23 травня 2025 р. № 400/12372/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ФУНДАМЕНТ», вул. В'ячеслава Чорновола, 1,м. Миколаїв,54028,
до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005, Державної податкової служби України, пл. Львівська, 8,м. Київ,04053,
провизнання протиправним та скасування рішення від 05.10.2023 №9661319/43099891, від 11.10.2023 №9697767/43099891 та зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «ФУНДАМЕНТ» (далі по тексту - Позивач, ТОВ «Виробнича компанія «ФУНДАМЕНТ») звернулося з позовною заявою до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі по тексту - Відповідач 1) та Державної податкової служби України (далі по тексту - Відповідач 2) з вимогами про:
- визнання протиправними та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Миколаївській області № 9661319/43099891 від 05.10.2023, № 9697767/43099891 від 11.10.2023, якими відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробнича Компанія «ФУНДАМЕНТ» у реєстрації податкових накладних № 1 від 08.08.2023 та №2 від 08.08.2023 року;
- зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 1 від 08.08.2023 та №2 від 08.08.2023 року датою їх надходження, відповідно до дати, зазначеною у відповідній квитанції.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ТОВ «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ФУНДАМЕНТ» укладено договір підряду №SD-23-1050 від 07.08.2023 з ТОВ «САНДОРА» на будівництво захисних споруд. За фактом першої події (передплата) складено та подано на реєстрації податкові накладні від 08.08.2023 №1 та №2. Системою було зупинено зазначені податкові накладні, підставою для зупинення стало наступне: Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (зі змінами), реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 42.99.29-00.00, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач подав документи, які, на його думку, підтверджували зазначену в податковій накладній інформацію, а саме: договір підряду №SD-23-1050 від 07.08.2023, яким п.4.2. передбачено здійснення передплати, виписка про рух коштів по банківському рахунку, сертифікати відповідності які підтверджують можливість підприємства виготовляти залізобетонні вироби, необхідні для виконання зазначених в договорі робіт. У рішенні не вказано відсутність яких саме документів перешкоджає реєстрації податкової накладної. Позивач вважає, що такі дії Відповідачів є протиправними, прийняті рішення про відмову в реєстрації ПН, на думку Позивача, є протиправними та належать скасуванню.
08.04.2025 р. відповідачі подали відзив на позовну заяву, в якому відзначили, що згідно з Рішеннями про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.10.2023 №9661319/43099891, від 11.10.2023 №9697767/43099891 підставою для відмови слало ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, платником податку.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
07.08.2023 між ТОВ «Виробнича компанія «ФУНДАМЕНТ» укладено договір підряду №SD-23-1050 з ТОВ «САНДОРА» на будівництво захисних споруд.
В межах вищезазначеного договору ТОВ «САНДОРА» здійснено передплату згідно платіжного доручення № 2109832379 від 08.08.2023 року на суму 716684,32 грн в т.ч. ПДВ 119447,39 грн.
Податкова накладна № 1 від 08.08.2023 р. та податкова накладна №2 від 08.08.2023 складена позивачем датою першої події (надходження коштів на рахунок) та направлена для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).
Автоматизованою системою "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України направлено позивачу повідомлення про прийняття податкової накладної та зупинення їх реєстрації. Підставою вказано, що Обсяг постачання товару/ послуги 1205, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку).
Позивач направив ГУ ДПС пояснення та первинні документи, а саме: договір підряду №SD-23-1050 від 07.08.2023, яким п.4.2. передбачено здійснення передплати, виписка про рух коштів по банківському рахунку, сертифікати відповідності які підтверджують можливість підприємства виготовляти залізобетонні вироби, необхідні для виконання зазначених в договорі робіт.
25.09.2023 р. надійшло повідомлення про необхідність надання додаткових документів, а саме: первинних документів щодо постачання послуг. У графі «Додаткова інформація» зазначено таке: «Платником не надано калькуляцію щодо вартості послуг зазначених у ПН, не надано акти виконаних послуг (відповідно до умов п.6 додатку №1 від 07.08.2023р. до договору), не надано пояснення щодо невідповідності суми у податковій накладній (ПДВ 119,4 тис. грн) та у банківській виписці (ПДВ 238,9 тис. грн.), крім цього, відсутня інформація щодо наявності трудових ресурсів для здійснення наведених у ПН послуг та нарахування, виплати заробітної плати».
Рішенням Комісії регіонального рівня № 9661319 /43099891 від 05.10.2023, № 9697767 /43099891 від 11.10.2023 відмовлено в реєстрації податкової накладної №1, №2 від 08.08.2023.
Відповідно до рішення № 9661319 /43099891 від 05.10.2023 та рішення № 9697767 /43099891 від 11.10.2023 відмовлено в реєстрації податкової накладної у зв'язку із ненадання платником податку копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної.
У графі «Додаткова інформація» нічого не зазначено.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.7 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165.
Згідно п. 3 Порядку № 1165 податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Відповідно до п. 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
Пунктами 10,11 Порядку встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Згідно з п.11 Порядку №1165 при зупиненні реєстрації податкової накладної зазначається пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Пунктами 4,5 Порядку встановлено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Відповідно до п.6 Порядку письмові пояснення та копії документів, зазначених у п.5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем складено податкову накладну від 01.09.2023 р. № 1 року за правилом першої події (отриманням авансового платежу) та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних, вказану накладну було прийнято, але її реєстрація була зупинена, вказано що платник податку відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Відповідно до п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій зазначено, що підставою для зупинення реєстрації податкових накладних є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС..
На переконання суду, контролюючий орган у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування повинен здійснювати не лише загальне посилання на необхідність надати пояснення та копії документів, а чітко визначити вичерпний перелік конкретних документів, які платник податків повинен надати контролюючому органу, оскільки можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.
Аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає п. 11 Порядку №1165.
Разом із тим, відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку №1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій.
При цьому, у вказаній квитанції про зупинення реєстрації спірної податкової накладної наявна інформація «показник «D»=2.5447%, «Р»=39876.48 без будь-якого пояснення, що це за показник та відсутній розрахунок, з якого би вбачалось, що обсяг постачання товару, зазначеного у спірній податковій накладній збільшеного у 1,5 раз, перевищує або дорівнює обсягу його придбання, так само як відсутня інформація, які саме документи слід було надати позивачем до контролюючого органу для реєстрації такої спірної податкової накладної, що фактично ставить платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих на думку відповідача ризиків.
В подальшому, позивачем було подано до податкового органу направлено повідомлення з поясненням та відповідними копіями первинних бухгалтерських документів що підтверджують реальність здійснення господарської операції, а саме: договір підряду N^SD-23-1050 від 07.08.2023, яким п.4.2. передбачено здійснення передплати, виписка про рух коштів по банківському рахунку, сертифікати відповідності які підтверджують можливість підприємства виготовляти залізобетонні вироби, необхідні для виконання зазначених в договорі робіт.
З урахуванням того, що податкові накладні фактично були подані за правилом першої події (отриманням авансового платежу), суд зазначає, що у позивача була фактично відсутня можливість надати документи щодо постачання товару, зберігання, транспортування, складського обліку тощо, оскільки господарська операція ще не відбулась, про що позивач повідомляв контролюючий орган.
Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 07.12.2022 р. по справі № 500/2237/20.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає, що надані позивачем документи були цілком достатніми для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної.
При цьому, письмові пояснення та копії документів були подані до податкового органу у встановлений до п.6 Порядку строк, тобто протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній.
Однак, Комісією ДПС з питань реєстрації податкових накладних регіонального рівня було прийнято відповідне рішення про відмову в реєстрації спірної накладної. Підставою вказано ненадання / часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку. Графа «Додаткова інформація», яка передбачає зазначення конкретних документів, відповідачем заповнена не була.
Верховний Суд у постанові від 20.08.2019 р. у справі № 2540/3009/18 зазначив: «…Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу».
Отже, на думку суду, вимоги контролюючого органу щодо надання всіх можливих документів по господарській операції, не можуть бути визнані такими, що відповідають приписам та меті податкового законодавства. Фіскальний орган має обмежитись таким обсягом документального підтвердження господарської операції, який в достатній мірі доводить її реальність та законність. Витребування інших (можливих) документів і, як наслідок їх ненадання, відмову в реєстрації податкової накладної суд вважає надмірним формалізмом та необґрунтованим втручанням в діяльність господарюючих суб'єктів, що є, нічим іншим, як обмеженням права на свободу господарювання в ракурсі правомірності дій платника податків, доки не доведено зворотне.
Відсутність в оскаржуваних рішеннях мотивів їх прийняття позбавляє взагалі можливості позивача навести аргументи щодо їх неправомірності. Акт індивідуальної дії не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості. Проте саме невідповідність акту індивідуальної дії вимогам обґрунтованості та вмотивованості призводить до його протиправності. Вказана правова позиція викладена в численних постановах Верховного Суду.
Суб'єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в Єдиному реєстрі податкових накладних і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб'єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.
Отже, спірні рішення про відмову у реєстрації податкової накладної не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або обов'язків платником податків при виконанні юридичного волевиявлення суб'єкта владних повноважень, а отже є протиправними та підлягають скасуванню.
При цьому, належним способом відновлення порушеного права платника податку є зобов'язання ДПС України провести реєстрацію спірних податкових накладних датою їх подання на реєстрацію, що узгоджується як з положеннями Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, так і зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту).
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачами не доведено законність оскаржуваного рішення, що має наслідком задоволення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав платіжне доручення про сплату судового збору в сумі 6056,00 грн.
Оскільки позовну заяву подано в електронній формі, судовий збір необхідно було сплатити в сумі 4844,8 грн. Отже, судовий збір у сумі 4844,8 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів солідарно. Решта судового збору вважається надмірно сплаченою та може бути повернута за клопотанням позивача за ухвалою суду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
Крім того, позивач заявив про понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12000,00 грн. На доказ понесених витрат позивачем надано копії ордеру на ім'я Когіна А.В., Акту надання послуг до Договору про надання правової допомоги від 23.12.2024 р.
Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Позивач надав докази понесення витрат на правову допомогу, а саме: Акт надання послуг до Договору про надання правової допомоги від 23.12.2024 р. в якому є перелік робіт із зазначенням виду робіт, кількості годин та вартості.
Водночас, суд враховує, що справа є незначної складності, у подібних спорах склалася стала судова практика.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним ст. 19, 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а також враховуючи конкретні обставини справи, яка не є складною, суті виконаних послуг, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 12000,00 грн є надмірною.
Відповідачі не заявили про неспівмірність заявлених до відшкодування витрат.
Проте, з урахуванням принципу справедливості і складності справи, обсяг опрацьованого матеріалу, вважає за необхідне присудити на користь позивача витрати на правничу допомогу в сумі 3028,00 грн.
Керуючись ст. 2, 19, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «ФУНДАМЕНТ» (вул. В. Чорновола, буд.1, м. Миколаїв, 54028, ідентифікаційний код 43099891) до Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 43005393) та Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, ідентифікаційний код ВП 44104027) - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Миколаївській області № 9661319/43099891 від 05.10.2023, № 9697767/43099891 від 11.10.2023, якими відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробнича Компанія «ФУНДАМЕНТ» у реєстрації податкових накладних № 1 від 08.08.2023 та №2 від 08.08.2023 року.
3. Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 1 від 08.08.2023 та №2 від 08.08.2023 року датою їх надходження.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 43005393) судовий збір у сумі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп.) та витрати на правову допомогу в сумі 1514,00 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять грн 00 коп.) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «ФУНДАМЕНТ» (вул. В. Чорновола, буд.1, м. Миколаїв, 54028, ідентифікаційний код 43099891).
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код ВП 44104027) судовий збір у сумі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп.) та витрати на правову допомогу в сумі 1514,00 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять грн 00 коп.) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «ФУНДАМЕНТ» (вул. В. Чорновола, буд.1, м. Миколаїв, 54028, ідентифікаційний код 43099891).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 23.05.2025 р.
Суддя Н. В. Лісовська