22 травня 2025 року м. Дніпросправа № 215/426/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року (суддя Неклеса О.М.) про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про визнання протиправним та нечинним рішення,-
ОСОБА_1 звернувся до управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про визнання протиправним та нечинним рішення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 21 березня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачеві.
Позивачем була подана апеляційна скарга, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю згідно ст. 315 КАС України.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права.
Також, позивачем було подано клопотання, в якому позивач, просить, зокрема, продовжити строк для подання відповіді на відзив.
Розглянувши подане клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Судом апеляційної інстанції строк для подання відповіді на відзив позивачу не встановлювався, таким чином підстави для його продовження відсутні.
Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ч.2 ст.312 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як свідчать матеріали справи, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено; позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу в п'ятиденний строк, з моменту отримання копії цієї ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме надати документ про сплату судового збору у відповідності до Закону України «Про судовий збір» на суму 1211,20 грн.
13.03.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про відкриття провадження по справі після усунення недоліків, в якій просить звільнити його від сплати судового збору у зв'язку з доходами у 2589 грн., які менше рівня прожиткового мінімуму 2920 грн., з захистом соціальних прав ст. 46 Конституції України.
Як доказ скрутного майнового стану позивач надав до суду відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 05.12.2023 року з січня 2023 року по вересень 2023 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 21 березня 2024 року відмовлено ОСОБА_1 у звільненні від сплати судового збору та позовну заяву, у зв'язку з не усуненням недоліків, повернуто позивачу.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не виконано вимоги ухвали суду від 19.02.2024 р. та не усунуто недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.
Вимоги до змісту та форми позовної заяви містяться в статті 160 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За приписами ч.1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно з ч.1 ст.77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
На підтвердження доводів щодо наявності підстав для звільнення від сплати судового збору позивачем надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 05.12.2023 рік за період січень-вересень 2023 року.
Вірними є висновки суду першої інстанції, що позивачем не було долучено доказів, з яких можливо встановити, що розмір судового збору у даній справі перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік.
Отже, у визначений судом першої інстанції строк недоліки позовної заяви позивач не усунув.
Згідно п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Отже, постановляючи оскаржувану ухвалу, судом першої інстанції дотримано норми процесуального права.
Доводи апеляційної скарги зазначеного не спростовують.
Таким чином, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про визнання протиправним та нечинним рішення залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції в строк, передбачений ст. 329 КАС України.
Постанова у повному обсязі складена 22 травня 2025 року.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш