справа № 761/2686/22
провадження № 22-ц/824/2062/2025
головуючий у суді І інстанції Кордюкова Ж.І.
20 травня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Писаної Т.О.
суддів - Приходька К.П., Журби С.О.
за участю секретаря судового засідання - Лащевської Д.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 20 лютого 2025 року у справі за заявою представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-2021» - Мацко Максима Анатолійовича про скасування заходів забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська телекомунікаційна компанія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-2021», треті особи: ОСОБА_2 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Діброва Ольга Сергіївна про визнання договору недійсним, визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса, скасування запису про реєстрацію права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння,
В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська телекомунікаційна компанія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-2021», треті особи: ОСОБА_2 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Діброва Ольга Сергіївна про визнання договору недійсним, визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса, скасування запису про реєстрацію права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Постановою Київського апеляційного суду від 10 січня 2023 року накладено арешт на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 135133780391) та заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю «Комфорт-2021» передавати квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у користування третім особам.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 7 червня 2023 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська телекомунікаційна компанія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-2021», треті особи: ОСОБА_2 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Діброва Ольга Сергіївна про визнання договору недійсним, визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса, скасування запису про реєстрацію права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння задоволено частково.
Однак, постановою Київського апеляційного суду від 16 травня 2024 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 7 червня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
7 серпня 2024 року представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-2021» подав заяву про скасування заходів забезпечення позову, в якій просив скасувати заборону Товариству з обмеженою відповідальністю «Комфорт-2021» передавати квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у користування третім особам, що застосовано постановою Київського апеляційного суду від 10 січня 2023 року, у зв'язку з тим, що у позові було відмовлено, а постанова набрала законної сили.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 20 лютого 2025 року заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-2021» - Мацко Максима Анатолійовича про скасування заходів забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська телекомунікаційна компанія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-2021», треті особи: ОСОБА_2 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Діброва Ольга Сергіївна про визнання договору недійсним, визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса, скасування запису про реєстрацію права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння задоволено.
Скасовано заходи забезпечення позову - заборону Товариству з обмеженою відповідальністю «Комфорт-2021» передавати квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у користування третім особам, що застосовано постановою Київського апеляційного суду від 10 січня 2023 року.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, якою скасовано заходи забезпечення позову, а саме заборону Товариству з обмеженою відповідальністю «Комфорт-2021» передавати квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у користування третім особам, що застосовано постановою Київського апеляційного суду від 10 січня 2023 року.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що за відсутності матеріалів цивільної справи № 761/2686/22 Шевченківський районний суд міста Києва не вправі був розглядати клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжиті відповідно до постанови Київського апеляційного суду від 10 січня 2023 року по справі №761/2686/22.
Вказує, що подане адвокатом Мацко М.А. до суду першої інстанції клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих відповідно до постанови Київського апеляційного суду від 10 січня 2023 року по справі №761/2686/22, не відповідає вимогам ст.183 ЦПК України, оскільки не відповідає загальним вимогам до форми та змісту клопотання, так як клопотання адвоката Мацка М.А. не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету.
Звертає увагу, що саме Київський апеляційний суд, а не Шевченківський районний суд міста Києва повинен вирішувати питання про скасування заходів забезпечення позову, оскільки відповідно до 4.9 ст.158 ЦПК України, у випадку ухвалення Київським апеляційним судом 16 травня 2024 року рішення про повну відмову у задоволенні позову, саме Київський апеляційний суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Вважає, що суд першої інстанції, діючи в інтересах відповідачів, також проігнорував те, що позивачем було доведено до відома суду інформацію, про оскарження в касаційному порядку постанови Київського апеляційного суду від 16 травня 2024 року.
Відзив на апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду не надходив.
У судовому засіданні представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-2021» Мацко М.А. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені шляхом направлення судової повістки про розгляд справи на електронну адресу, що підтверджується звітом про доставку поштової кореспонденції суду.
Клопотання про відкладення розгляду справи до Київського апеляційного суду не надходили.
Керуючись ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які належним чином повідомлені про судове засідання.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Задовольняючи заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-2021» - Мацко Максима Анатолійовича про скасування заходів забезпечення позову та скасовуючи заходи забезпечення позову, а саме заборону Товариству з обмеженою відповідальністю «Комфорт-2021» передавати квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у користування третім особам, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки постановою Київського апеляційного суду від 16 травня 2024 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 7 червня 2023 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову, тому відпали підстави для застосування таких заходів забезпечення позову відповідно до ч. 9 ст. 158 ЦПК України.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції.
Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Судом встановлено, що в провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська телекомунікаційна компанія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-2021», треті особи: ОСОБА_2 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Діброва Ольга Сергіївна про визнання договору недійсним, визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса, скасування запису про реєстрацію права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Постановою Київського апеляційного суду від 10 січня 2023 року накладено арешт на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 135133780391) та заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю «Комфорт-2021» передавати квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у користування третім особам.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 7 червня 2023 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська телекомунікаційна компанія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-2021», треті особи: ОСОБА_2 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Діброва Ольга Сергіївна про визнання договору недійсним, визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса, скасування запису про реєстрацію права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння задоволено частково.
Однак, постановою Київського апеляційного суду від 16 травня 2024 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 7 червня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Вказана постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.
Питання про скасування заходів забезпечення позову при ухваленні рішення Київським апеляційним судом вирішено не було.
Згідно положень ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити заходів забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи.
Інститут забезпечення позову є особливим видом судової юрисдикції, яка має свою процесуальну форму, і з цих підстав забезпечення позову розглядається як вимога, яка характеризується своєю універсальністю, охоронною функцією, превентивністю, імперативністю та обов'язковістю. Поняття забезпечення позову визначається, як встановлені законом тимчасові процесуальні дії примусового характеру, що застосовуються судом та гарантують або можуть гарантувати зацікавленій особі виконання ухваленого на її користь судового рішення та ефективний захист її прав.
Відповідно до приписів ст.158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи, а клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні.
Аналіз змісту наведених норм дає підстави для висновку, що скасування заходів забезпечення позову можливе у випадку, якщо потреба у забезпеченні позову з тих чи інших підстав відпаде або зміняться обставини, які зумовили їх застосування.
При цьому скасування таких заходів за положеннями ст.158 ЦПК України ніяким чином не пов'язується із правильністю чи неправильністю їх вжиття, оскільки законність застосування цих заходів перевіряється у випадку оскарження відповідної ухвали в апеляційному порядку.
Апеляційним судом встановлено, що задовольняючи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-2021» та скасовуючи заходи забезпечення позову, суд першої інстанції керувався ч. 9 ст. 158 ЦПК України, а саме, як обов'язкова підстава у разі якщо було відмовлено у задоволені позовних вимог.
Так, вказаною статтею передбачено, що у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Відповідно до ст. 384 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Таким чином, оскільки постанова Київського апеляційного суду від 16 травня 2024 року набрала чинності після апеляційного перегляду, під час звернення до Верховного Суду із касаційною скаргою її дія не була зупинена до закінчення її перегляду в касаційному порядку, тому суд першої інстанції правильно не вбачав підстав для залишення заходів забезпечення позову після набрання чинності рішенням.
Крім того, відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Згідно з частинами першою та другою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення постановляється ухвала.
Доводи апеляційної скарги про те, що скасування арешту на квартиру, яка є постійним та єдиним місце проживання позивача призведе до негайного її відчуження відповідачем не заслуговують на увагу апеляційного суду, оскільки у разі наявності у позивача сумнівів та побоювань щодо відчуження квартири до закінчення розгляду справи Верховним Судом, позивач не позбавлений можливості звернутись до суду касаційної інстанції із вмотивованим клопотанням про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду.
Колегія суддів також не може визнати обґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що Шевченківський районний суд міста Києва не вправі був розглядати клопотання про скасування заходів забезпечення позову, а розгляд заяви мав здійснюватись виключно Київським апеляційнимсудом, який відмовив у задоволенні позову, оскільки як вбачається із постанови Київського апеляційного суду від 16 травня 2024 року, питання про скасування заходів забезпечення позову при ухваленні рішення Київським апеляційним судом вирішено не було, а ч. 1 ст. 158 ЦПК України не містить посилань на те, що сторона у справі із заявою про скасування заходів забезпечення позову має право звернутись лише виключно до суду, яким було відмовлено у задоволенні позову.
Крім того, положення ч. 1 ст. 158 ЦПК України наділяють ініціативою щодо скасування заходів забезпечення позову як суд так і учасника справи. При цьому, норма, що регулює процедуру скасування заходів забезпечення позову, не містить вказівки, що скасування таких заходів має відбуватись виключно тим судом, який відповідні заходи застосував.
На переконання колегії суддів, є правильним висновок суду першої інстанції, що підставою для скасування заходів забезпечення позову, була визначена ч. 9 ст. 158 ЦПК України підстава, а саменабрання чинності рішенням про відмову у задоволенні позову. Відповідно за наслідком розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову було ухвалене судове рішення. Судом касаційної інстанції також не встановлено підстав для зупинення виконання рішення про відмову у позові.
Крім того, безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що подане адвокатом Мацко М.А. до суду першої інстанції клопотання про скасування заходів забезпечення позову не відповідає вимогам ст.183 ЦПК України, так як не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, оскільки такі доводи не можуть слугувати підставою для скасування ухвали суду.
Також, колегія суддів звертає увагу на те, що не зазначення електронного кабінету стороною відповідача не позбавило суд першої інстанції належним чином повідомити відповідача про розгляд справи, і як вбачається із протоколу судового засідання від 20 лютого 2025 року при розгляді клопотання про скасування заходів забезпечення позову позивач та його представник були присутні в судовому засіданні, а тому судом першої інстанції не порушено норми процесуального права та належним чином повідомлено сторони про розгляд справи.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування не вбачається, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 20 лютого 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий Т.О. Писана
Судді К.П. Приходько
С.О. Журба