23 травня 2025 року Справа № 640/11090/21 провадження №ЗП/280/563/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Тетерюк Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛОВ» (01001, м. Київ, вул. Десятинна, буд 4/6, поверх 3, каб. 34-Б; код ЄДРПОУ 31111564)
до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11-Г; код ЄДРПОУ 44082145),
Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8; код ЄДРПОУ 43005393)
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛОВ" (далі - позивач, ТОВ «КЛОВ») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач 1, ЦМУ ДПС по роботі з ВПП), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2, ДПС України), у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення суб'єкта владних повноважень - ЦМУ ДПС по роботі з ВПП в особі Комісії ЦМУ ДПС по роботі з ВПП з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме № 2401424/31111564 від 15.02.2021, яким відмовлено у реєстрації в податкової накладної від 13.10.2020 № 418 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 13.10.2020 № 418, складену та направлену для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних позивачем датою її фактичного отримання.
Крім того, просить стягнути на користь позивача витрати по сплаті судових витрат у розмірі 8 270,00 грн, з яких 6000,00 грн витрати на професійну правничу допомогу, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що у відповідності до норм податкового законодавства позивачем складено податкову накладну, яку направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН). Реєстрація податкової накладної зупинена з підстав відповідності п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної. На виконання зазначених вимог позивач направив до відповідної Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, пояснення та копії документів, які підтверджують господарську операцію, однак в реєстрації податкової накладної відмовлено з підстав не надання первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування. З посиланням на норми Податкового кодексу України (далі - ПК України) позивач зазначає про незгоду з відмовою в реєстрації податкової накладної в ЄРПН, оскільки в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не визначено переліку документів, необхідних контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, а оскаржуване рішення не містить чітких підстав для відмови в реєстрації податкової накладної із зазначенням, зокрема, в чому саме полягає неналежність поданих первинних документів та чому ці недоліки стали підставою для висновку про неможливість здійснення таких господарських операцій та як наслідок неможливість реєстрації податкової накладної. Просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Катющенко В.П.) від 26.04.2021 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання; встановлено строки подання заяв по суті справи.
До матеріалів справи долучено відзив ЦМУ ДПС по роботі з ВПП (вх.№03-14/91794/21 від 09.06.2021), в якому зазначає, що реєстрація податкової накладної, складеної позивачем, зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України. Позивачем не надано первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, навантаження, розвантаження продукції, сертифікати відповідності та походження товару (соя). Проведеним аналізом показників первинних документів встановлена невідповідність кількості поставленого товару (соя), кількість товару (соя), що знаходиться на відповідному зберіганні та кількості фактично обробленого товару (соя) шляхом проведення очистки та сушіння. Згідно виписаних податкових накладних протягом періоду дії договору №ПСК140720/1 ТОВ "КЛОВ" послуги проведення приймання зерна соя від ТОВ «УКР-АГРО РТ» (код ЄДРПОУ 33513602) не надавались (надання таких послуг передбачено договором та додатком №3 від 23.09.2020). Отже, згідно поданих первинних документів ТОВ "КЛОВ" надавались послуги з аналізу визначення показників безпеки, очищення зерна соя, сушки зерна соя без фактичного документального оформлення прийому (надходження) товару (соя). Крім того, відповідач 1 зазначає, що ТОВ «УКР-АГРО РТ» (код ЄДРПОУ 33513602) згадується у судових документах по 205 статті ККУ «Фіктивне підприємництво». Таким чином, за результатами розгляду наданих позивачем до повідомлення документів неможливо підтвердити реальність надання ТОВ «КЛОВ» послуг. Просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
До матеріалів справи долучено відповідь на відзив (вх. №03-14/105756/21 від 06.07.2021), в якій позивач спростовує аргументи відповідача 1, викладені у відзиві на позовну заяву, а також стверджує, що позивач не був власником сої, яка була йому передана ТОВ «УКР-АГРО РТ» за Договором № ПСК140720/1, тому заяви відповідача-1 про те, що позивач мав надати первинні документи щодо придбання товарів, навантаження, продукції, сертифікатів відповідності та походження товару (соя) є безпідставними. Первинні документи щодо постачання послуг за Договором № ПСК140720/1 та розвантаження сої були надані відповідачу 1 разом із поясненнями та додані до позову, зокрема: договори; акт наданих послуг; платіжне доручення, що підтверджує факт оплати за надані послуги; розпорядження, що підтверджують факт очистки сої; реєстри ТТН, ТТН та складські квитанції, що підтверджують прийняття сої на склад позивача. Також, відповідно до ТТН, що були надані до пояснень та позову, загальна вага прийнятої сої становила 188 080 кг., що фактично відповідає наданим складським квитанціям та податковій накладній. Також, очищення даної кількості сої підтверджується розпорядженням № 24 від 05.10.2020 року на очистку, сушіння зерна, насіння олійних культур і трав ТОВ «УКР-АГРО РТ» та актом № КЛВ 200024-2, копії яких були надані до пояснень та позову. Крім того, позивач звертає увагу суду, що проведеним аналізом Реєстру судових рішень не виявлено будь-яких процесуальних документів, в яких ТОВ «УКР-АГРО РТ» (код ЄДРПОУ 33513602) згадується по 205 статті ККУ «Фіктивне підприємництво». Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано.
З урахуванням пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2825-IX, Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399, справу №640/11090/21 передано на розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду.
17.03.2025 справа №640/11090/21 надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду, після повторного автоматизованого розподілу справи між суддями, проведеного в порядку Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), справу передано на розгляд судді Запорізького окружного адміністративного суду Семененко Марині Олександрівні.
Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 24.03.2025 прийнято адміністративну справу до провадження, розпочато спочатку судовий розгляд справи за правилам спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
15.05.2025 до суду надійшли додаткові пояснення представника відповідача 1, які містять ті самі аргументи та доводи, що були зазначенні у первісному відзиві на позовну заяву.
Протягом строків, встановлених ч.1 ст.261 КАС України, відповідачем 2 відзив не подано.
На підставі наявних у суду матеріалів встановлено такі обставини.
У відповідності до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛОВ» зареєстровано як юридична особа що здійснює господарську діяльність з 12.09.2000 року. Видами господарської діяльності товариства зазначено 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (основний); 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 52.10 Складське господарство.
14.07.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «КЛОВ» (Склад) та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР-АГРО РТ» (Поклажодавець) укладеного договір №ПСК140720/1 (далі - Договір) складського зберігання і надання послуг з приймання, сушки, очищення та відвантаження сільськогосподарських культур, відповідно до умов якого Поклажодавець передає, а склад приймає в межах чинних обмежувальних норм, кукурудзу, сою, пшеницю, ячмінь, ріпак, соняшник та квасолю урожаю 2020 року для зберігання, а також забезпечує за необхідності очищення, сушіння та ін. доопрацювання Зерна (пункт 1.1. договору).
Відповідно до пункту 1.2 Договору Поклажодавець зобов'язався передати на зберігання 438,560 тн сої.
У пункті 1.9. Договору визначено адреси складів, куди передається на зберігання зерно.
Згідно з пунктом 4.1. Договору Поклажодавець зобов'язався доставити зерно в Склад своїм транспортом за свій рахунок.
Крім того, у відповідності до пункту 4.2. Договору Поклажодавець зобов'язався своєчасно і в повному обсязі оплачувати за договірними тарифами витрати Складу з приймання, зберігання і відвантаження зерна (у тому числі витрат складу на страхування у разі видачі простого або подвійного складського документа), а також вартість послуг з очищення та сушіння, якщо вони проводилися.
Згідно пункту 5.3. Договору оплата послуг, наданих Складом з приймання, очищення, сушки, зберігання, відпуску та переоформлення зерна, а також витрат Складу та інших послуг, які можуть бути надані Складом, відповідно до додаткової угоди, проводиться Поклажодавцем грошовими коштами, шляхом перерахування їх на рахунок Складу протягом 3-х днів після виставлення рахунку за попередній місяць, але в будь-якому разі не пізніше 5-го числа наступного місяця, за місяцем надання послуг/понесених витрат Складу, а також до моменту отримання зерна зі зберігання або відчуження (переоформлення) зерна третій особі, а по послугах сушіння та очищення не пізніше отримання складського документа.
Відповідно до Додатку №3 від 23.09.2020 до Договору Поклажодавець зобов'язався передати кукурудзу та сою на зберігання Складу. Відповідно до пункту 5 Додатку №3 від 23.09.2020 до Договору сторони дійшли взаємної згоди щодо затвердження базових тарифів (цін) зернового складу.
За результатами виконання Договору №ПСК140720/1 від 14.07.2020, ТОВ «КЛОВ» сторонами відписано Акт надання послуг № КЛВ00000556 від 13.10.2020 на загальну суму 101 866,57 грн, у тому числі ПДВ 16 977,76 грн.
ТОВ «УКР-АГРО РТ» сплатило надані послуги згідно виставленого ТОВ «КЛОВ» рахунку-фактури № КЛВ0000557 від 13.10.2020 на загальну суму 101 866,57 грн, у тому числі ПДВ 16 977,76 грн, що підтверджується випискою банку АТ «Банк 3/4» від 15.10.2020.
На виконання вимог ПК України позивачем складено та надіслано для реєстрації в ЄРПН податкову накладну №418 від 13.10.2020 на загальну суму 101 866,57 грн, у тому числі ПДВ 16 977,76 грн.
Через автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів позивач отримав квитанцію від 26.10.2020 №9276916630 до податкової накладної №418 від 13.10.2020, в якій містилась інформація про зупинення реєстрації податкової накладної відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України. В квитанції зазначено, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 52.10.19, 71.20, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару / послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній для розгляду питання щодо прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Додатково повідомлено: показник "D"=0751%, "P"=9481876,73.
Позивач скористався своїм правом та направив на адресу відповідача 1 повідомлення №7 від 11.02.2021 про надання пояснень та копій документів. До повідомлення позивачем надані пояснення та копії первинних документів на підтвердження господарської операції, у кількості 41 примірника.
Комісією відповідача 1 з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН прийнято рішення від 15.02.2021 №2401424/31111564 про відмову в реєстрації податкової накладної №418 від 13.10.2020.
За змістом вказаного рішення підставою відмови в реєстрації податкової накладної є ненадання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. В розділі «Додаткова інформація» зазначено: «невідповідність заповнення товарно-транспортних накладних».
За результатами адміністративного оскарження, рішенням комісії ДПС України від 25.02.2021 №9690/31111564/2 скаргу залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня від 15.02.2021 №2401424/31111564 - без змін.
Не погодившись з рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної від 15.02.2021 №2401424/31111564, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених позовних вимог, надаючи оцінку аргументам сторін, викладеним у заявах по суті справи, оцінюючи надані сторонами докази у їх сукупності та взаємозв'язку, суд виходить з такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.
Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України (тут і в подальшому - в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
За змістом пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246).
Згідно з положеннями пункту 3 Порядку №1165 (тут і в подальшому - в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації):
1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;
2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;
3) одночасно виконуються такі умови:
загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень;
значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник D розраховується за такою формулою:
D= S/T,
де S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами;
T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування;
значення показника P є меншим, ніж значення, розраховане за такою формулою:
P = Pм х 1,4,
де P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування;
Pм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування.
Значення показників D та P відображаються в електронному кабінеті платнику податку;
4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом.
Відповідно до пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно з пунктом 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Як зазначено у пункті 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).
Таким чином, нормами податкового законодавства встановлено обов'язок платника податку на додану вартість скласти податкову накладну на дату виникнення податкових зобов'язань та зареєструвати таку податкову накладну в ЄРПН. Направлена податкова накладна в автоматичному режимі перевіряється на відповідність ознакам безумовної реєстрації, і якщо такі ознаки наявні, реєстрація такої податкової накладної (або розрахунку коригування) не зупиняється. У випадку ж подання для реєстрації в ЄРПН податкової накладної (розрахунку коригування), що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, контролюючий орган наділений повноваженнями на здійснення автоматизованого моніторингу такої податкової накладної на відповідність критеріям ризиковості платника податку, а також показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. У разі коли за результатами моніторингу встановлено відповідність господарської операції хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції (за виключенням випадку, коли податкова накладна направлена на реєстрацію платником податку, який відповідає хоча б одному показнику позитивної податкової історії), реєстрація податкової накладної (розрахунку коригування) зупиняється. У разі зупинення реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) платнику податків надсилається квитанція, у якій в обов'язковому порядку зазначається, крім іншого, критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, а також пропозиція надати пояснення та копії документів, необхідні для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Судом встановлено, що відповідно до отриманої позивачем квитанції, реєстрація податкової накладної №418 від 13.10.2020 зупинена у зв'язку з відповідністю пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Додатком №3 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості здійснення операцій.
Пункт 1 вказаних Критеріїв передбачає відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Так, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної контролюючий орган вказав на відсутність товару/послуг зазначеного/зазначеної в податковій накладній у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється), а також на те, що обсяг постачання товарів (послуг) дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання. Крім того, запропоновано платнику податків надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН.
Водночас, відповідачами не надано належних доказів, на підставі яких можливо було б визначити наявність обставин, що зумовили зупинення реєстрації податкової накладної, отже, всупереч обов'язку, встановленого статтею 77 КАС України, відповідачами не доведено правомірність зупинення реєстрації спірних податкових накладних.
Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків та переліку документів, які контролюючий орган вважає достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Пропозиція контролюючого органу про надання пояснень та/або копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної без наведення переліку документів, які контролюючий орган вважає достатніми для прийняття позитивного рішення, призводить до ситуації невизначеності та необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. У випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Наведене відповідає усталеній правовій позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема, у постанові від 21.05.2019 по справі №0940/1240/18, постанові від 14.05.2019 по справі №817/1356/18, від 10.04.2020 у справі №819/330/18, від 14.12.2022 у справі №560/11825/21 тощо.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначений Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 р. за № 1245/34216 (далі - Порядок №520).
Відповідно до пункту 2 Порядку №520 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Пунктом 5 вказаного порядку передбачено, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно з пунктом 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Отже, вищенаведені норми містять орієнтовний перелік документів, необхідних для розгляду комісією регіонального рівня питання про прийняття рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, який може відрізнятись для кожної конкретної господарської операції з урахуванням специфіки діяльності платника податків, особливостей здійснення господарської операції (наприклад, поставка, товару, робіт або послуг), події, за якою складено податкову накладну (дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг) тощо.
Судом встановлено, що позивач подав до податкового органу пояснення та копії документів щодо господарської операції, реєстрацію податкової накладної по якій зупинено.
Разом з тим, комісія регіонального рівня, незважаючи на надані пояснення та додані документи, що підтверджують наведені у поясненнях факти, прийняла рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
Верховний Суд у справі №360/2460/20 за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Суд зазначає, що недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникла можливість застосування нічим не обмеженої дискреції.
Вказане, на думку суду, призвело до прояву суб'єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не зміг належним чином виконати свої обов'язки, мета яких - реєстрація податкової накладної.
Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 10.04.2020 у справі №819/330/18 (адміністративне провадження №К/9901/65222/18).
Суд зазначає, що надані позивачем до контролюючого органу документи та пояснення у сукупності з наявними доказами в матеріалах справи підтверджують наявність підстав, з якими пункт 187.1 статті 187 ПК України пов'язує виникнення обов'язку платника щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН.
Водночас, відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування без наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, якщо інші надані документи підтверджують проведення господарської операції.
Також, слід зазначити, що, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Указана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2022 року у справі №380/7736/21, від 07 грудня 2022 року у справі №500/2237/20, від 17 травня 2023 року у справі №140/14282/20 тощо.
Здійснення контролюючим органом моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення документальних податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Така правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23.10.2018 по справі №822/1817/18, від 21.05.2019 по справі №0940/1240/18, від 10.04.2020 по справі №819/330/18.
Зважаючи на недоведеність підстав для зупинення реєстрації податкової накладної, з огляду на виконання платником податку обов'язку щодо підтвердження господарської операції, та враховуючи те, що контролюючий орган не обґрунтував неможливість розблокування реєстрації податкової накладної на підставі поданих позивачем документів, суд дійшов висновку, що підстави для відмови в реєстрації податкової накладної №418 від 13.10.2020 були відсутні, а тому спірне рішення від 15.02.2021 №2401424/31111564 є протиправним та підлягає скасуванню.
Вирішуючи позовні вимоги про зобов'язання ДПС України зареєструвати податкові накладні в ЄРПН, суд дійшов таких висновків.
Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246 накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
Податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Таким чином, нормами Порядку №1246 визначено компетенцію ДПС України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН на підставі рішення суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Суд враховує сталу судову практику (постанови Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №806/2978/17, від 16.05.2019 у справі № 812/1312/18, від 14.08.2019 у справі №0640/4434/18 та від 23.01.2020 у справі №0840/2979/18 тощо), відповідно до якої критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб'єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб'єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.
Слід зазначити, що порядок реєстрації податкових накладних не передбачає право контролюючого органу діяти на власний розсуд, адже Порядком №1246 та Порядком №1165 унормовано підстави відмови в реєстрації податкової накладної, і якщо такі підстави відсутні, контролюючий орган повинен зареєструвати подану платником податкову накладну. Отже такі повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки контролюючого органу - зареєструвати податкову накладну або вмотивованим рішенням відмовити в її реєстрації, за законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Отже, такі повноваження контролюючого органу не є дискреційними.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН подані позивачем податкові накладні є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права (постанови Верховного Суду від 03.11.2021 у справі №360/2460/20, від 27.10.2022 у справі №360/3253/20, від 25.11.2022 у справі №320/3484/21 тощо).
Враховуючи висновки суду про протиправність оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації складених позивачем податкових накладних в ЄРПН та відсутність законодавчо закріплених перешкод для такої реєстрації, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №418 від 13.10.2020 датою її подання на реєстрацію.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження поданими до матеріалів справи письмовими доказами, є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.
При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 2 270,00 грн згідно платіжного доручення №28831 від 19 квітня 2021 року.
Крім того, позивачем заявлено клопотання про стягнення з відповідача на його користь витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн.
Пункт 1 частини 3 статті 132 КАС України визначає, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу;
Відповідно до положень статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина 1).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина 2).
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5).
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7).
Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до положень статті 30 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
В обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи надано:
- договір про надання правової допомоги №10/03-08 від 10.03.2020 (далі - Договір №10/03-08 від 10.03.2020), укладений між ТОВ «КЛОВ» (Клієнт) та Адвокатським об'єднанням «АЙ ДІ ПІ ГРУП», в особі Керуючого партнера Сіняка Дмитра Віталійовича (Адвокатське об'єднання) відповідно до якого Клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, визначених цим Договором, а Клієнт зобов'язаний оплатити правову допомогу в порядку та строки, визначені цим Договором. Розмір гонорару за надання правової допомоги встановлюється в розмірі,що визначається за домовленістю Сторін. Сторони домовились, що вартість однієї години надання правової допомоги за цим Договором одного адвоката становить від 1000,00 грн. Сторони домовились, що вартість одного судового засідання у судових справах за участю керуючого партнера, партнера або адвоката Адвокатського об'єднання в судах : за місцезнаходженням в м. Києві - 1500,00 грн; за місцезнаходженням не в м. Києві - 2500,00грн. (п. 4.2 Договору №10/03-08 від 10.03.2020);
- Звіт про надану правову допомогу за Договором №10/03-08 від 10.03.2020;
- Акт про надання правової допомоги №12 від 19.04.2021, відповідно до якого Адвокатський об'єднанням надано правову допомогу Клієнту, а саме: правовий аналіз документів наданих ТОВ «КЛОВ» для складання позовної заяви про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії до ЦМУ ДПС по роботі з великими платниками податків та ДПС - кількість витраченого часу 2 год. вартість 2000,00 грн; складання позовної заяви про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії до ЦМУ ДПС по роботі з великими платниками податків та ДПС - кількість витраченого часу 4 год. вартість 4000,00 грн. Загальна вартість наданої правової допомоги, яку Клієнт зобов'язується сплатити Адвокатському об'єднанню станом на дату підписання цього Акту складає 6000,00 грн. .
- Рахунок на оплату №12 від 19.04.2021, на підставі Договору №10/03-08 від 10.03.2020 на суму 6 000,00 грн без ПДВ;
- платіжне доручення №28821 від 19.04.2021 на суму 6000,00 грн., з призначенням платежу: За надання правової допомоги згідно рах. №12 від 19.04.2021 без ПДВ.
Надані докази доводять, що позивачем понесено витрати на правову допомогу в даній справі на суму 6000,00 грн, оскільки предмет правової допомоги співвідноситься з предметом спору в даній справі, підтверджено сплату коштів на користь адвоката, який здійснював представництво інтересів позивача у даній справі на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АА № 1098864 від 19.04.2020, підписав та подав позовну заяву.
Суд враховує, що із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до КАС України законодавцем принципово по новому визначено роль суду при вирішенні питання розподілу судових витрат, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами, та не може діяти на користь будь-якої із сторін.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини 6 статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.
Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов'язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України.
Аналогічні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі №640/15803/19, від 09 березня 2021 року у справі № 200/10535/19-а тощо.
Разом із тим, наданими доказами підтверджується зв'язок понесених позивачем витрат на правову допомогу в розмірі 6 000,00 грн у зв'язку з розглядом даної справи, оскільки відповідні документи містять посилання на предмет спору, розмір понесених витрат відповідає домовленості сторін договору про надання правничої допомоги від 10.03.2020, надано докази оплати, позов підписано та подано до суду представником позивача адвокатом Сіняком Д. В., який діє на підставі Довіреності від 19.04.2021.
Водночас відповідачі не скористалися правом подати заперечення проти клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Враховуючи складність справи, фактично надані адвокатом послуги та зміст спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що підтверджений розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн є розумним та справедливим.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 статті 139 КАС України).
Оскільки суд дійшов висновку про протиправність рішення ЦМУ ДПС по роботі з ВПП про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та про необхідність зобов'язання ДПС України вчинити певні дії для умов відновлення порушеного права, наявні підстави для стягнення понесених позивачем судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2 270,00 грн з кожного з відповідачів по 1 135,00 грн, та витрат на правову допомогу 6 000,00 грн з кожного з відповідачів по 3 000,00 грн, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з положеннями абзацу 6 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2825-IX, судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.
Керуючись статтями 2, 5, 7-10, 72, 77, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 15.02.2021 року № 2401424/31111564 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних складеної Товариством з обмеженою відповідальністю «КЛОВ» податкової накладної №418 від 13.10.2020.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю «КЛОВ» податкову накладну №418 від 13.10.2020, днем її фактичного отримання.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛОВ» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 135,00,00 грн (одна тисяча сто тридцять п'ять гривень 00 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн (три тисячі гривень 00 коп.).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛОВ» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 135,00,00 грн (одна тисяча сто тридцять п'ять гривень 00 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн (три тисячі гривень 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛОВ», місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Десятинна, буд 4/6, поверх 3, каб. 34-Б; код ЄДРПОУ 31111564;
Відповідач 1 - Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11-Г; код ЄДРПОУ 44082145
Відповідач 2 - Державна податкова служба України, місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8; код ЄДРПОУ 43005393.
Повне судове рішення складено 23.05.2025.
Суддя М.О. Семененко