справа № 758/9696/22
головуючий у суді І інстанції Ларіонова Н.М.
провадження № 22-ц/824/6986/2025
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
Іменем України
21 травня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Мостової Г.І.,
суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,
за участі секретаря судового засідання Лазоренко Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» на додаткове рішення Подільського районного суд міста Києва від 20 грудня 2024 року
у справі за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 18 квітня 2024 року відмовлено у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
15 серпня 2024 року представник відповідача - адвокат Богуш М.К звернувся до Подільського районного суду міста Києва із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 28 000 грн.
Заява обґрунтована тим, що у судовому засіданні 18 квітня 2024 року представником відповідача зроблено під звукозапис заяву про те, що докази на підтвердження витрат на правничу допомогу будуть подані протягом 5 днів після ухвалення рішення.
22 квітня 2024 року представником відповідача подано заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу з усіма додатками, однак судом першої інстанції не вирішено питання про судові витрати.
Додатковим рішенням Подільського районного суд міста Києва від 20 грудня 2023 року задоволено заяву представника відповідача - адвоката Богуш М.К. про ухвалення додаткового рішення.
Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу у розмірі 28 000 грн.
Додаткове рішення суду мотивоване тим, що сума гонорару у розмірі 28 000 грн є співмірною із складністю справи та ціною позову.
Не погоджуючись з додатковим рішенням суду першої інстанції, АТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати додаткове рішення Подільського районного суд міста Києва від 20 грудня 2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що заявлені відповідачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу не підтверджені належними та допустимими доказами, заявлені з порушенням норм процесуального права, є неспівмірними зі складністю справи, не відповідають критеріям реальності та необхідності їх понесення відповідачем з урахуванням наступного.
Вказує, що в першій заяві по суті спору, а саме: у відзиві на позовну заяву представником відповідача - адвокатом Богуш М.К. вказаний попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач понесла і які очікує понести в зв'язку з розглядом справи. Загальний розмір таких витрат був визначений у сумі 20 000 грн. При цьому представником позивача не було вказано, що на момент подачі відзиву на позов, відповідач вже понесла витрати на правничу допомогу з підготовки заяви про перегляд заочного рішення в сумі 12 000 грн. У заяві ж про ухвалення додаткового рішення вже сума витрат на правничу допомогу збільшилася до 28 000 грн.
Зазначає, що договір про надання правової допомоги та додаток до нього укладені до ухвалення рішення судом першої інстанції, однак не були додані ні до заяви про перегляд заочного рішення, ні до відзиву на позовну заяву.
Будь-яких обґрунтованих причин неподання договору та додатку до нього, який вже укладений і існує як доказ, до ухвалення судового рішення судом першої інстанції, представником відповідача не зазначено.
Отже, така заява повинна була бути залишена судом першої інстанції без розгляду.
Як вбачається з акта про надану правову (правничу) допомогу від 18 квітня 2024 року підготовка заяви про перегляд заочного рішення у цій справі здійснена адвокатом Шереметою Т.В. Однак матеріали справи не містять доказів залучення Адвокатським бюро «Марини Богуш «АЛТАНА» адвоката Шеремети Т.В. на договірних засадах для надання правничої допомоги ОСОБА_2 , як і відсутній в матеріалах справи договір про надання правничої допомоги укладений безпосередньо між адвокатом Шереметою Т.В. та ОСОБА_1 , тобто вказаний адвокат діяв без належних повноважень, а отже витрати на підготовку заяви про перегляд заочного рішення не підлягають відшкодуванню.
Витрати адвоката за складання відзиву на позовну заяву вартістю 8 000 грн є завищеними та не відповідають критерію дійсності, оскільки ця справа є справою незначної складності, визнана судом малозначною, розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження.
При цьому відзив на позовну заяву повністю дублює зміст заяви про перегляд заочного рішення.
Участь адвоката в двох судових засіданнях і заявлені до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн на думку позивача є надмірними та необґрунтованими, штучно завищеними.
На думку апелянта, заявлена сума в розмірі 28 000 грн є надмірною та неспівмірною зі складністю справи, ціною позову, наданими адвокатом послугами, а отже сума витрат на професійну правничу допомогу, яка може бути стягнута з АТ КБ «ПриватБанк», підлягає зменшенню та відшкодуванню у розмірі не більше 1 000 грн.
Представник АТ КБ «ПриватБанк» - адвокат Рожко С.М. у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги.
ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Виходячи з положень статті 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т. ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні, а з огляду на положення статті 372 ЦПК України явка до суду апеляційної інстанції не є обов'язковою.
Зважаючи на вимоги частини 9 статті 128, частини 5 статті 130, частини 2 статті 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, дійшла висновку про таке.
Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини 1, 2 статті 133 ЦПК України).
Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з частинами 3-5 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене рішення, усі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Відповідач у своїй заяві про ухвалення додаткового рішення суду просила стягнути з позивача понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи судом першої інстанції у розмірі 28 000 грн.
Позивач у своїй апеляційній скарзі зазначає, що договір про надання правової допомоги та додаток до нього укладені відповідачем до ухвалення рішення судом першої інстанції, однак не були додані ні до заяви про перегляд заочного рішення, ні до відзиву на позовну заяву.
Надаючи оцінку указаним доводам, апеляційний суд враховує, що відповідач, з дотриманням частини 1 статті 134 ЦПК України, у відзиві на позов зазначила попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона очікує понести у зв'язку із розглядом справи (а.с. 122 т. 1) та з дотриманням частини 8 статті 141 ЦПК України до закінчення судових дебатів у справі представник відповідача зробив відповідну заяву про надання доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу (а.с. 135 т. 1) та подав заяву про ухвалення додаткового рішення протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду - 22 квітня 2024 року (а.с. 212-218 т. 1), колегія апеляційного суду вважає, що порядок встановлений частиною 1 статті 134 та частиною 8 статті 141 ЦПК України, - дотриманий.
Також апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що матеріали справи не містять доказів залучення АБ « Марини Богуш «АЛТАНА » адвоката Шеремети Т.В. на договірних засадах для надання правничої допомоги ОСОБА_2 , оскільки у матеріалах справи наявний ордер на надання правничої допомоги ОСОБА_1 адвокатом Шеремети Т.В., виданий АБ «Марини Богуш «АЛТАНА» (а.с. 85 т. 1).
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката, відповідачем до суду першої інстанції було надано копії:
договору про надання правової допомоги від 23 листопада 2023 року, укладеного між АБ «Марини Богуш «Алтана» (а.с. 219-221 т. 1);
додатку № 1 до договору про надання правової допомоги від 23 листопада 2023 року(а.с. 222 т. 1);
акта про надану правову допомогу від 18 квітня 2024 року (а.с. 223 т. 1).
Пунктом 1. 3 додатку № 1 до договору визначено, що гонорар бюро за підготовку заяви про перегляд заочного рішення Подільського районного суду міста Києва від 04 травня 2023 року у справі № 758/9696/22 становить 12 000 грн, подальша робота адвокатів бюро у справі оплачується погодинно: вартість однієї години роботи адвоката становить 2 000 грн, за представництво прав та інтересів клієнта у судовому засіданні останній сплачує суму у розмірі 4 000 грн за кожне судове засідання (незалежно від кількості витрачених годин).
Відповідно до акта про надану правову допомогу від 18 квітня 2024 року АБ «Марини Богуш «Алтана» надало ОСОБА_1 такі види правової допомоги:
підготовка заяви про перегляд заочного рішення - 12 000 грн,
участь адвоката Богуш М.К. у 2 судових засіданнях - 8 000 грн,
підготовка відзиву на позов - 8 000 грн,
загальна вартість послуг - 28 000 грн.
Стягуючи з АТ «Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у заявленою нею розмірі, суд першої інстанції залишив поза увагою, що зміст заяви про перегляд заочного рішення (а.с. 80-84 т. 1) та зміст відзиву на позов (а.с. 114-122 т. 1) є майже ідентичним, а тому апеляційний суд вважає помилковим висновок суду першої інстанції про стягнення витрат на підготовку такого відзиву у розмірі 8 000 грн, оскільки такі витрати в цій частині є очевидно завищеними.
Також апеляційний суд зауважує, що позивач скористався своїм правом на подання письмових заперечень на заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правову допомогу (а.с. 5-10 т. 2).
В іншій частині витрати відповідача на правову допомогу є обґрунтованими та підтвердженими належними та допустимими доказами, які у встановленому законом порядку не спростовані позивачем.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Таким чином, доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому апеляційна скарга АТ «Комерційний банк «ПриватБанк» підлягає частковому задоволенню, а додаткове рішення Подільського районного суд міста Києва від 20 грудня 2024 року підлягає зміні, зменшивши розмір витрат на правову допомогу, які підлягають до стягнення з АТ «Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 з 28 000 грн до 20 000 грн.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.
Додаткове рішення Подільського районного суд міста Києва від 20 грудня 2024 року змінити, зменшивши розмір витрат на правову допомогу, які підлягають до стягнення з Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 , 28 000 грн до 20 000 грн.
В іншій частині додаткове рішення Подільського районного суд міста Києва від 20 грудня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 23 травня 2025 року.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська