22 травня 2025 року ЛуцькСправа № 140/4296/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Дмитрука В.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання неправомірною та скасування постанови,
Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ України у Волинській області, позивач) звернулось до суду із позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відділ, відповідач) про визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця про накладення штрафу в розмірі 5 100 грн у виконавчому провадженні №76761175.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваною постановою на ГУ ПФУ у Волинській області накладено штраф в розмірі 5 100 грн за невиконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19.08.2024 у справі №160/15436/24.
Позивач не погоджується із вказаною постановою та зазначає, що ГУ ПФУ у Волинській області надіслано запит до Пенсійного фонду України 12.12.2024 за вих №0300-0307-5/74004 про надання дозволу на опрацювання електронної пенсійної справи ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) в макетному режимі, у відповідь на який отримано лист Пенсійного фонду України від 08.04.2025 №2800-030203-9/23163 про неможливість опрацювання судового рішення.
Для виконання рішення суду, ГУ ПФУ у Волинській області 10.04.2025 надіслано лист Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі- ГУ ПФУ в Дніпропетровській області) з проханням привести матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 у відповідність згідно зауважень, зазначених в листі Департаменту пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Пенсійного фонду України від 08.04.2025 №2800-030203-9/23163, який завантажено в електронну пенсійну справу.
ГУ ПФУ в Дніпропетровській області листом від 23.04.2025 №0400-010313-9/79247 повідомило про те, що у зв'язку з відсутністю в паперовій пенсійній справі інших документів на підставі яких можливо визначити часову тарифну ставку, зону небезпеки (населений пункт в якому проходила робота по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС), підвищену оплату праці при обчисленні пенсії відповідно до статті 54 Закону №796, надати неможливо.
Згодом, ГУ ПФУ у Волинській області 25.04.2025 повторно звернулося з листом до Пенсійного фонду України про надання дозволу на опрацювання електронної пенсійної справи ОСОБА_1 через режим “Макетна обробка»
Позивач вважає, що ним в межах компетенції вжито всіх заходів з метою виконання судового рішення у справі 160/15436/24 за позовом ОСОБА_1 , а тому просить скасувати постанову відповідача про накладення на ГУ ПФУ у Волинській області штрафу.
Ухвалою суду від 02.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом, та ухвалено розгляд справи проводити за правилами розділу 2 Глави 11 «Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ» Кодексу адміністративного судочинства України, без повідомлення учасників справи, у порядку, визначеному статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відзив на позов до суду не надходив.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з 06.02.1996 як отримувач пенсії по інвалідності другої групи від захворювання, пов'язаного з наслідками аварії на ЧАЕС, призначеної відповідно до статті 54 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі за текстом - Закон №796).
Згідно рішення №912250121911 про перерахунок пенсії «Вид перерахунку у зв'язку зі зміною прожиткового мінімуму (масовий)», з 01.03.2024 позивачу нараховано пенсію у розмірі 69 297,33 грн, виплату якої обмежено у розмірі 23 610,00 грн.
Вважаючи дані дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області протиправними, ОСОБА_1 13.05.2024 звернувся за місцем свого проживання із заявою про зняття обмеження пенсії згідно Закону №796.
З урахуванням Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Мін'юсті України 27.12.2005 за № 1566/11846 заява про призначення пенсії з доданими документами була розглянута за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ у Волинській області.
17.05.2024 винесено рішення №912250121911 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії зняття обмеження пенсії згідно Закону №796.
Зазначене рішення ОСОБА_1 оскаржив до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.08.2024 у справі №160/15436/24 позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено частково.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснювати ОСОБА_1 виплату пенсію із її збільшенням із врахуванням Рішенням Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року №2- р(ІІ)/2024 від 20.03.2024, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) та втратили чинність, припис статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № з668-УІ зі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ зі змінами без обмеження максимальним розміром починаючи з 20.03.2024.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Дане рішення набрало законної сили 15.10.2024, з дати прийняття Третім апеляційним адміністративним судом ухвали у цій справі, якою апеляційну скаргу ГУ ПФУ у Волинській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.08.2024 у справі №160/15436/24 - повернуто скаржнику.
Ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 15.10.2024 у справі №160/15436/24 отримана ГУ ПФУ у Волинській області 28.11.2024 (вх.№29599/7) (а.с .9-10).
У зв'язку із виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.08.2024 по справі №160/15436/24, ГУ ПФУ у Волинській області 12.12.2024 звернулося з листом до Пенсійного фонду України про надання дозволу на опрацювання електронної пенсійної справи ОСОБА_1 через режим “Макетна обробка», оскільки необхідно зняти обмеження суми нарахованої пенсії, можливість здійснити дану операцію відсутня.
Проте, Пенсійний фонд України 08.04.2025 повернув без опрацювання лист Головного управління від 12.12.2024 №0300-0307-5/74004 (вх. №69801/9 від 12.12.2025) щодо ініціювання перерахунку “Макетна обробка» по електронній пенсійній справі 912250121911 ОСОБА_1 , оскільки матеріали пенсійної справи потребують доопрацювання.
10.04.2025 ГУ ПФУ у Волинській області надіслано лист ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з проханням привести матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 у відповідність згідно зауважень, зазначених в листі Департаменту пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Пенсійного фонду України від 08.04.2025 №2800-030203-9/23163, який завантажено в електронну пенсійну справу.
12.12.2024 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Новосадом О.Ю. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №76761175 з примусового виконання виконавчого листа №160/15436/24, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом 27.11.2024.
Як стверджує позивач, дана постанова про відкриття виконавчого провадження не надходила.
В подальшому в ході здійснення виконавчого провадження старшим державним виконавцем на адресу боржника - ГУ ПФУ у Волинській області 31.03.2025 за вих. №3112 надіслано вимогу про вжиття вичерпних заходів щодо виконання рішення суду та надання інформації про стан виконання рішення суду. Вимога отримана боржником 03.04.2025 (а.с. 9).
На виконання вимоги 09.04.2025 позивач листом №0300-0307-5/24227 повідомив державного виконавця про порядок виконання рішення суду у справі №160/15436/24 та повідомлено про наявність об'єктивних причин, через які воно не було виконане (а.с. 10-11).
15.04.2025 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Новосадом О.Ю. винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 5100 грн за невиконання рішення суду.
В обґрунтування накладення штрафу державний виконавець в оскаржуваній постанові зазначив, що згідно відповіді ГУ ПФУ у Волинській області рішення суду не виконується, а стягувач не отримує виплату пенсії із збільшенням, що порушує його права та інтереси.
У зв'язку із виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.08.2024 по справі №160/15436/24, позивач 25.04.2025 повторно звернувся з листом до Пенсійного фонду України про надання дозволу на опрацювання електронної пенсійної справи ОСОБА_1 через режим “Макетна обробка».
Позивач вважає постанову про накладення штрафу незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки ГУ ПФУ у Волинській області вжито всіх заходів з метою виконання судового рішення у справі 160/15436/24, тому звернулося до суду з даним адміністративним позовом.
При вирішенні спору суд застосовує наступні нормативно-правові акти.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За правилами частин першої - третьої статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із частинами першою, другою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 1 Закону №1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Як установлено пунктом 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
За правилами частини першої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
За приписами пунктів 1, 16 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Згідно із частинами п'ятою, шостою статті 26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Відповідно до частин першої, другої статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Частиною першою статті 75 Закону №1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Аналізуючи наведені положення Закону №1404-VIII, суд зазначає, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону №1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону №1404-VIII, можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Як вбачається з матеріалів справи, приймаючи постанову про накладення штрафу від 15.04.2025 у виконавчому провадженні №76761175, відповідач з матеріалів виконавчого провадження, а також проведеною перевіркою державного виконавця встановив, що рішення суду залишається невиконаним.
Відповідно до листа ГУ ПФУ у Волинській області від 09.04.2025 №0300-0307-5/24227 рішення суду не виконано, оскільки рішення суду виходить за межі розробленого програмного забезпечення, на даний час проводиться робота щодо можливості технічного опрацювання даного рішення, зокрема надіслано запит до Пенсійного фонду України.
Крім того позивач зауважує, що в ході виконавчого провадження №76761175, в рамках якого винесено оскаржувану постанову про накладення на боржника - ГУ ПФУ у Волинській області штрафу за невиконання рішення суду, постанова про відкриття виконавчого провадження на адресу позивача не надходила.
Суд скептично ставиться до даного твердження, оскільки як вбачається з матеріалів справи 12.12.2024 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Новосадом О.Ю. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №76761175 з примусового виконання виконавчого листа №160/15436/24. Також, 12.12.2024 позивачем вперше вчиненні дії щодо виконання рішення, надіслано запит до Пенсійного фонду України за вих №0300-0307-5/74004 про надання дозволу на опрацювання електронної пенсійної справи ОСОБА_1 в макетному режимі, що свідчить про знання відповідача щодо відкриття виконавчого провадження №76761175.
Підсумовуючи вищенаведене суд зазначає, що станом на час відкриття виконавчого провадження та ухвалення постанови про накладення штрафу від 15.04.2025 у виконавчому провадженні №76761175, рішення суду по справі №160/15436/24 не виконано. Докази, які б свідчили про здійснення перерахунку пенсії та її виплату, позивачем не надані.
Повідомлені позивачем обставини про надіслання до Пенсійного фонду України листів щодо надання дозволу на опрацювання пенсійної справи в макетному режимі не є доказом виконання рішення суду, та не свідчить про виконання зобов'язання, покладеного на управління рішенням суду по справі №160/15436/24.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про накладення штрафу в розмірі 5100 грн за невиконання рішення суду прийнята у відповідності до норм чинного законодавства.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Зважаючи, що в задоволенні позовних вимог відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 229, 243 - 246, 268, 287 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 6, код ЄДРПОУ 13358826).
Відповідач: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (43001, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Володимирська, будинок 1).
Суддя В.В. Дмитрук