про повернення позовної заяви
23 травня 2025 рокусправа № 380/5703/25
м.Львів, вул. Чоловського, буд. 2
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Лунь З.І. перевірила матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 звернувся (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), в якому просить суд:
-визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене повідомленням №31 від 21.02.2025 про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 на особливий період на підставі п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
-зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти законне рішення з урахуванням висновків суду.
Ухвалою від 27.03.2025 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії.
Копія ухвали суду від 27.03.2025 була скерована судом позивачу, на його адресу, що зазначена в позовній заяві, але до суду повернувся конверти з довідкою «Укрпошти» від 17.04.2025 про причини повернення/досилання, в якій зазначено підстави повернення кореспонденції «адресат відсутній за вказаною адресою».
17.04.2025 суд повторно скерував ухвалу про залишення позовної заяви без руху від 27.03.2025 на адресу позивача.
Однак, надісланий за адресою позивача поштовий конверт з ухвалою суду про залишення позовної заяви без руху в адміністративній справі від 27.03.2025 повернувся на адресу суду 13.05.2025 з відміткою органу поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до п.4 ч.6 ст.251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Частиною 11 ст.126 КАС України передбачено, що розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Згідно із ч.1 ст.131 КАС України, учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Застосовуючи по аналогії закону ч.11 ст.126 КАС України та ч.1 ст.131 КАС України, враховуючи, що направлені ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та про продовження процесуального строку повернуто до суду з незалежних від суду причин, суд доходить висновку, що позивач вважається таким, що був належним чином повідомлений про залишення його позовної заяви без руху.
Аналогічна правова позиція щодо належного повідомлення наведена в ухвалі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №804/575/18 (адміністративне провадження №К/9901/28903/19), яка в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України, має бути врахована судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Єврорпейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22).
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що станом на 23.05.2025 вимоги ухвали суду 27.03.2025 про залишення позовної заяви без руху позивачем не виконані, з клопотанням про продовження процесуальних строків для надання часу на усунення недоліків, зазначених в ухвалі, до суду позивач не звернувся.
Суд вважає, що позивачу надано достатньо часу на усунення недоліків позовної заяви, з урахуванням можливого направлення документів засобами поштового або електронного зв'язку.
Суд також вважає, що упродовж зазначеного строку позивач не був позбавлений права вживати заходи, щоб дізнатися про рух справи за поданою ним позовною заявою.
Відповідно до ч.2 ст.14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Пунктом 1 ч.4 ст.169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачем вимоги ухвали суду від 27.03.2025 про залишення позовної заяви без руху, станом на 23.05.2025 не виконано, тому, дана позовна заява з копіями доданих до неї документів, підлягає поверненню позивачу.
Також суддя вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє його права на повторне звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись п. 1 ч. 4 ст. 169, ст. 256, ст. 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії- повернути позивачеві.
Копію ухвали про повернення позовної заяви невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у п'ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.
Суддя Лунь З.І.