Унікальний номер справи 753/4735/24
Номер апеляційного провадження 22-ц/824/6337/2025
Головуючий у суді першої інстанції О.С. Гусак
Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач
Постанова
Іменем України
23 травня 2025 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючого Поливач Л. Д. (суддя - доповідач),
суддів Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І.
сторони
позивач Акціонерне товариство «Універсал Банк»
відповідач ОСОБА_1
розглянувши у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи (їх представників) апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_7 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 07 червня 2024 року, ухвалене у складі судді Гусак О.С., в приміщенні Дарницького районного суду м. Києва,
Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк», Банк) у березні 2024 року звернулось до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, він запустив новий проект «Мonobank», в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні карти monobank. Особливістю проекту «Мonobank» є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрат у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www/ monobank.ua/terms.
05 листопада 2019 року ОСОБА_2 звернулась до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 05.11.2019. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердила, що ознайомилась та отримала примірники у мобільному додатку вищевказаних документів, що складають договір та зобов'язується виконувати його умови. На підставі укладеного договору відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом є платіжна картка НОМЕР_1 .
Станом на 27.08.2023 у відповідача прострочення зобов'язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв'язку з чим, на підставі положення п.п.5.17 п.5 Розділу ІІ Умов, відбулося істотне порушення клієнтом зобов'язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 27.08.2023 направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте, відповідач на контакт не виходила та не вчинила жодної дії, направленої на погашення заборгованості в зв'язку з чим та відповідно до п.5.18, 5.19 кредит став у формі «на вимогу» та на залишок простроченої заборгованості банк нарахував останньому неустойку, передбачену Тарифами. Пославшись на положення частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України позивач вказав на наявність у нього права достроково вимагати повернення всієї суми кредиту, загальний розмір заборгованості по якому станом на 05.12.2023 становить 29 317,09 грн., що складається із залишку заборгованості за наданим тілом кредиту в сумі 29 317,09 грн.
Оскільки позичальник добровільно свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує та продовжує ухилятись від їх виконання і не погашає наявну у неї заборгованість, АТ «Універсал Банк» змушене було звернутись до суду із вказаним позовом, відповідно до вимог якого просило суд стягнути зазначену заборгованість та понесені у справі судові витрати.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 07 червня 2024 року позов АТ «Універсал Банк» задоволено.
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, у якій посилалась на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи при вирішенні спору, а також на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, у зв'язку із чим просила скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтування доводів поданої скарги апелянт зазначає, що відповідач не використовувала кредитний ліміт, а користувалась лише особистими коштами, які були на відкритому рахунку.
Звертає увагу апеляційного суду на ту обставину, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». При цьому, відповідно до правових висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 09.02.2023 у справі № 464/3214/16, розрахунок заборгованості не є доказом (зокрема письмовим) у розумінні ст. 76, 95 ЦПК України, а є результатом вчинення арифметичних дій стороною, зокрема позикодавцем, з метою визначення суми боргу з урахування умов договору, періоду користування кредитними коштами тощо, з яким суд може погодитися або ж навести свій розрахунок, виконуючи обов'язок щодо визначення належної до стягнення суми заборгованості.
На думку апелянта, наявність у ОСОБА_3 заборгованості за договором кредиту у розмірі, зазначеному у розрахунках наданих банком, є недоведеною. Надані позивачем документи не підтверджують наявність, походження, розмір заборгованості.
АТ «Універсал Банк» через свого представника Македона О.А. подано відзив на апеляційну скаргу.
Банк зауважує, що відповідач не заперечує, що вона є клієнтом АТ «Універсал Банк», на її ім'я відкрито рахунок, видана платіжна картка та вона активно користувалася банківськими послугами проекту «Monobank».
Відповідно до п. 2.3 Анкети-заяви до договору про надання банківських послуг від 05.11.2019, визначено, що ця анкета-заява разом з умовами та правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.
Зазначив, що між сторонами було погоджено усі істотні умови договору, який оформлено в електронній формі з використанням електронного підпису. Підписуючи анкету-заяву, відповідач приєднався та був ознайомлений з вказаними вище документами, а укладення між банком та відповідачем договору про надання кредиту в електронній формі відповідає положенням Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач висловила свою згоду з вищевказаними документами в електронному вигляді у мобільному застосунку «Monobank» шляхом застосування клієнтом та банком електронного цифрового підпису. Виконаний банком розрахунок заборгованості є належним доказом, який підтверджує розмір заборгованості за кредитним договором, та який не спростований відповідачем. Більше того, вказаний розрахунок підтверджується також випискою по картковому рахунку відповідача, яка була додана до апеляційної скарги та з якої убачається, що за час користування карткою боржником у спірний період було проведено поповнення карткового рахунку на суму 63 342,18 грн, а витрати за весь час користування карткою склали 92 659,27 грн.
У відповідності до вимог частини тринадцятої статті 7, частини першої статті 369 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) розгляд апеляційної скарги здійснюється апеляційним судом у письмовому провадженні, без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання, оскільки ціна позову у даній справі менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Враховуючи предмет та підставу заявленого позову, а також його ціну, суд дійшов висновку про те, що дана справа не відноситься до тих справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Так, у відповідності до положень частин другої та п'ятої статті 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із частинами першою, другою статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Відповідно до частини першої та другої статті 367 ЦПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги
Задовольняючи позовну заяву в повному обсязі, суд виходив з того, що відповідач порушила умови договору в частині неповернення кредиту та не виконала взяті на себе зобов'язання, тобто в односторонньому порядку відмовилась від виконання договірних зобов'язань.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції враховуючи таке.
Відповідно до свідоцтва про одруження ОСОБА_4 10.05.2022 уклала шлюб з ОСОБА_5 і її прізвище після державної реєстрації шлюбу стало « ОСОБА_6 ».
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 05 листопада 2019 року між ОСОБА_2 та АТ «Універсал Банк» укладено кредитний договір шляхом підписання анкети-заяви до договору про надання банківських послуг (monobank), відповідно до умов якого АТ «Універсал Банк» відкрив поточний рахунок у гривні на її ім'я із встановленням кредитного ліміту на суму, вказану у додатку, відповідно до умов договору та наведених нижче умов. Проставлянням власноруч свого підпису під цією анкетою-заявою ОСОБА_2 :
- погоджується із тим, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладення якого вона підтверджує і зобов'язується виконувати його умови;
- підписанням цього договору підтверджує, що він ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства) та отримав їх примірники у мобільному додатку, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Окрім цього, він беззастережно погоджується з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Погоджується, з тим, що про зміни доступного розміру дозволеного кредитного ліміту банк повідомляє її шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток;
- просить вважати наведений зразок його власноручного підпису або його аналогу (в тому числі його електронний/електронний цифровий підпис) обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті йому в банку. Засвідчує генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем НОМЕР_2 яка буде використовуватись для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Також визнає, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтверджує, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися ним та/або банком з використанням електронного/електронного цифрового підпису;
- підтверджує, що ця анкета-заява є також заявою на відкриття рахунку і карткою із зразком її підпису (а.с.8).
До анкети-заяви банк додав витяг з Умов і правила обслуговування рахунків фізичних осіб, затверджених рішенням Правління ПАТ «Універсал Банк», протокол №46 від 24 листопада 2021 року (а.с.9-21), а також додатки із визначенням тарифів та основних умов кредитування (а.с.22-26).
Згідно даних розрахунку за договором №б/н від 05 листопада 2019 року, укладеного між Універсал Банк та клієнтом ОСОБА_2 станом на 05.12.2023 заборгованість клієнта становить: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 29317,09 грн; загальний залишок заборгованості за відсотками - 0,00 грн; заборгованість за пенею - 0,00 грн (а.с.6-7).
Статтями 526, 530 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11, частини 2 статті 509 ЦК України підставами виникнення зобов'язань є договори та інші правочини.
Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 2 статті 6 ЦК України передбачено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір (оферту), відповіді про прийняття цієї пропозиції (акцепту), яка має бути повною і безумовною (статті 640-642 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Положеннями статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010).
На підтвердження факту укладення кредитного договору позивачем надано суду анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 05 листопада 2019 року, яка містить власноручні підписи представника банку та позичальника ОСОБА_4 із світлокопіями її паспорту та РНОКПП, а також печатку Monobank ПАТ «Універсал Банк», що свідчить про дотримання сторонами письмової форми кредитного договору.
Згідно частини 2 статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, він уважається укладеним в письмовій формі.
Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні регламентовані Законом України «Про електронну комерцію», який визначає порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем, а також права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Згідно статті третьої цього Закону електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частин 3-6, 8 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом пере направлення (відсилання) до нього.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, до спірних правовідносин необхідно застосувати положення Закону України «Про електронну комерцію», якими вони врегульовані. При цьому, колегія суддів приймає до уваги, що форма та порядок укладання договору відбулась саме у змішаній формі - підписання позичальником заяви-анкети до договору про надання банківських послуг «Monobank» шляхом засвідчення генерацією ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, який в подальшому також буде використовуватися для накладеного удосконаленого електронного підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Зазначені дії свідчать про укладання електронного договору у спрощеній формі (не у вигляді окремого документу).
Із наданого позивачем алгоритму укладення кредитного договору встановлено, що без ознайомлення з Умовами обслуговування рахунків особи в АТ «Універсал Банк» та Тарифами за карткою Monobank подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим. Отже, заповненням Анкети-заяви відповідач підтвердила прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлена кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі №243/6552/20, від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19, від 12 червня 2021 року у справі №524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20.
Колегія суддів приймає до уваги вимоги процесуального закону, який покладає тягар доказування на сторони, що забезпечуватиме реалізацію принципу змагальності у судовому процесі. Реалізація такого принципу здійснюється через стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Застосування такого підходу оцінки доказів відповідає позиції Верховного Суду у справах №910/18036/17 від 02 жовтня 2018 року, №917/1307/18 від 23 жовтня 2019 року.
У цій справі позивачем доведено на підставі належних доказів, з урахуванням особливостей проекту monobank, волевиявлення сторін на укладення правочину, зокрема погодження банком заявки позичальника на його укладення, а також підставності стягнення заборгованості за кредитом в розмірі, заявленому до стягнення та не спростованого відповідачем згідно розрахунку за тілом кредиту.
Доводи апеляційної скарги про недоведеність позивачем суми боргу є помилковими, оскільки обов'язок доказування - це міра належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, а не суду. Тоді як пасивна поведінка позичальника, обізнаного із умовами кредитування та його часткове виконання, що також убачається із змісту розрахунку в графі «сума погашення за наданим кредитом», не може бути підставою для звільнення його від виконання зобов'язання та повернення боргу за тілом кредиту.
Окрім того, АТ «Універсал Банк» разом із відзивом на апеляційну скаргу подано до апеляційного суду нові докази на обґрунтування позиції позивача, а саме, виписку по картковому рахунку відповідача.
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (частина друга статті 367 ЦПК України).
Як вбачається з матеріалів справи розгляд справи призначено судом за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Доказів отримання позивачем ухвали суду про відкриття провадження у справі матеріали справи не містять.
Отже, можна дійти висновку, що АТ «Універсал Банк» не був обізнаний, що розгляд справи про стягнення боргу з ОСОБА_2 відбудеться без виклику сторін та без повідомлення позивача про час і місце розгляду справи, а відтак Банк міг розраховувати на подачу нових доказів суду та не мав змоги подати до суду додаткові докази на підтвердження позовних вимог.
Зважаючи на те, що долучені до апеляційної скарги докази мають суттєве значення для правильного вирішення справи, суд апеляційної інстанції долучив вказані докази до матеріалів справи в якості нових, оскільки вважає, що строк на подачу таких доказів пропущено Банком з поважних причин.
Із виписки за картковим рахунком, що належить ОСОБА_2 вбачається, що остання користувалася кредитними коштами шляхом проведення операцій у своїх інтересах, розраховувалася в торгівельних мережах, аптеках, поповнювала картковий рахунок (а.с 49-50).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За змістом ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено усі обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права та дотримано норми процесуального права при винесенні рішення.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, про незаконність чи необґрунтованість рішення - не свідчать, а тому відсутні підстави для їх задоволення та скасування рішення суду першої інстанції.
Питання щодо розподілу судових витрат пов'язаних із розглядом справи у суді апеляційної інстанції суд вирішує відповідно до положень статті 141 ЦПК України.
Судові витрати відповідача не підлягають відшкодуванню, оскільки суд залишає її апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 367, 368, 369, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 381-384, 386, 389 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_7 , залишити без задоволення.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 07 червня 2024 року, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді
Л. Д. Поливач
А. М. Стрижеус
О. І. Шкоріна