Ширяївський районний суд Одеської області
21.05.2025 Справа №: 518/834/25
Провадженя № 3/518/652/2025
21 травня 2025 року селище Ширяєве
Суддя Ширяївського районного суду Одеської області Гуржій А.В.,
за участю секретаря судового засідання Майнич В.О.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Ширяєве матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з ВП №2 Березівського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працевлаштованого, одруженого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
До Ширяївського районного суду Одеської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №322188 від 06.05.2025 року, за змістом якого, 06.05.2025 року о 15:30 годині в с. Нові Маяки, вул. Козацька водій ОСОБА_1 керував автомобілем Мерседес 210 D, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія було проведено за допомогою газоаналізатора алкотест «Драгер 6810», результат 2,57% проміле; у порушення підпункту «а» 2.9 Правил дорожнього руху.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності в судове засідання з'явилась.
У судовому засіданні ОСОБА_1 , будучи ознайомленим з правами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вказав, що свої інтереси бажає представляти самостійно, заяви, клопотання, докази не подавав.
Водночас, ОСОБА_1 просив суд врахувати, що він раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, на його утриманні перебувають: двоє неповнолітніх дітей, один з яких має захворювання, 78 річна мати та дружина, яка є особою з інвалідністю ІІ групи.
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з положеннями ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення у розумінні ч.1 ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, серед іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків (за наявності), документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Керуючись наведеними вимогами закону, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доводиться поданими органом поліції доказами в їх сукупності і взаємозв'язку.
Відповідно до п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порушення вказаного пункту Правил дорожнього руху передбачає встановлену Кодексом України про адміністративні правопорушення відповідальність за ч. 1 ст.130 цього Кодексу.
У судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що приблизно з січня 2025 року користується автомобілем Мерседес 210 D, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , 2-3 рази на тиждень для особистих потреб. Автомобіль знаходиться в задовільному стані.
06 травня 2025 року він разом зі знайомою та запасним водієм вирушили зі с. Старі Маяки в напрямку селища Ширяєве. Алкогольні напої вживав із знайомою на майданчику. Під час руху, автомобіль перегрівся і був припаркований у тінь на лівому узбіччі (протилежному напрямку відносно смуги руху), запасний тверезий водій відправився за патрубком та антифризом. Після чого прибули працівники поліції і спровокували його «перегнати» автомобіль на протилежний бік, щоб не створювати аварійну ситуацію.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №322188 від 06.05.2025 року, за змістом якого, 06.05.2025 року о 15:30 годині в с. Нові Маяки, вул. Козацька водій ОСОБА_1 керував автомобілем Мерседес 210 D, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія було проведено за допомогою газоаналізатора алкотест «Драгер 6810».
Із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 по суті порушення відмовився надати пояснення; зі змістом протоколу ознайомився, копію протоколу отримав, про що міститься відповідний його підпис.
За змістом ч. 3 ст. 256 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
Суд приймає до уваги, що ОСОБА_1 будь-яких зауважень або заперечень щодо обставин, викладених у протоколі не зазначив, в тому числі не вказував, що за пропозицією поліцейських сів за кермо і здійснював рух автомобіля.
Відповідно до ст. 266 КУпАП, п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 р., огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Зазначений огляд, як унормовано ч. 2 ст. 266 КУпАП проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості їх застосування огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з застосуванням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд відповідно до частини 3 наведеної вище статті проводиться у закладах охорони здоров'я.
Огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння проведено на місці зупинки автомобіля з використанням поліцейськими спеціальних технічних засобів за добровільною згодою водія з застосуванням відеофіксації. Відповідний відеозапис з повною інформацією про хід і результати огляду долучено до протоколу про адміністративне правопорушення.
Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія було проведено за допомогою газоаналізатора алкотест «Драгер 6810», результат 2,57% проміле.
Зазначених результатів ОСОБА_1 не заперечував під час оформлення протоколу .
Виходячи з наведеного суд бере до уваги результати огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння працівниками поліції з застосуванням спеціального технічного засобу, зафіксовані у належних документах, як допустимі і достовірні докази.
Судом досліджені відеозаписи з нагрудних реєстраторів працівників поліції, які брали участь в оформленні правопорушення та відеореєстратора, встановленого у службовому автомобілі поліцейських.
Переглядом відеозаписів, встановлено, що на них зафіксовані події, які відбувалися 06.05.2025 року. На початку запису зафіксовано рух автомобіля Мерседес 210 D, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 автомобільною дорогою та подальшу зупинку автомобіля на узбіччі. Рух зазначеного автомобіля здійснювався водієм ОСОБА_1 , який повідомив поліцейським, що не вживав алкоголь. Надалі зафіксовані обставини проходження огляду на стан сп'яніння та складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Суд зауважує, що під час спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 , останній не заперечував факт керування автомобілем, жодного разу не зазначав, що за пропозицією поліцейських сів за кермо і здійснював рух автомобіля, натомість виказував прохання не складати протокол про адміністративне правопорушення.
Підстав для визнання відеозаписів неналежними та недопустимими доказами суд не вбачає.
З огляду на викладене, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння беззаперечно та поза розумним сумнівом підтверджується даними: протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №322188 від 06.05.2025 року; акта огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та чека алкотестера Drager 6810 про виявлення у крові ОСОБА_1 алкоголю на рівні 2,57% проміле; відеозапису з нагрудних реєстраторів працівників поліції, які брали участь в оформленні правопорушення та з відеореєстратора, встановленого у службовому автомобілі поліцейських.
Отже, своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 а. Правил дорожнього руху, згідно з якими водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Зазначені дії підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ЄСПЛ у рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року акцентував увагу на тому, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортних засобів несе потенційні ризики спричинення серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено накладення на водіїв штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Отже, санкція цієї правової норми є безальтернативною і не надає судді дискреційних повноважень щодо обрання виду, розміру і строку адміністративного стягнення, яке підлягає застосуванню щодо винної особи.
Відтак обставини, зазначені у ч. 1 ст. 33 КУпАП, зокрема характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, на вид і міру стягнення за цією частиною статті не впливають.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст. 40-1, 130, 221, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Повний текст постанови складено 23 травня 2025 року.
Суддя А.В. Гуржій