23 травня 2025 р. Справа № 440/15270/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції: Н.Ю. Алєксєєва) від 24.02.2025 року по справі № 440/15270/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - відповідач-1, ГУ ПФУ в Полтавській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач-2, ГУ ПФУ в Херсонській області), в якому просила суд:
визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Полтавській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2019, 2020 та 2021 роки, починаючи з 20.01.2022;
зобов'язати ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2019, 2020 та 2021 роки, починаючи з 20.01.2022.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 частково задоволено вимоги ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Полтавській області, ГУ ПФУ в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Полтавській області та ГУ ПФУ в Херсонській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV з 20.01.2022 із застосуванням при її призначенні показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019-2021 роки.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Херсонській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV з 20.01.2022, здійснивши її обчислення із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2019-2021 роки), що передують року звернення ОСОБА_1 за призначенням пенсії за віком.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Полтавській області на користь ОСОБА_1 у судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 242,24 грн (двісті сорок дві гривні двадцять чотири копійки).
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Херсонській області на користь ОСОБА_1 у судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 242,24 грн (двісті сорок дві гривні двадцять чотири копійки).
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач-2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що в межах спірних правовідносин не відбулось події первинного призначення пенсії, а здійснено переведення позивачки на інший вид пенсії. Посилаючись на приписи частини 1 статті 40 Закону № 1058-IV, вважав, що при переведенні позивачки з одного виду пенсії на інший застосуванню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії, що свідчить про правомірність застосування при визначенні розміру пенсії позивачки показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки. Крім того вказує, що позовні вимоги в частині зобов'язання зробити перерахунок пенсії за віком з 20.01.2022 не підлягають задоволенню з огляду на пропуск шестимісячного строку визначеного ст. 122 КАС України. Позивачка про порушення свого права дізналася ще у лютому 2022 року, зокрема після переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком по його особистій заяві від 20.01.2022, отже враховуючи наведені правові позиції його позовні вимоги можуть бути розглянуті по суті з урахуванням шестимісячного строку звернення до суду, а саме з 18.06.2024, а не з 20.01.2022
Позивачка та відповідач-1 по справі не скористалися правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судовим розглядом встановлено, що позивачці ОСОБА_1 з 18.08.2015 призначено пенсію за вислугу років як працівник освіти відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", що підтверджується протоколом № 1004 від 19.08.2015, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 42/.
20.01.2022 позивачка звернувся до Гадяцького об'єднаного управління ПФУ із заявою за призначенням/перерахунком пенсії, у якій просила перерахувати пенсію у зв'язку з переходом на інший вид пенсії за віком /а.с. 39-40/.
З урахуванням принципу екстериторіальності заяву ОСОБА_1 від 20.01.2022 та поданий пакет документів в електронному вигляді передано на розгляд до ГУ ПФУ в Херсонській області.
Рішенням ГУ ПФУ в Херсонській області про перерахунок пенсії № 916100155943 від 21.01.2022 ОСОБА_1 з 20.01.2022 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що не заперечується сторонами.
При цьому, пенсійним органом здійснено обрахунок пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки /а.с. 38/.
На звернення позивача від 08.11.2024 ГУ ПФУ в Полтавській області надало ОСОБА_1 відповідь листом від 26.11.2024 № 20464-19046/3-02/8-1600/24 /а.с. 12-14/, яким повідомило про те, що застосовано при переведенні на пенсію за віком показники середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки.
Позивачка не погодилася із діями щодо застосування при призначенні їй пенсії за віком згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV з 11.08.2021 показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки замість показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019-2021 роки, у зв'язку з чим звернулася до суду з даним позовом 18.12.2024.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що показник заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за віком з 20.01.2022, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років, яку позивачка отримувала раніше. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Полтавській області щодо відмови в виплаті пенсії та зобов'язання ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2019, 2020 та 2021 роки, починаючи з 20.01.2022, суд виходив з того, що така вимога є передчасною.
Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог не оскаржується, отже, в межах розгляду цієї справи надається правова оцінка рішенню суду першої інстанції в частині задоволення позову.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
У свою чергу, Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) передбачалась можливість призначення трудових пенсій: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Пунктом "а" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають: робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар'єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи, - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі; для жінок - не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-IV (в редакції, чинній на момент переведення позивача на пенсію за віком) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 01 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 01 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 01 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 01 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 01 січня 2028 року - не менше 35 років.
Із матеріалів справи встановлено, що з 18.08.2015 позивачці була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", що була розрахована в розмірах, встановлених статтями 19 і 21 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а не у відповідності із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
20.01.2022 ОСОБА_1 вперше була призначена пенсія за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Отже, із урахуванням висновків Верховного Суду України, сформованих у постанові від 29.11.2016 у справі № 133/476/15-а (№ 21-6331а15), у даному випадку має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV, оскільки Закон № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії за вислугу років, та в подальшому позивачка виявила бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV.
Таким чином, при обчисленні пенсії в порядку Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мав був врахований показник середньої заробітної плати за три календарних роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 13.02.2019 у справі № 265/7301/16-а, від 09.12.2019 у справі № 265/5293/17, від 02.03.2020 у справі № 175/4084/16-а (2-а/175/86/16).
Стосовно посилань відповідача-2 на строки звернення до суду, колегія суддів зазначає наступне.
Так, згідно з частинами першою-другою статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивачка дізналася або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а висловила наступну правову позицію щодо строків звернення до суду:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що на підставі заяви позивачки від 20.01.2022 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.
Надалі, позивачка звернулася до відповідача із заявою, в якій просила здійснити перерахунок пенсії за віком згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати за останні три роки, а саме 2019-2021 роки.
ГУ ПФУ в Полтавській області листом від 26.11.2024 № 20464-19046/3-02/8-1600/24 повідомило позивачці про відмову у здійсненні перерахунку пенсії із застосуванням середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-2016 роки.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що предметом розгляду у цій справі є перерахунок пенсії позивачки з 20.01.2022 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2019-2021 роки.
Таким чином, про виплату пенсії, яка є щомісячним платежем, в меншому розмірі, ніж передбачено законом, та відповідно порушення своїх прав позивачка мала дізнатись, отримуючи таку виплату за відповідний місяць.
Натомість, позивачка звернулася з цим позовом до суду 18.12.2024.
Крім того, отримання позивачкою листа відповідача від 26.11.2024, у відповідь на заяву від 08.11.2024, не змінює момент, з якого позивачка повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивачка почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у цьому випадку, оскільки такі дії позивачка почала вчиняти більш, ніж через два роки після отримання пенсії за лютий 2022 року.
Аналогічні висновки щодо застосування строку звернення у цій категорії справ викладено у постанові Верховного Суду від 18 травня 2023 року у справі № 560/19830/21.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в межах шестимісячного строку звернення до суду, тобто необхідно зобов'язати ГУ ПФУ в Херсонській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV з 18.06.2024, здійснивши її обчислення із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2019-2021 роки), що передують року звернення позивачки за призначенням пенсії за віком.
Таким чином, колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції про можливість розгляду даної справи по суті у частині позовних вимог до 18.06.2024, та вважає за необхідне залишити адміністративний позов у наведеній частині без розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 240 КАС України передбачено, що суд залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив вищенаведені порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даної справи у зазначеній вище частині позовних вимог, внаслідок чого його рішення підлягає скасуванню із частковим залишенням позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області - задовольнити частково.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 по справі № 440/15270/24 - скасувати в частині визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV з 20.01.2022 по 17.06.2024 із застосуванням при її призначенні показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019-2021 роки та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV з 20.01.2022 по 17.06.2024 із застосуванням при її призначенні показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019-2021 роки.
Прийняти в цій частині нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 по справі № 440/15270/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий
Судді(підпис) (підпис) В.В. Катунов І.М. Ральченко