23 травня 2025 рокусправа № 380/20394/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Кисильової О.Й.,
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не здійснення виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2022 - 2023 роки без включення до складу грошового забезпечення, з якого вона обчислена додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу на оздоровлення за 2022-2023 роки, включивши до складу грошового забезпечення, з якого вона обчислена додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, з урахуванням виплаченої суми.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 проходив військову службу в 1240 центрі забезпечення реалізації договорів по контролю над озброєннями, що перебував на фінансовому забезпеченні ІНФОРМАЦІЯ_1 , який здійснював йому виплату грошового забезпечення. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.06.2024 № 164 ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу 1240 центру забезпечення реалізації договорів по контролю над озброєннями та всіх видів забезпечення. Проте, на момент звільнення з військової служби ІНФОРМАЦІЯ_2 не виплатив ОСОБА_1 кошти, передбачені законодавством.
Зазначає, що у 2022 та 2023 роках позивачу була виплачена грошова допомога на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. При цьому, до складу місячного грошового забезпечення, з якого обчислені розміри вказаних вище виплат, відповідач не включив суми додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168. Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду.
Ухвалою від 04.10.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
15.10.2024 ІНФОРМАЦІЯ_3 надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому не погоджується з вимогами позивача, з огляду на таке.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" прийнята Постанова № 168, пунктом 1 якої було установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000,00 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 5 зазначеної Постанови передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування, застосовується з 24.02.2022.
За правилами підпункту 6 розділу ХХІІІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам № 260 до розміру грошового забезпечення, з якого обчислюється допомога на оздоровлення не включаються винагороди, незалежно від їхнього виду (щомісячні чи одноразові).
Із наведених підстав, просить відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 проходив військову службу у 1240 центрі забезпечення реалізації договорів по контролю над озброєннями, що перебував на фінансовому забезпеченні ІНФОРМАЦІЯ_1 , який здійснював позивачу виплату грошового забезпечення, що не заперечується сторонами.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.06.2024 №164 полковник ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу 1240 центру забезпечення реалізації договорів по контролю над озброєннями та всіх видів забезпечення.
Вважаючи, що відповідач протиправно здійснив нарахування і виплату грошової допомоги на оздоровлення без врахування додаткової допомоги передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється законом України 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону № 2232-XII порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються цим законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно зі статтею 40 Закону № 2232-XII гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до Законів України "Про Збройні Сили України", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" та іншими законами.
Згідно із ч. 2, ч. 3 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII ( далі - Закон № 2011-XII) встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до ст. 9 Закону № 2011-XII, постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260).
За правилами ч. 3 ст. 15 Закону № 2011-XII військовослужбовцям виплачуються, зокрема, грошова допомога на оздоровлення в порядку і розмірах, що визначаються законодавством України.
Відповідно до ч. 1 ст. 10-1 Закону № 2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Пунктом 1 розділу XXIII Порядку № 260 передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Суд зазначає, що право позивача на отримання грошової допомоги на оздоровлення за 2022 - 2023 роки не заперечується відповідачем.
Спірним питанням є включення до складу грошового забезпечення військовослужбовців при обрахунку розміру грошової допомоги на оздоровлення, винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
Так, на виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 № 168 (далі - Постанова № 168).
Відповідно до п. 1 Постанови № 168 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 5 Постанови № 168 визначено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, Міністр оборони України надіслав телеграму від 25.03.2022 № 248/1298, пунктом 2 якої передбачалося, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах: 100000 грн - військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах); 30000 грн - іншим військовослужбовцям (із дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв'язку зі звільненням з військової служби).
Пунктами 5, 6 вказаної Телеграми передбачено, що виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень або 30000 гривень здійснювати на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) - особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Із аналізу правових норм постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 слідує, що вона регулює виплату додаткової винагороди.
Пунктом 6 розділу XXIII Порядку № 260 передбачено, що розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Види грошового забезпечення визначені розділом І Порядку № 260.
Пунктом 2 розділу І Порядку № 260 (у редакції станом на 31.12.2022) передбачено, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
У подальшому наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 44 внесені зміни до Порядку № 260 до одноразових додаткових видів грошового забезпечення додана додаткова винагорода на період дії воєнного стану.
Відтак, додаткова винагорода, передбачена постановою КМУ від 28.02.2022 № 168 належить до одноразових додаткових видів грошового забезпечення (винагород) та відповідно до пунктом 6 розділу XXIII Порядку № 260 не включається до складу грошового забезпечення при обчисленні грошової допомоги для оздоровлення.
Суд погоджується із відповідачем, що додаткова винагорода, яка передбачена постановою КМУ від 28.02.2022 № 168, не має регулярного характеру та виплачується на підставі наказів командирів (начальників) за наявності певних умов, а саме на період дії воєнного стану, пропорційно часу участі в інших заходах в умовах особливого періоду.
Також суд вважає помилковим покликання позивача на постанову Верховного Суду від 10.05.2019 у справі № 820/5285/17, оскільки наведені у ній правовідносини є відмінними від тих, що розглядаються судом, відтак правова позиція Верховного Суду у справі №820/5285/17 не може бути застосована до правовідносин у цій справі.
Разом із тим, Верховний Суд у постанові від 18.09.2023 у справі № 420/6607/22 зазначив, що системний і цільовий способи тлумачення пункту 1 Постанови № 168 у його взаємозв'язку з приписами Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" дає підстави для висновку, що додаткова винагорода є видом грошового забезпечення, яке виплачується за період проходження служби під час дії воєнного стану. Ця винагорода має тимчасовий характер, а її виплата зумовлена виконанням службових обов'язків в обставинах військової агресії російської федерації проти України.
Суд також враховує, що згідно з пунктом 6 розділу XXIII Порядку № 260 винагороди військовослужбовцям не включаються до складу грошового забезпечення при обрахунку грошової допомоги на оздоровлення.
Відтак, суд зазначає, що вирішуючи питання щодо того, чи є передбачена Постановою № 168 додаткова винагорода у розмірі до 30000,00 грн винагородою, яка має постійний характер та підлягає включенню до складу місячного грошового забезпечення для визначення розміру грошової допомоги на оздоровлення, необхідно виходити з того, що вказана додаткова винагорода виплачується лише у період дії воєнного стану, тобто має тимчасовий характер, а її розмір не є сталим та визначається наказами командирів (начальників) у розмірі до 30000,00 грн.
Крім цього, на цей час жодним нормативно-правовим актом не передбачено включення до складу грошового забезпечення, з якого нараховується грошова допомога на оздоровлення, додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168.
Оскільки до складу грошового забезпечення, з якого нараховується грошова допомога на оздоровлення, включаються винагороди, які мають постійний характер, а додаткова винагорода в розмірі до 30000,00 грн має тимчасовий характер (виплачується лише у період дії воєнного стану), тому відсутні правові підстави для включення до складу грошового забезпечення, з якого повинна бути обрахована грошова допомога на оздоровлення додаткової винагороди, яка нараховувалася та виплачувалася позивачу відповідно до Постанови № 168.
Отже, відповідач при нарахуванні та виплаті позивачу грошової допомоги на оздоровлення у 2022 році без врахування додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.
Решта доводів та заперечень учасників справи у цій частині, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Згідно зі ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За наведених обставин, суд відмовляє ОСОБА_1 у задоволенні позову.
У разі відмови у задоволенні позову, суд не здійснює розподілу судових витрат зі сплати судового збору на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
СуддяКисильова Ольга Йосипівна