23 травня 2025 року м. ДніпроСправа № 360/237/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про роз'яснення судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з публічної служби, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебувала вказана адміністративна справа. ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подано заяву про роз'яснення судового рішення, в якій зазначено, що у провадженні суду перебувала адміністративна справа № 360/237/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з публічної служби, поновлення на посаді.
19.05.2025 до системи електронний суд було внесено ухвалу про залишення позову без розгляду від 16.05.2025. 19.05.2025 ОСОБА_1 було подано заяву про роз'яснення судового рішення, в зв'язку з тим, що згідно довідки про набрання судовим рішенням законної сили, ухвалу було фактично оголошено о 15 год. 38 хв. 19.05.2025, а набрання нею законної сили відбувається з 16.05.2025. Тобто, з 15 наданих заявнику днів для подачі апеляції по факту залишається 11, що грубо порушує право визначене статтею 295 КАСУ. 20.05.2025 суддею заяву ОСОБА_1 повернуто без розгляду, таким чином порушення права заявника залишилось поза увагою суду.
З огляду на це, подає повторну заяву про роз'яснення судового рішення. Так, в резолютивній частині ухвали від 16.05.2025 суддя Кисельова Є.О. зазначила наступне «Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення».
Із зазначеного вбачається, що суд надав заявнику 15 днів для подачі апеляційної скарги, крім того, зазначено, що строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Таким чином, просить суд все ж таки роз'яснити, яку дату вважати днем початку перебігу строку, а саме: дату зазначену в ухвалі (16.05.2025) чи дату фактичного завантаження зазначеної ухвали до системи електронний суд (19.05.2025) - моменту з якого, по незалежним від заявника обставинам, останній отримав можливість ознайомитись з текстом ухвали та вказати до якої дати включно заявник має право подати апеляційну скаргу на ухвалу у справі № 360/237/25. Наполегливо просить не залишати поза увагою вищезазначене порушення.
Вирішуючи заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення, суд зазначає таке.
Частинами першою-третьою, п'ятою статті 254 КАС України передбачено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено.
З аналізу наведеної норми слідує, що на підставі заяви учасника справи, суд протягом десяти днів з дня її надходження роз'яснює зміст судового рішення.
Верховним Судом неодноразово висловлювалась правова позиція стосовно підстав роз'яснення рішення суду відповідно до положень статті 254 КАС України. Так, рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення певних текстуальних недоліків (якості) резолютивної частини судового акта, який полягає у поясненні рішення суду у більш зрозумілій формі. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина для учасників спору є логічною та не допускає кілька варіантів тлумачення. Без відповідного роз?яснення виконання рішення суду може бути ускладненим або взагалі неможливим.
У висновках, що сформульованих у рішенні ЄСПЛ у справі «BALAN v. The Republic of Moldova №2» (заява №49016/10), яке, головним чином, стосується встановлення правомірності роз'яснення судового рішення зазначено таке. Розглядаючи цю справу, ЄСПЛ зазначив, що національні суди зобов'язані не допускати порушення принципу правової визначеності під час розгляду заяви про роз'яснення судового рішення. У цьому рішення вказано, що роз'яснення рішення, яке в результаті фактично змінює спосіб його виконання, виходить за межі звичайного тлумачення чи виправлення канцелярських або судових помилок, що має наслідки, несумісні з принципом юридичної визначеності, гарантовані статтею 6 Конвенції.
Зі змісту заяви ОСОБА_1 , судом встановлено, що заявником через підсистему «Електронний суд» подано заяву про роз'яснення судового рішення, в якій просить роз'яснити не зміст судового рішення, а строки оскарження ухвали суду про залишення позову без розгляду від 16.04.2025.
Таким чином, доводи заявника не стосуються питання незрозумілості/неясності змісту ухвали суду, пов'язаних з існуванням значної ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення, а стосуються, насамперед необхідності роз'яснення строку оскарження ухвали суду.
Тобто, мотиви вказаної заяви стосуються насамперед роз'яснення строку оскарження ухвали суду, шляхом використання механізму, визначеного статтею 254 КАС України.
Враховуючи імперативні положення статті 254 КАС України слід визначити критерії встановлення судом можливості прийняття до розгляду заяви про роз'яснення відповідного судового рішення, а саме:
-заява про роз'яснення судового рішення має бути подана особою, щодо якої воно ухвалене, або особою, якою буде здійснюватися його примусове виконання;
-судове рішення має підлягати виконанню, але на момент подання відповідної заяви має бути ще не виконане;
-заявником має бути доведено, що зміст резолютивної частини судового рішення є незрозумілим (об'єктивно ускладнює або робить неможливим виконання такого рішення).
Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 20 грудня 2023 року у справі №400/2839/22 (адміністративне провадження № К/990/26995/23).
Положеннями статті 248 КАС України визначено зміст ухвали.
Ухвала, що викладається окремим документом, складається з:
1) вступної частини із зазначенням:
дати і місця її постановлення;
найменування адміністративного суду, прізвища та ініціалів судді (суддів);
імен (найменувань) учасників справи;
2) описової частини із зазначенням суті клопотання та імені (найменування) особи, яка його заявила, чи іншого питання, що вирішується ухвалою;
3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу;
4) резолютивної частини із зазначенням:
висновків суду;
строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.
В ухвалі, яку суд постановляє в судовому засіданні без оформлення окремого документа, оголошуються висновок суду та мотиви, з яких суд дійшов такого висновку.
З наведеної норми слідує, що законодавцем чітко визначено визначено зміст ухвали суду.
Тобто, зокрема, в резолютивній частині ухвали суду зазначаються висновки суду за наслідками розгляду позовної заяви та строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження.
Отже, пунктом 4 частини першої статті 248 КАС України чітко визначено, що резолютивна частина ухвали суду складається з двох частин: висновків суду; строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.
При цьому, строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження чітко визначений положеннями статей 256, 295 КАС України.
Згідно положень ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Відповідно до ч.1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною 2 цієї статті визначено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що використання механізму, визначеного статтею 254 КАС України, можливе лише в частині роз'яснення рішення суду щодо висновків наведених у резолютивній частині за наслідками розгляду позовної заяви, якщо рішення є нечітким або незрозумілим та існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. При цьому, механізм роз'яснення ухвали суду в частині строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження не визначено положеннями статті 254 КАС України, оскільки порядок та строки апеляційного оскарження чітко визначені статями 256, 295 КАС України, тлумаченню та розширенню не підлягають.
Крім того, в ухвалі суду про залишення позову без розгляду від 16.05.2025 чітко зазначено порядок та строки апеляційного оскарження ухвали про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду відповідно до положень статей 256, 295 КАС України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду слід відмовити.
Керуючись статтями 166-167, 248, 254, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Є.О. Кисельова