23 травня 2025 року справа №200/7766/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 , Військової академії (м. Одеса), Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року у справі № 200/7766/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової академії (м. Одеса), Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відповідача-1 - Військової академії (м. Одеса), Відповідача-2 - Військової частини НОМЕР_2 , Відповідача-3 - Військової частини НОМЕР_3 , Відповідача-4 - Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
1. Визнати протиправною бездіяльність Військової академії (м. Одеса), яка полягала у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації-різниці відповідно до абз. абз. 3, 4, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок №1078), за період з 01.03.2018 по 21.07.2019 (включно);
2. Зобов'язати Відповідача-1 нарахувати та виплатити позивачу індексацію-різницю відповідно до абз. абз. 3, 4, 6 п. 5 Порядку №1078, в сумі 4 281,36 гривень щомісячно за період з 01.03.2018 по 21.07.2019 (включно), з відрахуванням військового збору і податку на доходи фізичних осіб з компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 (далі - Порядок №44);
3. Визнати протиправними дії Військової академії (м. Одеса), які полягали у визначенні ОСОБА_1 розміру грошової допомоги на оздоровлення в 2015 - 2018 роках, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в 2015 - 2018 роках, виходячи з місячного грошового забезпечення, у складі якого не врахована індексація;
4. Зобов'язати Відповідача-1 здійснити позивачу перерахунок грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої в 2015 - 2018 роках, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, виплаченої в 2015 - 2018 роках, з врахуванням індексації у складі місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір таких допомог, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
5. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка полягала у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації-різниці відповідно до абз. абз. 3, 4, 6 п. 5 Порядку №1078, за період з 22.07.2019 по 12.12.2019 (включно);
6. Зобов'язати Відповідача-2 нарахувати та виплатити позивачу індексацію-різницю відповідно до абз. абз. 3, 4, 6 п. 5 Порядку №1078, в сумі 4 281,36 гривень щомісячно за період з 22.07.2019 по 12.12.2019 (включно), з відрахуванням військового збору і податку на доходи фізичних осіб з компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку № 44;
7. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 , які полягали у визначенні ОСОБА_1 розміру підйомної допомоги в 2019 році, грошової допомоги на оздоровлення в 2019 році, та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в 2019 році, виходячи з місячного грошового забезпечення, у складі якого не врахована індексація;
8. Зобов'язати Відповідача-2 здійснити позивачу перерахунок підйомної допомоги, виплаченої в 2019 році, грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої в 2019 році, та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, виплаченої в 2019 році, з врахуванням індексації у складі місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір таких допомог, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
9. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_3 , яка полягала у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації-різниці відповідно до абз. абз. 3, 4, 6 п. 5 Порядку №1078, за період з 13.12.2019 по 17.11.2022 (включно);
10. Зобов'язати Відповідача-3 нарахувати та виплатити позивачу індексацію-різницю відповідно до абз. абз. 3, 4, 6 п. 5 Порядку №1078, в сумі 4 281,36 гривень щомісячно за період з 13.12.2019 по 17.11.2022 (включно), з відрахуванням військового збору і податку на доходи фізичних осіб з компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку № 44;
11. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_3 , які полягали у визначенні ОСОБА_1 розміру підйомної допомоги в 2020 році, грошової допомоги на оздоровлення в 2020 - 2022 роках, та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в 2020 - 2021 роках, виходячи з місячного грошового забезпечення, у складі якого не врахована індексація;
12. Зобов'язати Відповідача-3 здійснити позивачу перерахунок підйомної допомоги, виплаченої в 2020 - 2022 роках, грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої в 2020 році, та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, виплаченої в 2020 - 2021 роках, з врахуванням індексації у складі місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір таких допомог, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
13. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягала у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації-різниці відповідно до абз. абз. 3, 4, 6 п. 5 Порядку №1078, за період з 18.11.2022 по 31.12.2022 (включно);
14. Зобов'язати Відповідача-4 нарахувати та виплатити позивачу індексацію-різницю відповідно до абз. абз. 3, 4, 6 п. 5 Порядку №1078, в сумі 4 281,36 гривень щомісячно за період з 18.11.2022 по 31.12.2022 (включно), з відрахуванням військового збору і податку на доходи фізичних осіб з компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку № 44;
15. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , які полягали у визначенні ОСОБА_1 розміру підйомної допомоги в 2022 році, та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в 2021 році, виходячи з місячного грошового забезпечення, у складі якого не врахована індексація;
16. Зобов'язати Відповідача-4 здійснити позивачу перерахунок підйомної допомоги, виплаченої в 2022 році, та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, виплаченої в 2022 році, з врахуванням індексації у складі місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір таких допомог, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Спірні правовідносини обумовлені тим, що позивач проходив військову службу у періоди: з 31.08.2015 по 21.07.2019 (включно) - у Військовій академії (м. Одеса) (далі - Відповідач-1); з 22.07.2019 по 12.12.2019 (включно) - у військовій частині НОМЕР_2 (далі - Відповідач-2); з 13.12.2019 по 24.10.2021 (включно) - у військовій частині НОМЕР_3 (далі - Відповідач-3); з 25.10.2021 по 17.11.2022 (включно) - у військовій частині НОМЕР_4 (знаходилася на фінансовому забезпеченні та у підпорядкуванні Відповідача-3, станом на сьогоднішній день розформована, правонаступником є Відповідач-3); з 18.11.2022 по 17.11.2023 (включно) - у військовій частині НОМЕР_1 (далі - Відповідач-4).
Вказує на те, що під час проходження Позивачем військової служби у період з 01.03.2018 по 31.12.2022 (включно) Відповідачами всупереч діючому законодавству України протиправно не нараховувалася та не виплачувалася індексація-різниця грошового забезпечення відповідно до абз. абз. 3, 4, 6 п. 5 Порядку №1078.
Вважає таку бездіяльність Відповідачів незаконною та протиправною звернувся до суду із вказаним позовом.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової академії (м. Одеса), яка полягала у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації-різниці відповідно до абз. абз. 3, 4, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, за період з 01.03.2018 по 21.07.2019 (включно).
Зобов'язано Військову академію (м. Одеса) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю відповідно до абз. абз. 3, 4, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, в сумі 4 281,36 гривень щомісячно за період з 01.03.2018 по 21.07.2019 (включно), з відрахуванням військового збору і податку на доходи фізичних осіб з компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Визнано протиправними дії Військової академії (м. Одеса), які полягали у визначенні ОСОБА_1 розміру грошової допомоги на оздоровлення в 2015 - 2018 роках, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в 2015 - 2018 роках, виходячи з місячного грошового забезпечення, у складі якого не врахована індексація.
Зобов'язано Військову академію (м. Одеса) здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої в 2015 - 2018 роках, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, виплаченої в 2015 - 2018 роках, з врахуванням індексації у складі місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір таких допомог, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 , які полягали у визначенні ОСОБА_1 розміру підйомної допомоги в 2019 році виходячи з місячного грошового забезпечення, у складі якого не врахована індексація.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок підйомної допомоги, виплаченої в 2019 році, з врахуванням індексації у складі місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір таких допомог, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_3 , які полягали у визначенні ОСОБА_1 розміру матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги на оздоровлення у 2020 році, виходячи з місячного грошового забезпечення, у складі якого не врахована індексація.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_3 здійснити ОСОБА_1 перерахунок матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги на оздоровлення у 2020 році, з врахуванням індексації у складі місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір таких допомог, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , які полягали у визначенні ОСОБА_1 розміру підйомної допомоги в 2022 році, та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, виплаченої у грудні 2022 року, виходячи з місячного грошового забезпечення, у складі якого не врахована індексація.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок підйомної допомоги, виплаченої в 2022 році, та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, виплаченої в 2022 році, з врахуванням індексації у складі місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір таких допомог, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач, Військова академія (м. Одеса), Військова частина НОМЕР_1 та Військова частина НОМЕР_2 подали апеляційні скарги, в яких посилались на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що висновки суду першої інстанції про те, що індексація-різниця виплачується до чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів) за умови проходження військової служби у відповідній військовій частині на момент підвищення тарифних ставок в березні 2018 року жодним чином не відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30 березня 2023 року про виправлення описки) та від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21.
Просив скасувати рішення місцевого суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог, прийняти нове, яким повністю задовольнити позовні вимоги,
Військова академія (м. Одеса), обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, посилається на відсутність правових підстав для задоволення позову, відсутність фінансування на проведення індексації, не дотримання позивачем строку звернення до суду.
Також зазначає, що судом проведено не вірний розрахунок належної "Фіксованої суми індексації". До суду першої інстанції було надано відповідні підтверджуючі відомості щодо отриманих коштів, а також зазначено, на скільки було збільшено дохід позивача, однак вказане також було проігноровано, і як наслідок сума коштів яка належить до виплати, склала більше, ніж визначено у відповідних матеріалах справи.
Просила скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, військова частина НОМЕР_2 , зазначає, всупереч вимогам ч. 4 ст. 9 КАС України не повно з'ясовано обставини, щодо виплати позивачу поточної індексації, що призвело до ухвалення не обґрунтованого рішення, оскільки оскаржуваним рішення зобов'язано здійснити перерахунок підйомної допомоги позивачу ЗА 2019 рік з врахуванням індексації, однак матеріалами справи, а саме: довідкою від 11.02.2025 №4361 ф/с підтверджується, що індексація грошового забезпечення позивачу здійснена, а отже врахована під час виплати підйомної допомоги за 2019 рік.
Просила скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги Військова частина НОМЕР_1 зазначає, що Індексація-різниця виплачується до чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів) з умови перебування на тій же посаді. Такими чином позивач в період проходження військової служби у військовій частини НОМЕР_1 і у вказаний період Кабінет Міністрів України не встановлював нові розміри окладів військовослужбовців. Отже, позивач не має права на отримання індексації-різниці за період військової служби у військовій частини НОМЕР_1 .
Крім того, відповідач посилався на пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом.
Просила скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Отже, в апеляційній скарзі відповідачами порушується питання пропуску позивачем строку звернення до суду.
З цим позовом до суду позивач звернувся 06.11.2024.
В позовній заяві просив визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду з позовом до Військової академії (м. Одеса), Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, в частині позовних вимог, які стосуються періоду з 19.07.2022 по 31.12.2022, та поновити цей строк.
Поважною причиною пропуску строку звернення до суду вказує про те, що станом на час розгляду справи воєнний стан триває. Також, зазначає, що з 2014 року по теперішній час Позивач проходить військову службу в Лавах Збройних Сил України. Таким чином, у зв'язку з перебуванням на військовій службі і виконанням функцій із захисту Батьківщини, Позивач не мав можливості своєчасно звернутися до суду. Тобто, наявні підстави, які об'єктивно перешкоджали Позивачу реалізувати своє право на звернення до суду у межах визначеного процесуального строку.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду задоволено. Визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду за адміністративним позовом по справі №200/7766/24 та поновлено позивачеві строк звернення до адміністративного суду.
Мотивуючи таке своє рішення, місцевий суд прийняв до уваги обставини, викладені на обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду та на підставі вищевказаних законодавчих норм вважав за необхідне визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та поновити позивачеві строк звернення до адміністративного суду.
Враховуючи доводи апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 , колегія суддів надає оцінку обґрунтованості поновлення судом першої інстанції строку звернення до суду з цим позовом щодо періоду позовних вимог до цього відповідача з 18.11.2022 по 31.12.2022.
Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Частинами 2 і 3 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 Кодексу законів про працю України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Апеляційний суд враховує, що з 19.07.2022 законодавцем змінено правове регулювання строку звернення з позовом до суду у справах про стягнення належних працівникові сум, зокрема, й заробітної плати, а саме - встановлено тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Тобто, до вимог за період по 19 липня 2022 року застосовується частина друга статті 233 КЗпП України, у редакції до змін, унесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», якою визначено, що особа (працівник, службовець) має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком; до вимог за період з 19 липня 2022 року застосовується частина перша статті 233 КЗпП України, у редакції, що діє з 19 липня 2022 року, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня, коли особа (працівник, службовець) дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Про порушення своїх прав позивач мав дізнатися при виплаті йому одноразових видів грошового забезпечення (підйомної допомоги та допомоги на вирішення соціально-побутових питань, про які він заявив позовні вимоги) в грудні 2022 року.
Водночас, відповідно до п. 1 гл. XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Встановлений з метою запобігання поширенню на території України респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARSCoV-2, було відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651. Таким чином, з урахуванням наведених правових норм, тримісячний строк звернення до суду після закінчення карантину розпочався з 01.07.2023 та сплив 02.10.2023 (із врахуванням вихідних днів).
Як зазначалось вище, з цим позовом до суду позивач звернувся 06.11.2024, тобто, з пропуском встановленого законодавством строку майже на рік.
Вирішуючи питання поважності причин пропуску строку звернення до суду, наведених позивачем, колегія суддів виходить з наступного.
Факти повномасштабного вторгнення збройних формувань російської федерації на територію України та перебування позивача на військовій службі самі по собі не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду.
Позивач не навів доказів того, що протягом строку звернення до суду ця обставина безпосередньо унеможливила вчинення процесуальних дій у визначений законом строк.
Так, з витягу з наказу від 17.11.2023 № 331 командира Військової частини НОМЕР_1 позивача виключено із списків особового складу частини та направлено для подальшого проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_5 АДРЕСА_1 .
Отже, позивач перебував у Військовій частині, розташованій у м. Львів, тобто, відсутні відомості про неможливість вчинення ним процесуальних дій.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 27.05.2021 у справі № 140/3708/19, системний аналіз положень ст. 123 КАС України дає підстави для висновку, що звернення до адміністративного суду з позовом після закінчення строків, установлених законом, не має безумовним наслідком повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Так, ст. 123 КАС України передбачено, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання можливості останньому скористатись можливістю подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини поважності пропущеного строку, аніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними.
Отже, вказані правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі (ч. 3 та 4 ст. 123 КАС України).
Аналогічні правила КАС України встановлено і при вирішення питання щодо прийнятності апеляційних та касаційних скарг.
На неможливість залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду без надання позивачеві можливості заявити клопотання про поновлення такого строку Верховний Суд указував у постановах від 11.02.2021 у справі № 140/2046/19, від 10.06. 2020 у справі № 620/1715/19, від 23.09.2020 у справі № 640/5645/19, від 03.12.2020 у справі № 817/660/18, від 17.03.2021 у справі № 160/3092/20, від 18.03.2021 у справі № 640/23204/19, від 20.04.2021 у справі № 640/17351/19, від 27.02.2021 у справі № 140/3708/19.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що з метою дотримання прав та гарантій позивача на всебічний та об'єктивний розгляд адміністративної справи, необхідно запропонувати останньому подати заяву про поновлення строку звернення з позовними вимогами за період з 18.11.2022 по 31.12.2022, та надати докази на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з цим позовом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.80, 122, 123, 237, 292, 309, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду за період з 18.11.2022 по 31.12.2022.
Запропонувати позивачу ОСОБА_1 надати суду заяву поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших поважних причин та докази на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з цим позовом.
Заяву та докази надати до Першого апеляційного адміністративного суду в електронному вигляді на електронну пошту суду (inbox@1aa.court.gov.ua), або через особистий кабінет в системі «Електронний суд», або за адресою: 49005, м. Дніпро, вул. Левка Лук'яненка, буд. 23, до 10 червня 2025 року включно.
Повне судове рішення - 23 травня 2025 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання колегією суддів та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. В. Сіваченко
Судді А. А. Блохін
Т. Г. Гаврищук