справа № 754/12456/24
провадження № 22-ц/824/9772/2025
головуючий у суді І інстанції Гринчак О.І.
13 травня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Писаної Т.О.
суддів - Приходька К.П., Журби С.О.
за участю секретаря судового засідання - Лащевської Д.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 11 березня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У вересні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 9278753 від 14 жовтня 2022 року у розмірі 17738,79 грн та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 11 березня 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишено без розгляду.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» - Білотіл П.П. звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що оскільки представником позивача, Кривенко Д.О., 19 лютого 2025 року було подано клопотання про відкладення розгляду справи, в якому він просив перенести судове засідання призначене на 16:00 год. 25 лютого 2025 року, в зв'язку з тим, що представник ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» має з'явитися в Рівненський міський суд Рівненської області на розгляд справи № 569/21764/24 на 25 лютого 2025 о 12:00 і не матиме можливості з'явитися на судовому засіданні в Деснянський районний суд м. Києва на 16:00 год. 25 лютого 2025 року по справі № 754/12456/24, тому п. З ч. 1 ст. 257 ЦПК України не підлягає застосуванню в даному випадку, так як сторона позивача вперше не з'явилась та не повідомила про перенесення або про розгляд справи за відсутності в судове засідання призначене на 11 березня 2025 року.
Відзив на апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду не надходив.
У судовому засіданні ОСОБА_1 просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
7 травня 2025 року на адресу Київського апеляційного суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» - Кривенка Д.О. надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності сторони позивача.
Керуючись ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка належним чином повідомлена про судове засідання.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, з'ясувавши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, виходив з того, що позивач був повідомлений належним чином про судові засідання, призначені на 25 лютого 2025 року та 11 березня 2025 року, двічі у судові засідання представника не направив, хоча явка була визнана судом обов'язковою.
Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 07 жовтня 2019 року у справі №612/403/16-ц, від 26 вересня 2019 року у справі №295/19734/13-ц, від 20 червня 2019 року по справі №522/7428/15, від 06 червня 2019 року у справі №760/3301/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі №310/12817/13, від 28 лютого 2019 року у справі №752/9188/13-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі №569/347/16-ц, від 20 вересня 2018 року у справі №756/8612/16-ц.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 11 вересня 2024 року відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 32).
4 жовтня 2024 року від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів (а.с. 41-42).
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 9 жовтня 2024 року клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» задоволено (а.с.54).
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 14 лютого 2025 року встановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 25 лютого 2025 року. Визнано явку в судове засідання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» обов'язковою (а.с.57).
19 лютого 2025 року через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (а.с. 64).
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 25 лютого 2025 року, занесеною до протоколу судового засідання, клопотання представника позивача задоволено, відкладено розгляд справи на 11 березня 2025 року, визнано явку в судове засідання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» обов'язковою та попереджено, що у разі неявки позов буде залишено без розгляду (а.с.68).
У судове засідання 11 березня 2025 року представник позивача не з'явився.
Матеріалами справи встановлено, що позивач повідомлявся про розгляд справи належним чином, шляхом направлення судової повістки до його електронного кабінету та електронного кабінету його представника, що підтверджується довідками про доставку електронного документа (а.с. 73-74).
Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст. 12 ЦПК України).
Згідно з ч.1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
У постановах Верховного Суду від 30 червня 2022 року у справі № 461/1190/2, від 26 жовтня 2022 року у справі № 758/3200/19 зазначено, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається насамперед на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на її складність, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», заява № 36655/02).
Отже, суд зобов'язаний відповідним чином реагувати на недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду в разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.
Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема, забезпечує захист інтересів відповідача, який змушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання.
Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності (неповажності) причин неявки позивача до суду залежно від того, яка це неявка: перша чи повторна. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Відповідно, навіть за наявності доказів поважності причин неявки позивача суд повинен залишити позовну заяву без розгляду. Вказана норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи (такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14 липня 2022 року у справі № 295/13823/14-ц).
Правове значення у цьому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 31 березня 2022 року у справі № 158/2344/20).
Водночас згідно з ч.2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду, оскільки сторона позивача не проявила зацікавленості в участі у судовому засіданні, двічі поспіль (25 лютого 2025 року та 11 березня 2025 року) у судові засідання не з'являлась.
При цьому сторона позивача була належним чином повідомлена про дату, час та місце судових засідань, що не заперечується в апеляційній скарзі.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що звертаючись до суду із клопотанням про відкладення першого судового засідання, призначеного на 25 лютого 2025 року, стороною позивача до вказаного клопотання не було додано доказів на підтвердження обставин щодо зайнятості представника позивача в іншому судовому засіданні.
Так, неявка позивача або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.
Разом з цим, у разі, якщо позивач не з'явився в судове засідання, однак, повідомив суду інформацію про причини своєї неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин. За відсутності такого повідомлення суд приймає рішення про залишення заяви без розгляду.
Питання поважності причин неявки є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.
Положення статті 223 ЦПК України вказують на необхідність врахування судом поважності/неповажності повідомлених позивачем суду причин своєї неявки до суду в залежності від того, чи є ця неявка першою чи повторною, та передбачають настання процесуальних наслідків у кожному конкретному випадку.
У разі першої неявки позивача в судове засідання та при умові, що суд визнав поважними повідомлені позивачем суду причини неявки в судове засідання, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні відповідно до пункту 2 частини 2 статті 223 ЦПК України.
Правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Суд зобов'язаний припиняти недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.
Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема забезпечує захист інтересів відповідача, який змушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання.
Колегія суддів вважає, що із клопотань представника позивача про відкладення розгляду справи призначеного на 25 лютого 2025 року вбачається, що причиною його неявки до суду першої інстанції є надання переваги участі у розгляді інших справ.
Таким чином, суд першої інстанції надав належну оцінку поведінці сторони позивача, вжив усіх необхідних заходів для надання позивачу достатніх можливостей для викладення своєї позиції з метою дотримання принципу змагальності процесу та забезпечення права на публічне слухання справи у розумні строки, враховуючи процесуальні права інших учасників справи.
Отже, доводи апеляційної скарги на спростовують правильності висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі, а тому відхиляються апеляційним судом у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» залишити без задоволення
Ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 11 березня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий Т.О. Писана
Судді К.П. Приходько
С.О. Журба