ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"23" травня 2025 р. справа № 300/1916/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі: судді Гомельчука С.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,-
ОСОБА_1 (позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії на підставі наданої Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в Львівській, Івано-Франківській та Закарпатських областях довідки від 03.02.2025 №09 та щодо застосування з 01.03.2024 обмеження розміру пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести ОСОБА_1 з 01.02.2023 перерахунок пенсії на підставі наданої Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в Львівській, Івано-Франківській та Закарпатських областях довідки від 03.02.2025 №09 та здійснити виплату перерахованої пенсії з 01.03.2024 без обмеження її розміру та з урахуванням проведених платежів.
Адміністративний позов мотивований тим, що Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях сформовано оновлену довідку від 03.02.2025 № 09 про розмір грошового забезпечення позивача для здійснення перерахунку основного розміру пенсії. Однак, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відмовлено у такому перерахунку, в зв'язку з відсутністю, на думку відповідача, законних підстав і відповідних повноважень. Позивач наголошує, що згідно зі ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Звернув увагу суду, що положення пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» у частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з цією Постановою, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020, набрання чинності Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» №294-IX від 14.11.2019, не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили. Вважає, що починаючи з 01.01.2020 розрахунковою величиною для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня відповідного календарного року. У зв'язку з наданням Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях оновленої довідки про грошове забезпечення станом на 01.01.2023 у нього виникло право на перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2023. Також вважає, що відповідачем протиправно обмежено пенсію максимальним розміром.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.03.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, що надійшов до суду 09.04.2025, в якому проти позову заперечив. У відзиві зазначив, що Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях видано довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023, проте будь-яких відомостей про те, що попередня довідка є недійсною не надано. Звернув увагу, що скасування п.6 Постанови КМУ №103 Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі №826/6453/18, не може слугувати підставою для надання до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023. Представниця відповідача звернула увагу суду, що максимальний розмір пенсії позивача відповідно до положень статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-17 від 08.07.2011(зі змінами, внесеними Законами № 911-VIII від 24.12.2015, № 1774-VIII від 06.12.2016) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Просить відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що підтверджується матеріалами справи.
Згідно з протоколом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 01.03.2025 основний розмір пенсії позивача становив 80% із розрахунку таких сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 4930 грн, оклад за військове звання - 1410 грн, процентна надбавка за вислугу років 50% - 3170 грн, середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці 6727 грн. Загальний розмір пенсії з урахуванням індексації та надбавки 27256,84 грн (а.с.48).
Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях сформовано довідку від 03.02.2025 № 09 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 за посадою, яку позивач займав станом на момент звільнення зі служби (а.с.10). Підставою для видачі довідки слугувало рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 у справі №300/6873/24.
Згідно з вищевказаною довідкою грошове забезпечення складається з посадового окладу 7520 грн, окладу за військове звання підполковник внутрішньої служби- 2150 грн, надбавки за вислугу років 50% - 4835 грн, надбавки за особливості проходження служби 50% - 7252,50 грн, премії 290% - 21808 грн. Усього 43565,50 грн (а.с. 10).
На звернення позивача від 06.02.2025, відповідач листом від 17.02.2025 №1360-1088/Г-02/8-0900/25 повідомив позивача про відсутність законних підстав та відповідних повноважень для проведення такого перерахунку його пенсії (а.с.12).
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення позивача регулюються, зокрема, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ(далі - Закон №2262-ХІІ).
Суд зазначає, що правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих службовців Державної служби з надзвичайних ситуацій, є положення частини 3 статті 43 та частини 4 статті 63 Закону №2262-XII.
За приписами ч. 3 ст. 43 Закону №2262-XII передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.18 ст.43 Закону №2262-XII, у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону №2262-XII, згідно з якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону.
Всі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Із системного аналізу наведених норм слідує, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону №2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій службовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, здійснені на підставі рішень Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку.
Отже, політика соціального захисту, як зазначив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 02.03.1999 №2-рп/99, є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення проведення якої на підставі пункту 3статті 116 Конституції України здійснюється Кабінетом Міністрів України.
У пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України за №45 від 13.02.2008, якою затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Відтак, основною обставиною, яка обумовлює перерахунок пенсій колишніх військовослужбовців, є зміна розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців.
Кабінет Міністрів України 30 серпня 2017 року прийняв Постанову №704 (далі Постанова №704), якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Станом на час прийняття Постанови №704 (а також редакції Постанови КМУ №1052 від 27.12.2017), пункт 4 передбачав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
При цьому відповідно до пункту 10 Постанови № 704 (із змінами, внесеними згідно з Постановою №1052) ця постанова набирає чинності з 01 січня 2019 року.
Починаючи з 24.02.2018, набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі Постанова №103), якою пункт 4 Постанови №704 викладено в новій редакції, яка передбачала, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Також цією Постановою внесено зміни до пункту 10 Постанови №704 щодо дати набрання нею чинності, а саме датою набрання чинності Постанови визначено 1 березня 2018 року.
Отже, станом на 01.03.2018 пункт 4 Постанови №704 (в редакції п.6 Постанови №103) визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року.
З огляду на викладене, розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 1 січня 2018 року.
Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі №520/2781/20, від 14 квітня 2021 року у справі №240/12309/20, від 27 травня 2021 року у справі №520/5794/20, 11.02.2021 у справі №200/3774/20-а.
Крім цього, Міністерство внутрішніх справ України відповідно до Постанови №704, з урахуванням додатків 1, 6, 13 до неї та постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №614 «Деякі питання віднесення областей та міст до груп за оплатою праці», з метою визначення посадових окладів осіб рядового і начальницького складу Державної служби України з надзвичайних ситуацій, наказом від 06.03.2018 №179 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.03.2018 №316/31768) затвердило схеми тарифних розрядів за відповідними посадами. Так, згідно з вказаними схемами посадові оклади за тарифними розрядами визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 02.08.2022 (справа №440/6017/21) зазначив, що Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 №2017-III (далі - Закон №2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.
У свою чергу базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти (стаття 6 Закону №2017-III).
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
При цьому, згідно з частиною 2 статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).
Верховний Суд зазначив, що законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб і разом з цим наголосив, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 №2629-VIII встановлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.
У свою чергу Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 № 294-IX (далі - Закон № 294-IX), Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» №1082-IX, Закон України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02 грудня 2021 року № 1928-IX, Закон України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» 03 листопада 2022 року № 2710-IX таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020 - 2023 роки, не містять.
Тобто, положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, до 01.01.2020 - набрання чинності Законом №294-IX, не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.
Крім того, частина третя статті 1-1 Закону №2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV .
У підсумку Верховний Суд (справа №440/6017/21), враховуючи те, що з 01.01.2020 положення щодо застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року як розрахункової величини для визначення посадових окладів не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, виснував, що для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням підлягає використанню розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Як встановлено судом вище, Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях видано позивачу довідку від 03.02.2025 № 09, відповідно до якої посадовий оклад і оклад за військовим званням визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт (а.с.10).
Отже, заява позивача, подана відповідачу, та оформлена довідка від 03.02.205 № 09 є додатковими документами в розумінні статті 63 Закону №2262-XII і, як наслідок, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначеної позивачу пенсії.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-XII, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює відповідний Порядок, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 30.01.2007 №3-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402.
Водночас суд зазначає, що відповідно до пункту 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону №2262-XII.
Так, відповідно до ч.2 ст.51 Закону №2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Підсумовуючи наведене вище, суд вважає, що відповідач не довів правомірності дій щодо відмови у проведенні обчислення і перерахунку пенсії позивача згідно з довідкою Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях від 03.02.2025 № 09, а тому позовні вимоги про визнання протиправними таких дій та зобов'язання провести відповідний перерахунок з 01.02.2023 є обґрунтованими.
Крім того, слід зазначити, що пенсія, як і заробітна плата, мають однакову правову природу, тобто є джерелом існування, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Таке твердження випливає з норм статті 1 Закону України №2235-III «Про громадянство України», статті 2 Закону України №2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», згідно з якими заробітна плата і пенсія включені до переліків законних джерел існування, доходів.
З огляду на позицію Конституційного Суду України в рішеннях №8-рп/2013 і №9-рп/2013, а також на підставі аналізу положення статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, в системному зв'язку з положенням частини 3статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суд вважає, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.
Така права позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 05.04.2019 (справа №809/248/18, провадження №К/9901/53585/18).
Щодо позовних вимог визнати протиправним дії відповідача щодо застосування з 01.03.2024 обмеження розміру пенсії та зобов'язати відповідача здійснити виплату перерахованої пенсії без обмеження максимальним розміром, з урахуванням проведених платежів, суд зазначає про таке.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011р. №3668-VI, із змінами, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Податкового кодексу України, Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", «Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати 10740 гривень.
Водночас, Законом №3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, яку викладено в редакції Закону №3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43Закону №2262, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом №3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону №3668-VI.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ(у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII.
При цьому, положення статті 2 Закону №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини 7статті 43 Закону №2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
У постановах від 16.12.2021 у справі №400/2085/19, від 20.07.2022 у справі №340/2476/21, від 25.07.2022 у справі №580/3451/21 та від 30.08.2022 у справі №440/994/20, Верховний Суд дійшов наступних висновків: " на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 та Законом №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців. При цьому суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону №3668-VI. Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, колегія суддів Верховного Суду доходить висновку, що вони явно суперечать один одному»
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №822/524/18, із посиланням на положення статей1,8,92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI."
Судом встановлено, що відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача, починаючи з 01.03.2024, внаслідок чого розмір пенсії позивача становить 25381,84 грн, однак виплата проводиться у розмірі 23610 грн, із урахуванням максимального розміру пенсії (а.с. 9).
Тобто відповідач при здійсненні перерахунку пенсії протиправно обмежив розмір пенсії позивача з 01.03.2024.
Враховуючи викладене, суд вважає, що за наведених обставин і правових норм Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області безпідставно обмежило максимальний розмір пенсії позивача під час здійснення її перерахунку, оскільки таке обмеження є звуженням обсягу вже набутих позивачем прав та/або позбавленням його права на соціальний захист, у зв'язку з чим такі дії відповідача не відповідають критеріям правомірності, визначеним ч. 2ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відтак, з метою забезпечення належного та ефективного відновлення порушених прав позивача на відповідне пенсійне забезпечення, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії на підставі наданої Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в Львівській, Івано-Франківській та Закарпатських областях довідки від 03.02.2025 №09 та щодо застосування з 01.03.2024 обмеження розміру пенсії та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести ОСОБА_1 з 01.02.2023 перерахунок пенсії на підставі наданої Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в Львівській, Івано-Франківській та Закарпатських областях довідки від 03.02.2025 №09 та здійснити виплату перерахованої пенсії з 01.03.2024 без обмеження її розміру та з урахуванням проведених платежів.
За таких обставин, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій щодо відмови в перерахунку пенсії та зобов'язання провести перерахунок і виплату пенсії належить до задоволення.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що позивач має право на пільги відповідно до п.8 ч. 1ст. 5 Закону України "Про судовий збір" та звільнений від сплати судового збору за подання позову з таким характером спору.
З огляду на те, що позивач не поніс судових витрат по сплаті судового збору, за відсутності доказів понесення сторонами інших судових витрат у справі, керуючись частиною 1статті 139 КАС України, відсутні підстави для розподілу судових витрат у справі.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії на підставі наданої Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в Львівській, Івано-Франківській та Закарпатських областях довідки від 03.02.2025 №09 та щодо застосування з 01.03.2024 обмеження розміру пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ) провести ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з 01.02.2023 перерахунок пенсії на підставі наданої Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в Львівській, Івано-Франківській та Закарпатських областях довідки від 03.02.2025 №09 та здійснити виплату перерахованої пенсії з 01.03.2024 без обмеження її розміру та з урахуванням проведених платежів.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Гомельчук С.В.