22 травня 2025 рокусправа № 826/4346/18
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві про визнання протиправним ненадання відповіді, стягнення моральної шкоди у розмірі 2000,00грн.
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Національної поліції у місті Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15) про визнання протиправним ненадання відповіді, стягнення моральної шкоди у розмірі 2000,00грн.
Після відкриття провадження у справі п озивач звернувся до суду із заявою про зміну позовних вимог, в якій просить, зокрема, « позовну вимогу про стягнення з Національної поліції у м. Києві на користь позивача 2000, 00грн відшкодування немайнової моральної шкоди скасувати; визнати ненадання Головним управлінням НП у місті Києві відповіді на звернення ОСОБА_1 від 21.01.2018 у встановлений законом строк - протиправним; визнати не проведення Головним управлінням НП у місті Києві об'єктивної, всебічної і вчасної перевірки звернення ОСОБА_1 від 21.01.2018 - протиправним».
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.03.2018 відкрито провадження по справі та визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.
Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до ч. 3 ст. 29 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ліквідації або припинення роботи адміністративного суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи адміністративного суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом (пункт 3 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX).
Разом з цим, на виконання вимог Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (далі - Закон) та визначає порядок передачі нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративних судових справ іншим окружним адміністративним судам України наказом ДСА України від 16.09.2024 №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі Порядок № 399).
Пунктами 4-7 Порядку №399 визначено, що на розгляд та вирішення судам підлягають передачі судові справи, які нерозглянуті ОАСК та передані до КОАС, але до набрання чинності Законом, не розподілені між суддями. Матеріали щодо розгляду та вирішення окремих процесуальних питань у межах нерозглянутих судових справ підлягають передачі до судів, визначених у результаті автоматизованого розподілу судових справ між судами, проведеного відповідно до правил, установлених цим Порядком. Судові справи, вказані у переліку, які підлягають передачі судам, мають бути зареєстровані в базі даних. Перелік складається відповідальною особою протягом семи робочих днів після опублікування цього Порядку за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку, та формується в електронній формі із застосуванням КЕП.
Згідно з Додатком 3 до пункту 19 Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва справу №826/4346/18 визначено розглядати Львівському окружному адміністративному суду.
Справа надіслана Окружним адміністративним судом міста Києва до Львівського окружного адміністративного суду для розгляду та надійшла до суду 26.02.2025, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі за вхідним №16124.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Лунь З.І.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся по «спецлінії 102» до Головного управління Національної поліції у місті Києві з заявою про протиправну бездіяльність працівників поліції, однак у встановлений статтею 20 Закону України «Про звернення громадян» строк обґрунтованої відповіді на його звернення не отримав, а тому позивач вважає, що відповідачем було порушене його конституційне право, передбачене статтею 40 Конституцією України, у зв'язку із чим звернувся із даним позовом до суду.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача просить суд відмовити повністю в задоволенні позову з тих підстав, що позовні вимоги є неактуальними та необґрунтованими, оскільки інформація про повідомлену позивачем подію зареєстрована у відповідному порядку та перевірена уповноваженими працівниками Національної поліції. Так, дільничний офіцер поліції вчинив усі належні дії для розгляду звернення позивача. Водночас відповідач вказує, що заява позивача була передана ним працівникам патрульної поліції і не надходила до ГУНП у м. Києві в порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян».
Суд встановив таке.
21.01.2018 приблизно о 18 годині 36 хвилин позивач звернувся по «спецлінії 102» до Головного управління Національної поліції у місті Києві із заявою про адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.
Це повідомлення зареєстровано в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Оболонського УП ГУНП у м. Києві від 21.01.2018 №3849.
29.01.2018 уповноваженим працівником поліції складено довідку про вчинені ним дії за результатами розгляду заяви гр. ОСОБА_1
29.01.2018 начальником Оболонського УП ГУНП у м. Києві затверджено висновок про закінчення розгляду матеріалів ЖЄО №3849 від 21.01.2018.
Одному із поліцейських, який прибув за викликом, позивач, як він вказує у позовній заяві, вручив заяву про адміністративне правопорушення.
Водночас, на думку позивача, у встановлений статтею 20 Закону України «Про звернення громадян» строк обґрунтованої відповіді на його заяву від 21.01.2018 не отримав, а тому звернувся із цим позовом до суду.
Оцінюючи обставини цієї справи, суд зазначає таке.
Законом України «Про звернення громадян» врегульовані питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Цей Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Відповідно до статті 2 частини 1 Закону України «Про звернення громадян» законодавство України про звернення громадян включає цей Закон та інші акти законодавства, що видаються відповідно до Конституції України та цього Закону.
Відповідно до статті 3 згаданого Закону Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Відповідно до частин 1, 4, 5 статті 5 Закону України «Про звернення громадян» звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Звернення може бути усним чи письмовим.
Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв'язку через визначені контактні центри, телефонні «гарячі лінії» та записується (реєструється) посадовою особою.
Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).
Водночас, правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію».
Згідно із статтею 23 частиною 1 пунктом 5 цього Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.
Порядок реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події (далі - правопорушення або події), а також оперативного інформування в центральному органі управління поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції України, територіальних органах поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях, м. Києві (далі - ГУНП), їх територіальних (відокремлених) підрозділах (далі - ТВП) визначено Інструкцією з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України (далі також - Інструкція №111), затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16.02.2018 №111.
Також, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 №100, затверджено Порядок ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події (далі - Порядок №100), який регулює ведення в центральному органі управління поліцією, міжрегіональних територіальних органах поліції та їх територіальних (відокремлених) підрозділах, головних управліннях Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві, територіальних (відокремлених) підрозділах (управліннях, відділах, відділеннях) поліції (далі - органи (підрозділи) поліції) єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події (далі - заяви (повідомлення)) з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - ІТС ІПНП).
Згідно із пунктом 1 розділу II Порядку №100 прийняття заяв (повідомлень) незалежно від місця і часу їх учинення, повноти отриманих даних, особи заявника здійснює цілодобово, безперервно та невідкладно орган (підрозділ) поліції, до якого надійшла така інформація.
Заяви (повідомлення) можуть бути усні або письмові: усні заяви (повідомлення) від осіб уповноважена службова особа органу (підрозділу) поліції або інший поліцейський, до повноважень якого це належить, вносить до протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію (додаток 2); під час особистого звернення заявника до органу (підрозділу) поліції із письмовою заявою (повідомленням) уповноважена службова особа органу (підрозділу) поліції її (його) приймає і реєструє.
Відповідно до пункту 5 розділу II Порядку №100 заява (повідомлення), що надходить телефоном за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102», реєструється в ІТС ІПНП з автоматичним присвоєнням порядкових номерів ЄО.
Згідно із пунктом 2 розділу I Інструкції №111 підрозділ « 102» - відділ « 102» УОАЗОР, працівники якого за допомогою автоматизованого робочого місця працівника підрозділу « 102» (далі - АРМ «оператор « 102») системи ІПНП у цілодобовому режимі здійснюють приймання екстрених викликів і реєстрацію повідомлень про правопорушення або події, що надходять телефоном за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» (далі - скорочений номер « 102»), а також за допомогою інших видів зв'язку; працівник підрозділу « 102» - посадова особа відділу « 102» УОАЗОР, діяльність якої спрямована на приймання екстрених викликів за скороченим номером « 102» та електронних повідомлень заявників, в яких міститься інформація про правопорушення або події, а також їх реєстрацію за допомогою АРМ «оператор « 102» в системі ІПНП; реєстрація події - фіксація інформації про правопорушення або подію в системі ІПНП та/або журналах з присвоєнням записам порядкових номерів; сектор реагування патрульної поліції (далі - СРПП) - підрозділ патрульної поліції, який цілодобово забезпечує оперативне реагування на повідомлення про правопорушення або події, у межах компетенції здійснює їх розгляд, а також комплекс превентивних заходів шляхом патрулювання території обслуговування, виявлення та припинення правопорушень, застосування визначених законодавством поліцейських та інших заходів; оперативне реагування - скоординовані дії чергової служби, нарядів патрульної поліції, груп реагування патрульної поліції та інших нарядів, спрямовані на організацію невідкладного прибуття працівників поліції до заявника або на вказане місце події з метою припинення правопорушення, установлення особи та затримання ймовірного правопорушника, збереження слідів злочину, а також надання допомоги потерпілим особам у межах повноважень поліції.
Також, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.11.2017 № 930 затверджено Порядок розгляду звернень та організації особистого прийому громадян в органах підрозділах Національної поліції України (далі також - Порядок №930), який установлює єдиний для апарату центрального органу управління поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції України, територіальних органів поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях, місті Києві, їх територіальних (відокремлених) підрозділів, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи (підрозділи) поліції), порядок приймання, реєстрації, розгляду звернень громадян, контролю за виконанням доручень за результатами розгляду звернень громадян та дотриманням строків їх розгляду, основні вимоги до організації проведення особистого прийому громадян і ведення діловодства за зверненнями громадян.
Дія цього Порядку не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, установлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, Кодексом адміністративного судочинства України, законами України «Про доступ до судових рішень», «;Про запобігання корупції», «Про виконавче провадження» (пункт 3 розділу I Порядку №930).
Згідно із пунктом 1 розділу II Порядку №930 звернення громадян, що надійшли до органів (підрозділів) поліції з використанням засобів поштового зв'язку, мережі Інтернет, електронного зв'язку (електронні звернення), через контактні центри державної установи «Урядовий контактний центр» та телефонну «гарячу лінію» Національної поліції України, приймаються, попередньо розглядаються та централізовано реєструються службою діловодства органу (підрозділу) поліції в день їх надходження, а ті, що надійшли в неробочий день і час, - наступного після нього робочого дня в журналі реєстрації звернень громадян (додаток 1) або на реєстраційно-контрольних картках (далі - РКК) (додаток 2), придатних для обробки персональними комп'ютерами.
З урахуванням викладених норм чинного на час існування спірних відносин між сторонами, суд висновує, що звернення позивача 21.01.2018 телефоном за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» з повідомленням про адміністративне правопорушення не є зверненням громадян в розумінні Закону України «Про звернення громадян», оскільки за своїми ознаками не підпадає під визначення жодного з видів звернення громадян, що передбачені статтею 3 означеного Закону.
Звернення позивача від 21.01.2018 за скороченим номером екстреного виклику поліції «102» є заявою про адміністративне правопорушення, особливості реєстрації, обліку та реагування Національною поліцією України на яку визначено Порядком №100 та Інструкцією №111.
Тому суд дійшов висновку, що позивач безпідставно покликається на порушення відповідачем норм Закону України «Про звернення громадян», як на юридичну підставу свого позову.
Отже, підстави для висновку про протиправність дій відповідача відсутні.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відмову у позові.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, бо є інвалідом 2 групи з дитинства, то судовий збір не розподіляється
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Національної поліції у місті Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15) про визнання протиправним ненадання відповіді, стягнення моральної шкоди у розмірі 2000,00грн. відмовити повністю.
Судові витрати не розподіляються.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Лунь З.І.