23 травня 2025 року 640/12615/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Щавінського В.Р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України та просить суд:
- визнати бездіяльність Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України протиправною щодо ненадання щорічних додаткових відпусток за особливий характер праці разом із щорічними основними відпустам;
- зобов'язати надати щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці за 2018 рік тривалістю 18 календарних днів, не надану у перший рік роботи після закінчення 6 місяців безперервної роботи окремо від щорічної основної відпустки за особливий характер праці за 2019 рік тривалістю 18 календарних днів, не надану за другий рік роботи в Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України окремо від щорічної основної відпустки за 2019 рік.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.08.2019 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.
Законом України від 13.12.2022 №2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний судміста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На виконання вимог зазначених приписів, Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративну справу №640/12615/19 за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії скеровано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено Щавінського В.Р.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.06.2023 прийнято до провадження адміністративну справу №640/12615/19 та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У подальшому ухвалою суду від 03.02.2025 здійснено заміну первісного відповідача - Адміністрацію Державної кримінально-виконавчої служби України, на правонаступника - Департамент з питань виконання кримінальних покарань.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.04.2025 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі відмовлено.
Через систему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Щавінського В.Р.
В обґрунтування заяви позивачка вказує, що суддя, на її думку, штучно створює підстави для притягнення її до відповідальності за зловживання процесуальними правами. Зазначає, 20.05.2025 о 15:20 на її електронну адресу надійшло повідомлення про доставку у Електронний кабінет ЄСІТС ухвали Київського окружного адміністративного суду від 18.04.2025 стосовно відмови у задоволенні її клопотання від 06.03.2025 про зупинення провадження у справі у зв'язку з примиренням сторін з попередніми умовами примирення.
Важає, щоу зв'язку з тим, що вказана ухвала постановлена заднім числом (підписана КЕП судді Київського окружного адміністративного суду Щавінського В.Р. 20.05.2025 о 08:08:59) і нею відмовлено у задоволенні її клопотання, яке вона відкликала 27.04.2025.
На думку позивача, усупереч ст. 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; ст. 1 Протоколу № 12 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 57 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя Щавінський В.Р. 20.05.2025 вирішив її клопотання від 06.03.2025 через 23 дні після подання нею заяви від 27.04.2025 про його відкликання, шляхом підробки дати постановлення ухвали стосовно відмови у задоволенні її клопотання від 06.03.2025 і замість 20.05.2025 зазначив 18.04.2025 - до подачі її заяви від 27.04.2025 про відкликання клопотання від 06.03.2025.
Розглянувши вказану заяву про відвід судді Щавінського В.Р., суд зазначає таке.
Відповідно до частини одинадцятої статті 40 КАС України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Відповідно до частини першої статті 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Частиною третьою статті 39 КАС України визначено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Згідно з частиною першою статті 36 КАС України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про самовідвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
При цьому суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 4 статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суд зазначає, що зі змісту доводів, які наведені позивачкою у заяві про відвід судді Щавінського В.Р., вбачається, що позивачка виявила незгоду з процесуальним рішенням та діями суду, саме щодо розгляду клопотання про зупинення провадження по справі, а отже, дана заява не містить підстав для відводу судді, які визначені статтею 36 КАС України.
Щодо твердження позивачки стосовно підробки дати постановлення Ухвали від 18.04.2024, яка, на її думку, була винесена судом 20.05.2025, суд зазначає наступне.
18.04.2024 судом винесено Ухвалу про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі.
Відповідно до Акту Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 складеного В.о. керівника апарату Рогівцем П.О., помічником судді Наталенко Ю.О. та Головним спеціалістом з інформаційних технології ВУПІЗ Коршаком Микитою Валентиновичем 20.05.2025 виявлено програмно-апаратний збій в автоматизованій системі «Діловодство спеціалізованого суду», що призвело до не підписання електронно цифровим підписом ухвали від 18 квітня 2024, у адміністративній справі № 640/12615/19 за позовом за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, для усунення в подальшому програмно-апаратних збоїв було проведено низку комплексно-технічних заходів.
Жодних інших доказів на підтвердження існування об'єктивних обставин, які б свідчили про сумніви у неупередженості або об'єктивності судді Щавінського В.Р. позивачем суду не надано.
Визначаючись щодо наявності підстав для відводу судді необхідно враховувати, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 27, 28 і 30 рішення у справі "Фей проти Австрії" (заява від 24.02.1993 №255), п.42 рішення у справі "Веттштайн проти Швейцарії" (заява №33958/96).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими".
Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності такого судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10.05.2018 в адміністративній справі №800/592/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 73903174).
З огляду на вказане, суд вважає, що зазначені позивачкою обставини в обґрунтування заяви про відвід не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами та не свідчать про наявність обґрунтованого сумніву щодо неупередженості та об'єктивності судді Київського окружного адміністративного суду Щавінського В.Р. у вирішенні даної адміністративної справи, оскільки зводяться до незгоди з процесуальним рішенням та діями судді, а тому заява відповідача про відвід є необґрунтованим.
Враховуючи приписи частини четвертої статті 40 КАС України, суд вважає за необхідне матеріали даної справи передати до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід у відповідності до вимог частини 1 статті 31 КАС України.
Керуючись ст.ст. 36-40, 243, 248 КАС України, суд
1. Визнати необґрунтованим відвід судді Київського окружного адміністративного суду Щавінського В.Р. у справі №640/12615/19.
2. Матеріали адміністративної справи №640/12615/19 передати до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід у відповідності до вимог частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.
Суддя Щавінський В.Р.