13 травня 2025 р. Справа № 440/9489/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Катунова В.В.
суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С.
за участю секретаря судового засідання Кривенка Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.12.2024 (суддя А.Б. Головко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 03.01.25) по справі № 440/9489/24
за позовом Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта"
до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків третя особа: Міністерство оборони України
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
Акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (надалі - позивач, АТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" ) звернулось до суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (надалі також відповідач), третя особа: Міністерство оборони України, у якому позивач просив:
-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №1198/Ж10/31-00-04-01-01-31 від 10.05.2024.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24.12.2024 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що сертифікатом Полтавської торгово-промислової палати №5301-22-1224 від 24.10.2022 було засвідчено для АТ «Укртатнафта» форс-мажорні обставини щодо виконання податкового обов'язку (зобов'язання) відносно: 5) складання та подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2021 рік відповідно до п.137.4 ст.137, пп.49.18.6 п.49.18 ст.49, аб.1 п.49.4 ст.49 Податкового кодексу України. Період дії форс-мажорних обставин визначений з 24.02.2022. Станом на 24.10.2022 форс - мажорні обставини тривають. В сертифікаті зазначено, що військова агресія Російської Федерації проти України, що стала підставою введення воєнного стану в Україні з 24 лютого 2022 року та ракетні атаки (обстріли) по технологічних об'єктах на території АТ «Укртатнафта», руйнування і пошкодження об'єктів інфраструктури, вихід з ладу серверу IBM eServer pSeries Model 650 (s/n: 11897Р2372УL1974000820) з програмним забезпеченням у вигляді корпоративної системи управління підприємством mySАР.соm (R/3) - SАР R/3 Еnterprise, унеможливлюють виконання податкового обов'язку щодо подачі декларацій з податку на прибуток підприємств за 2021 рік в строк, визначений законодавством. Таким чином, в силу п.112.8. ст.112 Податкового кодексу України, підтвердження для АТ «Укртатнафта» обставин непереборної сили є підставою для звільнення від фінансової відповідальності. Також зазначає, що на позивача поширювалася дія норми підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України щодо звільнення від відповідальності за несвоєчасне подання податкової декларації протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей. Звертав увагу, що судом першої інстанції не були враховані висновки, зроблені судами у справі 440/16587/23. Наголошує, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду у справі № 440/16587/23 підтверджено обставини відсутності можливості у позивача своєчасно виконати свій податковий обов'язок у зв'язку із форс - мажорними обставинами, що є підставою для звільнення від фінансової відповідальності згідно підпункту 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Податкового кодексу України.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що згідно підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України граничний строк сплати податкового зобов'язання по податковій декларації з податку на прибуток за 2021 рік настав 01.08.2022 року, однак позивачем несвоєчасно сплачено узгоджені суми грошових зобов'язань, що стало підставою для застосування штрафних санкцій відповідно до пункту 124.1 статті 124 Податкового кодексу України.
В судовому засіданні представник позивача (Коломієць О.О.) та представник третьої особи (Овод А.П.) підтримали доводи апеляційної скарги. Представник відповідача (Басан Д.С.) заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" зареєстроване юридичною особою та є платником податку на прибуток, що не заперечується сторонами.
29.03.2024 року Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", за результатами якої складений акт № 959/Ж5/31-00-04-01-01-26/00152307.
За висновками акту камеральної перевірки № 959/Ж5/31-00-04-01-01-26/00152307 від 29.03.2024 року встановлено порушення ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, а саме, порушення термінів сплати податкового зобов'язання по податковій декларації з податку на прибуток підприємства № 9434945183 від 18.04.2023 року в сумі 135 376 439,70 грн.
10.05.2024 року на підставі акту камеральної перевірки № 959/Ж5/31-00-04-01-01-26/00152307 від 29.03.2024 року Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків винесено податкове повідомлення - рішення №1198/Ж10/31-00-04-01-01-31, яким на підставі пункту 124.1 статті 124 Податкового кодексу України за затримку на 367 календарних днів сплати грошового зобов'язання в сумі 135 376 439,67 грн. зобов'язано ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" сплатити штраф у розмірі 10% в сумі 13 537 643,97 грн.
Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з позовом до суду.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для задоволення позову, оскільки дійшов до висновку, що оскаржуване рішення відповідача прийнято у відповідності до вимог діючого законодавства з урахуванням встановлених в ході перевірки фактів порушення позивачем вимог податкового законодавства.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначено нормами Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).
Пунктом 54.1. статті 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до пункту 57.1. статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При цьому згідно з підпунктами 49.18.1 - 49.18.3 пункту 49.18. статті 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
-календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
-календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Статтею 137 ПК України регламентовано порядок обчислення податку на прибуток підприємств та сплати.
Так, згідно з пунктом 137.1. статті 137 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.
За приписами пункту 137.4. статті 137 ПК України податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім:
137.4.1. виробників сільськогосподарської продукції, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року.
Для цілей оподаткування податком на прибуток до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, належать підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50 відсотків загальної суми доходу;
137.4.2. у разі якщо особа ставиться на облік контролюючим органом як платник податку протягом податкового (звітного) періоду, перший податковий (звітний) період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) періоду;
137.4.3. якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого податкового (звітного) періоду), останнім податковим (звітним) періодом вважається період, на який припадає дата ліквідації.
Відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов'язання визначена статтею 124 ПК України.
Згідно з пунктом 124.1. статті 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
З аналізу вказаних правових норм слідує, що на платника податків покладено обов'язок щодо сплати суми податкового зобов'язання, зазначеної у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Порушення вказаних строків сплати (перерахування) грошового зобов'язання свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення, що передбачено статтею 124 Податкового кодексу України.
18 березня 2020 року набрав чинності Закон від 17 березня 2020 року № 533- IX, яким підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» доповнено ПК України пунктом 52-1, який з урахуванням змін, внесених Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX та Законом України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ, передбачив, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:
порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
порушення вимог законодавства в частині:
обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку;
порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Отже, пункт 52-1 Перехідних положень ПК України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчинені відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
Законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі і за порушення граничних термінів сплати податку на прибуток підприємств у відповідний період.
Карантин Кабінет Міністрів України установив на підставі постанови від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року, який в подальшому неодноразово продовжувався.
Постановою від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин.
Разом з тим, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який в подальшому на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.
З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов'язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану" від 3 березня 2022 року № 2118-IX (надалі також - Закон від 3 березня 2022 року № 2118-IX).
Цим Законом, який набрав чинності 7 березня 2022 року, підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнений абзацом першим пункту 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Крім того, Законом від 3 березня 2022 року № 2118-IX підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнений і підпунктами 69.1 та 69.9 пункту 69 такого змісту:
- "У випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні";
- "Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи".
З огляду на прийняття Закону України № 2142-IX від 24 березня 2022 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану" у підпункті 69.1 слова "трьох місяців" замінені словами "шести місяців".
12 травня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон № 2260-IX, який набрав чинності 27 травня 2022 року та яким підпункт 69.1 пункту 69 Перехідних положень ПК України викладений у такій редакції:
"У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року".
Відповідно до нової редакції підпункту 69.9 пункту 69 Перехідних положень ПК України у зв'язку із набранням чинності Закону від 12 травня 2022 року №2260-IX для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в ЄРПН, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків.
Закон від 12 травня 2022 року № 2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 Перехідних положень ПК України виклав у редакції, відповідно до якої у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
З набуттям чинності Законом від 12 травня 2022 року № 2260-IX встановлене підпунктом 69.1 пункту 69 Перехідних положень ПК України звільнення від відповідальності стало залежним від доведення, у визначеному законодавством порядку, можливості або неможливості платником виконання свого обов'язку, зокрема, щодо подання звітності, сплати податків та зборів.
Відповідний Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225.
Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX, який набрав чинності 03.01.2023 року, підпункт 69.1 викладено в редакції, яка передбачив, зокрема, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов'язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків щодо: подання звітності, у тому числі передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для звітності, що подається за річний звітний (податковий) період), граничний термін подання якої припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 1 червня 2022 року, I квартал 2022 року (для звітності, що подається за квартальний звітний (податковий) період) та звітності за лютий - травень 2022 року (для звітності, що подається за місячний звітний (податковий) період), за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20 липня 2022 року; строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - не пізніше 31 грудня 2022 року).
При цьому, платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов'язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов'язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.
Таким чином, норми пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України передбачають звільнення від відповідальності у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок, і за умови підтвердження неможливості виконання платником податків обов'язків у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Матеріалами справи підтверджується, що Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято рішення щодо неможливості своєчасного виконання платником податків ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" свого податкового обов'язку від 28.10.2022 року № 788/Ж10/31-00-04-01-01, зокрема: - подання податкової та фінансової звітності, передбаченої статтею 46 ПК України.
Листом № 1/12 від 23.03.2023 року ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" повідомила податковий орган про відновлення виконання податкових обов'язків.
Таким чином, з урахуванням положень підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" звільнялося від відповідальності за несвоєчасне виконання обов'язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання таких податкових обов'язків, щодо подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків, тобто, до - 30.05.2023 року.
Як слідує з акту перевірки позивачем подана податкова декларація з податку на прибуток підприємств № 9434945183 - 18.04.2023 року, проте грошове зобов'язання в сумі 135 376 439,67 грн. сплачено - 03.08.2023 року з порушенням граничного терміну сплати більше 30 календарних днів.
Відповідно, податковий орган мав всі правові підстави для застосування до платника податків відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу згідно пункту 124.1. статті 124 ПК України.
При цьому, помилкове зазначення граничного терміну сплати податкового (грошового) зобов'язання за податковою декларацією з податку на прибуток підприємств № 9434945183 не вплинуло на розрахунок штрафної санкції за такою декларацією, оскільки прострочення сплати грошового зобов'язання все одно становило більше 30 календарних днів.
Згідно правового висновку Верховного Суду у справі №520/18519/21 положення пункту 124.1. статті 124 ПК України є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення сплати узгодженого податкового зобов'язання незалежно від того, з яких причин платником податків було здійснено несвоєчасну сплату.
У свою чергу, підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України визначено, що обставиною, що звільняє від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є: вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).
Статтями 14 та 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» передбачено, що Торгово-промислова палата України: засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб. Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки,
З аналізу вищевикладеного вбачається, що військова агресія Російської Федерації проти України з 24 лютого 2022 року є, дійсно, форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили), що може вплинути на виконання суб'єктами господарювання своїх обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами та об'єктивно унеможливити виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), проте одного лише засвідчення настання форс-мажорної обставини на всій території України недостатньо для висновку про неможливість певного суб'єкта господарювання виконати перед державою та іншими суб'єктами господарювання своїх зобов'язань у зв'язку із настанням такої обставини. Саме сертифікат, що виданий певному суб'єкту господарювання за його зверненням, може підтвердити наявність причинно-наслідкового зв'язку між обставиною непереборної сили (форс-мажорною обставиною) та безпосереднім впливом такої обставини саме на цього суб'єкта господарювання і можливістю виконання ним свого обов'язку перед державою та/або іншими суб'єктами господарювання.
Натомість, ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" не подавало до податкового органу сертифікат торгово-промислової палати про засвідчення форс-мажорних обставин щодо неможливості сплати податків і зборів.
Також, в матеріалах справи відсутні докази, щодо наявності форс-мажорних обставин у ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" по сплаті податків з дня відновлення можливості виконання податкових обов'язків - 23.03.2023 року, до дня сплати узгодженої суми грошового зобов'язання - 03.08.2023 року.
Відповідно, позивачем не доведено належними доказами наявність форс-мажорних обставин, які стали причиною несвоєчасної сплати податкових зобов'язань.
При цьому, як вірно зауважено судом першої інстанції, сплата узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на прибуток з порушенням граничного терміну відбулась - 03.08.2023 року, тобто, після закінчення дії карантину - 30.06.2023 року.
Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу необґрунтованості стверджень позивача та третьої особи про преюдиційні обставини справи №440/16587/23, оскільки у вказаній справі суд надавав оцінку діям податкового органу щодо нарахування пені за несвоєчасну сплату позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств з урахуванням приписів підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 ПК України, проте відповідальність платника згідно підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України не була спірною у цій справі, про що зазначено судом апеляційної інстанції.
Відповідно до положень частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову АТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта".
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.12.2024 по справі № 440/9489/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя В.В. Катунов
Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий
Постанова складена в повному обсязі 23.05.25.