про закриття провадження у справі
23 травня 2025 рокум. ПолтаваСправа №440/6162/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Бойка С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні матеріали справи за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області (вул. Воскресенський узвіз,7, м. Полтава, 36020) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держпрожспоживслужби в Полтавській області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, яка виразилася у ненаданні ОСОБА_1 для ознайомлення матеріалів перевірки його скарги від 17 січня 2025 року на дії/бездіяльність постачальника теплової енергії Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго";
- зобов'язати Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області (36020, Полтавська область, м. Полтава, вул. Воскресенський узвіз, 7; код ЄДРПОУ 40358617) надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) для ознайомлення матеріали перевірки його скарги від 17 січня 2025 року на дії/бездіяльність Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" шляхом надсилання копій матеріалів перевірки вказаної скарги на електронну поштову адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
14 травня 2025 року позивач усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 відкрито провадження у даній справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні).
21.05.2025, до початку розгляду справи по суті, надійшла заява позивача про відмову від позову, в обгрунтування позивач зазначив, що після подачі позовної заяви відповідач задовольнив мою вимогу щодо надання мені для ознайомлення матеріалів перевірки моєї скарги від 17 січня 2025 року на дії/бездіяльність Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" шляхом надсилання копій матеріалів перевірки вказаної скарги на електронну поштову адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1.
Розглянувши подану заяву та матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Частиною третьою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом частини першої статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову.
Положення наведених норм, відповідно до принципу диспозитивності, визначає право позивача на пред'явлення позову та право розпоряджатись своїми вимогами на власний розсуд.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
А відповідно до частини шостої статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.
За таких обставин, зважаючи на надання позивачу для ознайомлення матеріалів перевірки його скарги від 17 січня 2025 року на дії/бездіяльність Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" шляхом надсилання копій матеріалів перевірки вказаної скарги на електронну поштову адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1, а також беручи до уваги наявність у позивача права на відмову від позову та відсутність будь-яких порушень прав, свобод чи інтересів третіх осіб такими діями ініціатора звернення, суд вважає за можливе прийняти відмову ОСОБА_1 від позову.
Відтак, провадження у даній справі належить закрити.
Згідно з частиною другою статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Позивач у поданій заяві просить стягнути з відповідача сплачений при зверненні до суду з цим позовом судовий збір у розмірі 1211,00 грн.
Судом встановлено, що при звернення до суду з цим позовом ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн., що підтверджується платіжною інструкцією 0.0.4348284916.1 від 05.05.2025.
Відповідно до статті 140 КАС України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.
Верховний Суд у постанові від 03.02.2021 у справі N 200/6826/20-а звернув увагу, що положення статті 140 та 142 КАС України у порівнянні із частиною 1 та частиною 2 статті 139 КАС України не конкретизують та не ставлять в залежність можливість отримання відшкодування понесених судових витрат від приналежності позивача до певного суб'єктного складу, чи то позивачем є фізична особа, юридична особа чи суб'єкт владних повноважень. Приналежність до такого складу та вид понесених витрат, не мають впливу на вирішення цього питання відповідно до наведених норм. Наведені норми мають різний предмет регулювання, правову природу виникнення та застосування.
Разом з тим, стаття 140 КАС України встановлює спеціальне та відмінне у співвідношенні з нормами статті 142 КАС України та статті 7 Закону України "Про судовий збір" правило, згідно з яким якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача. Тобто, якщо позивач відмовляється від позову з будь - яких інших причин, що є наслідком закриття провадження у справі (крім випадку задоволення його вимог відповідачем після подання позовної заяви), то в такому випадку позивачу підлягає повернення лише п'ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. В той же час, коли відмова позивача від позову обумовлена задоволенням позовних вимог відповідачем після подання позовної заяви, тоді застосовуються правила розподілу судових витрат відповідно до статті 140 КАС України.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 04 травня 2023 року у справі N 804/2339/17.
Відтак, враховуючи аналіз вищезазначених норм КАС України та Закону України "Про судовий збір", суд дійшов висновку, що на користь ОСОБА_1 належить стягнути витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн з відповідача.
Керуючись статтями 9, 47, 142, 238, 248, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
Заяву ОСОБА_1 про закриття провадження у справі задовольнити.
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області (вул. Воскресенський узвіз,7, м. Полтава, 36020, код ЄРДПОУ 40358617) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням положень п. 3 Прикінцевих положень та п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.С. Бойко