23 травня 2025 рокусправа № 380/3727/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Кисильової О.Й,
розглянувши у письмовому провадженні у місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Львівській області (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), у якому просить стягнути з відповідача податковий борг до бюджету в розмірі 9 485,56 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ФОП ОСОБА_1 має заборгованість перед бюджетом у сумі 9 485,56 грн по податку на доходи фізичних осіб, по військовому збору, та по єдиному податку з фізичних осіб.
Позивач зазначає, що на час звернення до суду із цим позовом суми податкових зобов'язань відповідача є самостійно ним узгоджені та у встановлені законом строки відповідачем до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу. На адресу відповідача надіслана податкова вимога форми "Ф" від 11.11.2024 № 0023942-1303-1301, однак вчинені позивачем дії не призвели до погашення ОСОБА_1 податкового боргу у визначені податковим законодавством строки, у зв'язку з чим, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою від 03.03.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників та запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.
Згідно із відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 .
Як вбачається із супровідного листа Львівського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 № 380/3727/25/6421/25, ухвала про відкриття провадження від 03.03.2025 надіслана рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу ОСОБА_1 - АДРЕСА_2 .
31.03.2025 рекомендоване повідомлення повернуте до суду із відміткою відділення поштового зв'язку "адресат відсутній за вказаною адресою" (трек-номер 0610238599108)
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 124 КАС України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
За правилами ч. 1 ст. 126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи.
Відповідач не скористалася наданим їй правом подання відзиву, і станом на день розгляду справи відзив на позовну заяву до суду не надійшов.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має заборгованість перед бюджетом у сумі 9 485,56 грн, що складається з:
- податку на доходи фізичних осіб - 2 127,42 грн (податкова декларація про майновий стан і доходи від 29.04.2024 № 9386220890 на суму 2 127,42 грн);
- військового збору - 177,28 грн (податкова декларація про майновий стан і доходи від 29.04.2024 № 9386220890 на суму 177,28 грн);
- єдиний податок з фізичних осіб - 7 180,86 грн (заява про застосування спрощеної системи оподаткування від 10.07.2023 № 135023161300 на суму 6 982,81 грн);
- пеня - 198,05 грн.
Згідно із Довідкою від 14.02.2025 № 1879/5/13-01-13-03 про податкову заборгованість ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) станом на 13.02.2025, за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 9485,56 грн, який складається з:
- податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - основний платіж - 2127,42 грн;
- військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - основний платіж - 177,28 грн;
- єдиний податок з фізичних осіб - основний платіж - 6982,81 грн, пеня - 198,05 грн.
Всього згідно із вказаною довідкою, заборгованість складає разом 9485,56 грн, з яких основний платіж - 9287,51 грн, пеня - 198,05 грн.
З метою погашення податкового боргу, позивач направив відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкову вимогу форми "Ф" від 11.11.2024 №0023942-1303-1301 на загальну суму податкового боргу в розмірі 9485,56 грн, яка відправлена на адресу відповідача - АДРЕСА_1 . Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за трек номером 0600983257329, поштове відправлення повернуто відправнику із відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".
Оскільки зазначена сума самостійно визначених грошових зобов'язань не сплачена відповідачем у встановленні законом строком, вказане стало підставою для звернення податкового органу до суду із цим позовом.
Докази, які б підтверджували ту обставину, що вищезгадані податкові повідомлення-рішення та податкова вимога оскаржені відповідачем в адміністративному або судовому порядку у матеріалах справи відсутні, сторони під час розгляду цієї справи таких доказів суду не надали.
Вирішуючи цей спір, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкової заборгованості, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов'язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту узгодженості грошового зобов'язання, наявності податкового боргу, його сплати у добровільному порядку тощо.
Згідно з п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Платник податків зобов'язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України).
Пунктами 36.1, 36.2, 36.3 ст. 36 ПК України, визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Крім того, пунктом 46.1 ст. 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.
Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11 ст. 56 ПК України).
Наявними у справі доказами підтверджено, що ОСОБА_1 має податкову заборгованість перед бюджетом у сумі 9 485,56 грн, що складається з:
- податку на доходи фізичних осіб - 2 127,42 грн (податкова декларація про майновий стан і доходи від 29.04.2024 № 9386220890 на суму 2 127,42 грн);
- військового збору - 177,28 грн (податкова декларація про майновий стан і доходи від 29.04.2024 № 9386220890 на суму 177,28 грн);
- єдиний податок з фізичних осіб - 7 180,86 грн (заява про застосування спрощеної системи оподаткування від 10.07.2023 № 135023161300 на суму 6 982,81 грн);
- пеня - 198,05 грн.
Оскільки вказані грошові зобов'язання ФОП ОСОБА_1 не сплатила у встановлений Законом строк, у відповідача виник податковий борг у розумінні пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України.
Підпунктом 14.1.39 п.14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Відповідно до п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.4 статті 59 ПК України, передбачено, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У зв'язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань, позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме, згідно п. 59.1 ст. 59 ПК України, де визначено, що У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Статтею 59 ПК України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.
Суд встановив, що позивач направив відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкову вимогу форми "Ф" від 11.11.2024 № 0023942-1303-1301 на загальну суму податкового боргу в розмірі 9485,56 грн. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за трек номером 0600983257329, поштове відправлення повернуто відправнику із відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до п. 59.5. ст. 59 ПК Україну разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Разом із тим, застосовані контролюючим органом заходи не призвели до погашення відповідачем податкового боргу в добровільному порядку.
Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 ПК України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися контролюючим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, до яких належить стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 ст. 95).
Положеннями ст. 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Позивач свою позицію обґрунтував належними та допустимими доказами.
Натомість відповідачем не надано жодних доказів сплати податкового боргу або інших належних доказів, спростовуючих наведені позивачем доводи.
Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Суд не вирішує питання розподілу судових витрат, оскільки позивач звільнений від плати судового збору.
Керуючись ст. ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) до бюджету податковий борг у сумі 9485 (дев'ять тисяч чотириста вісімдесят п'ять) грн 56 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяКисильова Ольга Йосипівна