про вжиття заходів забезпечення позову
23 травня 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/7019/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Сич С.С., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "П.РІТЕЙЛ" про забезпечення позову в адміністративній справі №440/7019/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "П.РІТЕЙЛ" до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування розпоряджень,
21 травня 2025 року через систему "Електронний суд" (сформована в системі "Електронний суд" 20 травня 2025 року) до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "П.РІТЕЙЛ" до Головного управління ДПС у Рівненській області, у якій позивач просить:
1) визнати протиправним та скасувати Розпорядження №608 р/л Головного управління ДПС у Рівненській області від 16.05.2025 про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями №17120308202402447 терміном дії з 13.09.2024 по 13.09.2025 виданої ТОВ "П.РІТЕЙЛ" на АЗС за адресою: Рівненська область, Рівненський район, село Колоденка, вулиця Зелена, будинок 55;
2) визнати протиправним та скасувати Розпорядження №609 р/л Головного управління ДПС у Рівненській області від 16.05.2025 про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №17120314202400079 терміном дії з 13.09.2024 по 13.09.2029 виданої ТОВ "П.РІТЕЙЛ" на АЗС за адресою: Рівненська область, Рівненський район, село Колоденка, вулиця Зелена, будинок 55.
Одночасно з позовною заявою до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "П.РІТЕЙЛ" (далі також ТОВ "П.РІТЕЙЛ") про забезпечення позову шляхом зупинення дії Розпорядження №609 р/л Головного управління ДПС у Рівненській області від 16.05.2025 про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №17120314202400079 терміном дії з 13.09.2024 по 13.09.2029, виданої ТОВ "П.РІТЕЙЛ" на АЗС за адресою: Рівненська область, Рівненський район, село Колоденка, вулиця Зелена, будинок 55.
В обґрунтування заяви позивачем зазначено, що основним видом економічної діяльності ТОВ "П.РІТЕЙЛ" згідно КВЕД є роздрібна торгівля пальним (основний) (47.30), яка здійснюється позивачем на АЗС, що знаходиться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, село Колоденка, вулиця Зелена, будинок 55. Оскаржуваним розпорядженням Головного управління ДПС у Рівненській області №609 р/л від 16.05.2025 анульовано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним №17120314202400079 терміном дії з 13.09.2024 по 13.09.2029, видану ТОВ "П.РІТЕЙЛ" на АЗС за адресою: Рівненська область, Рівненський район, село Колоденка, вулиця Зелена, будинок 55. Позивач вважає це розпорядження очевидно протиправним, посилаючись на те, що згідно з вимогами статті 46 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 18 червня 2024 року № 3817-IX дія ліцензії припиняється шляхом прийняття органом ліцензування, який надав відповідну ліцензію, рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, вимоги щодо оформлення такого рішення встановлені частиною 3 статті 46 цього Закону, тоді як відповідач прийняв Розпорядження №609 р/л від 16.05.2025 про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, що на думку позивача, суперечить вимогам Закону №3817-IX. Також, на думку заявника, перевірка була призначена та проведена з порушенням встановленого законом порядку, а висновки контролюючого органу про порушення позивачем норм законодавства є помилковими.
Позивач вказує, що оскільки провадження такої господарської діяльності, як роздрібна торгівля пальним (47.30), що є основним видом економічної діяльності позивача, можливе виключно за наявності відповідної ліцензії, тому її анулювання призведе до фактичного позбавлення ТОВ "П.РІТЕЙЛ" права на здійснення господарської діяльності, до неможливості виконання позивачем зобов'язань за договірними відносинами з поставки пального різним споживачам під час дії воєнного стану в Україні, розриву господарських зв'язків, неможливості реєстрації заявником акцизних накладних та необхідності додаткової сплати акцизного податку в розмірі, визначеному в акцизних накладних, в реєстрації яких позивачу очевидно буде відмовлено. Окремо зазначає, що за вказаною адресою станом на 16.05.2025 (на кінець зміни) знаходиться пальне у значній кількості, а тому невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити поновлення оспорюваних прав та інтересів ТОВ "П.РІТЕЙЛ", оскільки анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним призведе до неможливості реалізації та зберігання пального, що знаходилось на АЗС на момент припинення дії ліцензії, а отже, виникне необхідність вирішення питання щодо транспортування і пошуку іншого місця зберігання пального чи сплати штрафу за зберігання пального без ліцензії, що, в свою чергу, призведе до значних витрат ТОВ "П.РІТЕЙЛ". Отже, неможливість здійснення господарської діяльності позивачем призведе не тільки до неотримання прибутку, але й до додаткових значних матеріальних втрат позивача, наслідком чого стане неможливість сплати обов'язкових податків та зборів до Державного бюджету України, неможливість виплати заробітної плати працівникам позивача та вивільнення працівників. Наведені обставини у своїй сукупності призведуть до значного утруднення або навіть неможливості відновлення господарської діяльності позивача взагалі, тоді як в силу Закону у разі якщо за результатами судового оскарження рішення органу ліцензування про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності рішення прийнято на користь платника податку, то ліцензія, що була припинена таким рішенням органу ліцензування, вважається діючою з дати її припинення.
Отже, на думку позивача, у даному випадку мають місце обидві підстави, за яких допускається забезпечення позову відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України: 1) очевидність ознак протиправності оспарюваного розпорядження та порушення прав ТОВ "П.РІТЕЙЛ" таким розпорядженням; 2) не вжиття судом заходів забезпечення позову у спосіб, вказаний у заяві, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду у цій справі, оскільки у разі задоволення позову відновити господарську діяльність позивача буде значно утруднено або навіть неможливо, хоча в силу Закону у разі, якщо рішення буде прийнято на користь позивача, то відповідна ліцензія буде вважатися діючою саме з дати її припинення. Позивач наголошує, що правомірність вжиття судами заходів забезпечення позову у цій категорії спорів (анулювання ліцензії) неодноразово була предметом розгляду Верховного Суду, який виклав правові висновки у подібних правовідносинах у постановах від 14 грудня 2021 року (справа N 240/16920/21), від 15 квітня 2022 року (справа N 440/6755/21), 13 липня 2022 року (справа N 240/26736/21), від 11 січня 2023 року (справа N 640/10679/22), від 31.01.2023 у справі N 140/8709/21, від 22.03.2023 у справі № 380/8301/22.
Частиною 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Вирішуючи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "П.РІТЕЙЛ" про забезпечення позову у справі №440/7019/25, суд дійшов таких висновків.
Частиною 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно із статтею 153 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Відповідно до частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Таким чином, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Разом з тим, підлягає враховуванню й специфіка правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.
При цьому обґрунтованість позовних вимог є предметом дослідження судом лише під час розгляду спору по суті.
Так, у постанові Верховного Суду від 02 квітня 2025 року у справі №160/33691/24 зазначено, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
У постанові від 19 жовтня 2023 року у справі №440/9568/22 Верховний Суд вказав, що вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.
Судом встановлено, що основним видом економічної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "П.РІТЕЙЛ" є 47.30 Роздрібна торгівля пальним, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "П.РІТЕЙЛ".
Як слідує з матеріалів справи, господарська діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "П.РІТЕЙЛ" з роздрібної торгівлі пальним здійснюється на АЗС за адресою: Рівненська область, Рівненський район, село Колоденка, вулиця Зелена, будинок 55, на підставі отриманої позивачем ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №17120308202402447 терміном дії ліцензії з 13 вересня 2024 року до 13 вересня 2029 року.
Згідно витягу з реєстру платників акцизного податку з реалізації пального або спирту та/або акцизних складів Товариством з обмеженою відповідальністю "П.РІТЕЙЛ" здійснюється реалізація пального з акцизного складу АЗС Колоденка за адресою: Рівненська область, Рівненський район, село Колоденка, вулиця Зелена, будинок 55, автозаправочна станція (АЗС) з 13.09.2024, ознака виду акцизного складу - 3.
16 травня 2025 року Головним управлінням ДПС у Рівненській області прийнято розпорядження №609 р/л про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №17120314202400079 терміном дії з 13.09.2024 по 13.09.2029, виданої Товариству з обмеженою відповідальністю "П.РІТЕЙЛ" на АЗС за адресою: Рівненська область, Рівненський район, село Колоденка, вулиця Зелена, будинок 55.
Як підстава анулювання у цьому розпорядженні зазначено "п. 28 ч. 2 ст. 46 факт здійснен. збер. та/або реал. необл. пального, встан. контролюючим орг. під час перевірки та зафіксований в акті такої перевірки, якщо об'єм необл. пальн. більш як на 5% перев. обсяг обігу або зал. пального (для скріпленого газу".
Водночас, станом на 16 травня 2025 року на кінець зміни на АЗС знаходилося пальне, а саме: паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО в кількості 32359,09 літрів; паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО в кількості 2652,50 літрів; бензин автомобільний А-95-Євро5-Е5 в кількості 8009,20 літрів; бензин автомобільний А-95-Євро5-Е5 в кількості 4354,92 літрів, газ нафтовий скраплений в кількості 3521,20 літрів, що підтверджується Z-звітом №2068 за 16.05.2025 та довідкою про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів (отримання/відпустку) та залишків пального на акцизному складі пального ТОВ "П.РІТЕЙЛ" за 16.05.2025.
Пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" визначено, що ліцензія - право суб'єкта господарювання на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.
За приписами пункту 1-2 частини 1 статті 1 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" припинення дії ліцензії повністю або частково - позбавлення суб'єкта господарювання права на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, на який йому видано ліцензію, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії повністю або частково, про що робиться запис у ліцензійному реєстрі.
У розпорядженні №609 р/л Головного управління ДПС у Рівненській області від 16.05.2025 зазначено, що воно прийнято відповідно до розділу VІІ "Ліцензування" Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального".
Припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності врегульовано статтею 46 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 18 червня 2024 року № 3817-IX (далі - Закон № 3817-IX).
Згідно з частиною 5 статті 46 Закону № 3817-IX рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності набирає чинності на другий робочий день за днем направлення відповідного рішення платнику податків.
У разі якщо за результатами адміністративного або судового оскарження рішення органу ліцензування про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності рішення прийнято на користь платника податку, то ліцензія, що була припинена таким рішенням органу ліцензування, вважається діючою з дати її припинення.
Датою припинення дії ліцензії є день набрання чинності рішенням про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності (частина 10 статті 46 Закону №3817-IX).
Отже, відповідно до оспорюваного розпорядження відповідач припинив дію попередньо виданої позивачу ліцензії на право торгівлі пальним №17120314202400079 терміном дії з 13.09.2024 по 13.09.2029 за місцем розташування АЗС позивача: Рівненська область, Рівненський район, село Колоденка, вулиця Зелена, будинок 55.
Не погодившись з вказаним розпорядженням №609 р/л Головного управління ДПС у Рівненській області від 16.05.2025 про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №17120314202400079 терміном дії з 13.09.2024 по 13.09.2029, виданої ТОВ "П.РІТЕЙЛ" на АЗС за адресою: Рівненська область, Рівненський район, село Колоденка, вулиця Зелена, будинок 55, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі, у якому просить визнати його протиправним та скасувати.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/7019/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "П.РІТЕЙЛ" до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування розпоряджень. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 12:00 год. 11 червня 2025 року.
Водночас, припинення дії ліцензії на право роздрібної торгівлі тягне за собою припинення позивачем відповідної господарської діяльності, тобто суб'єкт господарювання позбавлений права здійснювати діяльність, зокрема, з роздрібної торгівлі пальним без відповідної ліцензії, яка у даному випадку є основним видом економічної діяльності позивача.
Оскарження рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності не зупиняє дії такого рішення.
При цьому, в силу положень Закону № 3817-IX у разі якщо за результатами адміністративного або судового оскарження рішення органу ліцензування про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності рішення прийнято на користь платника податку, то ліцензія, що була припинена таким рішенням органу ліцензування, вважається діючою з дати її припинення.
Враховуючи викладене, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про існування підстави, визначеної пунктом 1 частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки припинення дії ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним позбавляє Товариство з обмеженою відповідальністю "П.РІТЕЙЛ" права на подальше здійснення такої діяльності, правові наслідки прийняття оскаржуваного розпорядження настануть для позивача до моменту перевірки правомірності прийняття розпорядження в судовому порядку та прийняття рішення судом у даній справі, у якій це розпорядження оскаржується, та призведуть до незворотних наслідків у вигляді порушення умов договорів поставок паливно-мастильних матеріалів, у тому числі, укладених та необхідних в умовах введеного в Україні воєнного стану у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, розриву відповідних господарських зв'язків (ділових стосунків) з контрагентами-покупцями палива, втрати прибутку, спричинять майнові втрати, у тому числі, пов'язані з необхідністю перевезення пального з АЗС до іншого місця зберігання чи у вигляді сплати штрафу, призведуть до утворення та накопичення заборгованостей зі сплати податків й зборів, а також з виплати заробітної плати найманим працівникам, введення простою для працівників або їх можливого звільнення, що у своїй сукупності матиме наслідком заподіяння шкоди майну позивача, утруднення або неможливість відновлення позивачем господарської діяльності взагалі навіть у випадку ухвалення позитивного рішення суду.
Підсумовуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову у даній справі може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Водночас, у разі відмови у задоволенні позову у цій справі, не буде жодних перешкод для виконання оскаржуваного розпорядження після набрання законної сили судовим рішенням по суті у даній справі, а отже обраний судом спосіб забезпечення позову не спричинить шкоди іншому учаснику процесу.
Вжиття заходів забезпечення позову у даному випадку жодним чином не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, а факт правомірності чи протиправності винесення оскаржуваного рішення відповідача буде встановлено під час повного, всебічного і об'єктивного розгляду у судовому засіданні всіх обставин справи.
Суд зазначає, що правомірність вжиття судами заходів забезпечення позову у цій категорії спорів вже була предметом розгляду Верховного Суду, який у постановах від 14 грудня 2021 року у справі № 240/16920/21, від 15 квітня 2022 року у справі № 440/6755/21, від 21 грудня 2022 року у справі № 160/11995/22, від 31 січня 2023 року у справі №140/8709/21, від 22 березня 2023 року у справі № 380/8301/22, від 18 жовтня 2023 року у справі №ЗП/620/4/23, від 11 березня 2024 року у справі №380/14867/22 дійшов висновків про можливість вжиття заходів забезпечення позову за умови доведення та документального підтвердження обставин, які б свідчили про можливість настання невідворотних наслідків для господарської діяльності позивача.
У подальшому Верховний Суд повторив висновки про обґрунтованість прийняття судами рішень про забезпечення позову у спорах щодо рішень податкових органів про анулювання ліцензій на здійснення окремих видів господарської діяльності шляхом зупинення дії таких рішень у постановах від 02 квітня 2025 року у справі №160/32054/24 та від 27 лютого 2025 року у справі № 300/6142/24.
Верховний Суд у постанові від 22 лютого 2024 року у справі №420/24340/23 наголосив на тому, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Приймаючи рішення про забезпечення позову, суд вважає, що обраний заявником спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог.
У даному випадку вжиття заходів забезпечення позову є тимчасовим заходом, не є вирішенням спору по суті і не свідчить про неправомірність висновку контролюючого органу про наявність підстав для припинення дії ліцензії. Питання щодо встановлення правомірності/протиправності оскаржуваного розпорядження податкового органу підлягає з'ясуванню та доведенню безпосередньо під час розгляду справи по суті.
Суд також враховує принципи, що висловлені Рекомендацією NR (89)8 про тимчасовий захист у адміністративних справах, прийнятою Комітетом Міністром Ради Європи 13 вересня 1989 року, в якій міститься заклик до компетентних судових органів у разі, якщо виконання адміністративного рішення може завдати значної шкоди приватним особам, на яких воно спрямоване, ужити належні заходи тимчасового захисту.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "П.РІТЕЙЛ" про забезпечення позову у справі №440/7019/25 та вжиття заходу забезпечення позову у заявлений позивачем спосіб.
На підставі викладеного, керуючись статтями 150-154, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України,
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "П.РІТЕЙЛ" про забезпечення позову у справі №440/7019/25 - задовольнити.
Зупинити дію розпорядження №609 р/л Головного управління ДПС у Рівненській області від 16 травня 2025 року про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №17120314202400079 терміном дії з 13 вересня 2024 року по 13 вересня 2029 року, виданої Товариству з обмеженою відповідальністю "П.РІТЕЙЛ" на АЗС за адресою: Рівненська область, Рівненський район, село Колоденка, вулиця Зелена, будинок 55, до набрання законної сили судовим рішенням по суті в адміністративній справі №440/7019/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "П.РІТЕЙЛ" до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування розпоряджень.
Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом.
Позивач (заявник, стягувач): Товариство з обмеженою відповідальністю "П.РІТЕЙЛ" (ідентифікаційний код 44796056, вул. Каденюка Леоніда, будинок 4-Б, місто Полтава, Полтавська область, 36008).
Відповідач (боржник): Головне управління ДПС у Рівненській області (ідентифікаційний код 44070166, вул. Відінська, 12, місто Рівне, 33023).
Допустити ухвалу до негайного виконання.
Роз'яснити, що за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим, а також суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду, в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя С.С. Сич