21 травня 2025 року м. Дніпросправа № 160/26729/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Шлай А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.12.2024, (суддя суду першої інстанції Златін С.В.), прийняте в порядку письмового провадження в м. Дніпрі, в адміністративній справі №160/26729/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
05.10.2024 ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила:
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 04.09.2024 року №047050028611 “Про відмову в призначенні пенсії за віком».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 10.04.1984 року по 31.12.1998 рік на підприємстві ВАТ “Лисичанський склозавод» та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 28 серпня 2024 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 28.08.2024 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах. Однак, 05.09.2024 року позивач отримала рішення від 04.09.2024 року №047050028611 про відмову в призначенні пенсії. Наведені обставини стали приводом для звернення до суду.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 03.12.2024 задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 частково. Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 04.09.2024 року №047050028611 “Про відмову в призначенні пенсії за віком». Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 10.04.1984 року по 31.10.1985р, з 01.11.1988р. по 31.12.1998 рік на підприємстві ВАТ “Лисичанський склозавод». Зобов'язав Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком, подану 28.08.2024 року, з урахуванням висновків суду наведених в даному рішенні. В іншій частині позовних вимог відмовив.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в позові.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд І інстанції помилково вважає, що трудова книжка відповідача серії НОМЕР_1 містить всі необхідні записи, які підтверджують факт роботи позивача у спірний період з 10.04.1984 року по 31.10.1985р, з 01.11.1988р. по 31.12.1998 рік, з огляду на наступне. Відповідно до п.2.14. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджено Наказ Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 №58 У графі 3 розділу "Відомості про роботу" як заголовок пишеться повне найменування підприємства. Відповідно до п. 4.1 Інструкції № 58, у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів. При цьому для осіб працездатного віку необхідно вказати час, тривалість та місце проходження підвищення кваліфікації, яке пройшов працівник за останні два роки перед звільненням. Відповідно до 2.15 Інструкції №58, якщо за час роботи працівника назва підприємства змінюється, то про це окремим порядком у графі 3 трудової книжки робиться запис: "Підприємство таке-то з такого-то числа переіменоване на таке-то", а у графі 4 проставляється підстава перейменування - наказ (розпорядження), його дата і номер. Подібні за змістом вимоги до заповнення трудової книжки містяться в Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162. На підтвердження вимог позивачем надано трудову книжку НОМЕР_2 від 25.07.1983 року. При розгляді документів виявлено, що назва підприємства в записі про звільнення позивача не відповідає назві підприємства в записі про прийняття на роботу. В трудовій книжці позивача відсутній запис про реорганізацію підприємства, зміну назви підприємства. На виконання положень Порядку №637 позивачем не надано довідку про реорганізацію підприємства для підтвердження періоду роботи на даному підприємстві. При визначенні страхового стажу та призначенні пенсії можуть враховуватися лише достовірні, документально підтверджені відомості. Як наслідок, у посадових осіб територіального органу Пенсійного фонду України були відсутні законні підстави для врахування оспорюваного періоду роботи Позивача з 10.04.1984 року по 31.12.1998 рік.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 28.08.2024р. звернулась до територіальних органів пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст..26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За результатом розгляду заяви позивача, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області прийнято рішення від 04.09.2024р. за № 047050028611 про відмову в призначенні пенсії. Додатково зазначено, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано період роботи з 10.04.1984р. по 26.09.2001р. згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 25.07.1983р. оскільки назва підприємства при звільненні не відповідає назві підприємства при прийняті на роботу. Також вказано, що не зараховано період підприємницької діяльності з 01.01.2008р. по 30.06.2010р., оскільки відповідно даним реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутня сплата страхових внесків. Не зараховано період підприємницької діяльності з 01.01.2024р. по 31.07.2024р. оскільки відсутні дані в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Позивач вважає вищезазначене рішення протиправним, що стало підставою для звернення до суду.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що зарахуванню до страхового стажу позивача підлягають періоди з 10.04.1984 року по 31.10.1985р, з 01.11.1988р. по 31.12.1998 рік. В свою чергу, рішення від 04.09.2024 року №047050028611 є протиправним та підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбачений Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-IV (далі по тексту Закон № 1058-IV).
Частиною 1 ст. 26 Закону № 1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Статтею 1 Закону № 1058-IV, визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Як видно з матеріалів справи, пенсійним органом не враховано до страхового стажу періоди роботи позивача з 10.04.1984р. по 26.09.2001р. згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 25.07.1983р. оскільки назва підприємства при звільненні не відповідає назві підприємства при прийняті на роботу, не зараховано період підприємницької діяльності з 01.01.2008р. по 30.06.2010р., оскільки відповідно даним реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутня сплата страхових внесків, не зараховано період підприємницької діяльності з 01.01.2024р. по 31.07.2024р.
Як вбачається з розрахунку стажу форми РС-право, до страхового стажу позивача не було зараховано період роботи з 10.04.1984 року по 31.10.1985р, з 01.11.1988р. по 31.12.1998 рік.
Позивач просить суд зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 10.04.1984 року по 31.12.1998 рік.
Питання щодо неврахування відповідачем періодів роботи з 01.01.2008р. по 30.06.2010р., з 01.01.2024р. по 31.07.2024р., як зазначено в оскаржуваному рішенні, позивач не порушує.
Вирішуючи питання неврахування до страхового стажу періоду роботи позивача з 10.04.1984 року по 31.12.1998 рік, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що відповідно до ст. 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі по тексту Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок № 637).
Згідно п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм дає суду підстави зробити висновок, що надання особою до пенсійного органу документів та уточнюючих довідок на підтвердження наявного трудового стажу при призначенні пенсії потрібно лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відповідні записи в ній.
Суд зауважує, що трудова книжка серії НОМЕР_1 містить всі необхідні записи, які підтверджують факт роботи позивача у спірний період з 10.04.1984 року по 31.10.1985р, з 01.11.1988р. по 31.12.1998 рік.
При цьому неврахування вищезазначених періодів підтверджується розрахунком стажу форми РС-право, наявним в матеріалах справи.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача з приводу того, що в трудовій книжці позивача є в наявності певні недоліки в оформлені трудової книжки, оскільки наявність таких недоліків щодо заповнення трудової книжки не є підставою вважати, що вказані спірні періоди роботи не підтверджують факту перебування особи на відповідній посаді, до того ж, обов'язок щодо оформлення та ведення трудових книжок покладається на роботодавця або уповноважену ним особу, а не на працівника.
Верховний Суд у постановах від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а (провадження №К/9901/2310/18) та від 04 вересня 2018 року у справі № 423/1881/17 (провадження №К/9901/22172/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що зарахуванню до страхового стажу позивача підлягають саме періоди з 10.04.1984 року по 31.10.1985р, з 01.11.1988р. по 31.12.1998 рік.
За наведених обставин, рішення від 04.09.2024 року №047050028611 слід визнати протиправним та скасувати його.
Також, суд першої інстанції правильно зобов'язав відповідача зарахувати спірний період роботи до стажу позивача та здійснити повторний розгляд заяви позивача про призначення пенсії.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для зміни чи скасування рішення суду, в межах доводів скарги відсутні.
Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.12.2024 в адміністративній справі № 160/26729/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя Н.П. Баранник
суддя А.В. Шлай