22 травня 2025 року м. Київ №320/17325/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому позивач просить суд:
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;
- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 262240018391 від 10.01.2023, яким позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком із застосуванням норм п.4 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити позивачу пенсію за віком із застосуванням норм п.4 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплачувати позивачу пенсію з 03.01.2023, з моменту подання заяви про призначення пенсії за віком із застосуванням норм п. 4 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач безпідставно не зарахував до загального стажу період навчання, позаяк цей період перетинається з військовою службою, однак позивачем було подано всі документи, які є підставою для призначення пенсії, а тому вважає такі дії протиправними.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.07.2023 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог, обґрунтовуючи тим, що відповідно до пункту 6 Порядку підтвердження наявного трудового стажу № 637 військова служба у складі діючої армії в період бойових дій, в тому числі під час виконання інтернаціонального обов'язку, зараховується до стажу роботи на підставі довідок територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, які видаються в порядку, що визначається Міноборони (додаток №2). Оскільки, документально підтвердити право позивача на призначення дострокової пенсії за віком, на думку відповідача неможливо, інших документів позивачем при подачі заяви не надавалося, то Головне управління не може призначити дострокову пенсії за віком позивачу згідно статті 115 Закону №1058. З урахуванням викладеного позивачу відмовлено в призначенні дострокової пенсії за віком у зв'язку із не підтвердженням права на призначення дострокової пенсії за віком, згідно наданими документами. Відповідач просить відмовити в задоволенні позову.
Позивач направив на адресу суду відповідь на відзив, в якому наголосив на обґрунтованості позовних вимог.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що позивач 03.01.2023 звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до п.4 ч. 1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058- ІV.
Позивач є учасником бойових дій, яке він приклав до документів, що подавав разом з заявою про призначення пенсії. Також позивачем було подано дипломи про навчання, трудову книжку та військовий квиток.
Розглянувши подані заявником документи відповідач 10.01.2023 прийняв рішення за №262240018391 про відмову в призначенні пенсії за віком у зв'язку із відсутністю необхідних документів для визначення права на пенсію згідно п.4 ч. 1 ст.115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Вважаючи неправомірною відмову відповідача у призначенні пенсії за віком, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі -Закон №1058-IV).
Так, статтею 1 Закону №1058-ІV визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно з ч.1 ст.5 Закону №1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного та соціального страхування.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.115 Закону №1058-IV право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів, військовозобов'язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім'ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п'ятого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, а також абзацу шостого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов'язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551) ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону № 3551 до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
За визначенням, наведеним у ч. 1 ст. 5 Закону № 3551, учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Осіб, які належать до учасників бойових дій, визначає ст. 6 Закону № 3551.
Згідно з абз. 1 п. 19 ч. 1 ст. 6 Закону № 3551 учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Відповідно до абз. 2 п. 19 ч. 1 ст. 6 Закону № 3551 Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абз. 1 цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, визначаються Кабінетом Міністрів України. Райони антитерористичної операції визначаються Кабінетом Міністрів України, а райони здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону № 1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).
Відповідно до п. 1.8 розділу І Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково.
Згідно з пп.6 п. 2.1 розділу ІІ Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, документи, які підтверджують право на призначення дострокової пенсії за віком:
військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, які брали участь у бойових діях, безпосередню участь в АТО/ООС та/або в обороні України у зв'язку з військовою агресією російської федерації:
документи про проходження військової служби (служби);
довідка згідно з додатком 2 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу або документи про безпосередню участь в АТО/ООС, передбачені Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій, або документи військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій про безпосередню участь в обороні України у зв'язку з військовою агресією російської федерації;
посвідчення учасника бойових дій.
Згідно з абз. 1 п. 2.12 розділу ІІ Порядку № 22-1 за документ, який засвідчує, що особі встановлено статус ветерана війни, особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та особи, яка має особливі заслуги перед Батьківщиною, приймаються посвідчення: учасника війни; учасника бойових дій; особи з інвалідністю внаслідок війни; «Постраждалий учасник Революції Гідності» (в період до видачі посвідчення довідка, видана структурними підрозділами соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчими органами міських рад за місцем проживання); члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України; члена сім'ї загиблого, довідка члена сім'ї загиблого, яка видається матері (або іншому повнолітньому члену сім'ї загиблої особи чи опікуну) на дитину загиблої особи, зазначеної у п. 1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», до досягнення нею 14-річного віку; документи, що підтверджують наявність заслуг, передбачених ст. 11 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Згідно з п. 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, серед іншого:
надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з п. 2.28 розділу II цього Порядку.
Застосовуючи ці приписи до обставин справи, суд зазначає наступне.
Досягнення позивачем необхідного пенсійного віку (55 років) та наявність у останнього необхідного страхового стажу (25 років) не є спірним у даній справі.
У спірному рішенні як на підставу відмови у призначенні пенсії достроково, відповідач 2 послався на пп. 6 п. 2.1. Порядку №22-1, який вимагає надання:
документів про проходження військової служби (служби);
довідки згідно з додатком 2 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу або документи про безпосередню участь в АТО/ООС, передбачені Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій, або документи військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій про безпосередню участь в обороні України у зв'язку з військовою агресією російської федерації;
посвідчення учасника бойових дій.
З матеріалів справи суд встановив, що до заяви про призначення пенсії позивачем додано військовий квиток, який підтверджує факт проходження позивачем військової служби у період з 28.08.1985 рок по 29.08.19992 і посвідчення учасника бойових дій.
Аналіз положень абз. 1 п. 19 ч. 1 ст. 6 Закону № 3551 зумовлює висновок, що за п. 19 ч. 1 ст. 6 Закону № 3551 статус учасника бойових дій надається: 1) військовослужбовцям, 2) резервістам, 3) військовозобов'язаним, 4) добровольцям Сил територіальної оборони, 5) особам, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
Суд враховує, що позивач набув статус учасника бойових дій відповідно до п. 19 ст. 6 Закону № 3551, про що прямо зазначено в його посвідченні серія НОМЕР_1 , виданому ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.06.1998.
Беручи до уваги те, що позивач продовжував військову службу, суд дійшов висновку, що статус учасника бойових дій відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 6 Закону № 3551 він набув саме як військовослужбовець, (а не резервіст, військовозобов'язаний чи особа, яка входила до складу добровольчого формування територіальної громади).
Отже, єдиною підставою для відмови позивачу в призначенні пенсії на умовах п.4 ч.1 ст.115 Закону №1058-IV слугувало ненадання довідки про період (періоди) проходження військової служби й участі в бойових діях згідно з додатком 2 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу №637 від 12.08.1993.
П. 6 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, (далі Порядок № 637) визначено, що для підтвердження військової служби, […] приймаються:
військові квитки;
довідки територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин і установ системи Міноборони, […];
довідки архівних і військово-лікувальних установ.
Військова служба у складі діючої армії в період бойових дій, в тому числі під час виконання інтернаціонального обов'язку, зараховується до стажу роботи на підставі довідок територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, які видаються в порядку, що визначається Міноборони (додаток № 2).
Відповідно до затвердженої додатком 2 до Порядку № 637 форми довідки, вона видається особам, які проходили військову службу в складі діючої армії в період бойових дій (в тому числі під час виконання інтернаціонального обов'язку, перебування в партизанських загонах і з'єднаннях). Ця довідка містить підтвердження, що зазначена служба підлягає зарахуванню до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
Відтак, зі змісту додатку №2 до Порядку №637 вбачається, що така довідка подається особою не для вирішення питання про призначення пенсії учаснику бойових дій, а для зарахування до його загального страхового стажу періоду участі в бойових діях з розрахунку один місяць служби за три місяці, тобто в пільговому обчисленні.
У даному ж випадку в аспекті статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підтвердженню для призначення пенсії, насамперед, підлягають не обставини тривалості участі військовослужбовця у бойових діях, а сам факт такої участі.
Разом з тим, факт участі позивача у бойових діях уже був встановлений державою в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 під час вирішення питання про наявність підстав для видачі позивачу посвідчення учасника бойових дій.
Питання про те, який документ є необхідним і достатнім для встановлення спеціального статусу особи для дострокового призначення пенсії за віком відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058, було предметом вирішення Верховним Судом в постановах від 09 червня 2021 року у справі № 340/576/19, від 17 січня 2023 року у справі № 580/8208/21.
В постанові від 09 червня 2021 року у справі № 340/576/19 Верховний Суд навів такі висновки: « 20. Подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком № 22-1, пунктом 2.1 якого визначено перелік документів, що подають разом із заявою про призначення пенсії.
21. Так, відповідно до підпункту 5 пункту 2.1 Порядку 22-1 до заяви про призначення пенсії додаються документи, що посвідчують спеціальний статус особи, зокрема, посвідчення учасника бойових дій, довідка про період (періоди) участі у бойових діях або в антитерористичній операції в районах її проведення, а для осіб, яким встановлено статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 19, 20 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», також документи, на підставі яких встановлено статус учасника бойових дій, визначені Порядком надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413 (у разі призначення пенсії учасникам бойових дій згідно з пунктом 4 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV).
22. Аналіз наведених норм права свідчить про те, що документом, що посвідчують спеціальний статус особи для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій є 1) посвідчення учасника бойових дій; або 2) довідку про період (періоди) участі у бойових діях або в антитерористичній операції в районах її проведення.
23. Виключенням з цього правила встановлено для осіб, яким встановлено статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 19, 20 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та яким також необхідно також подати документи, на підставі яких встановлено статус учасника бойових дій, визначені Порядком надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413.
24. Отже, положення підпункту 5 пункту 2.1 Порядку 22-1 посвідчення учасника бойових дій та довідку про період (періоди) участі у бойових діях або в антитерористичній операції в районах її проведення визначають як альтернативні документи, що посвідчують спеціальний статус особи для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій, які кожний окремо є достатнім документом, який засвідчує спеціальний статус особи, яка звернулась за призначенням пенсії зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій».
В постанові від 17 січня 2023 року у справі № 580/8208/21 Верховний Суд навів висновок, подібний тому, що викладений в постанові від 09 червня 2021 року у справі № 340/576/19.
Висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 09 червня 2021 року у справі № 340/576/19, від 17 січня 2023 року у справі № 580/8208/21, зроблені на підставі аналізу норм пп. 5 п. 2.1 Порядку № 22-1 в редакції, яка була чинною до 10.12.2021.
На підставі Постанови правління ПФУ № 33-1 пункт 2.1 Порядку № 22-1 доповнений підпунктом 6, який визначає документи, які підтверджують право на призначення дострокової пенсії за віком, а п. 2.12 Порядку № 22-1 викладений в новій редакції і визначає документи, які засвідчують особливий статус, в тому числі учасника бойових дій.
Постановою правління ПФУ від 24.11.2022 № 23-1 в підпункт 6 п. 2.1 порядку № 22-1 внесено зміни, які набули чинності 30.12.2022.
Проаналізувавши зміст норм пп. 6 п. 2.1 Порядку № 22-1 в редакції, чинній з 30.12.2022, в порівнянні з пп. 5 п. 2.1 Порядку № 22-1 в редакції, чинній до 10.12.2021 року, суд дійшов висновку, що перелік документів, що засвідчують спеціальний статус особи як учасника бойових дій, принципових змін не зазнав, а тому підхід, застосований Верховним Судом до спірних правовідносин у справах № 340/576/19 та № 580/8208/21, може бути застосований і при розгляді цієї справи.
Відповідно до цього висновку, норми підпункту 5 пункту 2.1 Порядку 22-1 посвідчення учасника бойових дій та довідку про період (періоди) участі у бойових діях або в антитерористичній операції в районах її проведення визначають як альтернативні документи, що посвідчують спеціальний статус особи для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій, які кожний окремо є достатнім документом, який засвідчує спеціальний статус особи, яка звернулась за призначенням пенсії зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій.
Суд встановив, що разом з заявою про призначення пенсії позивач надав військовий квиток, чим підтвердив факт проходження ним військової служби та наявність у нього статусу військовослужбовця, а також посвідчення учасника бойових дій, яке посвідчує спеціальний статус особи для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій.
При цьому згадані в абз. абз. 13-16 пп. 6 п. 2.1 Порядку № 22-1 документи (посвідчення учасника бойових дій, довідка згідно з додатком 2 до Порядку № 637, довідка згідно з додатком 6 до Порядку № 413) необхідно розглядати як альтернативні документи, що посвідчують спеціальний статус особи для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій, які кожний окремо є достатнім документом, який засвідчує спеціальний статус особи, яка звернулась за призначенням пенсії зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій.
Відтак, за встановлених фактичних обставин та з огляду на правове регулювання спірних правовідносин позивач не мав надавати довідку за формою, наведеною в додатку 2 до Порядку № 637, оскільки на підтвердження свого спеціального статусу, необхідного для призначення дострокової пенсії за віком відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058, він надав посвідчення учасника бойових дій, чого цілком достатньо.
При цьому, як вже було зазначено судом, факт участі позивача у бойових діях встановлений державою під час вирішення питання про наявність підстав для видачі йому посвідчення учасника бойових дій.
Слід зазначити, що належність позивача до особи, яка має статус учасника бойових дій не є предметом спору у цій справі, посвідчення позивача не визнано недійсним та не скасовано у встановленому Законом порядку.
З огляду на викладене в його сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві від 10.01.2023 № 262240018391.
При цьому, як встановлено судом та підтверджено відповідачем, на дату звернення до пенсійного органу позивач досяг 55 років, його страховий стаж становив 34 роки 11 місяців 04 дні.
Тобто, у позивача наявне право на призначення пенсії за віком як військовослужбовцю згідно п.4 ч.1 ст.115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Щодо дати з якої позивачу слід призначити пенсію, а також органу, який слід зобов'язати здійснити таке призначення, то суд зазначає наступне.
Статтею 45 Закону №1058-IV визначено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.
Позивач звернувся з заявою про призначення пенсії 03.01.2023, отже, позовні вимоги про призначення пенсії з цієї дати є обґрунтованими.
Суд зазначає, що у цій справі повноваження відповідача не є дискреційними, оскільки у даному випадку є лише один правомірний і законно-обґрунтований варіант поведінки суб'єктів владних повноважень призначити та виплатити позивачу пенсію.
Дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом подібних повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може". У такому випадку, дійсно, суд не може зобов'язати суб'єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.
Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли існує лише один правомірний і законно-обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
З огляду на настання визначених законодавством умов, відповідач зобов'язаний був вчинити конкретні дії на користь позивача призначити та виплатити пенсію відповідно п.4 ч.1 ст.115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування",
Згідно з ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході розгляду справи не довів правомірність своєї поведінки в спірних правовідносинах.
Натомість, доводи та аргументи позивача, якими він обґрунтовував позовні вимоги, знайшли своє підтвердження за наслідками розгляду справи по суті.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача виплачувати пенсію позивача суд зазначає, що судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, відтак у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до правил частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат, пов'язаних з розглядом справи не встановлено, питання про розподіл судових витрат не вирішується.
Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.
3. Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 262240018391 від 10.01.2023, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком із застосуванням норм п.4 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із застосуванням норм п. 4 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
5. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити ОСОБА_1 пенсію з 03.01.2023, з моменту подання заяви про призначення пенсії за віком із застосуванням норм п.4 ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058.
6. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Панова Г. В.