20 травня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/720/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства у справах ветеранів України та Міжвідомчої комісії з питань встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, деяких категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
Представник позивача звернулась до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним і скасувати рішення викладене у протоколі від 07.11.2024 року №7 міжвідомчої комісії Міністерства у справах ветеранів України з питань встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, деяких категорій осіб відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» про відмову у встановленні факту безпосередньої участі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України;
- зобов'язати Міністерство у справах ветеранів України повторно винести на розгляд міжвідомчої комісії Міністерства у справах ветеранів України з питань встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, деяких категорій осіб відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», заяву ОСОБА_1 про встановлення факту безпосередньої участі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 в зоні проведення бойових дій в районі населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області, під час виконання бойового завдання, відповідно до Закону України “Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII від 20.12.1991 року;
- зобов'язати міжвідомчу комісію Міністерства у справах ветеранів України з питань встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, деяких категорій осіб відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», прийняти рішення про встановлення факту безпосередньої участі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 в зоні проведення бойових дій в районі населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області, під час виконання бойового завдання, відповідно до Закону України “Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-ХІІ від 20.12.1991 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв'язку з повномасштабною військовою агресією російської федерації проти України його син 24.02.2022 ОСОБА_2 став на захист Батьківщини. 26.04.2022 ОСОБА_2 уклав контракт добровольця територіальної оборони з добровольчим формуванням Запорізької територіальної громади № 3 “ ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Перебування ОСОБА_2 у складі Добровольчого формування ІНФОРМАЦІЯ_4 підтверджується довідкою командира підрозділу УДА Добровольчого формування від 31.01.2023 № 1081/7. Вказував, що його син виконував бойові завдання, брав безпосередню участю у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. На виконання бойового розпорядження Командира 9 армійського корпусу ОСУВ “Таврія» від 01.08.2023 № 119/9/1/986т, НОМЕР_1 окрема механізована бригада (військова частина НОМЕР_2 ) продовжувала ведення наступальних дій в районі населеного пункту АДРЕСА_1 і в ході ведення бойових дій 27.08.2023 під час виконання бойового завдання ОСОБА_2 отримав несумісні з життям поранення, внаслідок яких загинув. Вказує, що загибель ОСОБА_2 під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини підтверджується нотаріально засвідченими свідченнями та заявами свідків: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , а також довідкою військової частини НОМЕР_2 від 30.08.2023 № 5550. Зазначав, що він подав до Мінветеранів заяву від 22.08.2024 в якій просив міжвідомчу комісію з питань встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, деяких категорій осіб відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановити факт безпосередньої участі ОСОБА_2 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Мінветеранів винесло подані ОСОБА_1 матеріали на розгляд міжвідомчої комісії. Міжвідомча комісія на своєму засіданні 07.11.2024 розглянула заяву ОСОБА_1 та прийняла рішення оформлене протоколом № 7, яким відмовила в установленні факту безпосередньої участі у заходах ОСОБА_2 по заяві ОСОБА_1 , у зв'язку з відсутністю підстав для встановлення факту безпосередньої участі у заходах відповідно до пункту 6 частини першої статті 10-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Вважає таке рішення відповідача протиправним, оскільки при його прийнятті не дотримано принципу обґрунтованості, вмотивованості, добросовісності.
Ухвалою судді від 10.02.2025 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. (а.с.63-64). Цією ж ухвалою у відповідача витребувано докази.
Представником відповідача - Міністерства у справах ветеранів України подано відзив на позовну заяву (а.с.67-74), згідно якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, та зазначив, що ОСОБА_1 подав до Мінветеранів заяву від 22.08.2024 в якій просив міжвідомчу комісію з питань встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, деяких категорій осіб відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановити факт безпосередньої участі ОСОБА_2 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Мінветеранів винесло подані ОСОБА_1 матеріали на розгляд міжвідомчої комісії. Міжвідомча комісія на своєму засіданні 07.11.2024 розглянула заяву ОСОБА_1 та прийняла рішення оформлене протоколом № 7, яким відмовила в установлені факту безпосередньої участі у заходах ОСОБА_2 по заяві ОСОБА_1 , у зв'язку з відсутністю підстав для встановлення факту безпосередньої участі у заходах відповідно до пункту 6 частини першої статті 10-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Зазначав, що Міжвідомча комісія, рішення якої оскаржує позивач, та Мінветеранів є окремими суб'єктами владних повноважень. Мінветеранів виконало свої повноваження, передало документи позивача до міжвідомчої комісії та не порушило права позивача. Оскаржуване рішення, оформлене протоколом, прийняла міжвідомча комісія на своєму засіданні 07.11.2024. Також, Мінветеранів листом від 20.11.2024 № 20423/1.4/5.1-24, в межах визначених законодавством повноважень повідомило позивача про прийняте 07.11.2024 міжвідомчою комісією рішення. При цьому, представник відповідача зазначає, що рішення міжвідомчої комісії про відмову позивачу в установленні факту безпосередньої участі ОСОБА_2 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України є обґрунтованим, прийнятим у межах повноважень міжвідомчої комісії.
Ухвалою судді від 20.03.2025 року до участі у справі як другого відповідача залучено міжвідомчу комісію з питань встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, деяких категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". (а.с.121-122).
Від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив у якій зазначила, що доводи відзиву не відповідають дійсним обставинам справи, а позовні вимоги ОСОБА_1 є законними та обґрунтованими, а тому відзив відповідача-1 на позовну заяву підлягає відхиленню, а позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню в повному обсязі (а.с.125-133).
Представником відповідача-2 Міжвідомчої комісії подано до суду відзив на позовну заяву (а.с.137-151) згідно якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, та зазначив, що Міжвідомча комісія утворена Мінветеранів відповідно до Порядку встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, деяких категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2023 р. №685. Оскаржуване рішення прийнято у зв'язку з відсутністю правових підстав для встановлення факту безпосередньої участі у заходах відповідно до пункту 6 частини першої статті 10-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гаранти їх соціального захисту. Зазначав, що згідно документів наданих позивачем, а саме: контракту добровольця територіальної оборони від 26.04.2022 та довідки від 31.01.2023 №1081/7, виданої Добровольчим формуванням Запорізької територіальної громади №3 " ІНФОРМАЦІЯ_3 ", якою засвідчується перебування ОСОБА_2 з 26.04.2022, як добровольця територіальної громади у складі Добровольчого формування Запорізької територіальної громади №3, позивач відноситься до категорії членів сімей загиблих (померлих) осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, відповідно до пункту 5 частини першої статті 10-1 Закону № 3551 -XII. Отже, оскаржуване рішення оформлене протоколом, яке прийняла міжвідомча комісія на своєму засіданні 07.11.2024 у зв'язку з відсутністю правових підстав для встановлення факту безпосередньої участі у заходах відповідно до пункту 6 частини першої статті 10-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гаранти їх соціального захисту", на думку відповідача є правомірним.
Представником позивача подано до суду відповідь на відзив Міжвідомчої комісії (а.с.156-164), у якій не погоджується з доводами викладеними у відзиві, оскільки вони не відповідають обставинам справи та зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є законними та обґрунтованими.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_3 та з 23.05.2016 року виключений зі списків особового складу частини, що підтверджується витягом із наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 23.05.2016 року № 140 (а.с.24).
21.10.2014 року ОСОБА_2 виконуючи бойове завдання в зоні проведення АТО в населеному пункті Піски Донецької області отримав мінно-вибухову травму, акубаротравму, що підтверджується довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) військової часини польова пошта НОМЕР_3 від 16.01.2015 року № 306 (а.с.25).
Згідно довідки військової часини польова пошта НОМЕР_3 від 22.04.2016 року № 50 ОСОБА_2 в період з 18.05.2015 року по 22.04.2016 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької області (а.с.26)
Указом Президента України від 17.02.2016 року № 53/2016 ОСОБА_2 було нагороджено відзнакою Президента України “ЗА УЧАСТЬ В АНТИТЕРОРИСТИЧНІЙ ОПЕРАЦІЙ» (а.с.27).
Комісією КЗ “КОБ МСЕ» 04.08.2016 року ОСОБА_2 встановлена III група інвалідності, травма пов'язана із захистом Батьківщини (наслідки МВТ 21.10.2014 року), що підтверджується випискою з акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серія 12ААА № 171790 (а.с.28).
26.04.2022 року ОСОБА_2 уклав контракт добровольця територіальної оборони з добровольчим формуванням Запорізької територіальної громади № 3 “ ІНФОРМАЦІЯ_3 », що також підтверджується довідкою командира підрозділу УДА Добровольчого формування від 31.01.2023 року № 1081/7 (а.с.29, 30).
Пунктом 3 вказаного Контракту передбачено, що на добровольця територіальної оборони, поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та статті 119 КЗпП.
У довідці командира підрозділу УДА Добровольчого формування від 31.01.2023 року № 1081/7 зазначено, що Добровольче формування створене та діє, у т.ч. у відповідності до Закону України “Про основи національного спротиву», Положення про добровольчі формування територіальних громад, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 року № 1449; форма контракту та посвідчення добровольця територіальної оборони затверджено Наказом Міністерства оборони України від 07.03.2022 року №84; перелік завдань територіальної оборони визначається ч.3 ст.3 Закону України “Про основи національного спротиву»; під часті участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони на громадян України, зарахованих до складу Добровольчих формувань територіальних громад, відповідно до абзацу 2 ч.3 ст.9 Закону України “Про основи національного спротиву», поширюється дія статутів Збройних Сил України.
31.01.2023 року командиром Добровольчого формування Запорізької територіальної громади № 3 видано наказ висунутись добровольцю ОСОБА_2 до населеного пункту м. Гуляйполе Запорізької області для виконання бойових розпоряджень, що підтверджується витягом із наказу № 20/2 від 29.12.2022 року “Про висування підрозділів на бойові завдання» (а.с.31).
27.08.2023 року на виконання бойового розпорядження Командира 9 армійського корпусу ОСУВ “Таврія» від 01.08.2023 року № 119/9/1/986т, НОМЕР_1 окрема механізована бригада (військова частина НОМЕР_2 ) продовжувала ведення наступальних дій в районі населеного пункту АДРЕСА_1 і в ході ведення бойових дій 27.08.2023 року о 16 год. ОСОБА_2 під час виконання бойового завдання отримав несумісні з життям поранення, що підтверджується витягом з журналу бойових дій НОМЕР_4 окремої механізованої бригади (військова частина НОМЕР_2 ) №35т від 15.08.2023 року, лікарським свідоцтвом про смерть №5366 від 29.08.2023 року, довідкою про причину смерті № 5366 від 29.08.2023 року, свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_5 виданим Відділом державної реєстрації смерті у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 30.08.2023 року (а.с.32-34).
Наведені обставини також підтверджуються нотаріально завіреними свідченнями та заявами свідків: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . (а.с.35-38)
Відповідно до довідки військової частини № НОМЕР_2 від 30.08.2023 року №5550, 27.08.2023 року о 17.30 год. після мінометного обстрілу противником позицій військової частини НОМЕР_2 в районі населеного пункту АДРЕСА_1 в окопах на лінії бойового зіткнення були знайдені тіла стрільця Української добровольчої армії ОСОБА_6 та оператора БПЛА Української добровольчої армії ОСОБА_2 з чисельними осколковими пораненнями, без ознак життя; тіла було евакуйовані на стабпункт в н.п. Таврійське 27.08.2023 року (а.с.39)
18.03.2024 року позивач звернувся з письмовою заявою до Військово-медичного клінічного Центру Східного регіону 20 Регіональна військово-лікарська комісія з проханням винести рішення у якому пов'язати захворювання, поранення, контузії, травми, каліцтва в зоні бойових дій, яке призвело до смерті українського добровольця ОСОБА_2 , із захистом Батьківщини (а.с.44).
За результатами розгляду заяви від 18.03.2024 року 20 Регіональна військово-лікарська комісія листом від 27.04.2024 року повідомила позивача, що встановлення причинного зв'язку смерті ОСОБА_2 , який не є військовослужбовцем ЗСУ (доброволець), не входить в компетенції НОМЕР_6 РВЛК, складання протоколу в даному випадку не передбачено та рекомендовано звернутись до Міністерства у справах ветеранів України (а.с.45).
У відповідь на звернення позивача до КЗ “Обласний Центр-Ветеран» з питань допомоги захисникам і захисницям України», останнім направлено лист від 18.03.2024 року за № 41 до ІНФОРМАЦІЯ_5 з проханням посприяти у наданні до Добровольчого формування Запорізької територіальної громади № 3 “ ІНФОРМАЦІЯ_3 » та до військової частини НОМЕР_2 заяв ОСОБА_1 , батька загиблого добровольця української добровольчої армії ОСОБА_2 , для отримання належних документів щодо роз'яснення обставин загибелі ОСОБА_2 , та нарахування належного, але недоотриманого до дня загибелі грошового забезпечення сина, в тому числі одноразові додаткові види грошової допомоги, у зв'язку з тим що адреса ДФЗТГ № 3 відсутня (а.с.53).
Крім того, позивач звернувся до командира військової частини НОМЕР_2 з письмовою заявою від 21.03.2024 року з проханням надати акт службового розслідування, щодо обставин які призвели до загибелі його сина ОСОБА_2 та виплатити йому належне його синові ОСОБА_2 , але не отримане ним до дня загибелі грошове забезпечення, та інші виплати передбачені чинним законодавством. (а.с.47).
Військовою частиною НОМЕР_2 надано відповідь від 20.06.2024 року № 6498про відмову у наданні акту службового розслідування, щодо обставин які призвели до загибелі ОСОБА_2 та виплату грошового забезпечення, оскільки військовослужбовець ОСОБА_2 в штаті військової частини НОМЕР_2 відсутній (а.с.48).
За зверненням позивача Комунальним Закладом “Обласний Центр-Ветеран» з питань допомоги захисникам і захисницям України» 23.04.2024 року за № 66 направлено заяву позивача з додатками з проханням розглянути заяву позивача для отримання витягу, у якому пов'язати загибель його сина ОСОБА_2 із захистом Батьківщини (а.с.43).
Позивач 14.05.2024 року звернувся із письмовою заявою до Міністерства у справах ветеранів України з проханням надати відповідь на звернення від 23.04.2024 року (а.с.51).
Позивач також звернувся до Офісу Президента України із заявою від 17.05.2024 року щодо сприяння у вирішенні проблеми (а.с.49).
Департаментом з питань звернення громадян Офісу Президента України повідомлено, що звернення від 17.05.2024 року надіслано за належністю на розгляд у межах компетенції до Міністерства у справах ветеранів України з проханням повідомити про прийняте рішення (а.с.50).
Міністерство у справах ветеранів України листом від 13.05.2024 року № 7600/1.3/5.1-24 повідомила позивача про те, що заяву скеровано до Міністерства оборони України (а.с.46).
Також військовою частиною НОМЕР_7 за результатами звернення позивача від 17.05.2024 року листом від 28.05.2024 року № 760/грзг/ НОМЕР_8 повідомлено, що підрозділ Української Добровольчої Армії “Хортицький полк» №3 не підпорядковується ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.52).
Листом від 21.06.2024 року №10042/1.3/5.1-24 Міністерством у справах ветеранів України повідомлено, що заяви позивача від 14.05.2024, адресовану Мінветеранів, заяву від 17.05.2024 надіслану листом Офісу Президента України від 24.05.2024 № 22/026033-11, щодо встановлення причинного зв'язку смерті ОСОБА_2 із захистом Батьківщини, а також щодо ненадання відповіді на попередню заяву від 23.04.2024 року розглянуто, та зазначено, що встановлення факту безпосередньої участі у заходах членів ДФТГ не віднесено до повноважень міжвідомчої комісії (а.с.54-55).
25.06.2024 року позивач письмово звернувся до Віце-прем'єра міністра України Верещук І. з проханням допомогти у проведенні розслідування загибелі ОСОБА_2 , який загинув виконуючи завдання по захисту Батьківщини від агресії рф (а.с.56).
Крім того, позивач повторно звернувся до Міністерства у справах ветеранів України із заявою від 22.08.2024 року.
Листом від 20.11.2024 року Міністерство у справах ветеранів України позивача повідомлено, що на засіданні міжвідомчої комісії з питань встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, деяких категорій осіб відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» прийнято рішення про відмову у встановленні факту безпосередньої участі ОСОБА_2 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України (а.с.57). Додано витяг з протоколу.
Згідно витягу з протоколу №7 від 07.11.2024 рішення про відмову у встановленні факту безпосередньої участі ОСОБА_2 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України вмотивовано тим, що ОСОБА_2 уклав контракт добровольця територіальної оборони з добровольчим формуванням Запорізької територіальної громади №3, згідно пункту 13 контракт набирає чинності 26.04.2022 року. Отже на момент загибелі ОСОБА_2 входив до складу добровольчого формування територіальної громади. Рішення про надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України для заявників з числа членів осіб, які входили до складу ДФТГ, зазначених у пункті 5 частини першої статті 10-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", приймається місцевим структурним підрозділом з питань ветеранської політики за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) або за адресою фактичного місця проживання (для внутрішньо переміщених осіб) заявника в місячний строк з дня надходження заяви (заяви в електронній формі) відповідно до Порядку надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 №740.
Отже, рішення про відмову прийнято у зв'язку з відсутністю підстав для встановлення факту безпосередньої участі у заходах відповідно до пункту 6 частини першої статті 10-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Позивач, не погодившись із таким рішенням відповідача, звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд керувався наступним.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України “Про основи національного спротиву» від 16 липня 2021 року № 1702-IX (далі - Закон №1702-IX) визначає правові та організаційні засади національного спротиву, основи його підготовки та ведення, завдання і повноваження сил безпеки та сил оборони та інших визначених цим Законом суб'єктів з питань підготовки і ведення національного спротиву.
Статтею 1 Закону №1702-IX визначено терміни:
1) доброволець Сил територіальної оборони Збройних Сил України - громадянин України або іноземець чи особа без громадянства, який перебуває в Україні на законних підставах впродовж останніх п'яти років та на добровільній основі зарахований до проходження служби у складі добровольчого формування Сил територіальної оборони Збройних Сил України;
2) добровольче формування територіальної громади - воєнізований підрозділ, сформований на добровільній основі з громадян України, які проживають у межах території відповідної територіальної громади, який призначений для участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони;
Відповідно до абзаців 3-6 частини 2 статті 8 Закону №1702-IX порядок утворення, комплектування, функціонування, підстави та порядок розформування добровольчих формувань територіальних громад визначаються Положенням про добровольчі формування територіальних громад, яке затверджується Кабінетом Міністрів України. Діяльність добровольчих формувань територіальних громад здійснюється під безпосереднім керівництвом і контролем командира військової частини Сил територіальної оборони Збройних Сил України за територіальним принципом. У разі введення в Україні або в окремих її місцевостях воєнного стану всі добровольчі формування територіальних громад переходять в оперативне підпорядкування командирів відповідних військових частин Сил територіальної оборони Збройних Сил України. На час дії воєнного стану за рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України добровольчі формування територіальних громад повністю або частково можуть залучатися до виконання завдань територіальної оборони поза межами визначеної зони територіальної оборони, а також направлятися до районів ведення воєнних (бойових) дій.
Згідно ч.1 ст.20 Закону №1702-IX виконання завдань територіальної оборони здійснюється на всій території України включно з районами ведення воєнних (бойових) дій. Рішення про виконання завдань територіальної оборони в районах ведення воєнних (бойових) дій приймається Головнокомандувачем Збройних Сил України.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону №1702-IX, соціальний і правовий захист військовослужбовців, які беруть участь у заходах підготовки та виконанні завдань територіальної оборони, здійснюється згідно із Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". На військовослужбовців, які беруть участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, поширюються гарантії соціального захисту, передбачені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Також, за частиною другою статті 24 Закону №1702-IX, на членів добровольчих формувань територіальних громад під час їх участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також виконання ними завдань територіальної оборони поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". На членів добровольчих формувань територіальних громад, які беруть участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, поширюються гарантії соціального захисту, передбачені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
З наведених правових норм слідує, що під час виконання завдань територіальної оборони на членів добровольчих формувань територіальних громад поширюються всі гарантії військовослужбовців.
Також, згідно пп.4 п.1 ст.3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" дія цього Закону поширюється на: членів добровольчих формувань територіальних громад під час їх участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також виконання ними завдань територіальної оборони України.
Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час*. (ст.5 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту")
Відповідно до п.п.5, 6 ст.10-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України належать:
сім'ї військовослужбовців (резервістів, військовозобов'язаних, добровольців Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також сім'ї працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, до здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;
сім'ї осіб, які загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Порядок надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України №740 від 23 вересня 2015 року затверджено Порядок надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України (далі - Порядок №740, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), який визначає процедуру надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України.
Статус члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, згідно з цим Порядком надається: сім'ям військовослужбовців (резервістів, військовозобов'язаних, добровольців Сил територіальної оборони) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейських, осіб рядового та начальницького складу, військовослужбовців МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, і загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. (абз.5 п.2 Порядку №740)
Відповідно до п.3 Порядку №740 до членів сімей загиблих, померлих (тих, що пропали безвісти) осіб, зазначених у пункті 2 цього Порядку, належать, у т.ч. батьки.
Підпунктом 4 пункту 4 Порядку №740 передбачено, що підставами для надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, є: для членів сімей осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади:
свідоцтво про смерть (копія);
контракт добровольця територіальної оборони (копія);
довідка за формою згідно з додатком, видана командиром військової частини Сил територіальної оборони Збройних Сил під безпосереднім керівництвом і контролем якого провадиться діяльність добровольчого формування територіальної громади, за клопотанням командира добровольчого формування територіальної громади;
висновок судово-медичної експертизи.
Відповідно до п.п.5, 6 Порядку №740 для надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, членам сімей загиблих, померлих (тих, що пропали безвісти) осіб, зазначених у пункті 2 цього Порядку, необхідно подати структурному підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради (далі - орган соціального захисту населення) заяву і документи, передбачені пунктом 4 цього Порядку.
Рішення про надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, приймається органами соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання у місячний строк з дати подання документів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2023 року № 685 затверджено Порядок встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, деяких категорій осіб відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Порядок №685, в редакції чинній на час прийняття спірного рішення), який визначає процедуру встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, деяких категорій осіб відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон) та Закону України “Про адміністративну процедуру».
Згідно з п.п.2 п.2 Порядку №685 дія цього Порядку поширюється на членів сімей осіб, які загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (пункт 6 частини першої статті 10-1 Закону).
Відповідно до п.3 Порядку №685 рішення про встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, приймається міжвідомчою комісією з питань встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (далі - безпосередня участь у заходах), деяких категорій осіб відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - міжвідомча комісія), яку утворює Мінветеранів.
Положення про міжвідомчу комісію та її персональний склад затверджує Мінветеранів. До складу міжвідомчої комісії включаються фахівці Міноборони, МВС, МОЗ, Національної поліції, Національної гвардії, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Адміністрації Держспецзв'язку, ДСНС, СБУ (за згодою), Служби зовнішньої розвідки (за згодою). Також можуть включатися фахівці інших державних органів (за згодою їх керівників) та представники громадських організацій (за згодою).
Пунктом 5 Порядку №685 визначені документи які подаються для встановлення факту безпосередньої участі у заходах особи, яка загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах.
Відповідно до пунктів 6 - 11 Порядку №685 Міжвідомча комісія розглядає подані документи, надсилає у разі потреби необхідні запити за підписом її голови, уточнює інформацію про осіб, стосовно яких подані документи, заслуховує пояснення таких осіб, свідків, представників державних органів і в місячний строк з дня надходження документів (уточненої інформації) приймає рішення про встановлення факту безпосередньої участі у заходах або рішення про відмову у встановленні факту безпосередньої участі у заходах.
Міжвідомча комісія розглядає подані документи в порядку черговості реєстрації Мінветеранів заяви про встановлення факту безпосередньої участі у заходах.
Міжвідомча комісія протягом трьох робочих днів після прийняття рішення подає Мінветеранів рішення про осіб, щодо яких прийнято рішення про встановлення факту безпосередньої участі у заходах.
Мінветеранів не пізніше трьох робочих днів після надходження рішення про встановлення факту безпосередньої участі у заходах видає:
особам, зазначеним у підпункті 1 пункту 2 цього Порядку, - довідку за формою згідно з додатком 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 73, ст. 2068; 2017 р., № 86, ст. 2614; 2018 р., № 42, ст. 1484; 2022 р., № 85, ст. 5274; 2023 р., № 82, ст. 4703);
особам, зазначеним у підпункті 2 пункту 2 цього Порядку, - довідку за формою згідно з додатком 1 до Порядку надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 р. № 740 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 78, ст. 2605; 2023 р., № 67, ст. 3821; 2024 р., № 37, ст. 2305).
8-1. Після встановлення міжвідомчою комісією факту безпосередньої участі у заходах особи, яка загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, повнолітні члени її сім'ї, зазначені у підпункті 2 пункту 2 цього Порядку (їх уповноважені особи), які не зверталися за встановленням такого факту, можуть отримати довідку за формою згідно з додатком 1 до Порядку надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 р. № 740 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 78, ст. 2605; 2023 р., № 67, ст. 3821; 2024 р., № 37, ст. 2305), шляхом подання до Мінветеранів заяви за формою згідно з додатком 2 та документів, зазначених в абзацах восьмому - тринадцятому пункту 5 цього Порядку.
Мінветеранів не пізніше трьох робочих днів після надходження заяви з необхідними документами видає заявникам відповідну довідку на підставі раніше прийнятого міжвідомчою комісією рішення про встановлення факту безпосередньої участі у заходах.
Міжвідомча комісія відмовляє у встановленні факту безпосередньої участі у заходах у разі, коли:
1) відсутні документи, що містять підтвердження факту безпосередньої участі у заходах, або в поданих документах відсутні докази, які підтверджують факт безпосередньої участі у заходах;
2) виявлено факт подання недостовірної інформації про безпосередню участь у заходах або подання недостовірних даних про особу;
3) наявний обвинувальний вирок суду, який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період безпосередньої участі у заходах;
4) особи, які подали документи, перебували у складі збройних формувань або окупаційної адміністрації Російської Федерації, інших незаконних збройних формувань.
Міжвідомча комісія може скасувати раніше прийняте рішення про встановлення факту безпосередньої участі у заходах у разі виявлення підстав, визначених у пункті 9 цього Порядку.
У разі скасування раніше прийнятого рішення про встановлення факту безпосередньої участі у заходах міжвідомча комісія протягом трьох робочих днів повідомляє про це медико-соціальній експертній комісії (щодо осіб, зазначених у підпункті 1 пункту 2 цього Порядку), Мінсоцполітики та особі.
У разі прийняття рішення про відмову у встановленні факту безпосередньої участі у заходах відповідне питання може бути повторно винесене на розгляд міжвідомчої комісії за рішенням її голови на підставі повторного звернення особи та/або після надходження уточненої інформації про особу.
Рішення комісії може бути оскаржено відповідно до Закону України “Про адміністративну процедуру» та/або в судовому порядку.
Так, як вбачається з матеріалів справи та стверджував відповідач-2, міжвідомча комісія відмовила позивачу у встановленні факту безпосередньої участі у заходах, у зв'язку з тим, ОСОБА_2 на момент загибелі був членом Добровольчого формування Запорізької територіальної громади, не як цивільна особа, яка добровільно залучалася до Збройних Сил України, а як член добровольчого формування територіальної громади, що виключає поширення на позивача вимог Порядку №685 та не віднесено до повноважень міжвідомчої комісії встановлення факту безпосередньої участі у заходах відповідно до пункту 5 частини першої статті 10-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а саме встановлення факту безпосередньої участі у заходах для членів сімей осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади.
Суд погоджується з такими доводами відповідача-2 та зазначає, що статтею 10-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визначені різні категорії осіб, які належать до членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України.
Відповідно до змісту пункту 5 частини першої статті 10-1 вказаного Закону № 3551-XII до сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України належать сім'ї осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, брали безпосередню участь захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Пунктом 6 частини першої статті 10-1 вказаного Закону № 3551-XII визначено, що до сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України належать сім'ї осіб, які загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Відповідно до Положення про міжвідомчу комісію з питань встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, деяких категорій осіб відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - міжвідомча комісія), затвердженого наказом Міністерства у справах ветеранів України від 16.08.2023 №199, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.09.2023 за № 1626/40682, на міжвідомчу комісію покладено прийняття рішень про встановлення (відмову у встановленні) факту безпосередньої участі у заходах .
Розділом ІІ Положення № 199 визначені завдання та повноваження міжвідомчої комісії.
Основним завданням міжвідомчої комісії є прийняття рішень про встановлення (відмову у встановленні) факту безпосередньої участі у заходах для:
1) осіб з інвалідністю, зазначених у пункті 16 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон);
2) членів сімей осіб, зазначених у пункті 6 частини першої статті 10-1 Закону.
Міжвідомча комісія має право:
1) розглядати документи, що надіслали Міністерству у справах ветеранів України особи, зазначені у пункті 1 цього розділу, або їх законні представники або уповноважені особи, щодо встановлення факту безпосередньої участі у заходах;
2) надсилати у разі потреби необхідні запити, уточнювати інформацію про осіб, стосовно яких подані документи, заслуховувати пояснення таких осіб, свідків, представників державних органів;
3) приймати рішення про встановлення (відмову у встановленні) факту безпосередньої участі у заходах;
4) скасувати прийняте рішення про встановлення факту безпосередньої участі у заходах.
З огляду на положення Порядку №685, Положення №199 до повноважень відповідача-2 належить розгляд заяв та документів членів сімей осіб, які загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, які визначені пунктом 6 частини першої статті 10-1 Закону № 3551-XII.
Оскільки позивач відноситься до переліку осіб, визначених саме п.5 ст.10-1 Закону №3551-XII, відповідно у нього відсутня необхідність у зверненні до відповідачів для встановлення факту безпосередньої участі у заходах та отримання довідки, передбаченої Порядком №685.
Суд зазначає, що позивач має право на отримання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника та Захисниці України як такий, на якого поширюється пункт 5 частини першої статті 10-1 Закону № 3551-XII, шляхом подання місцевому структурному підрозділу з питань ветеранської політики за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) або за адресою фактичного місця проживання (для внутрішньо переміщених осіб) заявника заяви і документів, передбачених підпунктом 4 пункту 4 Порядку № 740.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачами по справі, як суб'єктом владних повноважень, виконано покладений на них обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та прийняття спірного рішення. Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. 14, 243-246, 250, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_9 ) до Міністерства у справах ветеранів України (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 34, ЄДРПОУ 42657144) та Міжвідомчої комісії з питань встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, деяких категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 34) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА