Номер провадження: 22-ц/813/4119/25
Справа № 947/19294/24
Головуючий у першій інстанції Луняченко В. О.
Доповідач Коновалова В. А.
Іменем України
22.05.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Коновалової В.А.,
суддів: Карташова О.Ю., Назарової М.В.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Універсал Банк»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України) справу
за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Універсал Банк",
на рішення Київського районного суду м. Одеси від 26 грудня 2024 року, ухвалене судом у складі судді Луняченка В.О., в м. Одеса,
за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання банківських послуг,
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2024 року акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання банківських послуг, в обґрунтування якого зазначило, що 25.07.2018 року ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 25.07.2018 року.
На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 35000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .
Банк свої зобов'язання за договором виконав належним чином, надав можливість відповідачу розпоряджатись коштами у розмірі визначеному договором.
ОСОБА_1 , в порушення умов договору, зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 30.04.2023 року у відповідача наявне прострочення зі сплати щомісячного мінімального платежу за договором.
Заборгованість відповідача станом на 09.05.2024 року становить 67701,24 грн з яких: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 67701,24 грн.
Акціонерне товариство «Універсал Банк» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 25.07.2018 року станом на 09.05.2024 року у розмірі 67701,24 грн та вирішити питання розподілу судових витрат.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Київський районний суд м. Одеси рішенням від 26.12.2024 року задовольнив частково позовні вимоги АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання банківських послуг від 25.07.2018. Стягнув з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість у розмірі 35000,00 гривень та судові витрати у вигляді сплаченого судового збору, пропорційно задоволеної суми позову, у розмірі 1564,50 грн.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що в анкеті-заяві від 29.07.2018 року ОСОБА_1 просить відкрити поточний рахунок та встановити кредитний ліміт згідно додатку до анкети-заяви, а строки здійснення періодичних платежів не встановлені, процентна ставка не зазначена, крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення комісії та відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру; вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов'язання з підстав та у розмірах, установлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України, банк не пред'явив; оскільки в анкеті-заяві від 29.07.2018 року строки здійснення періодичних платежів за кредитом не встановлені, то суд першої інстанції визнав неправомірним та безпідставними вимоги стосовно стягнення заборгованості окрім самого тілу кредиту (35000 грн) також проценти нараховані за порушення строку повернення кредитних коштів у сумі 32701,24 грн. Враховуючи вище викладене суд дійшов висновку, що обґрунтованими та доведеними, належними та допустимими доказами є сума заборгованості у вигляді витраченого кредитного ліміту у розмір 35000 грн, яка підлягає стягненню з відповідача.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі АТ «Універсал Банк» просить рішення Київського районного суду м. Одеси від 26 грудня 2024 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове, яким позовні вимоги АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг Monobank від 25.07.2018 року задовольнити, в іншій частині рішення залишити без змін, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга вмотивована тим, що судом першої інстанції не було досліджено механізму отримання банківських послуг проекту Monobank, а також процедуру ознайомлення споживача з умовами, правилами обслуговування, тарифами, таблицею розрахунку вартості кредиту, паспортом споживчого кредиту. Тим самим, суд першої інстанції дійшов передчасних висновків відносно того, що клієнт не був ознайомлений із вищезазначеними умовами, правилами обслуговування, тарифами, таблицею розрахунку вартості кредиту, паспортом споживчого кредиту. Посилання суду першої інстанції на недоведеність з боку банку, що саме ці умови і правила розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними є безпідставними, оскільки вони не ґрунтуються на приписах Закону України «Про електронну комерцію».
Скаржник зазначає, що відповідно до позиції Верховного Суду, яка міститься у постанові Верховного Суду від 14 липня 2020 року по справі № 367/4970/13-ц, провадження № 61-19992св18, заперечуючи розмір кредитної заборгованості, розрахований банком, боржник та його представник не надали до суду докази, які б спростовували як факт надання кредиту у розмірі, визначеним кредитним договором, так і розмір боргу, що є процесуальним обов'язком боржника.
Доказів, які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, боржником не надано.
(2) Позиція інших учасників справи
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 31.01.2025 року відповідачу роз'яснювалось право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу, проте відзиву до суду не надходило.
Копію ухвали про відкриття провадження АТ «Універсал Банк» отримало 03.02.2025 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.
Копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги ОСОБА_1 отримав 05.05.2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом позову в цій справі є вимога про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 67701,24 грн, тобто ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 х 30 = 90840 грн), тому справа є малозначною в силу прямої вказівки в ЦПК України.
Оскільки справа є малозначною, то розгляд апеляційної скарги проводиться без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Із змісту апеляційної скарги вбачається, що позивачем рішення суду в частині стягнення суми кредиту у розмірі 35000 грн, не оскаржується, як і не оскаржується відповідачем, тому рішення суду в цій частині не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції згідно положень ч. 1 ст. 367 ЦПК України та п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку" № 12 від 24 жовтня 2008 року.
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що в анкеті-заяві від 29.07.2018 року ОСОБА_1 просить відкрити поточний рахунок та встановити кредитний ліміт згідно додатку до анкети-заяви, а строки здійснення періодичних платежів не встановлені, процентна ставка не зазначена, крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення комісії та відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Суд зазначив, що вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов'язання з підстав та у розмірах, установлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України, банк не пред'явив.
Оскільки в анкеті-заяві від 29.07.2018 року строки здійснення періодичних платежів за кредитом не встановлені, то суд першої інстанції визнав неправомірними та безпідставними вимоги стосовно стягнення заборгованості окрім самого тілу кредиту ( 35 000 грн) також проценти нараховані за порушення строку повернення кредитних коштів у сумі 32701,24 грн, та дійшов висновку, що обґрунтованою та доведеною є сума заборгованості у вигляді витраченого кредитного ліміту у розмір 35 000 грн, яка і підлягає стягненню з відповідача.
Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Із матеріалів справи вбачається, що 25.07.2018 ОСОБА_1 власноруч підписав анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг у зв'язку із чим отримав кредитний ліміт на поточний рахунок № НОМЕР_2 у розмірі 35 000 грн.
В Анкеті-заяві до Договору про надання банківських послуг ОСОБА_1 погодився з тим, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладення якого підтверджує і зобов'язується виконувати його умови. Підписанням цього договору підтверджує, що ознайомлений з актуальною редакцією Умов і правил надання банківських послуг в АТ «Універсал Банк», Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспорту споживчого кредиту та отримав їх примірники у мобільному додатку, вони їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Окрім цього, він беззастережно погоджується з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту.
Позивачем на підтвердження позовних вимог надано копію анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг від 25.07.2018 року, яка підписана особисто ОСОБА_1 ; розрахунок заборгованості за договором б/н від 25.07.2018 року, копію Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, копію Тарифів Чорна картка monobank від 27.11.2021 року, копію Паспорта споживчого кредиту Чорна картка monobank, ксерокопію паспорта відповідача.
Матеріали справи не містять підтверджень про ознайомлення 25.07.2018 року ОСОБА_1 з основними умовами кредитування. Так, позивачем до позовної заяви додано Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, в яких зазначено про те, що чинна редакція затверджена Протоколом Правління № 46 від 24.11.2021 року, набирає чинності з 27.11.2021 року.
Отже позивачем під час розгляду справи в суді першої інстанції долучені Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank від 27.11.2021 року, які затверджені вже після підписання ОСОБА_1 анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг від 25.07.2018 року. Та вказані документи не містять підпису відповідача ні рукописного, ні електронного.
Матеріали справи не містять Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, які діяли на час підписання анкети-заяви відповідачем, і підписані останнім та не містять підтверджень, що саме ці Умови та правила розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг.
Слід зауважити, що Паспорт споживчого кредиту за програмою Чорна картка monobank не може бути прийнято до уваги, оскільки зі змісту цього паспорту вбачається, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому Паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо. У розділі 4 вказаного Паспорту зазначено, що реальна річна процентна ставка обчислена на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит. Крім того, в розділі 7 вказаного Паспорту зазначено, що наведена у ньому інформація зберігає чинність та є актуальною до 01 січня 2023 року. Отже, зазначений Паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту та передує укладенню кредитного договору з позичальником.
Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту та його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки у паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту. Зазначене відповідає правовим висновкам Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 23 травня 2022 року в справі №393/126/20. Аналогічне стосується таблиці обчислення вартості кредиту, що передує укладенню договору та не свідчить про укладення договору саме на таких істотних умовах.
Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Звертаючись до суду із позовом банк просив стягнути з відповідача заборгованість, яка виникла станом на 09.05.2024 року у сумі 67701,24 грн, в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 67701,24 грн; заборгованість за пенею - 0 грн; заборгованість за порушення грошового зобов'язання - 0 грн.
Згідно наданого банком розрахунку заборгованості за договором б/н від 25.07.2018 року у графі «нараховано відсотків на залишок поточної заборгованості за кредитом» зазначені відсотки за період з 28.01.2020 року по 09.05.2024 року, які нараховувались позивачем щомісячно, а у графі «сплачено відсотки» вказані суми, які вносилися на погашення відсотків за рахунок кредитних коштів.
З розрахунку заборгованості наданому банком вбачається, що після погашення заборгованості по відсоткам відповідача, при тому, що в цей час відповідачем кошти на погашення заборгованості не вносилися, одночасно збільшувалася на суму погашення відсотків заборгованість за кредитом (тілом). Отже заборгованість за відсотками щомісячно погашалась банком за рахунок кредитних коштів.
В позовній заяві позивачем зазначено, що на підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 35000 грн у вигляді встановлено кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_3 . Станом на 09.05.2024 року загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) складає 67701,24 грн.
На підставі анкети-заяви до договору про надання банківських послуг від 25.07.2018 ОСОБА_1 відкрито поточний рахунок в гривні та встановлено кредитний ліміт станом на 30.06.2019 року в розмірі 3000 грн , який з 11.07.2019 року збільшено до 6000 грн, з 08.03.2020 року збільшено до 35000 грн, про що свідчить інформація викладена у довідці про розмір встановленого кредитного ліміту.
Відповідно до частин першої четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Стаття 76 ЦПК України визнає доказами будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 77 ЦПК України).
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», згідно з яких підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Вказані висновки відповідають позиції, висловленій Верховним Судом у постанові від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18-ц.
З наданої позивачем виписки по картковому рахунку за період з 25.07.2018 року по 09.05.2024 року вбачається, що до розрахунку тіла кредиту позивачем включені нараховані відсотки.
Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що сума 32701,24 грн, яка включена позивачем до заборгованості за тілом кредиту, є нарахованими процентами за порушення строку повернення кредитних коштів. Вимог про стягнення процентів за користування коштами у всиновленому законом порядку позивач не заявляв.
Таким чином, суд першої інстанції зробив правильний висновок про відсутність підстав для стягнення заборгованості у розмірі 32701,24 грн.
В апеляційній скарзі не наведено ніяких нових обставин та не надано нових доказів, що давали б апеляційному суду підстави для проведення переоцінки обставин та доказів, зроблених судом першої інстанції у своєму рішенні.
Щодо суті апеляційної скарги
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині - без змін.
Щодо судових витрат
Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то судові витрати понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» залишити без задоволення.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 26 грудня 2024 року в оскаржуваній частині залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 22 травня 2025 року.
Головуючий В.А. Коновалова
Судді О.Ю. Карташов
М.В. Назарова