про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
23 травня 2025 р. Справа № 120/6886/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Томчук Андрій Валерійович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди.
Положеннями пункту 3 частини першої статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Так, згідно з частиною другою статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право на звернення до суду в інтересах інших осіб.
За визначенням, що міститься в пункті 8 частини першої статті 4 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
При цьому, згідно з частиною четвертою статті 5 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Як слідує із матеріалів справи даний позов заявлено як суб'єктом владних повноважень з метою стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 , як вказує позивач, безпідставно набутих такою особою під час проходження публічної (військової) служби.
Однак, позивачем не зазначено правової підстави для звернення до суду, зокрема не вказано норми закону, якою суб'єкт владних повноважень наділяється правом на звернення до суду з позовом до особи про стягнення коштів, набутих такою особою під час проходження публічної (військової) служби.
Так, в мотивувальній частині позовної заяви представник військової частини зазначив, що відповідач своїми діями призвів до того, що він без належних правових підстав, на підставі наказів командира Військової частини НОМЕР_2 від 05.05.2022 та № 99, № 100 отримав кошти, у вигляді щомісячної премії та додаткової винагороди у загальному розмірі 51991,49 грн, а отже за змістом зобов'язань, що виникають внаслідок збереження або набуття майна без достатньої правової підстави у позивача виникло право на повернення безпідставно отриманого відповідачем майна, і виник обов'язок відповідача повернути безпідставно одержане майно.
Також вказує, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 16.02.2025 №142 було призначено службове розслідування за фактом виплати додаткової винагороди за період з 01.04.2022 по 30.04.2022.
При цьому, обґрунтовуючи право звернення до суду з даним позовом представник військової частини покликається, на норми глави 83 Цивільного кодексу України та висновки Великої Палати Верховного Суду висловлені у постанові від 16.01.2019 № 753/15556/15-ц, де Суд вказав, що у статті 1215 ЦК України передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила:
- по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату;
- по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати.
Враховуючи наведене, позивачу в якості викладу обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги, необхідно навести законодавчо визначені підстави, які надають чи передбачають можливість звернення з цим позовом до суду з вимогами про стягнення з фізичної особи переплачених коштів грошового забезпечення.
Крім того, згідно з частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - становить 3028,00 гривень.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду суб'єктом владних повноважень або юридичною особою встановлюється ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 3028 грн і не більше 30 280 грн.
Так, у прохальній частині позову позивач просить:
- стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової частини НОМЕР_1 кошти в сумі 51991,49 грн.
Тобто, при зверненні до адміністративного суду з вказаними позовними вимогами розмір судового збору становить 3028 грн.
Однак доказів сплати судового збору в розмірі 3028 грн позивачем не надано.
За правилами, визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди залишити без руху.
Запропонувати позивачу у 5- денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Томчук Андрій Валерійович