справа № 759/7873/14-ц
провадження № 22-ц/824/11839/2025
23 травня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
судді - доповідача Кирилюк Г. М.
суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т. І.,
вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження та відкриття апеляційного провадження в справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про заміну стягувача у виконавчому провадженні у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Осипенка Вадима Юрійовича на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 13 листопада 2023 року в складі судді Єросової І.Ю.,
встановив:
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2014 року позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором № 92.2/АА-00032.08.2 від 17.06.2008 в сумі 29 096,68 дол. США та 434 409,86 грн, а саме: 3 147,52 дол. США - сума поточної заборгованості по кредиту; 16 567,51 дол. США - сума простроченої заборгованості по кредиту; 172,84 дол. США - сума поточної заборгованості за відсотками; 9 208,81 дол. США - сума простроченої заборгованості за відсотками; 300 000,00 грн - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту; 100 000,00 грн - пеня за несвоєчасне погашення процентів по кредиту; 23 564,49 грн - сума 3 % від суми простроченого кредиту; 10 845,37 грн - сума 3 % річних від суми прострочених процентів по кредиту.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 05 листопада 2019 року у вказаній справі замінено сторону виконавчого провадження з ПАТ «Родовід Банк» на ТОВ «Вердикт капітал».
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 13 листопада 2023 року заяву ТОВ «Дебт Форс» задоволено.
Замінено стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 по примусовому виконанню виконавчого листа № 759/7873/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід банк» заборгованості за кредитним договором № 92.2/АА-00032.08.2., укладеним 17.06.2008, на правонаступника стягувача - ТОВ «Дебт Форс».
14.05.2025 представник ОСОБА_1 - адвокат Осипенко В.Ю. на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 13 листопада 2023 року подав апеляційну скаргу.
До апеляційної скарги додано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка обґрунтована тим, що ОСОБА_1 не отримувала копію оскаржуваної ухвали, а представник ОСОБА_1 - адвокат Клепікова І.С. ознайомилася з матеріалами справи та отримала копію оскаржуваної ухвали 02.05.2025.
У відкритті апеляційного провадження слід відмовити з таких підстав.
Частина перша статті 55 Конституції України містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші обмеження прав та свобод. Зазначена норма зобов'язує суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожна особа має право на справедливий та публічний розгляд своєї справи в розумний термін незалежним і неупередженим судом, який визначений законом, що вирішить будь-які цивільні суперечки або встановить обґрунтованість будь-яких кримінальних обвинувачень, які проти неї висунуті.
Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується пунктом 1 статті 6, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав («Белеш та інші проти Чеської Республіки», § 49).
Кожен має право на судовий розгляд справи, що стосується його «цивільних прав та обов'язків». Таким чином, у пункті 1 статті 6 Конвенції представлено «право на суд» разом із правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле («Голдер проти Сполученого Королівства», § 36).
«Право на суд» та право на доступ до суду не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише таким способом та до такої міри, що не порушують зміст цих прав («Де Жуфр де ла Прадель проти Франції», § 28, і «Станєв проти Болгарії», § 229).
Стаття 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Стаття 354 ЦПК України передбачає, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Частина третя статті встановлює, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
За частиною другою статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 25 вересня 2024 року (справа № 490/9587/18), системно аналізуючи положення ЦПК України, дійшла висновку про те, що особа, не повідомлена про розгляд справи (пункт 1 частини другої статті 358 цього Кодексу), - це особа, яку не сповістили про наявність судового провадження у справі і яка відповідно не знала / не могла знати про розгляд справи.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про дату та час розгляду вказаної заяви, яка була призначена на 13.11.2023, про що свідчить зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення (том ІІ, а.с. 37). Крім того, 13.11.2023 ОСОБА_1 подала до суду першої інстанції заяву про розгляд справи без її участі (том ІІ, а.с. 38).
Наведене свідчить про те, що ОСОБА_1 була повідомлена про наявність судового провадження у справі та не є особою, яка не знала / не могла знати про розгляд справи.
Згідно із загальнодоступними даними з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала Святошинського районного суду міста Києва від 13 листопада 2023 року надіслана судом: 20.12.2023, зареєстрована: 20.12.2023. забезпечено надання загального доступу: 21.12.2023.
Отже, у боржника ОСОБА_1 була об'єктивна можливість ознайомитися з рішенням в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
З огляд у на наведене відсутні підстави вважати, що права скаржниці ОСОБА_1 на доступ до суду та справедливий судовий розгляд відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції є порушеними.
ОСОБА_1 протягом тривалого періоду не проявляла інтересу до розгляду судом справи про заміну стягувача у виконавчому провадженні, та лише 29.04.2025 представник ОСОБА_1 - Клепікова І.С. звернулась до суду з заявою про видачу матеріалів справи для ознайомлення та видачу копії оскаржуваної ухвали (том ІІ, а. с. 60-61).
Апеляційна скарга на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 13 листопада 2023 року подана 14.05.2025, тобто після спливу одного року з дня ухвалення судового рішення, при цьому скаржниця була повідомлена про розгляд справи судом, що є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження незалежно від поважності причин пропуску такого строку, виходячи з вимог частини другої статті 358 ЦПК України. При цьому поважність причин пропуску такого строку значення немає.
В апеляційній скарзі представник скаржника на існування обставин непереборної сили, як на підставу поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження, не посилається.
Доводи заявника щодо поважності пропуску строку на апеляційне оскарження не підлягають оцінці судом, оскільки строк, передбачений частиною другою статті 358 ЦПК України, є присічним.
За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Осипенка Вадима Юрійовича на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 13 листопада 2023 року.
Керуючись ч. 2 ст. 358 ЦПК України суд
ухвалив:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження в справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про заміну стягувача у виконавчому провадженні у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Осипенка Вадима Юрійовича на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 13 листопада 2023 року.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя - доповідач Г. М. Кирилюк
Судді І. М. Рейнарт
Т. І. Ящук