м. Вінниця
22 травня 2025 р. Справа № 640/28748/21
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання протиправною та нечинною постанови,
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання протиправною та нечинною постанови.
13 грудня 2021 року представником відповідача подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду. Клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2020 року у справі № 640/16872/20 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання протиправною та скасування постанови Національної комісії від 24 грудня 2019 року № 3015 "Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного гаду для акціонерного товариства "Волиньгаз". Представник відповідача стверджує, що станом на 24 липня 2020 року позивач мав би бути обізнаним про існування постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 813 від 19 червня 2017 року, що є предметом оскарження у цій справі. При цьому позовна заява ОСОБА_1 надійшла до кружного адміністративного суду 27 травня 2021 року, тобто в строк понад чотири роки після прийняття відповідачем постанови № 813 від 19 червня 2017 року та в строк понад 9 місяців з дня постановлення Окружним адміністративним судом міста Києва ухвали від 24 липня 2020 року у справі № 640/16872/20. За наведених обставин, представник відповідача вважає, що наявні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.
21 грудня 2021 року позивачем подано до суду відповідь на відзив та заперечення щодо залишення позову без розгляду. Так, позивач вказує на те, що ним не пропущено строк звернення до адміністративного суду, адже про оскаржувану у цій справі постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 813 від 19 червня 2017 року йому стало відомо із листа акціонерного товариства "Волиньгаз" від 31 березня 2021 року вих. № 430007.1-Л13-2085-0321, а з позовом щодо оскарження такої постанови він звернувся у вересні 2021 року. На думку позивача, клопотання про залишення позову без розгляду не підлягає задоволенню.
Розглянувши клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду, врахувавши письмові заперечення позивача з приводу такого клопотання, суд зважає на таке.
Підстави та порядок залишення позову без розгляду визначені статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
Так, пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Водночас згідно з частинами 3 та 4 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відтак однією із підстав для залишення позовної заяви без розгляду є недотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду, що виявлено судом після відкриття провадження у справі (за умови неподання заяви про поновлення такого строку або відсутністю поважних причин для його поновлення).
Особливості строків звернення до адміністративного суду врегульовані статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною 1 якої передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 122 КАС України).
Відтак, як правило, строк звернення до адміністративного суду із вимогами щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень становить шість місяців, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як свідчить зміст позовної заяви, така обґрунтована протиправністю постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 813 від 19 червня 2017 року, якою публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз".
При цьому, як слідує із матеріалів справи, 19 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до акціонерного товариства "Волиньгазбут" із запитом на інформацію, у якому просив повідомити: 1) у чиїй власності чи користуванні та з яких правових підстав знаходяться газові мережі на території Волинської області, які експлуатуються; 2) у чиїй власності чи користуванні та з яких правових підстав знаходяться земельні ділянки під газовими мережами на території Волинської області, які експлуатуються; 3) в яких об'ємах здійснювалося постачання природного газу на території Волинської області у 2017-2020 роках.
Листом відповідача від 31 березня 2021 року вих. № 430007.1-Л13-2025-0321 позивача, окрім іншого, повідомлено про те, що акціонерне товариство "Волиньгаз" не є постачальником природного газу, а провадить господарську діяльність з розподілу природного газу в межах території Волинської області на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 813 від 19 червня 2017 року.
Відтак з моменту отримання листа акціонерного товариства "Волиньгаз" від 31 березня 2021 року позивач дізнався про прийняття Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, постанови № 813 від 19 червня 2017 року.
Водночас з позовною заявою щодо оскарження такої постанови позивач звернувся до суду у вересні 2021 року, тобто у встановлений шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.
Окрім того, суд критично оцінює доводи представника відповідача про те, що про оскаржувану постанову ОСОБА_1 стало відомо з ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2020 року у справі № 640/16872/20, позаяк предметом оскарження у справі № 640/16872/20 є постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 24 грудня 2019 року № 3015 "Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного гаду для акціонерного товариства "Волиньгаз", а не постанова відповідача № 813 від 19 червня 2017 року.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що шестимісячний строк звернення до суду позивачем не пропущено, а тому клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 122, 123, 240, 248 КАС України, суд
Клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду залишити без задоволення.
Ухвала суду першої інстанції оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович