справа № 759/16472/24
провадження № 22-ц/824/9597/2025
головуючий у суді І інстанції Петренко Н.О.
23 травня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Писаної Т.О.
суддів - Приходька К.П., Журби С.О.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 4 листопада 2024 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У серпні 2024 року представник АТ «Таскомбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 82 887,75 грн та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Позовну заяву мотивував тим, що 7 грудня 2021 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було підписано Заяву №875256 щодо приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» ОСОБА_1 з 7 грудня 2021 року є власником поточного рахунку у гривні № НОМЕР_1 , який відкритий до Заяви №875256 з номером Кредитного договору №002/12962478- SP. Станом на 25 жовтня 2023 року відповідач не виконала умови договору та має заборгованість в сумі 82 887,75 грн. Просив позов задовольнити.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 4 листопада 2024 року позовну заяву Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» кредитну заборгованість за Заявою - договором № 002/12962478-SP від 7 грудня 2021 року в розмірі 82 887,75 грн та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, а всього 85 310,15 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішенням представник ОСОБА_1 - адвокат Кучерук Максим Васильович звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення суду першої інстанції, зменшивши розмір кредитної заборгованості з 82 887,75 грн до 38 309,59 грн.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що до позовної заяви долучена довідка, видана про те, що ОСОБА_1 з 7 грудня 2021 року є власником поточного рахунку у гривні № НОМЕР_2 (а.с. 17).Також до позовної заяви долучено виписку по особовому рахунку за період з 7 грудня 2021 року до 25 жовтня 2023 року за рахунком № НОМЕР_2 (а.с. 38- 39).З даної виписки по рахунку вбачається, що під час користування кредитними коштами утворилася заборгованість у розмірі 38 309,59 грн, водночас з призначень платежів вбачається, що на даному рахунку обліковується заборгованість як за тілом кредиту, так і за відсотками, як поточними так і простроченими. За таких обставин з даної виписки встановлюється, що загальна кредитна заборгованість за тілом та за поточними і простроченими відсотками становить 38 309,59 грн.
Вважає, що інші виписки, які долучені до матеріалів цивільної справи не відносяться до рахунку у гривні №НОМЕР_2 , а відображають рух коштів по інших рахунках, які ОСОБА_1 не відкривала та не має до них ніякого відношення.
Також посилається на те, що провадження у цивільній справі відкрите на підставі позовної заяви, підписаної особою, яка не мила права її підписувати, оскільки до позовної заяви долучена копія довіреності від 22 січня 2024 року, яка видана на ім'я ОСОБА_2 , та підписана Головою правління AT «Таскомбанк» (а.с. 11). Інші документи додані не були.
Відзив на апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду не надходив.
У порядку частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.
Судом встановлено, що 7 грудня 2021 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було підписано Заяву №875256 щодо приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної кратки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» ОСОБА_1 з 7 грудня 2021 року є власником поточного рахунку у гривні № НОМЕР_1 , який відкритий до Заяви №875256 з номером Кредитного договору №002/12962478- SP.
Відповідно до Заяви №875256 про приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» ОСОБА_1 підтвердила, що приймає (акцептує) всі умови Публічної пропозиції (оферти) АТ «ТАСКОМБАНК» (далі - Банк) на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» (далі - Публічна пропозиція), яка розміщена разом з додатками, в т.ч але не виключно, тарифами, Довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб, Паспортом споживчого кредиту на сайті Банку https://tascombank.ua/ та https://sportbank.com.ua посилання на примірники якої, разом з додатками Відповідач отримав в Мобільному додатку «Sportbank», і з якою він ознайомлений, повністю згоден, зміст розуміє положень якої зобов'язався неухильно дотримуватися. В цьому випадку датою відправлення Публічної пропозиції вважається дата, з якої в Мобільному додатку стає доступним текст Публічної пропозиції (посилання на її примірники). Проект Заяви-анкети та Публічної пропозиції був наданий Відповідачу Банком, та підписані ним Заява-анкета та Публічна пропозиція відповідають наданим проектам.
Окрім цього, Позичальник беззастережно погодився з тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку змінювати (зменшувати або збільшувати) розмір Ліміту Кредитування (дозволеного кредитного ліміту). Погодився з тим, що про зміну Ліміту кредитування Банк повідомляє Позичальника шляхом надсилання повідомлень у Мобільний додаток. Акцептована ОСОБА_1 Публічна пропозиція разом з даною Заявою-анкетою складають Договір про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank».
Згідно з п. 1.2.2 Заяви №8752563 про приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» Відповідач просив надати банківські та фінансові послуги, зокрема: відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 у національній валюті.
Позичальнику було надано послугу кредитування рахунку та встановлено ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного продукту (що складає 100 000 гривень), а саме надані кредитні кошти в сумі 50 000 грн. Процентна ставка за встановленим кредитним лімітом - 0,01 %. Строк користування - 12 місяців з автоматичною пролонгацією. Цільове призначення кредиту - на споживчі потреби
З виписки по особовому рахунку за період з 10 серпня 2023 року по 25 жовтня 2023 року вбачається, що відповідач користувалася кредитними коштами.
Згідно розрахунку заборгованості заборгованість відповідача становить 82 887,75 грн, яка складається із заборгованості по тілу кредиту (в тому числі прострочена) - 38 309,59 грн та заборгованість за процентами (в тому числі прострочена) - 44 578,16 грн.
Позивач направив на адресу відповідача листа від 25 вересня 2023 року з вимогою виконати порушене зобов'язання, повністю повернути суму кредиту за кредитним договором.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наданий позивачем розрахунок є належним та допустимим доказом утвореної заборгованості, враховуючи, що позивачем надані докази отримання кредитних коштів.
Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
На підставі частини першої статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір вважається укладеним, якщо сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов відповідно до норм чинного законодавства (статті 638, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України).
Згідно зі статтею 129 Конституції України до основних засад судочинства відноситься, зокрема принцип змагальності сторін і свободи в наданні ними суду своїх доказів та в доведенні перед судом їхньої переконливості. Вказане положення є головним нормативним закріпленням принципів змагальності та диспозитивності в законодавстві України.
Загальна формула принципу змагальності та диспозитивності у цивільному судочинстві закріплена в статтях 12, 13 ЦПК України, відповідно до яких цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до принципу диспозитивності обов'язок доказування фактичних обставин, що мають значення для справи, повною мірою покладається на сторони та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до статей 79, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як встановлено судом першої інстанції, на підставі заяви-анкети №875256 був укладений кредитний договір №002/12962478- SP про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки в межах проекту «Sportbank» на споживчі потреби, який підписаний відповідачем, а тому, наявність підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Отже, встановлено, що вказана заява-анкета №875256 на підставі якої було укладено кредитний договір №002/12962478- SP від 7 грудня 2021 року, підписана сторонами, є чинною, у встановленому законом порядку недійсною не визнавалася, сторони визначили всі істотні умови договору, а отже з 7 грудня 2021 року між сторонами виникли договірні відносини, щодо користування кредитними коштами.
Відповідно до п. 2 Заяви-анкети №875256 від 7 грудня 2021 року відповідач підтвердила, що перед підписанням ознайомилася із Публічною пропозицією разом з додатками, в тому числі, але не виключно Тарифами, Довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб, що розміщені на сайті Банку http://tascombank.ua/та Лендиговій сторінці http://sportbank.ua/ посилання на примірник якої повністю була згодна, зміст розуміла, положення якої зобов'язувалась неухильно дотримуватись, а також підтвердила, що проект Заяви-анкети та Публічна пропозиція були надані їй Банком.
Вказаними документами передбачені всі істотні умови надання кредиту, сплати відсотків та повернення таких коштів позичальником банку та, підписавши Заяву анкету, відповідач добровільно погодилася на визначені в них умови кредитування та взяла на себе відповідні зобов'язання.
За ч.1 ст. 1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Кредитний ліміт у розмірі 50 000 грн відповідачем було отримано шляхом видачі платіжної картки в межах проекту «Sportbank» на споживчі потреби та відповідачу було надано послугу кредитування рахунку та встановлено ліміт кредитування рахунку в сумі 100 000 грн, що підтверджується відповідними виписками по особовому рахунку, а тому кредитодавець виконав свої обов'язки за кредитним договором у повному обсязі та вказане спростовує доводи відповідача в цій частині.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
За ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Згідно з ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму або не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно зі ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідач заперечуючи проти розміру заборгованості також зазначала, що розрахунок заборгованості за кредитним договором №002/13450129-SP від 29 грудня 2021 року, не відповідає вимогам первинного документу, встановленим ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», відтак, наданий позивачем розрахунок заборгованості, не може бути доказом безспірності заборгованості та її розміру.
Зазначені твердження колегія суддів оцінює критично, виходячи з наступного.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Проте, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Отже, виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором (правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 17 грудня 2020 року у справі №278/2177/15ц).
На підтвердження вимог щодо стягнення заборгованості за кредитним договором з позичальника позивачем було надано розрахунок заборгованості за кредитним договором №002/12962478- SP від 7 грудня 2021 року та виписку по особовому рахунку.
З розрахунку заборгованості за кредитним договором №002/12962478- SP від 7 грудня 2021 року вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 25 жовтня 2023 року становить 82 887,75 грн, яка складається з: 38 309,59 грн - заборгованість по тілу кредиту; 44 578,16 грн - заборгованість по процентам, що також підтверджується випискою по рахунку відповідача.
Також, як було встановлено судом першої інстанції, відповідачу було надано послугу кредитування рахунку та встановлено ліміт кредитування рахунку в сумі 50 000 грн, з процентною ставкою 0,01%, строком на 12 місяців з автоматичною пролонгацією, і передбачено графік повернення кредиту та процентів, з якими ОСОБА_1 погодилась.
Суд першої інстанції вірно вважав, що наданий позивачем розрахунок є належним та допустимим доказом утвореної заборгованості, враховуючи, що позивачем надані докази отримання кредитних коштів, а заперечуючи заявлений позивачем розмір заборгованості відповідач свого розрахунку, який би спростовував доводи позивача, щодо суми боргу за кредитним договором №002/12962478- SP від 7 грудня 2021 року, до суду не надає. Крім того, відповідач не спростувала факт отримання кредиту.
Таким чином, у справі, що переглядається, позивач довів належними та допустимими доказами факт укладення з ОСОБА_1 кредитного договору, надання позичальнику кредитних коштів, тобто виконання належним чином своїх обов'язків та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов'язань.
У свою чергу, ОСОБА_1 не спростувала факту отримання кредитних коштів,
а також факту неналежного виконання нею зобов'язань перед АТ «Таском Банк», у тому числі не спростувала розмір заборгованості, заявленої до стягнення.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», згідно з якою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75.
Виписка з рахунку особи, яка відповідає зазначеним вимогам та надана відповідно до вимог закону, є документом, який може бути доказом і який суду необхідно оцінити відповідно до вимог цивільного процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання кредитного договору.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі №372/223/17, від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі №204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі №209/3046/20, від 01 червня 2022 року у справі №175/35/16-ц.
З наявної в матеріалах справи виписки по особовому рахунку № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 вбачається, що остання має 4 банківських рахунків, отримувала кредитні кошти, користувалася ними та періодично вносила кошти на погашення кредиту та відсотків, а доводи апеляційної скарги в цій частині не ґрунтуються на матеріалах справи.
Колегія суддів зауважує, що тягар доказування покладається на обидві сторони спору. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Колегія суддів погоджується, що за встановленими у цій справі обставинами неналежне виконання грошових зобов'язань призвело до виникнення заборгованості за договорами, тому вимоги АТ «Таском Банк» про стягнення заборгованості є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги про те, що провадження у цивільній справі відкрите на підставі позовної заяви, підписаної особою, яка не мала права її підписувати, оскільки до позовної заяви долучена тільки копія довіреності від 22 січня 2024 року, яка видана на ім'я ОСОБА_2 , колегія суддів вважає безпідставними з урахуванням наступного.
За змістом ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 19 ЦПК України, малозначними вважаються, зокрема, і справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позовна заява подана представником АТ «Таском Банк» за довіреністю про стягнення з відповідачки 82 887,75 грн, є малозначною справою, а тому у представника АТ «Таском Банк» - Федорюк І.І. наявні повноваження щодо представництва інтересів позивача.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 січня 2020 року у справі №761/35015/17, якою роз'яснено, що у справах у малозначних спорах представником може бути особа від 18 років.
Ураховуючи встановлені судом обставини, наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 4 листопада 2024 рокузалишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, зазначених в статті 389 ЦПК України.
ГоловуючийТ.О. Писана
СуддіК.П. Приходько
С.О. Журба