22 травня 2025 року м. Дніпросправа № 215/426/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року (суддя Неклеса О.М.) про відмову у відкритті провадження в частині позовних вимог у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про визнання протиправним та нечинним рішення,-
ОСОБА_1 звернувся з позовом до управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про:
- встановлення наявності компетенції (повноважень) управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради при отриманні заяви від 02.01.24р вх 6 створювати штучні перешкоди для призначення компенсації і надання направлення для перепідготовки з основ догляду на професійній основі та визнати таку процедуру протиправною діяльністю і зобов'язати діяти у способ зазначених принципів ст. 3,22 Конституції України та надати позивачу направлення для перепідготовки з основ догляду на професійній основі.
- визнання протиправним та нечинним рішення в частині розгляду управлінням праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради заяви від 02.01.24р вх. 6.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року було відмовлено у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог до управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про встановлення наявності компетенції (повноважень) управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради при отриманні заяви від 02.01.24р вх 6 створювати штучні перешкоди для призначення компенсації і надання направлення для перепідготовки з основ догляду на професійній основі та визнати таку процедуру протиправною діяльністю і зобов'язати діяти у спосіб зазначених принципів ст. 3,22 Конституції України та надати позивачу направлення для перепідготовки з основ догляду на професійній основі.
Позивачем була подана апеляційна скарга, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції за територіальною підсудністю згідно ч.8 ст.29 КАС України.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Також, позивачем було подано клопотання, в якому позивач, просить, зокрема, продовжити строк для подання відповіді на відзив.
Розглянувши подане клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Судом апеляційної інстанції строк для подання відповіді на відзив позивачу не встановлювався, таким чином підстави для його продовження відсутні.
Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відмовляючи у відкритті провадження в частині позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що розгляд даного спору, з урахуванням предмету і суб'єктного складу, перебуває поза межами не лише юрисдикції адміністративних судів, а й не належить до юрисдикції жодного іншого суду.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.
Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п.1,2 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому:
- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
- хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи;
Відповідно до пункту 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно з п.3 ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: у спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
Таким чином, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 березня 2019 року у справі №820/3713/17 звернула увагу, що компетенційними є спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі делегованих повноважень. Особливістю таких спорів є те, що сторонами у них - як позивачем, так і відповідачем - є суб'єкти владних повноважень. Тобто позивачем у компетенційних спорах є суб'єкт владних повноважень, якщо він вважає, що інший суб'єкт владних повноважень - відповідач своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію або що прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що у даній справі, позивач не є суб'єктом владних повноважень, а отже, не наділений адміністративною процесуальною дієздатністю в частині пред'явлення позову щодо визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) у відповідача.
За висновками Верховного Суду, які викладені у постанові від 13.03.2019 р. у справі №820/3713/17 та у постанові від 18.11.2021р. у справі №280/9295/20, поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду, а тому зазначені вище вимоги не можуть бути вирішені в суді жодної юрисдикції.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст.170 КАС України про відмову у відкритті провадження.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року про відмову у відкритті провадження в частині позовних вимог у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про визнання протиправним та нечинним рішення залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції в строк, передбачений ст. 329 КАС України.
Постанова у повному обсязі складена 22 травня 2025 року.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш