12 травня 2025 рокусправа № 640/774/19
зал судових засідань № 3
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Кузана Р.І.
секретар судового засідання Янковська І.І.
за участю:
представника позивача Селіфонова В.В.,
представника відповідача Лепко Є.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфарм» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерфарм» (код ЄДРПОУ 02204201, м. Київ, пр. Маршала Рокосовського, 8-б) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (04655, м. Київ вул. Шолуденка, 33/19) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0744221213 від 26.10.2018.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач позовній заяві та додаткових письмових поясненнях вказує на таке. ТОВ «Інтерфарм» отримало Акт №19375/26-15-12-13-20/22911541 від 01.10.2018 про результати камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету, згідно із яким ГУ ДФС у м. Києві встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 113 413,00 грн, в результаті чого позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 22 682,60 грн. На виконання цього акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.10.2018 №0744221213, яке є предметом спору у даній справі. Окрім спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0744441213 від 26.10.2018 про нарахування штрафу у розмірі 10% несвоєчасно сплачених сум грошових зобов'язань, яке також було оскаржено в судовому порядку. Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва у справі від 30.06.2020 у справі № 640/807/19 це рішення податкового органу визнано протиправним та скасовано. Вказане судове рішення залишене в силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2020, а ухвалою Верховного суду від 21.01.2021 відмовлено у відкритті касаційного провадження у даній справі. Враховуючи той факт, що податкові повідомлення рішення №0744441213 від 26.10.2018 прийняті на підставі одного Акту та з однакових підстав, рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 30.06.2020 у справі № 640/807/19 є преюдиційним для даної справи. З врахуванням викладеного просить позов задовольнити повністю.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.02.2019 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Головне управління ДФС у м. Києві подало до Окружного адміністративного суду м. Києва відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. У відзиві зазначає, що перевіркою встановлено порушення ТОВ «Інтерфарм» вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, зокрема несвоєчасно сплачено самостійно узгоджені податкові зобов'язання з ПДВ у загальній сумі 187 243,50 грн. із затримкою граничних строків сплати податкового зобов'язання в кількості до 30 та більше 30 календарних днів. Відповідно, на момент сплати грошових зобов'язань в інтегрованій картці платника в автоматичному режимі розрахований штраф за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання згідно з п. 126.1 ст. 126 Кодексу у розмірі 10 та 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. За результатами розгляду матеріалів перевірки ГУ ДФС у м. Києві винесено ППР від 26.10.2018 № 0744221213 та №0744441213 про застосування штрафу за порушення граничного строку сплати ПДВ у розмірі 10% у сумі 7 383,05 грн. та у розмірі 20% у сумі 22 682,60 грн. Таким чином відповідач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідно до норм чинного законодавства, оскільки позивачем несвоєчасно сплачено самостійно узгоджені податкові зобов'язання з податку на додану вартість. Просить в задоволенні позову відмовити повністю.
Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до ч. 3 ст. 29 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ліквідації або припинення роботи адміністративного суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи адміністративного суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом (пункт 3 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX).
На виконання вимог Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» наказом ДСА України від 16.09.2024 № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі Порядок № 399).
Пунктами 4-7 Порядку № 399 визначено, що на розгляд та вирішення судам підлягають передачі судові справи, які нерозглянуті ОАСК та передані до КОАС, але до набрання чинності Законом, не розподілені між суддями. Матеріали щодо розгляду та вирішення окремих процесуальних питань у межах нерозглянутих судових справ підлягають передачі до судів, визначених у результаті автоматизованого розподілу судових справ між судами, проведеного відповідно до правил, установлених цим Порядком. Судові справи, вказані у переліку, які підлягають передачі судам, мають бути зареєстровані в базі даних. Перелік складається відповідальною особою протягом семи робочих днів після опублікування цього Порядку за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку, та формується в електронній формі із застосуванням КЕП.
Відповідно до п. 19 Порядку № 399 відповідальною особою протягом семи робочих днів після отримання результатів автоматизованого розподілу судових справ на підставі протоколу формується перелік судових справ у електронній формі із застосуванням КЕП за формою, визначеною у додатку 3 до Порядку, про визначені суди із зазначенням єдиних унікальних номерів судових справ.
Згідно з Додатком 3 до пункту 19 Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва" (посилання https://court.gov.ua/gromadjanam/perelik_rozpodil/) справу № 640/774/19 визначено розглядати Львівському окружному адміністративному суду.
Справа № 640/774/19 надійшла до Львівського окружного адміністративного суду 10.02.2025. Після автоматизованого розподілу для розгляду цієї справи визначено головуючого суддю Кузана Р.І.
Ухвалою від 17.02.2025 Львівський окружний адміністративний суд прийняв адміністративну справу до провадження та призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Від представника відповідача 01.04.2025 на адресу Львівського окружного адміністративного суду надійшли додаткові пояснення.
Ухвалою від 02.04.2025 суд задовольнив клопотання представника відповідача про заміну сторони, замінено відповідача Головне управління ДФС у м. Києві на Головне управління ДПС у м. Києві
Представником позивача 14.04.2025 подано додаткові пояснення.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерфарм» (04201, м. Київ, пр. Маршала Рокосовського, 8-Б, код ЄДРПОУ 22911541) зареєстроване як юридична особа 20.01.2003 та перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у м. Києві, ДПІ в Оболонському районі. Код КВЕД 47.73 Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах.
На підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, в порядку п. 76.3 ст.76 Податкового кодексу України Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ТОВ «Інтерфарм», про що складено акт від 01.10.2018 №19375/26-15-12-13-20/22911541.
Згідно з висновками акту перевірки встановлено порушення ТОВ «Інтерфарм» граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість, передбачених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України з урахуванням ст. 102 Податкового кодексу України.
До вказаного висновку контролюючий орган дійшов з огляду на наведений у акті перелік податкових декларацій з податку на додану вартість за період з 08.08.2016 по 12.06.2018, по яких встановлено порушення терміну сплати задекларованого зобов'язання на термін з 23 до 119 днів.
Позивачем подано заперечення на акт перевірки, які не враховані листом Головного управління ДФС у м. Києві від 24.10.2018.
За наслідками перевірки контролюючим органом винесено, зокрема, податкове повідомлення-рішення від 26.10.2018 № 0744221213, згідно з яким за порушення п.57.1, 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України позивачу нараховано штраф у розмірі 22682,60 грн. (20%).
Рішенням ДФС України від 28.12.2018 №42054/6/99-99-11-06-01-25 податкове повідомлення-рішення від 26.10.2018 № 0744221213 скасовано в частині відображення в ІКПП оскаржених сум по ППР ГУ ДФС у м. Києві від 09.08.2016 №0052761201.
Зокрема, як встановлено під час адміністративного оскарження, згідно з ІКПП позивача 27.08.2016 Головне управління ДФС у м. Києві проведено нарахування грошових зобов'язань у сумі 6 077, 41 грн. (штрафні санкції) на підставі ППР від 09.08.2016 №0052761201 та у сумі 21 115, 47 грн. (штрафні санкції) на підставі ППР від 09.08.2016 №0052751201. Вказані ППР оскаржені в судовому порядку.
Перевіркою встановлено, що кошти, спрямовані ТОВ «Інтерфарм» на сплату платежів до бюджету з ПДВ (перелік декларацій з ПДВ зазначено в акті перевірки), в автоматичному режимі зараховувались у погашення сум податкового боргу у порядку календарної черговості його виникнення відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України.
Отже, під час винесення оскаржуваних ППР не враховано той факт, що в ІКПП відображено нарахування оскаржених сум по податковому повідомленню-рішенню ГУ ДФС у м. Києві від 09.08.2016 №0052761201, яке скасована за наслідками судового оскарження, в результаті чого і ІКПП зменшено наявну переплату платника податків та збільшено суму недоїмки, що спричинило подальше погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Враховуючи викладене та вимоги ст. 56 Податкового кодексу України податковий орган дійшов висновку, що штраф за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання, в частині відображених в ІКПП сум за скасованим рішенням податкового органу, є передчасним та необґрунтованим. Водночас, в іншій частині податкове повідомлення-рішення №0744221213 від 26.10.2018 залишено без змін.
Вважаючи податкове повідомлення-рішення №0744221213 від 26.10.2018 протиправним в тій частині, що залишено в силі після адміністративного оскарження, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.
Зміст позовних вимог полягає в тому, що під час проведення перевірки контролюючим органом не враховано наявність рішень Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.02.2018 №826/18864/16, яким визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 09.08.2016 №0052761201, та від 01.10.2018 №826/18865/16, яким визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 09.08.2016 №0052751201. В акті перевірки наведено саме ті податкові декларації, щодо яких винесено вказані рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Відповідно до положень ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України в редакції на час спірних відносин).
Згідно з пп.19-1.1.2 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.
Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
За положеннями п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
В даному випадку камеральна перевірка дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ТОВ «Інтерфарм», про що складено акт від 01.10.2018 №19375/26-15-12-13-20/22911541, проведена з посиланням пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п. 76.3 ст.76 Податкового кодексу України.
Проте, згідно з назвою перевірки та змістом акту перевірки фактично вона стосувалася своєчасності сплати задекларованих податкових зобов'язань з ПДВ, а не своєчасності подання декларацій, що може бути предметом камеральної перевірки.
Згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів.
За таких обставин відповідачем проведено камеральну перевірку на порушення визначених підстав для її проведення, що є підставою для визнання протиправними та скасування прийнятих на її підставі рішень.
Щодо висновків акту перевірки та оскаржуваного податкового повідомлення-рішення суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Згідно абз. 4 п. 56.18 ст. 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.02.2018 у справі №826/18864/16, яке набрало законної сили 13.06.2018 та залишене без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2018, - визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 09.08.2016 №0052761201, прийняте відносно ТОВ «Інтерфарм».
Вказаним судовим рішенням встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 09.08.2016 №0052761201 було прийняте на підставі висновків про порушення ТОВ "Інтерфарм" граничного строку сплати узгодженого грошового зобов'язання з ПДВ, та яким було визначено позивачу штраф у сумі 6077,41 грн. (10% від суми несвоєчасно сплачених грошових зобов'язань).
Як вже зазначалося, саме з огляду на ці обставини рішенням ДФС України від 28.12.2018 №42054/6/99-99-11-06-01-25 податкове повідомлення-рішення від 26.10.2018 № 0744221213 скасовано в частині відображення в ІКПП оскаржених сум по податковому повідомленні-рішенні ГУ ДФС у м. Києві від 09.08.2016 №0052761201.
Крім того, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.10.2018 у справі №826/18865/16, яке набрало законної сили 17.01.2019 та залишене без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2019, - визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 09.08.2016 №0052751201, прийняте Державною податковою інспекцію у Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві.
Вказаним судовим рішенням встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 09.08.2016 №0052751201 було прийняте на підставі висновків про порушення ТОВ «Інтерфарм» граничного строку сплати узгодженого грошового зобов'язання з ПДВ, та яким було визначено позивачу штраф у сумі 21115,47 грн. (відсоток від суми несвоєчасно сплачених грошових зобов'язань).
Отже, враховуючи положення абз. 4 п. 56.18 ст. 56 ПК України, нараховані позивачу штрафи за несвоєчасно сплачені грошові зобов'язання з ПДВ відповідно до ППР від 09.08.2016 №0052751201 та №0052761201 вважалися не узгодженими до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Суд зазначає, що періоди подачі податкових декларацій та сплати задекларованих зобов'язань згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 09.08.2016 №0052751201 та №0052761201 відрізняються від тих, які вказані в акті перевірки від 01.10.2018 №19375/26-15-12-13-20/22911541 та стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 26.10.2018 № 0744221213. Проте, звертає увагу на наступне.
Відповідно до п. 57.4 ст. 57 ПК України пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов'язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.
Згідно п. 87.9 ст. 87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
З урахуванням викладеного, кошти, спрямовані ТОВ «Інтерфарм» на сплату платежів до бюджету з ПДВ (перелік декларацій з ПДВ зазначено в акті перевірки), в автоматичному режимі зараховувались у погашення сум податкового боргу у порядку календарної черговості його виникнення, визначення строків розрахунку по задекларованих зобов'язаннях з огляду на скасування податкових повідомлень-рішень від 09.08.2016 №0052751201 та №0052761201 призводить або до відсутності порушень або до відповідного зменшення суми штрафу.
Проте, відповідачем не надано жодних пояснень та обґрунтувань, яким чином скасування податкових повідомлень-рішень від 09.08.2016 №0052751201 та №0052761201 відобразилося на розмірі нарахованих штрафних санкцій, що свідчить про необґрунтованість податкового повідомлення-рішення від 26.10.2018 № 0744221213.
При цьому, завданням адміністративного суду є здійснення судового контролю за правомірністю дій суб'єкта владних повноважень при реалізації ним своєї компетенції. Судовий орган не наділений повноваженнями та не може підміняти податковий орган, зокрема, щодо визначення періоду та в цілому процедури нарахування заборгованості.
В рішенні ДФС України від 28.12.2018 №42054/6/99-99-11-06-01-25 податковим органом враховано також рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.10.2018 у справі №826/18865/16 про скасування ППР від 09.08.2016 №0052751201. Тому суд зазначає, що враховуючи висновки рішення ДФС України від 28.12.2018 №42054/6/99-99-11-06-01-25, податкове повідомлення-рішення від 26.10.2018 № 0744221213 в частині відображення в ІКПП оскаржених сум по податковому повідомленні-рішенні ГУ ДФС у м. Києві від 09.08.2016 №0052751201 також мало підстави для скасування.
З огляду на те, що відповідачем під час розгляду справи не надано пояснень, яким чином факт скасування податкових повідомлень-рішень від 09.08.2016 № 0052751201 та № 0052761201 вплинув на розмір нарахованих штрафних санкцій, у суду відсутні підстави для висновку про наявність порушень положень п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України взагалі.
З врахуванням висновків рішення ДФС України від 28.12.2018 р. №42054/6/99-99-11-06-01-25 податкове повідомлення-рішення від 26.10.2018 № 0744221213 підлягає також скасуванню в частині відображення в ІКПП оскаржених сум по ППР ГУ ДФС у м. Києві від 09.08.2016 № 0052751201.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінивши надані сторонами докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені вище критерії при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем не дотримані.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Ураховуючи вищевикладене, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що позов ТОВ «Інтерфарм» є обґрунтованим і підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір, який в силу ч. 1 ст. 139 КАС України підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві №0744221213 від 26.10.2018.
Стягнути з Головного управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфарм» (місцезнаходження: 04201, м. Київ, пр. Маршала Рокосовського, 8-Б, код ЄДРПОУ 22911541) судовий збір в сумі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду складене та підписане 19.05.2025.
Суддя Р.І. Кузан