону України «Про валюту та валютні операції» передбачено, що у разі якщо виконання договору зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Апелянт вказував, що сам по собі факт існування форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) не звільняє автоматично від відповідальності за невиконання зобов'язань передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів. Регламент Ради ЄС від 06.10.2022 року № 2022/1903 розширює географію дії заходів, запроваджених у рамках першого пакету санкцій. Відповідно до регламенту Ради ЄС №2022/263 було запроваджено найсуворіший режим щодо територій Донецької та Луганської областей, які не підконтрольні органам влади України, а саме: заборона імпорту та експорту' європейських товарів, повна заборона на будь-яке фінансування, пов'язане з імпортом товарів із заборонених регіонів, заборона придбання участі у компаніях із Заборонених регіонів, заборона створення підприємств на цих територіях, придбання там нерухомого майна та ін. Регламент Ради ЄС від 06.10.2022 № 2022/1903 поширив усі раніше введені обмеження щодо Заборонених регіонів також на території Херсонської та Запорізької областей, які не перебувають під фактичним контролем органів влади. Місто Запоріжжя (податкова реєстрація ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат») не внесено до розділу П Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», як територія тимчасово окупована Російською Федерацією, тобто перебуває під фактичним контролем влади України, а є територію можливих бойових дій. Сертифікати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), у зв'язку з Регламентом Ради ЄС від 06.10.2022 року №2022/1903, не розповсюджуються на окремі території Запорізької області (зокрема на Запорізьку міську територіальну громаду з адміністративним центром у місті Запоріжжя), яка не є окупованою, а включено до переліку територій можливих бойових дій. Апелянт вказував, що згідно пункту 5 статті 13 Закону №2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару). У зв'язку з виникненням проблеми блокування платежів від деяких закордонних банків, причиною якої є дія умов Регламенту Ради ЄС від 06.10.2022 № 2022/1903, що призвело до порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків до Національного банку України направлено запит від 06.03.2024 року №909/5/32-00-07-09, щодо надання роз'яснення можливості кваліфікувати надходження валютної виручки із порушенням строків, у зв'язку із діями банків- нерезидентів пов'язаними із виконанням вимог Регламенту Ради ЄС від 06.10.2022 № 2022/1903 тією обставиною, яка виключає порушення строків зарахування валютних коштів, встановлених Постановою Національного банку України від 02.01.2019 №5 та Постановою Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18. Апелянт вказував, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Воєнний стан на території України не означає, що суб'єкт господарювання не може здійснювати підприємницьку діяльність та набувати кошти. Апелянт зазначає, що існування сертифікатів ТПП про наявність форс-мажорних обставин не є єдиною і достатньою підставою для ненарахування пені за порушення строків розрахунків по експортним та імпортному контрактам. Посилаючись на сертифікат ТПП про наявність форс-мажорних обставин як підставу для уникнення від відповідальності за порушення строків розрахунків, платникові податків варто довести, що збройна агресія російської федерації проти України і є причиною порушення термінів розрахунків. Відповідно до ч. з ст. 13 Закону № 2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати). встановлено, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Позивачем без визначених причин не було вжито дії, у зв'язку з чим, крім виникнення ризику неотримання грошових коштів по зовнішньоекономічним контрактам виникли обставини, за яких позивачеві була нарахована пеня у розмірі 1731069,12 грн.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суду апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга в межах оскарження та її доводів не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов'язань за міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту. Національним банком України встановлено граничний строк розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України, строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання. Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 12, ч.ч. 1-3 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити такі заходи захисту: встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав-з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання. Згідно із п. 14-2, п. 14-4 Постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року. Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 14-2 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні. Суд першої інстанції вказував, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару). Виконання договору може бути запинено у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, та нарахування пені відповідно зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту). Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/ імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) видають Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати, або уповноважені організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту). Сертифікати в силу ч. 6 ст. 13 Закону № 2473-VІІІ є підставою для подовження законодавчо встановлених термінів (строків) розрахунків у сфері ЗЕД на період дії форс-мажорних обставин та підставою для не нарахування пені на період дії форс-мажорних обставин. Суд першої інстанції прийшов до висновку, що частина шоста статті 13 Закону «Про валюту та валютні операції» № 2473-VIIІ надає у спірних правовідносинах довідці (сертифікату) торгово-промислової палати ознаки преюдиційного характеру, оскільки визначає цей документ як достатній доказ існування форс-мажорних обставин у конкретному випадку, що не вимагає надання додаткових доказів та документів під час проведення перевірки або під час оскарження в судовому порядку її наслідків. Якщо Закон № 2473-VIIІ передбачає, що на підтвердження існування форс-мажорних обставин необхідно надавати відповідну довідку уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту), то контролюючий орган не має права вимагати від суб'єкта господарювання інші докази на підтвердження факту існування обставин непереборної сили. Закон № 2473-VIIІ вимагає для підтвердження факту настання форс-мажорних обставин саме сертифікат (довідку), в якому буде зазначено не тільки про наявність самих по собі обставин непереборної сили, але і те, що такі обставини є форс-мажорними саме для конкретного випадку (договору, зобов'язання, операції). Позивач надав контролюючому органу: Сертифікат №2300-23-3137 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий 10.07.2023 Запорізькою торгово-промисловою палатою, яким засвідчено, що станом на 10.07.2023 існують форс-мажорні обставини (дата настання - 06.10.2022, тривають на 10.07.2023), які унеможливили виконання по договору від 22.12.2021 №ПП1323/69-22010, укладеному ПрАТ «Запоріжабразив» з компанією - нерезидентом «Weiler Abrasives d.o.o.» (Словенія), на поставку електрокорунд нормальний, карбід кремнію чорний, електрокорунд штучний. Сертифікат №2300-24-0458 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий 01.03.2024 Запорізькою торгово-промисловою палатою, яким засвідчено, що станом на 01.03.2024 існують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія рф проти України, що стало підставою введення воєнного стану (неможливість здійснення платежів на території Запорізької області внаслідок прийняття Регламенту Ради ЄС від 06.10.2022 №2022/1903) (дата настання - 06.10.2022, тривають на 10.08.2023), які унеможливили виконання по договору від 16.01.2023 №ПП1323/69-22066, укладеному ПрАТ «Запоріжабразив» з компанією - нерезидентом «Іryand spol. s.r.o.», Чехія, на поставку кругів на загальну суму 63701,0 євро; Сертифікат №2300-24-0432 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий 29.02.2024 Запорізькою торгово-промисловою палатою, яким засвідчено, що станом на 29.02.2024 існують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія рф проти України, що стало підставою введення воєнного стану (неможливість здійснення платежів на території Запорізької області внаслідок прийняття Регламенту Ради ЄС від 06.10.2022 №2022/1903) (дата настання - 06.10.2022, тривають на 01.08.2023), які унеможливили виконання по договору від 17.12.2021 №ПП1323/69-22006, укладеному ПрАТ «Запоріжабразив» з компанією - нерезидентом «LINTEC SRL», Італія, на поставку карбід кремнію на загальну суму 32635,0 євро; Сертифікат №2300-24-3106 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий 05.07.2023 Запорізькою торгово-промисловою палатою, яким засвідчено, що станом на 05.07.2023 існують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія рф проти України, що стало підставою введення воєнного стану (неможливість здійснення платежів на території Запорізької області внаслідок прийняття Регламенту Ради ЄС від 06.10.2022 №2022/1903) (дата настання - 06.10.2022, тривають на 05.07.2023), які унеможливили виконання по договору від 03.03.2020 №ІМ03-03/20-1, укладеному ПрАТ «Запоріжабразив» з компанією - нерезидентом «HENAN TANGTING IMPORT & EXPORT TRADE CO.LTD», Китай, на поставку вуглеводних блоків; Сертифікат №2300-24-0415 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий 27.02.2024 Запорізькою торгово-промисловою палатою, яким засвідчено, що станом на 27.02.2024 існують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія рф проти України, що стало підставою введення воєнного стану (неможливість здійснення платежів на території Запорізької області внаслідок прийняття Регламенту Ради ЄС від 06.10.2022 №2022/1903) (дата настання - 06.10.2022, тривають на 27.02.2024), які унеможливили виконання по договору від 03.03.2020 №ІМ03-03/20-1, укладеному ПрАТ «ЗАапоріжабразив» з компанією - нерезидентом «HENAN TANGTING IMPORT & EXPORT TRADE CO.LTD», Китай, на поставку вуглеводних блоків. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видано Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, або уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту) є підставою для подовження законодавчо встановлених термінів (строків) розрахунків на період дії форс-мажорних обставин та підставою для не нарахування пені на період дії форс-мажорних обставин. Суд першої інстанції звернув увагу, що під час попередньої перевірки за результатами якої було складено акт №624/32-00-07-09-12/00222226 від 09.06.2023 року, позивачем надавались сертифікати «Про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили)» (зокрема по контракту з компанією - нерезидентом «HENAN TANGTING IMPORT & EXPORT TRADE CO.LTD», Китай, «LINTEC SRL», Італія), які видані Запорізькою торгово-промисловою палатою на підставі ст.ст.14, 14-1 Закону України «Про Торгові-промислові палати в Україні», Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 №44 (5), яким засвідчено настання форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили): військова агресія рф проти України, що стало підставою введення воєнного стану (неможливість здійснення платежів на території Запорізької області внаслідок прийняття Регламенту Ради ЄС від 06.10.2022 №2022/1903) та відповідно до акту перевірки пеня не нараховувалась, в даному випадку відповідачем не дотримано принципу правової визначеності. Наявність підтверджених ТПП України форс-мажорних обставин, відповідно до пп.112.8.9. п.112.8 ст. 112 ПК України та ч. 6 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», звільняють позивача від відповідальності, яка передбачена ч. 5 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», за порушення вимог ч.1, 2 та ч.3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», тому прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 12.04.2024 №294/32-00-07-09-17, яким ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат» нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо-економічної діяльності у сумі 1731069,12 грн., є безпідставним, та підлягає скасуванню.
Матеріалами справи встановлено, що ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат» зареєстроване, як юридична особа 25.12.1995 року, про що внесено відповідний запис до ЄДР № 11031200000001816, основний вид діяльності 20.13 Виробництво інших основних неорганічних хімічних речовин.
14.02.2024 року Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято наказ №34-п Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат» (код ЄДРПОУ 00222226), яким на підставі пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79, п.82.2 ст.82, ч.б пп.69.2-2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат» (код ЄДРПОУ 00222226), з 26 лютого 2024 року тривалістю 5 робочих днів.
Встановлено, що з 26.02.2024 року по 01.03.2024 року фацівцями Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі наказу від 14.02.2024 року №34-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат»» проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питання дотримання вимог валютного законодавства при виконанні експортних зовнішньоекономічних контрактів: від 23.12.2021 №ПП 1323/69-22020 з нерезидентом Q.S.ABRASIVI MARENGO S.R.L., Італія за період з 23.12.2021 по 30.04.2023, від 22.12.2021 №ПП 1323/69-22010 з нерезидентом Weiler Abrasives d.o.o., Італія, за період з 22.12.2021 по 30.09.2023, від 16.01.2023 №ПП 1323/69-22066 з нерезидентом IRYAND SPOL.S.R.O., Чехія за період з 16.01.2023 по 30.09.2023 та від 23.12.2021 №ПП 1323/І69-22006 нерезидентом фірмою «LINTEC SRL», Італія за період з 01.02.2023 по 30.06.2023 та при виконанні імпортного зовнішньоекономічного контракту від 03.03.2020 № ІМ 03-03/20-1 з нерезидентом «HENAN TANGTING IMPORT & EXPORT TRADE CO.LTD», Китай за період з 01.04.2023 по 30.04.2023. За результатами перевірки складено акт №182/32-00-07-09-12/00222226 від 07.03.2024 року в якому у висновках вказано про порушення ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат» частини 1 та частини 2 статті 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції», п.14-2 постанови НБУ від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», в частині дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків по експортним контрактам: від 16.01.2023 №ПП 1323/69-22066, укладеному з нерезидентом «Iryand spol. s.r.o.» (Чехія) на суму 63701,0 євро, з порушенням граничного строку розрахунків на 4 дні (з 06.08.2023 по 09.08.2023) та на суму 60464,0 євро, з порушенням граничного строку розрахунків на 1 день (10.08.2023). від 23.12.2021 № ПП1323/69-22006, укладеному з нерезидентом фірмою LINTEC SRL (Італія) на суму 20 305,0 євро, з порушенням граничного строку розрахунків на 55 днів (з 07.05.2023 по 30.06.2023). від 22.12.2021 №ПП 1323/69-22010, укладеному з нерезидентом компанією «Weiler Abrasives d.o.o.» (Словенія) на суму 1750,0 євро, з порушенням граничного строку розрахунків на 45 днів (з 28.03.2023 по 11.05.2023), на суму 22846,0 євро, з порушенням граничного строку розрахунків на 39 днів (з 03.04.2023 по 11.05.2023), на суму 21895,0 євро з порушенням граничного строку розрахунків на 38 днів (з 04.04.2023 по 11.05.2023), на суму 22 170,0 євро, з порушенням граничного строку розрахунків на 33 дні (з 09.04.2023 по 11.05.2023), на суму 22 220,0 євро, з порушенням граничного строку розрахунків на 32 дні (з 10.04.2023 по 11.05.2023), на суму 22 210,0 євро, з порушенням граничного строку розрахунків на 26 днів (з 16.04.2023 по 11.05.2023), на суму 12 861,0 євро, з порушення граничного строку розрахунків на 22 дні (з 12.05.2023 по 02.06.2023), на суму 22170,0 євро, порушенням граничного строку розрахунків на 47 днів (з 12.05.2023 по 02.06.2023), на сум 16051,0 євро, з порушенням граничного строку розрахунків на 10 днів (з 03.06.2023 по 12.06.2023), на суму 21210,0 євро, з порушенням граничного строку розрахунків на 49 дні (з 17.04.2023 по 12.06.2023), на суму 17561,0 євро, з порушенням граничного строк розрахунків на 29 днів (з 13.06.2023 по 11.07.2023), на суму 20150,0 євро, з порушенням граничного строку розрахунків на 77 днів (з 26.04.2023 по 11.07.2023), на суму 43120,0 євро з порушенням граничного строку розрахунків на 37 днів (з 05.06.2023 по 11.07.2023), на суму 12330,0 євро, з порушенням граничного строку розрахунків на 5 днів (з 17.07.2023 по 21.07.2023), на суму 19 710,0 євро, з порушенням граничного строку розрахунків на 3 дні (з 19.07.2023 по 21.07.2023), на суму 4 600,0 євро, з порушенням граничного строку розрахунків на 17 днів (з 25.07.2023 по 10.08.2023), на суму 19 760,0 євро, з порушенням граничного строку розрахунків на 16 днів (з 26.07.2023 по 10.08.2023), на суму 19800,0 євро, з порушенням граничного строку розрахунків на 10 днів (з 01.08.2023 по 10.08.2023), на суму 880,0 євро, з порушенням граничного строку розрахунків на 8 днів (з 11.08.2023 по 18.08.2023), на суму 39440,0 євро, з порушенням граничного строку розрахунків на 17 днів (з 02.08.2023 по 11.05.2023), на суму 19800,0 євро, з порушенням граничного строку розрахунків на 13 днів (з 06.08.2023 по 18.08.2023), на суму 38680,0 євро, з порушенням граничного строку розрахунків на 11 днів (з 08.08.2023 по 18.08.2023) та на суму 19700,0 євро, з порушенням граничного строку розрахунків на 10 днів (з 09.08.2023 по 18.08.2023); частини 1 та частини 3 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VI1I «Про валюту і валютні операції», п.14-2 постанови НБУ від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», в частині дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків по імпортному контракту від 03.03.2020 №ІМ-03-03/20-1, укладеному з нерезидентом фірмою «HENAN TANGTING IMPORT & EXPORT TRADE СО.LTD» (Китай) на суму 33600,0 дол. США, з порушенням граничного строку розрахунків на 28 днів (з 03.04.2023 по 30.04.2023). Згідно додатку №4 до акта перевірки від 07.03.2024 №182/32-00-07-09-12/00222226, розрахунок пені за порушення строків розрахунків по зовнішньоекономічних операціях склав 1728879,12 грн.
Непогодившись з висновками акту, 18.03.2024 року ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат» подано до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків заперечення на акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 07.03.2024 №185/32-00-07-09-12/00222226. Листом від 05.04.2024 року №1858/6/32-00-07-09 Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків повідомило, що заперечення не спростовують порушення, встановлені актом перевірки, висновки акту залишено без змін.
12.04.2024 року Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі акта перевірки №182/32-00-07-09-12/00222226 від 07.03.2024 року прийнято податкове повідомлення-рішення №294/32-00-07-09-17, яким ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат» нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобовязань та штрафні санкції зп порушення вимог валютного законодавства у розмірі 1731069,12 грн.
ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат» не погодилось з податковим повідомленням-рішенням та 18.04.2024 року подало до ДПС України скаргу №1-01/692. Рішенням від 17.06.2024 року №18155/6/99-00-06-01-02-06 ДПС України залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 12.04.2024 року №294/32-00-09-17, скаргу без задоволення.
Відповідно до матеріалів справи та встановлено Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків під час перевірки, що ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат» укладено з «Іryand spol. s.r.o.», Чехія (покупець) контракт № ПП 1323/69-22066 від 16.01.2023 року. Станом на 16.01.2023 (початок перевірки/дата контракту) дебіторська або кредиторська заборгованість з нерезидентом «Iryand spol. s.r.o.», Чехія по контракту від 16.01.2023 №ПП 1323/69-22066 відсутня.
На виконання умов контракту ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат» здійснено експорт товару на загальну суму 63701,0 євро (еквівалент 2510106,05 грн.), згідно митної декларації від 07.02.2023 року №UA112080/2023/001194, граничний строк зарахування валютної виручки 05.08.2023 року. За відвантажену продукцію отримано грошові кошти в іноземній валюті на загальну суму 63701,0 євро (еквівалент 2555302,78 грн.), згідно платіжних доручень від 09.08.2023 року №ASW82288/090823 на суму 3237,0 євро та від 10.08.2023 року №ASW08799/100823 на суму 60464,0 євро.
Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків вказано, що кошти перераховано та отримано позивачем від «Іryand spol. s.r.o.» за поставлений товар з порушенням граничних строків надходження грошових коштів.
Встановлено, що ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат» укладено контракт №ПП 1323/69-22010 від 22.12.2021 року за «Weiler Abrasives d.o.o.» (Словенія) (Покупець). На виконання умов контракту згідно митних декларацій за період з 18.01.2022 року по 14.09.2023 року здійснено експорт товару на загальну суму 1604659,50 евро (еквівалент 57824214,21 грн.).
Станом на 22.12.2021 (початок перевірки/дата контракту) дебіторська або кредиторська заборгованість з нерезидентом компанією «Weiler Abrasives d.o.o.», Словенія по контракту від 22.12.2021 року № ПП1323/69-22010 відсутня.
За відвантажену «Weiler Abrasives d.o.o.» продукцію у період з 10.02.2022 року по 13.09.2023 року, ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат» отримало грошові кошти в іноземній валюті на загальну суму 1397344,50 евро (еквівалент 23168189,19 грн.).
ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат» укладено контракт № ПП 1323/69-22006 від 23.12.2021 року з фірмою «LINTEC SRL», Італія (покупець). Станом на 01.02.2023 року по контракту від 23.12.2021 року № ПП1323/69-22006 в бухгалтерському обліку ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат» існує дебіторська заборгованість у сумі 20305,00 євро з граничним строк погашення 06.05.2023 року.
Грошові кошти від нерезидента фірми «LINTEC SRL» (Італія) як оплата по контракту від 23.12.2021 року № ПП1323/69-22006 не надходили, повернення товар не здійснено.
Встановлено, що ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат» укладено з фірмою «HENAN TANGTING IMPORT & EXPORT TRADE CO.LTD», Китай (продавець) контракт №IM-03-03/20-1 від 03.03.2020 року щодо отримання твоару.
ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат» зверталось до фірми «HENAN TANGTING IMPORT & EXPORT TRADE CO.LTD» (Китай) з листом від 16.03.2023 року №7/317, щодо повернення передплати у сумі 33600,0 доларів США, станом на 30.04.2023 року грошові кошти не повернуто.
У період з 01.04.2023 року по 30.04.2023 року товар (послуги) нерезидентом фірмою «HENAN TANGTING IMPORT & EXPORT TRADE CO.LTD» (Китай) не надано, повернення грошових коштів не здійснено.
У якості підтвердження неможливості вчасного перерахування коштів нерезидентами ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат» надано сертифікат «Про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили)» №2300-24-0458 від 01.03.2024 року виданий Запорізькою торгово-промисловою палатою, відповідно до якого Запорізькою торгово-промисловою палатою було засвідчено неможливість зарахування грошових коштів на рахунок продавця у строки, зазначені в контракті № UA1323/69-22066 від 16.01.2023 року завершити операцію з експорту товарів згідно МД-2 №23UA112080001194139 від 07.02.2023 року (на суму 63701,00 євро) у термін до 07.08.2023 року.
Надано сертифікат «Про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили)» №2300-23-3137 від 10.07.2023 року виданий Запорізькою торгово-промисловою палатою, яким засвідчено неможливість зарахування грошових коштів на рахунок продавця у строки, зазначені в контракті № UA1323/69-22010 від 22.12.2021 року завершити операцію з експорту товарів згідно МД-2 №UА112080000/2022/901146 від 05.10.2022 року (на суму 22846,00 євро), № UA112080/2022/901156 від 06.10.2022 року (на суму 21895,00 євро), № UA112080/2022/901163 від 11.10.2022 року (на суму 22170,00 євро), № UA112080/2022/901166 від 12.10.2022 року (на суму 22220,00 євро), № UA112080/2022/901173 від 18.10.2022 року (на суму 22210,00 євро), № UA112080000/2022/901182 від 19.10.2022 року (на суму 22170,00 євро), № UA112080000/2022/901208 від 27.10.2022 року (на суму 21210,00 євро), № UA112080000/2022/901222 від 28.10.2022 року (на суму 20150,00 євро), у термін до 03.04.2023 року, до 04.04.2023 року, до 09.04.2023 року, до 10.04.2023 року, до 16.04.2023 року, до 18.04.2023 року, до 26.04.2023 року, до 27.04.2023 року.
Надано сертифікат «Про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили)» №2300-24-0432 від 29.02.2024 року виданий Запорізькою торгово-промисловою палатою, яким засвідчено неможливість зарахування грошових коштів на рахунок продавця у строки, зазначені в контракті №ПП 1323/69-22006 від 23.12.2021 року завершити операцію з експорту товарів згідно МД-2 №22UА11208090125U7 від 08.11.2021 (на суму 20305,00 євро) у термін до 08.05.2023.
Також надано сертифікат «Про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили)» №2300-23-3106 від 05.07.2023 року, виданий Запорізькою торгово-промисловою палатою яким засвідчено неможливість зарахування грошових коштів на рахунок покупця у строки, а саме повернення передоплати, здійсненої в рамках контракту №ІМ-03-03/20-1 від 03.03.2020 року, укладеному з фірмою «HENAN TANGTING IMPORT & EXPORT TRADE CO.LTD» (Китай),в розмірі 33600,0 дол. США, у термін до 04.04.2023 року.
Статтями 627, 628 ЦК України передбачено, що, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частин 1, 2 статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Згідно ст. 1, ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності. Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. У разі експорту послуг (крім транспортних) зовнішньоекономічний договір (контракт) може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення (довіреності), установчих документів, договорів та інших підстав, які не суперечать цьому Закону. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.
Згідно із ч. 1 ст. 14 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати
форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про валюту і валютні операції» валютне регулювання в Україні ґрунтується на принципі, у тому числі, свободи здійснення валютних операцій, що передбачає: право фізичних та юридичних осіб - резидентів укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами та виконувати зобов'язання, пов'язані з цими угодами, у національній валюті чи в іноземній валюті, у тому числі відкривати рахунки у фінансових установах інших країн; право фізичних та юридичних осіб - резидентів придбавати валютні цінності, активи за кордоном, переміщувати через митний кордон України валютні цінності.
Згідно ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» розрахункові банківські операції - рух грошей на банківських рахунках, здійснюваний згідно з розпорядженнями клієнтів або в результаті дій, які в рамках закону призвели до зміни права власності на активи. Банківські рахунки - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.
Згідно частин 1 - 3 ст. 4 Закону України «Про валюту і валютні операції» валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов'язань за міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту. Свобода здійснення валютних операцій забезпечується шляхом дотримання принципів валютного регулювання, встановлених цим Законом. Резиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.
Згідно ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України. Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов'язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів. У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання. У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
Згідно пунктів 21 -23 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 року №5, постановою Правління НБУ від 02.01.2019 року №5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів. Граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 21 розділу II цього Положення: 1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій; 2) застосовуються з урахуванням установлених Національним банком за поданням Кабінету Міністрів України, відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон про валюту), винятків та (або) особливостей для окремих товарів, та (або) галузей економіки. Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.
Згідно із п. 14-2, п. 14-4 Постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (із змінами та доповненнями) граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року. Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 14-2 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.
Таким чином, Національним банком встановлено граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, які становлять 365 календарних днів, 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.
Згідно з 5 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Згідно ч. 6 ст. 13 вищевказаного Закону, у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Таким чином, відповідальність резидента у межах Закону України «Про валюту і валютні операції» та за порушення умов цього Закону настає у разі порушення граничного строку з імпорту та експорту товарів, порушення граничного строку розрахунків у іноземній валюті, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу або попередньої оплати.
Згідно пунктів 1, 2 Регламенту Ради ЄС від 06.10.2022 року № 2022/1903 обмежено заходи у відповідь на незаконне визнання, окупацію або анексію Російською Федерацією певних непідконтрольних уряду територій України». «Визначені території» означає непідконтрольні уряду території України в Донецькій, Херсонській, Луганській та Запорізькій областях.
Передбачено, що у разі існування форс-мажорних обставин, Законом передбачене звільнення від відповідальності (ч. 6 ст. 13 Закону) за порушення резидентами строку розрахунків.
У постанові від 07.05.2025 року у справі № 520/13866/24 Верховний Суд прийшов до висновку, що ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв'язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов'язання. Форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об'єктивної неможливості виконати зобов'язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким будь-яких зобов'язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов'язаних із нею обставин компанія/фізична особа не змогла виконати ті чи інші зобов'язання.
Частиною 3 ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб.
Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) встановлено Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженим рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 № 44(5).
Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) виключно до норм законодавства, де прямо визначено Торгово-промислову палату України як уповноважений орган. Єдиним належним доказом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), як підстави звільнення від відповідальності, встановленої статтею 4 Закону № 185/94-ВР, за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), що прямо передбачено у частині сьомій статті 6 цього Закону, тоді як інші документи не можуть вважатися доказами наявності таких обставин.
Позивачем надано до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків та долучено до матеріалів справи у межах цієї справи сертифікати «Про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили)» №2300-24-0458 від 01.03.2024 року, №2300-23-3137 від 10.07.2023 року, №2300-24-0432 від 29.02.2024 року №2300-23-3106 від 05.07.2023 року, видані Запорізькою торгово-промисловою палатою та якими засвідчено неможливість зарахування грошових коштів вчасно у звязвку з виникненням форс-мажорних обставин.
Наявність підтверджених відповідним ораном - Торгово-промисловою палатою України форс-мажорних обставин, у відповідності до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», звільняють позивача від відповідальності, яка передбачена ч. 5 ст. 13 цього ж Закону, за порушення вимог ч.1, 2 та ч.3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції».
Згідно п. 109.1, п. 109.2 ст. 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно п.п. 112.1, 112.2, 112.7, 112.8 ст. 112 ПК України, особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності. У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством. Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.
Обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є: сплив строків давності застосування штрафів за вчинення податкового правопорушення; вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до індивідуальної податкової консультації, наданої такому платнику податків у паперовій або електронній формі, за умови, що така консультація зареєстрована в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, або до узагальнюючої податкової консультації та/або до висновку об'єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права, від якого в подальшому було відступлено; вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до правових висновків Верховного Суду, викладених у рішенні за результатами розгляду зразкової справи, які в подальшому було змінено за наслідками перегляду Великою Палатою Верховного Суду; вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів; вчинення діяння (дії або бездіяльності) з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, установи - учасника платіжної системи, еквайрія (щодо податкових правопорушень, передбачених статтями 124 і 125-1 цього Кодексу); вчинення діяння (дії або бездіяльності) з вини оператора поштового зв'язку, інформація про якого міститься в Єдиному державному реєстрі операторів поштового зв'язку, за умови виконання обов'язку, визначеного абзацом другим пункту 49.6 статті 49 цього Кодексу; вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок виявлення в роботі електронного кабінету технічної та/або методологічної помилки чи технічного збою в роботі електронного кабінету і визнання такої помилки/збою технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету або згідно з повідомленням на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або підтвердження її/його існування рішенням суду, якщо порушення були зумовлені виключно технічною та/або методологічною помилкою чи технічним збоєм у роботі електронного кабінету; самостійне виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, передбачених статтею 50 цього Кодексу, помилок, що містяться у раніше поданих ним податкових деклараціях та розрахунках (уточнюючих податкових деклараціях та розрахунках), за умови сплати самостійно донарахованих податкових зобов'язань та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу (щодо правопорушення, передбаченого пунктом 123.1 статті 123 цього Кодексу); вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору); вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла відповідно до консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань митної справи, наданої в письмовій або електронній формі, а також до узагальнюючої консультації, зокрема на підставі того, що у подальшому такі консультації були змінені або скасовані; вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла відповідно до наданого попереднього рішення митного органу про застосування окремих положень законодавства України з питань митної справи, у тому числі в разі, якщо таке рішення в подальшому було відкликано з причин, встановлених пунктами 2, 3 частини сьомої статті 23 Митного кодексу України; інші випадки звільнення від фінансової відповідальності, передбачені цим Кодексом або Митним кодексом України.
Відповідальність за вчинення правопорушення у межах порушення податкового або іншого закодавства, що регулюється у тому числі Законом України «Про валюту і валютні операції» настає у разі коли дія порушення вчинена умисно, без наявності непереборних та незалежних від платника обставин.
Передбачено, що діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені до контролюючого органу обставини, які свідчать, що платник податків не удавано, не цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог податкового законодавства.
Встановлено, що для уникнення порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат» звертався до НБУ України з листами, в яких товариства просило надати банкам-партнерам роз'яснення щодо підконтрольності міста Запоріжжя та можливістю співпрацювати з підприємствами міста. Листом від 06.02.2023 року №2/130 НБУ повідомив, що залишається невирішеним питання блокування європейськими банками транзакцій на користь українських суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, зареєстрованих на підконтрольних Україні територіях у Донецькій, Луганській, Запорізькій та Херсонській областях. Зокрема, розрахунки можуть блокуватися іноземними банками у контексті застосування обмежувальних заходів ЄС через неможливість оперативної перевірки підконтрольності території розміщення суб'єктів українського бізнесу. Встановлено, що для уникнення порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат» вчиняло активні дії.
При ухваленні рішення, суд апеляційної інстанції керується правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 15.02.2022 року у справі №160/816/20, від 07.12.2021 року у справі № 826/8856/15, від 07.09.2021 року у справі №815/6764/15, від 15.04.2025 року у справі № 320/9027/23, від 07.05.2025 року у справі № 520/13866/24.
Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Не передбачено повернення судових витрат здійснених суб'єктом владних повноважень, крім пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 242, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.10.2024 року в справі №160/18378/24 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку ст.ст. 328 - 329 КАС України.
Головуючий - суддя О.М. Лукманова
суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова